ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Лісапед, самописка; рос. угробить, смыться, катись, ло-

жить (замість класть), сморозить "сказати дурницю", до

лампочки, помереть, глазеть, загибать, "прибріхувати",

спятить "зійти з розуму", обратно "знову" тощо. Просто-

Річчя знаходяться на межі літературної мови.

Діалектизми. Потрібно зробити застереження, що хоча

Діалектизми перебувають за межею літературної мови, од-

Нак бувають випадки, коли окремі з них увіходять до лі-

Тературної мови й навіть набувають ознаки високого сти-

Лю, як, наприклад, полонина, плай, трембіта, тронка.

Вульгарна та лайлива лексика: пика, морда, гаспид,

Дурило, хам, хамло, сволота, падло, стерво, сатана, га-

Дина, шкуродер, балда, дилда; рос. обалдуй, подлец, мер-

Завец, болван, прохвост, хрычовка, сдох тощо.

Жаргонізми та арготизми (див. с. 215—217).

Як бачимо, до стилістично забарвлених слів належать

Слова пасивної лексики, а до стилістично нейтральних —

Слова активної лексики, хоча ці групи співвідносних слів

Не повністю збігаються, бо до стилістично нейтральної ле-

Ксики належать і рідковживані слова.

Стилістичну класифікацію лексики можна представи-

ти такою таблицею:

Лексика і фразеологія

Таблиця Л/? З

Стилістично нейтральна стилістично забарвлена

Високого стилю

Поетична

Народно-поетична

Наукова

Професійна

Публіцистична

Офіційно-ділова

—'

Розмовно-побутова

Низького стилю

Просторічна

Діалектна

Вульгарна

Лайлива

Жаргонна

Арготизми

Необхідно відзначити, що слова, які позначають важ-

Ливі поняття в житті людини, в усіх мовах мають кореля-

ти високого й низького стилів. Пор.:

Рос. лик І.

Англ. to bewitch.

To espouse

To wed

Propertied

Neophite

Fledgling

Нім. Ross

—- лицо

-— to attract

"приваблювати

•—- to marry

"одружуватися7

Rich

"багатий"

Beginner

"новачок"

Pferd

To get hitched

To get spliced

Well-wedged

Greenhorn

Mahre

Лексико-семантична система мови 223

Знання стилістичної належності слів, правильне їх

Сприйняття, оцінка і використання — одна з доконечних

Умов високої культури мовлення. Незнання стилістичних

Особливостей слів може поставити людину в незручне ста-

Новище. Уявіть собі, каже російський мовознавець В.Г. Ко-

Стомаров, що чоловік запитує за обідом дружину, що вона

робила до обіду, і дружина відповідає: "В первую полови-

Ну дня я ускоренными темпами обеспечила восстановле-

Ние надлежащего порядка на жилой площади, а также в

Предназначенном для приготовления пищи подсобном по-

Мещении общего пользования. В последующий период мной

Было организовано посещение торговой точки с целью при-

обретения необходимых продовольственных товаров".

Після такої відповіді чоловікові нічого не залишається, як

Поцікавитися станом здоров'я дружини.

Література

ОСНОВНА

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 107-109, 117-122.

Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 153—155.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —

С. 104-107, 115-126, 133-151.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 67—68,

69—73.

Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 177—

180,184—188.

ДОДАТКОВА

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,

С 79 - 83,103-113.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 131-138.

Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С 152—153, 167—173.

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. — К., 1996. — С 140—

150.

Запитання. Завдання

Обгрунтуйте системність лексичної семантики.

На чому грунтується системність лексики?

Які різновиди парадигматичних відношень існують у лексико-

Семантичній системі?

Що таке лексико-семантичне поле?

На чому базується зв'язок між лексико-семантичними полями? Як

Ви розумієте вираз безперервність семантичного простору мови?

Розкажіть, у чому полягає специфіка лексико-семантичних полів у

Різних мовах.

Якою є структура лексико-семантичного поля?

ЯКБИ розумієте вираз польова структура лексико-семантичної си-

Стеми?

Який ще вимір системності лексичної семантики, крім парадигма-

Тичного, ви знаєте? Розкрийте його зміст.

На які групи ділиться лексика за вживаністю?

Які слова належать до активної лексики?

Назвіть групи слів, що входять до пасивної лексики?

Розкрийте зміст термінів професіоналізм, діалектизм, екзотизм,

Жаргонізм, арготизм. Наведіть приклади.

Що таке табу й евфемізми?

Як членується лексика за стилістичною класифікацією?

Назвіть основні групи слів, що входять до лексики високого сти-

Лю і лексики низького стилю.

Дайте визначення терміна. Назвіть основні ознаки терміна.

Для чого потрібно знати стилістичну класифікацію лексики?

Історичні зміни

Словникового складу мови

Причини історичних змін у лексиці

Лексична система, як і мова в цілому, постійно зміню-

Ється, причому порівняно з фонологічною і граматичною

Системами — найшвидше. Одні слова зникають із мови,

Інші — з'являються. Змінюються й значення слів.

Зміни в лексиці зумовлені як позамовними, так і вну-

Трішньомовними причинами.

ПОЗАМОВНІ (ПОЗАЛІНГВАЛЬНІ) ПРИЧИНИ — це зміни в навколи-

Шньому світі. Будь-яке нововведення в техніці, побуті, су-

Спільному житті, у сфері культури та ідеології супрово-

Джується появою нових слів, а зникнення тих чи інших

Знарядь, форм побуту, суспільних явищ спричинює зник-

Нення відповідних слів. Таким чином, мова в своєму сло-

Внику віддзеркалює всі суспільні зміни.

ВНУТРІШНЬОМОВНІ (ІНТРАМОВНІ, ВНУТРІШНЬОЛІНГВАЛЬНІ) причини

Зміни словникового складу представлені тенденціями до

Економії, уніфікації, системності мовних засобів, варію-

Вання номінацій із різними мотивацією, походженням, за-

Вданнями експресивно-емоційної та стилістичної вираз-

Ності.

Є чотири типи змін у лексико-семантичній системі:

Зникнення слів; 2) зникнення значень слів; 3) поява

Нових слів; 4) поява нових значень. Ці лексико-семантичні

Зміни відображені в таких поняттях, як архаїзми, істо-

Ризми, неологізми і запозичення.

Архаїзми

Архаїзми (від гр. archaios "стародавній") - застарілі слова, які ви-

Йшли з активного вжитку, але збереглися в пасивному словнику.

Розрізняють власне архаїзми й історизми.

ВЛАСНЕ АРХАЇЗМИ — слова, які називають предмети та яви-

Ща, що існують і тепер, але витіснені з активного вжитку

Іншими синонімічними словами.

Наприклад: чадо "дитина", лицедій "артист", зегзиця

"зозуля", десниця "рука", самокат "велосипед", аероплан

Gl-97

Лексика і фразеологія

"літак", перст "палець", дзиґар "годинник", атрамент

"чорнило", марець "березень", паздерник "жовтень", пря

"спір"; рос. глагол "слово", одесную "праворуч", ланиты

"щоки", выя "шия", вежды "повіки"; англ. behold "бачити"

(загальновживане see), slay "убивати" (kill), steed "кінь"

(horse), foe "ворог" (enemy); нім. Muhme "тітка" (Tante),

Base "двоюрідна сестра (Kusine); фр. nef "судно" (navire),

pdtre "пастух" (berger), vespree "вечір" (soir) .

Власне архаїзми поділяють на лексичні та семантичні.

Серед лексичних архаїзмів виділяють: 1) власне лек-

Сичні архаїзми (див. усі вищенаведені приклади); 2) лек-

Сико-словотвірні (рос. пастырь при сучасному пастух, ры-

Барь при сучасному рибак); 3) лексико-фонетичні (піїт

"поет", рос. ирой "герой").

Семантичні архаїзми — застарілі значення наявних в

Активному словнику слів. Так, скажімо, слово язик втра-

тило значення "народ, етнос": "Встане правда! встане

воля! І тобі одному помоляться всі язики Вовіки і віки"

(Т. Шевченко). Слово живот перестало вживатися в ро-

сійській мові у значенні "життя": "Не в честном бою по-

ложил свой живот, а сгинул от беглого каторжника"

(О. Пушкін). Слово обиватель не вживається тепер у зна-

ченні "постійний мешканець якої-небудь місцевості", а ли-

ше в значенні "людина, позбавлена широких суспільних

поглядів, яка живе дрібними, міщанськими інтересами",

хоча в XIX ст. воно було активним: "Я, Галочка, дочка оби-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти