ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ного значення в мові можна говорити лише в тому випад-

Ку, коли воно формально виражене в мові. Так, значення

Багатократно повторюваної дії в дієсловах виражається за

Допомогою префікса по- і суфікса -ува- (пописувати, по-

Свистувати), а значення давального відмінка іменників —

Закінченнями -у (-ові), -і (сину, батькові, доньці). І хоч

Одне граматичне значення може виражатися різними фор-

Мальними показниками і, навпаки, різні граматичні зна-

Чення — одним граматичним показником (сестра — на-

Зивний відмінок однини, брата — родовий відмінок од-

Нини, жнива — називний відмінок множини), однак спи-

Сок морфем для вираження певного граматичного значен-

Ня є строго фіксованим. Ця ознака граматичного значен-

Ня настільки важлива, що дехто з мовознавців бере її за

Основу його визначення: граматичне значення — значен-

Ня, яке в даній мові регулярно виражається граматични-

Ми засобами.

Граматичні значення бувають трьох типів: деривацій-

Ні, реляційні й модальні.

ДЕРИВАЦІЙНІ ЗНАЧЕННЯ — це незмінні, постійні показники

Слова, що дають йому певну граматичну класифікацію.

Так, значення роду іменників, виду дієслів, перехідності,

Зворотності є дериваційними.

РЕЛЯЦІЙНІ ЗНАЧЕННЯ (ВІД лат. relatio "відношення") є

Змінними. Вони видозмінюються від однієї словоформи до

Іншої. Реляційні значення використовуються мовою для

Граматика

Зв'язку слів у реченні. До них належать значення роду при-

Кметників, значення відмінків, значення особи та ін.

МОДАЛЬНІ ЗНАЧЕННЯ виражають відношення людини до ви-

Словленої думки і до об'єктивного світу — ствердження,

заперечення, умовність, бажаність, запитання, волевияв-

Лення тощо.

Граматичні категорії

t!J Граматична категорія - система протиставлених одна одній одно-

1 ^ рідних граматичних величин (граматичних форм із однорідним зна-

'"' ченням).

Для того щоб констатувати, що в якійсь мові є певна

Граматична категорія, потрібно, щоб був ряд форм, об'єд-

Наних якимсь спільним значенням, щоб усередині цього

Об'єднання було протиставлення і щоб ті протиставлені

Значення мали формальне вираження. Так, граматичною

Категорією є категорія числа, бо вона об'єднує мовні оди-

ниці на основі спільного значення "число". Всередині цього

Об'єднання протиставляються одиничність і множинність,

І граматичні значення однини й множини формально ви-

ражаються за допомогою спеціальних закінчень. Пор.:

Ліс — ліси, весна — весни, озеро — озера, де граматичне

Значення однини виражене нульовим закінченням і за-

Кінченнями -а та -о, а граматичне значення множини —

Закінченнями -и та -а.

Формальне вираження — дуже важлива ознака грама-

Тичної категорії, бо саме її наявність чи відсутність є ос-

Новним критерієм виділення граматичної категорії. Річ у

Тім, що певне значення в одній мові може існувати як

Граматичне, а в іншій мові як лексичне. Звідси розрізня-

Ють граматичні й поняттєві категорії. Наприклад, існує

Поняттєва категорія статі й граматична категорія роду.

Поняттєва категорія статі є універсальною, тобто всі лю-

Ди незалежно від використовуваної ними мови розрізня-

Ють чоловічу і жіночу стать. Однак категорія роду прита-

Манна далеко не всім мовам. Скажімо, її немає в англійсь-

Кій, китайській, тюркських і фінно-угорських мовах, бо

Там немає спеціальних формальних засобів її вираження.

В українській мові, як і в інших слов'янських, а також

Романських та німецькій мовах, є така категорія, бо тут є

Формальні засоби її вираження: закінчення (учитель, сті-

на, вікно), артиклі (нім. der Vater "батько", die Mutter

Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 267

"мати", das Kind "дитя", фр. Іе рёге "батько", la mere

"мати"). Для германських і романських мов характерна

Граматична категорія означеності/неозначеності, яка фор-

Мально виражена означеними і неозначеними артиклями.

Так, зокрема, нім. der Tag "день", die Війте "квітка", das

Fenster "вікно" означають конкретні поняття, предмети,

Уже відомі мовцеві й слухачеві, тоді як ті ж іменники з

Неозначеним артиклем — ein Tag, eine Blume, ein Fenster

— означають якийсь день, якусь квітку, якесь вікно.

Аналогічно в англійській, французькій, італійській мо-

Вах: означеність виражається артиклями — англ. the,

Франц. le, la, італ. il, la, а неозначеність — артиклями —

Англ. а, франц. un, une, італ. un, una. У слов'янських

Мовах, за винятком болгарської і македонської, граматич-

Ної категорії означеності/неозначеності немає, бо немає її

Формального вираження, але поняттєва категорія означе-

Ності/неозначеності є і виражається вона лексично (ця

книжка, якась книжка).

Мови світу різняться за кількістю і складом граматич-

Них категорій. Так, в іберо-кавказьких мовах є категорія

граматичного класу "людини" і "речі", в японській і ко-

Рейській мовах — категорія ввічливості. Різняться мови й

За кількістю протиставлених членів усередині категорій.

Наприклад, в англійській мові є два відмінки, в німець-

Кій — чотири, в російській — шість, в українській — сім,

У фінській — чотирнадцять, у табасаранській — сорок

Шість.

Граматичні категорії поділяють на морфологічні й син-

Таксичні. До морфологічних належать категорія роду, чи-

Сла, відмінка, виду, часу, способу, особи; до синтаксич-

Них — категорія активності/пасивності, комунікативної

Спрямованості (розповідність, питальність, спонукаль-

Ність), стверджуваності/заперечуваності, синтаксичного ча-

Су й синтаксичного способу.

Морфологічні категорії, в свою чергу, поділяють на

Класифікаційні й словозмінні.

Класифікаційні (словотворчі, дериваційні) катего-

Рії — це такі, члени яких виступають як рубрики класи-

Фікації слів. Так, зокрема, класифікаційною є категорія

Роду іменників і категорія виду дієслова, бо іменники не

Відмінюються, а класифікуються за родами (кожен імен-

Ник належить до одного певного роду), а дієслова розподі-

Ляються між трьома видовими групами — дієсловами до-

Конаного чи недоконаного виду або двовидовими.

Граматика

Словозмінні (релятивні) категорії — граматичні кате-

Горії, яких слово може набувати залежно від іншого слова,

З яким воно поєднується в реченні. До словозмінних нале-

Жить категорія роду прикметників, бо прикметники не

Класифікуються, а відмінюються за родами і родова фор-

Ма прикметника залежить від поєднуваного з ним іменни-

Ка (великий успіх, велика справа, велике враження). Суто

Реляційною є також категорія відмінка: кожна іменна ча-

Стина мови змінюється за відмінками.

У мовах світу найчастіше трапляються граматичні ка-

Тегорії роду, відмінка, числа, означеності/неозначеності,

Ступеня якості, часу, виду, стану, способу й особи.

Категорія роду — граматична категорія, яка полягає в розподілі слів

Або форм за двома чи трьома класами, традиційно співвідносними

З ознаками статі або їх відсутністю.

Вона є в більшості сучасних індоєвропейських мов. Не-

Має її в англійській, фінно-угорських, тюркських, япон-

Ській та деяких інших мовах. В українській мові катего-

Рію роду (чоловічого, жіночого або середнього) має кожен

Іменник. У прикметниках, порядкових числівниках, при-

Свійних, вказівних, питальних займенниках, дієприкмет-

Никах і дієсловах у формі минулого часу ця категорія є

Залежною від іменника, з яким названі класи слів поєд-

Нуються. В італійській, французькій, іспанській і датсь-

Кій мовах іменники мають два роди — чоловічий і жіно-

Чий. Категорія роду має формальне вираження. В слов'ян-

Ських мовах — це закінчення, в романських і німецькій —

Артиклі (нім. der, ein для чоловічого роду, die, eine для

Жіночого, das, ein для середнього, фр. le, un для чоловічо-

Го, la, une для жіночого, італ. il, un для чоловічого, la,

Una для жіночого роду.

Категорія відмінка — граматична категорія імені, яка виражає його

Синтаксичні відношення до інших слів висловлювання.

Кількість відмінків у різних мовах неоднакова. Є мо-

Ви, в яких відмінків зовсім немає: болгарська, італійська,

Французька, таджицька, абхазька та ін.

Категорія числа — граматична категорія, яка виражає кількісні ха-

Рактеристики предметів думки.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти