ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сягає історичний словник німецької мови (Grimms

Deutsches Worterbuch).

ЕТИМОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ. ЕТИМОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ розкрива-

Ють походження слова, зокрема в них вказується, власне

Чи запозичене слово; якщо запозичене, то коли і з якої

Мови. Для корінних (власних, питомих) слів установлює-

Ться корінь, із яким ці слова пов'язані, наводяться пара-

Лелі з інших мов, простежуються зміни в значенні і фор-

мах слова. В Україні вийшло 3 томи "Етимологічного слов-

ника української мови" за редакцією О.С. Мельничука (К.,

Високо оцінений науковою громадськістю

"Russisches etymologisches Worterbuch" (Етимологічний

Словник російської мови) в 4-х томах німецького мовозна-

Вця М. Фасмера (Гайдельберг, 1950—1958; двічі вийшов

У російському перекладі: М., 1964—1973; М., 1986—1987).

Помітним явищем у лексикографії був вихід "Этимо-

логического словаря русского языка" в 2-х томах О.Г. Пре-

Ображенського (М., 1910—1916); перевиданий у 1959 р.).

Відомими є "An etymological dictionary of the English language"

(Етимологічний словник англійської мови), який

вийшов в Оксфорді в 1953 p., "Dictionnaire etymologique

de la langue f rancaise" (Етимологічний словник французь-

Кої мови) О. Блоха і В. Вартбурга, який опублікований у

Лексика і фразеологія

Парижі в 1950 p., "Etymologisches Worterbuch der

deutschen Sprache" (Етимологічний словник німецької мо-

ви) Ф. Клюге (Berlin, 1963), "Etymologicky slovnik jazyka

ceskeho" (Етимологічний словник чеської мови) В. Махка

(Прага, 1968), "Slownik etymologiczny jazyka polskiego"

(Етимологічний словник польської мови) О. Брюкнера (Вар-

Шава, 1957). З'явилися етимологічні словники груп і сімей

мов. Так, нині триває публікація "Этимологического сло-

варя словянских языков" за редакцією О.М. Трубачова

(випуск 1—23, М., 1974—1996). У 1949—1959 pp. поба-

чив світ двотомний "Indogermanisches etymologisches

Worterbuch" (Етимологічний словник індоєвропейських

мов) чеського мовознавця Й. Покорного (Берн — Мюнхен,

1959—1965).

СИНОНІМІЧНІ СЛОВНИКИ. У синонімічних словниках на-

Водяться синонімічні ряди, які складаються зі слів і сло-

Восполучень тотожних або близьких за значенням. У межах

Кожного синонімічного ряду подається семантична (вка-

Зується на відмінні відтінки значень) і стилістична харак-

Теристика слів, окреслюється їх сполучуваність, наводяться

Приклади їх уживання в контексті. Саме так побудовані ака-

демічний "Словник синонімів української мови" у 2-х то-

мах (К., 1999—2000) і "Словарь синонимов русского язы-

ка" в 2-х томах за редакцією А.П. Євгеньєвої (М., 1970—

У синонімічних словниках для широкого практич-

Ного користування наводяться синонімічні ряди без ілюст-

рацій прикладами їх уживання. Такими є "Короткий слов-

ник синонімів української мови" П.М. Деркача (К., 1960),

"Практичний словник синонімів української мови" С. Ка-

раванського (К., 1995), "Словарь синонимов русского язы-

ка" З.Є. Александрової (М., 1968; шосте видання вийшло в

1989 p.), "Gran diccionario de sinonimos у antonimos" (Вели-

кий словник синонімів і антонімів) іспанської мови Л. Ка-

Стро де Амато (Буенос Айрес, 1988).

Словники АНТОНІМІВ. У цих словниках наводяться і тлу-

Мачаться слова з протилежними значеннями, характери-

Зується їх сполучуваність, наводяться приклади їх вжи-

Вання в суцільному тексті. Так, зокрема, за цими прин-

ципами укладені "Словник антонімів" української мови

Л.М. Полюги (Київ, 1987) і словники антонімів російсь-

Кої мови Л.О. Введенської(Ростов-на-Дону, 1982), М.П. Ко-

Лесникова (Тбілісі, 1972), М.Р. Львова (М., 1988) та анг-

Лійської мови В.Н. Коміссарова (М., 1964).

Словники ОМОНІМІВ. До словників омонімів включено сло-

Лексикографія 255

Ва, які збіглися за звучанням. У словниковій статті вказу-

Ють на тип утворення омонімів, а також на граматичні, сти-

Лістичні та інші ознаки цих омонімів, які підкреслюють їх

Протиставленість. Прикладом таких словників можуть слу-

жити "Словник омонімів української мови" О. Демської та

І. Кульчицького (Львів, 1996), "Словарь омонимов русско-

го языка" О.С. АхмановоЦМ., 1974; трете видання — 1986),

"Словарь омонимов русского языка" М.П. Колесникова

(Ростов-на-Дону, 1995).

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ СЛОВНИКИ. У фразеологічних словниках зібра-

Но усталені звороти, яким дається тлумачення і стилістична

характеристика. Такими, зокрема, є академічний "Фразе-

ологічний словник української мови" у 2-х книгах (К., 1993;

друге видання — 1999), "Фразеологічний словник українсь-

кої мови" в 2-х томах Г.М. Удовиченка (К., 1984), "1000 кри-

латих виразів української літературної мови" А.П. Коваль і

В.В. Коптілова (К., 1964), "Фразеологический словарь русс-

кого языка" O.I. Молоткова (М., 1967), "Словарь латинских

крылатых слов" "М.Т. Бабичева і Я.М. Боровського (М.,

1986), "Geflugelte Worte" (Крилаті слова) Г. Бюхмана (1864,

Десятки разів перевидавали).

ОРФОГРАФІЧНІ СЛОВНИКИ. В орфографічних словниках сло-

Ва наводяться в алфавітному порядку в їх нормативному

Написанні. Одними із кращих орфографічних словників є

"Орфографічний словник української мови", укладений

СІ. Головащуком, М.М. Пещак, В.М. Русанівським і

О.О. Тараненком (К., 1994) і "Український орфографіч-

ний словник" за редакцією А.О. Свашенко (Харків, 1997).

ОРФОЕПІЧНІ СЛОВНИКИ. В орфоепічних словниках подано пе-

Релік слів літературної мови з позначенням нормативного

Наголосу і з вказівкою на вимову. Є такі орфоепічні слов-

ники української мови: "Словник наголосів української

літературної мови" М.І. Погрібного (К., 1973), "Українська

літературна вимова і наголос" за редакцією М.А. Жовто-

брюха (К., 1973). Широко відомі "Орфоэпический словарь

русского языка" за редакцією P.I. Аванесова (М., 1985) і

"Словарь ударений для работников радио и телевидения"

За редакцією Д. Е. Розенталя (М., 1970).

Словники ПРАВИЛЬНОСТІ МОВЛЕННЯ. Такі словники містять

Найскладніші в уживанні слова. В них пояснюється напи-

Сання й вимова слів, словотворення, даються граматична

І стилістична характеристики слів, наводяться приклади

Можливої сполучуваності слів і керування. Як приклади

цього типу словників можна назвати "Словник труднощів

Лексика і фразеологія

української мови" за редакцією и.л. Ермоленко (К., 1989),

"Правильность русской речи" Л.П. Крисіна і Л.І. Сквор-

цова (М., 1962), "Трудности словоупотребления и вариан-

ты норм русского литературного языка" за редакцією

К.С. Горбачевича (Л., 1973), "Словарь трудностей русско-

го языка" Д.Е. Розенталя і М.О. Теленкової (М., 1976;

Шосте видання — 1987).

ЧАСТОТНІ СЛОВНИКИ. У цих словниках подаються слова не

За алфавітом, а за спадом частот, тобто розташовуються в

Порядку від найбільш частотного до найменш частотного.

Для створення частотного словника необхідно опрацюва-

Ти надзвичайно великий масив текстів (зробити підрахун-

Ки в десятках, а то й сотнях мільйонів слововживань), бо

Від обсягу опрацьованого матеріалу залежить ступінь об'єк-

Тивності визначення місця (рангу) слова в словнику. Прик-

ладами частотних словників є "Частотний словник сучас-

ної української художньої прози" в 2-х томах (К., 1981),

"The Russian Word Count" (Частотний словник російської

мови) Г. Йоссельсона (Детройт, 1953), "Частотный сло-

варь современного русского литературного языка" Е. Штей-

Нфельдт (Таллінн, 1963; багато разів перевидавався в Мос-

кві), "Частотный словарь русского языка" за редакцією

Л.М. Засоріної (М., 1977).

Частотні словники дуже корисні в лінгводидактично-

Му аспекті для швидшого й ефективнішого оволодіння іно-

Земною мовою. Як уже було зазначено, 1200 найчастотні-

ших слів покривають 80% будь-якого тескту. Знаючи ці

слова, можна читати і розуміти іноземні тексти (20% слів

Можна зрозуміти з контексту). Через те частотні словни-

Ки використовують для укладання словників-мінімумів із

Іноземних мов і для створення текстів для підручників із

Іноземних мов.

ЗВОРОТНІ СЛОВНИКИ. У зворотних (інверсійних) словниках

Слова розташовані за алфавітом із їх кінця: а, ба, баба,

Жаба, раба і так далі. Такі словники групують слова за мор-

Фемами — закінченнями, суфіксами, коренями, префікса-

Ми, а це дуже корисно для дослідників мови: з такого слов-

Ника легко вилучити однокореневі (споріднені) слова, ви-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти