ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ку загалом, а в українській мові словом дог позначають

Тільки одну з порід собак.

Багато запозичених слів утратили свій іншомовний ви-

Гляд, давно стали рідними в мовах, куди вони потрапили.

Так, скажімо, ніхто з українців не відчуває, що такі сло-

Ва, як огірок, вишня, школа є запозиченими.

Не всі мови однаковою мірою стали джерелом запози-

Чення. Найбільше цьому прислужилися давньогрецька та

Латинська мови (запозичення з цих мов називають греко-

Латинським фондом): гр. атом, автономія, демократія, фі-

Лософія, діалектика, педагогіка, теза, синтез; імена Оле-

На, Петро, Степан, Микола та ін.; корені біо-, гео-, гідро-,

Демо-, антропо-, теле-, піро-, стомато-, хроно-, психо-, те-

Тра-, мікро-, макро-, нео-, палео-, полі-, моно-, авто-, син-,

Діа-, пан-; лат. нація, республіка, матерія, натура, прогрес,

університет, факультет, об'єкт, ліберальний та ін.; іме-

На Валентин, Віктор, Марина, Юлія та ін.; корені соціо-,

Аква-, інтер-, суб-, супер-, ультра-, квазі- та ін.

Із національних мов найбільше запозичень дали анг-

Лійська (мітинг, клуб, лідер, інтерв'ю, імпорт, експорт,

Трест, чек, спорт, бокс, матч, старт, комфорт, сервіз,

Тост, джентельмен, джемпер, мотель, маркетинг, мене-

Джмент, дилер, брокер, пейджер, факс тощо), німецька (май-

Стер, бухгалтер, гросмейстер, капельмейстер, офіцер, ма-

Триця, патронтаж, гільза, абонент, абзац, кооператив,

Корунд, калькшріч у собі (Ding an sick), додаткова вартість

Лексика і фразеологія

(Mehrwert) тощо), французька (мода, дама, етикет, комп-

Лімент, будуар, пальто, кашне, трюмо, революція, консти-

Туція, патріотизм тощо і майже вся хореографічна термі-

Нологія), італійська (банк, кредит, фасад, галерея, балкон,

Салон, соната, кантата, батальйон, солдат тощо і майже

Вся музична термінологія) мови.

Серед запозиченої лексики окрему групу становлять

Інтернаціоналізми.

Інтернаціоналізми — слова, поширені у більшості мов

Світу. Наприклад: нація, конституція, біологія, універси-

Тет, декрет, ректор, алгебра, адмірал, іслам, бюро, мо-

Раль, політика тощо. Інтернаціональні слова стосуються

Переважно спеціальної термінології, різних галузей нау-

Ки і техніки.

Щодо оцінки запозичень існують дві крайності: захоп-

Лення іншомовними словами, з одного боку, і бажання

Щоб то не стало очистити мову від них — з іншого. Обидва

Погляди шкідливі. Не можна вважати нормальним яви-

Ще, коли нині вивіски на вулицях наших міст рясніють

Іноземними написами, а шпальти газет перенасичені зво-

Ротами з незрозумілими більшості читачів іншомовними

Словами на зразок: авантажна людина, яка звикла до фі-

Оритур; імбецильний керівник, який викликає справедли-

Ві ламентації колективу, осипає всіх філіпіками; всі на-

Ші працівники альтруїсти і прозеліти прогресу; займає-

Ться інсинуаціями, завдяки чому йому вдається утриму-

Вати свою синекуру, але баражирування розкрило його

Камуфляж; його ферули нас не лякають.

Невиправданим є й крайній пуризм (від лат. purus

"чистий") — навмисне цілеспрямоване усунення з мови

Всіх іншомовних слів. Пуризм особливо шкідливий для

Тих мов, яким не загрожує асиміляція. Так, зокрема, ні-

Чим не обґрунтованими були пуристичні тенденції у дру-

Гій половині XIX ст. у Росії, які особливо виявилися в

Діяльності графа О.С Шишкова і частково лексикографа

Та письменника В.І. Даля. Шишков пропонував усі іншо-

Мовні слова замінити корінними, питомими. Наприклад,

Замість тротуар уживати слово топталище, замість фор-

Тепьяно — тихогромы. Знаменитий Словник Даля слово

Фізкультура пропонує замінити штучноутвореним ловко-

Силие, атмосфера — мироколица, колоземица, горизонт —

Небозём, адрес — насылка, пенсне — носохватка,

Эгоист — самотник, кокетка — хорошуха, миловидни-

Ца. Якщо б запропонованими пуристами словами заміни-

Історичні зміни словникового складу мови 235

Ти іншомовні слова у фразі Денди шел в калошах по тро-

Туару в театр, то ця фраза звучала б Хорошилище шел в

Мокроступах по гульбищу смотреть на позорище. Пури-

Стичні тенденції були характерні й для української мови

Початку XX ст., коли замість атом пропонувалося слово

Неділка, синтаксис називали складнею, кому — протин-

Ком, конус — стіжком, діагональ — косиною, період —

Наворотом, формулу — взором тощо.

Виправданим є пуризм для тих мов, яким загрожує аси-

Міляція. Коли тоталітарним адміністративним апаратом

Заохочувалося зросійщення української мови (у мовознав-

стві навіть витворилася теорія про спільний "соціа-

лістичний фонд" лексики та спільні словотворчі процеси в

Мовах народів СРСР), коли в словниках масово стали з'яв-

Лятися русизми, а в перекладних словниках на перше міс-

Це ставилися слова-відповідники, які були близькими за

Звучанням до російських, а власне українські відповідни-

ки відсувалися на задній план, то помірні пуристичні тен-

Денції в українській мові на сучасному етапі є доцільни-

Ми, виправданими, як цілком виправданими вони були в

Чехії після майже суцільного онімечення чехів.

Отже, до проблеми запозичення потрібно підходити тве-

Резо. Запозичувати слова необхідно лише в тому випадку,

Коли без них не можна обійтися. Запозичення без потреби

Є невиправданими і завдають мові тільки шкоди.

Історична __________лексикологія та етимологія

Історична лексикологія — розділ мовознавства, який вивчає істо-

Рію лексичного складу мови - його формування й розвиток, історію

Слів та їх значень, зміни в різних групах слів.

З історичною лексикологією тісно пов'язана етимологія.

Етимологія (від гр. etymon "істина" і logos "наука") - розділ мово-

Знавства, який вивчає походження слів.

Слово етимологія вживається також у значенні "по-

ходження слова".

Завдання й основна мета етимології — знайти й пояс-

Нити давні (первинні) значення та форми слів. Важливим

Поняттям етимології є внутрішня форма, тобто спосіб мо-

Тивації слова, семантична й структурна співвіднесеність

Лексика і фразеологія

Морфем, із яких воно складається, з іншими морфемами.

Іншими словами, внутрішня форма — це покладена в ос-

Нову називання ознака при утворенні нового значення,

Яке відображає ту ознаку, за якою названо предмет. Вну-

Трішня форма мотивує звуковий вигляд слова, вказує при-

Чину, за якою дане значення виражене саме цим словом.

Вибір ознаки, що лежить в основі називання, тобто

Є внутрішньою формою, не завжди визначається її важ-

Ливістю. Нею може бути одна з багатьох ознак, яка ви-

Падково привернула увагу. Це є причиною того, що в

Різних мовах один і той самий предмет називається на

основі різних ознак. Пор.: укр. швець "той, що шиє",

рос. сапожник "той, хто робить чоботи (рос. сапоги)",

болг. обущар "той, хто робить взуття", нім. Schuhmacher

"той, хто робить черевики"; укр. веселка пов'язана з

веселий, рос. радуга від рад або райдуга "весела дуга",

нім. Regenbogen буквально перекладається як "дощова ду-

га"; укр. пролісок "такий, що росте на узліссі", рос. под-

снежник "такий, що цвіте під снігом", нім. Schneeglockchen

"сніжний дзвіночок", англ. snowdrop "сніжна крап-

ля"; укр. ковзани пов'язане з ковзатися, рос. коньки —

з кіньми, нім. Schlittschuhe — з Schlitten "сани" і Schuhe

"черевики".

Є слова з виразною внутрішньою формою, як, наприк-

лад, читальня "приміщення, де читають", їдальня

"приміщення, де їдять", пральня "приміщення, де перуть"

Чи назви рослин соняшник, безсмертник, незабудка або

Назви українських і білоруських місяців лютий, квітень,

Травень, липень, серпень, жовтень, листопад; сакавік,

Красавік, жнівень тощо. Однак більшість слів мають при-

Ховану (затемнену, забуту, утрачену) внутрішню форму.

Втрату словом своєї внутрішньої форми, тобто етимоло-

Гічних зв'язків із спорідненими словами (відповідно й пер-

Винного значення), називають деетимологізацією.

Не кожен пересічний мовець здогадається, що слово

Жінка пов'язане зі словами ген, генеза, генетив і мотиво-

ване значенням "та, яка народжує", що слово вікно спо-

Ріднене зі словом око, хист із хитрий, олівець із олово,

Долоня з долина, що слова початок і кінець мають один

Корінь, що рос. ожерелье пов'язане зі словом горло, що

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти