ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.

Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.

Залежно від кліматичних умов та кормових можливостей, чисельності населення, рівня добробуту, традицій і звичаїв виробництво свинини в світі розподілено нерівномірно. Так, питома вага свинини від загального виробництва в Європі наближається до 50 %, в Азії -- 60 %, Америці -- 23 % і Океанії -- 7,5 відсотка.Серед європейських країн найбільш висока питома вага свинини в Данії (75%), Голландії (72%) і Німеччині (62%). В Азії найбільший цей показник (84,5 %) має Китай. В Японії на свинину припадає близько 43 %, а в Канаді -- в межах 39 %.Середнє виробництво свинини на одну тварину в світі складає -- 74 кг, в Європі -- 102 кг. Найбільше свинини на перехідну голову отримано у Франції (157,4 кг), Нідерландах (134,9 кг), тобто у Європі. Друге місце посідає північна Америка (90,4 кг), третє -- Африка (45,5 кг).Найбільше використовується свинини в Європі, де вона є традиційним продуктом харчування. Середньорічне споживання цього м'яса на душу населення тут складає близько ЗО кг. В колишньому СРСР цей показник доходив до 21 кг, а в Україні -- 29 кг. Основними постачальниками свинини на даний час є Гонконг,Японія і Росія.Розвиток свинарства в Україні.Україна поки що знаходиться в групі імпортерів, але її ресурси і споконвічні традиції такі, що в найближчому майбутньому вона не повинна залишатися в цій групі.У різних регіонах України свинарство з давніх часів було традиційною галуззю тваринництва. Внаслідок своїх біологічних особливостей свиня в селянській родині завжди вважалася джерелом доходу і при створенні добрих умов догляду та утримання майже ніколи не була збитковою. Виробництво свинини в усіх господарствах дореволюційної України досягло 659 тис. тонн, що становило 58,7 % від загальної кількості виробництва м'яса. Загальна кількість свиней на той період перебувала в межах 8,5 млн. голів. Усе свинарство тоді було зосереджено головним чином у дрібних селянських одноосібних, а також у поміщицьких господарствах і належало до найбільш відстаючих галузей сільськогосподарського виробництва. Загальна чисельність поголів'я свиней на 1.01.2013 р. склала лише 8,4млн. голів.

Завдання дисципліни «Свинарство та технологія виробництва та переробки свинини» та її зміст. Чисельність свиней в Україні та перспективи розвитку свинарства.

Внаслідок своїх біологічних особливостей свиня в селянській родині завжди вважалася джерелом доходу і при створенні добрих умов догляду та утримання майже ніколи не була збитковою. Виробництво свинини в усіх господарствах дореволюційної України досягло 659 тис. тонн, що становило 58,7 % від загальної кількості виробництва м'яса. Загальна кількість свиней на той період перебувала в межах 8,5 млн. голів. Усе свинарство тоді було зосереджено головним чином у дрібних селянських одноосібних, а також у поміщицьких господарствах і належало до найбільш відстаючих галузей сільськогосподарського виробництва. Загальна чисельність поголів'я свиней на 1.01.2013 р. склала лише 8,4млн. голів.“Свинарство і технологія виробництва свинини” – одна із провідних дисциплін підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів зооінженерного профілю. Тривалість курсу один 7 семестр.. Обсяг лекцій – 36 годин, лабораторних занять – 54. Осінній семестр закінчується іспитом. Програмою передбачається підготовка курсового проекту за індивідуальними завданнямиНавчальною програмою передбачається вивчення біологічних та продуктивних ознак свиней; конституції, екстер’єру та інтер’єру, походження та біологічно-технологічних особливостей диких та свійських свиней, порід і заводських типів, теоретичних основ селекції, методів розведення, організації племінної роботи у свинарстві та планування селекційно-племінного процесу, технологій виробництва свинини, відтворення свиней, вирощування поросят-сисунів, вирощування поросят після відлучення та на відгодівлі, організація кормової бази та кормоприготування, особливостей ведення фермерських господарств, механізації виробничих процесів тощо.

Біологічні особливості свиней (поліестрічність, тривалість поросності, багатоплідність, великоплідність, молочність тощо) та їх генетичний потенціал.

Свині відрізняються від інших видів сільськогосподарських тварин такими біологічними особливостями, раціональне використання яких робить галузь високоприбутковою. Найважливішими з них є висока багатоплідність і добрі материнські якості свиноматок, відносно короткий період поросності, висока скоро спілість, добра оплата корму продукцією, широкі адаптаційні якості тощо.Поліестричність. Свиноматки здатні приходити до охоти і можуть бути заплідненими через кожні 18 - 21 день, а отже від них можна отримувати поросят у будь - який період року. Ця особливість дозволяє планувати одержання опоросів в залежності від наявності приміщень, кормів, пори року, насиченості товарною продукцією ринків збуту, зайнятості працівників та фермерів тощо.Тривалість поросності. Вагітність свиноматок коливається від 102 до 128, а в середньому вона складає 114 днів.Від свиноматок із скороченим періодом поросності одержують поросят з меншою живою масою при народженні, хоча в наступному цей недолік може бути компенсованим. Від свиноматок з середньою тривалістю вагітності можна одержати за рік по 2 опороси, а за умов раннього відлучення поросят – 2,1-2,3 та більше опоросів.Багатопліднісь. Серед свійських тварин – свині найбільш багатоплідні. Молоді свиноматки за першим опоросом народжують 8 - 9 поросят і більше, а дорослі (старше 18 міс.) – в середньому 10 - 12 живих поросят. Відомі випадки, коли за один опорос народжувалось 30 - 32 поросяти. За оптимальних умов відтворення, годівлі та утримання від однієї свиноматки можна відлучити на протязі року 20 - 24 поросяти і виробити до 3 т свинини.Великоплідність. Показник характеризує відтворювальні якості. Визначається середньою живою масою одного поросяти при народженні. В середньому цей показник становить 1,0 - 1,2 кг.Молочність. Цей показник характеризує материнські якості свиноматок. Істинна молочність визначається кількістю молока, що виділяється свиноматкою за 60 днів лактації. В середньому вона складає 250 кг, а у деяких свиноматок досягає 400-450 кг. Умовна молочність (цей показник використовується у виробництві) визначається за живою масою гнізда поросят у 21-денному віці і складає 50-56кг.Молокоутворення у свиноматок за час лактації здійснюється нерівномірно. Найбільша кількість молока виділяється протягом 2 - 3-го тижня підсисного періоду (близько 72% від загальної кількості), потім його утворення поступово зменшується.Зниження кількості молока у свиноматок на другому місяці лактації є важливим моментом і його необхідно враховувати при організації підгодівлі поросят, оскільки це пов’язано зі зменшенням споживання ними поживних речовин Експериментальним шляхом було встановлено, що на утворення 1 кг приросту живої маси поросят витрачається 3 - 3,5 кг материнського молока.Скоростиглість. Свині швидко ростуть і досягають господарської статевої зрілості у 7-8 місячному віці (за умов нормального розвитку) та можуть використовуватись для відтворення. З урахуванням короткого періоду поросності свинки у річному віці здатні принести нормально розвинений приплід.За належних умов годівлі та утримання свині більшості порід досягають живої маси 100кг у віці 6 - 6,5 міс. (180-200 днів). Відомі випадки досягнення цього показника за 140 днів, при середньодобових приростах живої маси 1262 г.Всеїдність. Свині здатні добре засвоювати корми рослинного і тваринного походження, продукти їх переробки, харчові відходи їдалень та харчової промисловості. Свиней можна випасати на будь яких пасовищах, вони охоче їдять жолуді, горіхи, різноманітні фрукти і овочі. Вони здатні споживати близько 120 видів кормів рослинного і тваринного походження.

Конструктивні особливості будівництва і реконструкції приміщень для свиней.

Біобезпека свинарських підприємств. Загальні принципи профілактики хвороб свиней.

ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

8.1Свиней приймають партіями. Партією вважається будь-яка кількість іарин однієї статі і віку, що надходить в одному транспортному засобі і супро-іджується однією товарно-транспортною накладною і одним ветеринарним ідоцтвом.

Допускається на всі одночасно відправлені підприємством транспортні иниці одне ветеринарне свідоцтво.

8.2 Підготовка свиней до приймання здійснюється відповідно до правил, і затверджені у встановленому порядку.

8.3 До приймання допускається тварини після перевірки відповідних су­провідних документів, проведення клінічного огляду, а за необхідності - й тер­мометрії тварин, та отримання дозволу лікаря ветеринарної медицини. Тварин хворих, підозрілих на захворювання, а також з підвищеною температурою ізо­люють.

8.4 Під час приймання свиней перевіряють шкіряний покрив на наявність на шкірі пухлин, а також синців і травматичних пошкоджень, які торкаються підшкірної тканини.

8.5 Свиней зважують індивідуально або групами однорідними за основ­ними виробничими ознаками - згідно з 7.2 цього стандарту.

Формування м'ясного балансу та споживання м'яса населенням України. Досвід розвитку свинарства за кордоном.

Залежно від кліматичних умов та кормових можливостей, чисельності населення, рівня добробуту, традицій і звичаїв виробництво свинини в світі розподілено нерівномірно. Так, питома вага свинини від загального виробництва в Європі наближається до 50 %, в Азії -- 60 %, Америці -- 23 % і Океанії -- 7,5 відсотка.Серед європейських країн найбільш висока питома вага свинини в Данії (75%), Голландії (72%) і Німеччині (62%). В Азії найбільший цей показник (84,5 %) має Китай. В Японії на свинину припадає близько 43 %, а в Канаді -- в межах 39 %.Середнє виробництво свинини на одну тварину в світі складає -- 74 кг, в Європі -- 102 кг. Найбільше свинини на перехідну голову отримано у Франції (157,4 кг), Нідерландах (134,9 кг), тобто у Європі. Друге місце посідає північна Америка (90,4 кг), третє -- Африка (45,5 кг).Найбільше використовується свинини в Європі, де вона є традиційним продуктом харчування. Середньорічне споживання цього м'яса на душу населення тут складає близько ЗО кг. В колишньому СРСР цей показник доходив до 21 кг, а в Україні -- 29 кг. Основними постачальниками свинини на даний час є Гонконг,Японія і Росія.Розвиток свинарства в Україні.Україна поки що знаходиться в групі імпортерів, але її ресурси і споконвічні традиції такі, що в найближчому майбутньому вона не повинна залишатися в цій групі.У різних регіонах України свинарство з давніх часів було традиційною галуззю тваринництва. Внаслідок своїх біологічних особливостей свиня в селянській родині завжди вважалася джерелом доходу і при створенні добрих умов догляду та утримання майже ніколи не була збитковою. Виробництво свинини в усіх господарствах дореволюційної України досягло 659 тис. тонн, що становило 58,7 % від загальної кількості виробництва м'яса. Загальна кількість свиней на той період перебувала в межах 8,5 млн. голів. Усе свинарство тоді було зосереджено головним чином у дрібних селянських одноосібних, а також у поміщицьких господарствах і належало до найбільш відстаючих галузей сільськогосподарського виробництва. Загальна чисельність поголів'я свиней на 1.01.2013 р. склала лише 8,4млн. голів.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти