ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Укр. начальник і польське naczelnik мають різне похо-

дження (начальник від начало, a naczelnik від czolo "чоло"),

що нім. Elephant "слон" і укр. верблюд походять від одного

Й того самого слова.

Історичні зміни словникового складу мови 237

Розрив зв'язку з однокореневими словами наступає

Внаслідок фонетичних змін (слова початок і кінець похо-

дять від одного кореня, в якому чергувалися голосні [о] і

[є] — кон/кен; [о] в українській мові перейшло в [і] за

аналогією до інших форм цього слова, де [о] було в закри-

тому складі; [к] перед голосним переднього ряду [є] пе-

рейшло в [ч], а єн за законом відкритого складу перетво-

рилося в носовий голосний [§], який згодом перейшов у

[а]) та перебудови семантичних зв'язків (рос. понедель-

ник деетимологізувалося, оскільки неделя "день тижня,

коли нічого не роблять (не делают)", стало використовува-

Тися на позначення тижня).

Деетимологізація уможливлює поєднання слів, які за

Живої етимології були б неможливими (біла білизна, синя

Білизна, чорне чорнило, червоне чорнило, рос. путешест-

Вовать поездом).

Внутрішню форму слова можна встановити лише шля-

Хом наукового етимологізування, тобто враховуючи зако-

Номірності фонетичних, словотвірних і семантичних змін.

Забута внутрішня форма, яка відкривається при спеціаль-

Ному дослідженні, називається етимоном.

НАУКОВА ЕТИМОЛОГІЯ пов'язана з порівняльно-історичним

Методом і ґрунтується на шести принципах: фонетично-

Му, семантичному, словотвірному, генетичному, речовому

І просторовому.

Фонетичний принцип передбачає врахування фонетич-

Них законів, тобто встановлених закономірностей звуко-

Вих змін і всередині мови, і в групі споріднених мов. Так,

враховуючи зміну дифтонга [аі] на довгий голосний [є],

який згодом перетворився на [%], перехід [к] в [ц] перед

голосним переднього ряду, а також перехід [і] в [є] в ро-

сійській мові та [і] в українській мові, ми можемо навести

такі відповідники: лит. kaina "ціна", рос. цена, укр. ціна.

Семантичний принцип зобов'язує дослідника відшу-

Кати спільність у значеннях етимона й етимологізовано-

Го слова, враховуючи закономірності семантичних змін.

Так, наприклад, слово лебідь пов'язують із індоєвропей-

ським коренем *elb "білий" (лат. albus "білий", нім. Elba,

чеськ. Laba — назва ріки, "біла") і вважають, що назва

Ця дана за кольором. Давати назви птахам за кольором —

досить поширене явище (синиця, ворона, соловей "сірий"

Та ін.). Значить, така етимологія не порушує семантич-

Ний принцип.

Словотвірний (морфологічний) принцип передбачає

Лексика і фразеологія

З'ясування морфемної структури слова. Так, слово пир по-

Ходить від пити, тому що це не заперечується його мор-

Фемною будовою: корінь пи- і суфікс -р (такий суфікс ма-

Ють слова жир, дар, які відповідно походять від жити і

Дати).

Генетичний (генеалогічний) принцип полягає в зістав-

Ленні слів тільки споріднених мов, тобто в забороні вихо-

Дити за межі мовної сім'ї.

Речовий принцип передбачає звернення до позначува-

Них словом реалій і речей, до етнографії. Так, назва квіт-

Ки братики стає зрозумілою, коли врахувати, що кожна

Квітка складається з поєднаних двокольорових пелюсток.

Етимологію слова червоний можна розкрити лише знаю-

Чи, що червону фарбу виготовляли з черв'яків (кошенілі).

Просторовий принцип полягає в урахуванні географіч-

Ної локалізації слова, що може допомогти встановити, з

Якої мови запозичене слово.

Від наукової потрібно відрізняти народну етимологію.

НАРОДНА (ПОБУТОВА) ЕТИМОЛОГІЯ — етимологізування за пер-

Шим випадковим співзвуччям, без врахування фонетич-

Них законів, способів переходу значень, морфемного складу

Та його змін і переосмислення невідомого (незрозумілого)

Чи маловідомого слова за випадковою подібністю з відо-

Мим і зрозумілим, що призводить до хибного встановлен-

Ня внутрішньої форми, а часто й до фонетичного

"спотворення" слова. Так, слово козак, яке є давнім запо-

зиченням із тюркських мов, деякі "любителі етимологізу-

вань" пов'язують зі словом коза (мовляв, козаки високо і

Легко стрибали, як кози). Слово кооператив у народі не-

Рідко вимовляють, як купиратив, мотивуючи це слово як

"місце, де можна щось купити", а кросівки як красовки,

Мотивуючи їх як красиві. Слово сальний у виразі сальний

анекдот нерідко зближують із сало ("жирний анектот"),

тоді як насправді воно походить від фр. sale "грязний".

Народною етимологією зумовлена перекручена вимова

Таких слів, як копитал (капітал), помир (цигарки

"Памір"), мілкоскоп (мікроскоп), нервоз (невроз), нерво-

патолог (невропатолог); рос. спинжак (пиджак), верояции

(вариации), клеветон ____________(фельетон), гульвар (бульвар).

Дуже часто факти народної етимології трапляються в

Дитячому мовленні, що відзначено К. Чуковським у книжці

"Від двох до п'яти": всадник — "это который в саду", де-

ревня — "где деревьев много", кустарник — "старик, ко-

торый караулит кусты", лодырь — "человек, который де-

Історичні зміни словникового складу мови 239

лает лодки", мельница — "жена мельника". У дитячому

Мовленні нерідко можна почути слова мазелін (вазелін), ву-

Лиціонер (міліціонер), теплометр (термометр).

Відомі випадки, коли слова у спотвореній під упливом

Народної етимології формі закріплюються в мові. Так, ска-

жімо, рос. свидетель походить від слова вЬдіти "відати,

знати" і повинно було б писатися як сведетель, однак під

Упливом більш відомого сучасним мовцям слова видеть

Стало сприйматися як похідне від нього, чим і пояснюєть-

Ся його теперішнє написання.

Література

ОСНОВНА

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К., 1991. — С 206—

217.

Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 143—153,159—162.

Реформатский А.А. Введенение в языковедение. — М., 1996. —

С 107—112, 139—146.

Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 195—

210.

Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 187—

196.

ДОДАТКОВА

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. — К.,

С 53—78,114—138,166—179.

Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 71—

133.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 64—66,

68-69, 76-79.

Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,

С 208-225.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 138-152.

Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 173-197.

Білецький А.О. Про мову і мовознавство. — К, 1996. — С. 152—

155.

Вихованець І.Р. Таїна слова. — К., 1990.

Запитання. Завдання

Розкрийте причини історичних змін у лексиці.

Які слова називають архаїзмами? Яка відмінність між власне ар-

Хаїзмами й історизмами?

Назвіть групи лексичних архаїзмів.

Що таке семантичні архаїзми?

Які слова називають неологізмами? Які різновиди неологізмів ви

Знаєте? Що таке авторські неологізми? Який ще існує термін для їх по-

Значення?

Розкрийте причини лексичних запозичень.

Яка різниця міжлексичними запозиченнями і кальками?

Опишіть шляхи та способи запозичень.

Яких змін зазнають запозичувані слова при їх адаптації в мові?

Які конкретно мови є найпотужнішими джерелами лексичних за-

Позичень?

Що означає слово пуризм? Як потрібно ставитися до іншомовних

Запозичень?

Що таке історична лексикологія?

Дайте визначення етимології.

Що розуміють під внутрішньою формою слова?

Як називається втрата словом своєї внутрішньої форми?

Як ви розумієте термін наукова етимологія? Назвіть принципи на-

Укової етимології.

17. Що таке народна (побутова) етимологія? Чим вона відрізняється

Від наукової етимології?

Фразеологія

Поняття фразеології

Фразеологія (від гр. phrasis "вираз" і logos "наука") - 1) сукуп-

Ність фразеологізмів даної мови; 2) розділ мовознавства, який вивчає

Фразеологічний склад мови.

Предметом фразеології як науки є дослідження приро-

Ди фразеологізмів і їх ознак, а також виявлення законо-

Мірностей функціонування їх у мові.

Фразеологізми — стійкі словосполучення. Це готові

Сполучення слів, які не створюються в мовленні подібно

До вільних словосполучень (новий костюм, великий буди-

нок, читати газети, йти до школи), а відтворюються:

Якщо мовцеві необхідно вжити фразеологізм, то він його

Вилучає, як і слово, в готовому вигляді зі свого фразеоло-

Гічного запасу, а не будує його заново.

Щоб усвідомити різницю між фразеологічними й віль-

Ними словосполученнями, порівняємо фразеологізм кури

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти