ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


У мовах світу категорія числа не збігається. Є мови, в

яких, крім однини і множини, є двоїна і троїна. Двоїна '

Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 269

Була в давньоукраїнській мові (дъва стола, дъвЪруцЬ, дъвЪ

Селі; див. залишки цих форм у діалектах: дві руці, дві селі

Тощо). Троїна є в деяких папуаських мовах на острові Но-

Ва Гвінея. У давніх індоєвропейських мовах — санскриті,

Давньогрецькій, давньогерманських було три числа: одни-

На, двоїна і множина.

Категорія означеності/неозначеності (детермінації) - граматич-

На категорія, яка вказує на те, чи мислиться ім'я предмета як єдине

В описуваній ситуації (означеність) чи як таке, що належить до класу

Подібних йому феноменів (неозначеність).

Як уже зазначалося, ця категорія характерна для гер-

Манських, романських, болгарської, македонської та інших

Мов і виражається за допомогою артиклів. Означеними є

Англійський артикль the, німецькі der, die, das, францу-

Зькі іе, la, les (останній для множини), а неозначеними

Відповідно a; ein, eine, ein; un, une. У болгарській, маке-

Донській, румунській і скандинавських мовах існують пост-

Позитивні артиклі, тобто артиклі, які стоять після слова,

Приєднуючись до нього як постфікси. Пор.: болг. стол

"якийсь стілець" — столът "певний стілець", маса

"якийсь стіл" — тасата "певний стіл"; село "якесь се-

ло" — селото "певне село".

У тих мовах, де немає артиклів, значення означеності/

Неозначеності виражається лексично і контекстуально. На-

Приклад, в українській мові для цього використовують вка-

Зівні займенники цей, ця, це, ці, топ, та, те, ті, частки

тільки, ще (Тільки учитель цього не знав. Ще чашку!),

Неозначені займенники якийсь, якась, якесь, якісь, прикме-

Тники певний, цілий, невідомий, незнайомий, числівник

Один, порядок слів (перед присудком — означеність, піс-

Ля — неозначеність: Хлопчик вийшов на вулицю; На вули-

Цю вийшов хлопчик), фразовий наголос (Ось зошит; Ось

Зошит). Найсильнішим засобом вираження значення озна-

Ченості/неозначеності є контекст. Як бачимо, в українсь-

Кій мові категорія означеності/неозначеності є не грама-

Тичною, а поняттєвою, оскільки тут немає морфологічних

Засобів ЇЇ вираження.

Категорія ступеня якості (порівняння) - граматична категорія, яка

Виражає ступінь якості, що характеризує предмет чи дію.

Розрізняють звичайний, вищий і найвищий ступінь.

У деяких мовах є тільки два ступені порівняння — зви-

Граматика

Чайний і елатив, який поєднує значення вищого і найви-

Щого ступенів. Вищий ступінь указує на наявність в об'єк-

Ті якоїсь якості більше, ніж в іншому, найвищий — біль-

Ше, ніж у всіх інших. Звичайний ступінь означає якість

Безвідносно до ступеня.

Ступені порівняння мають прикметники і прислівни-

Ки (важкий, важчий, найважчий; темно, темніше, най-

Темніше). У деяких мовах ступені порівняння мають та-

Кож іменники й дієслова. Наприклад, у мові комі кужд

"вміє", кужоджик "більше вміє".

Ступені порівняння виражаються афіксами (цікавий —

цікавіший — найцікавіший; англ. large "великий" — larger

"більший" — largest "найбільший", нім. interessant

"цікавий" — interesanter "цікавіший" — interesantest

"найцікавіший") і аналітично (відомий — більш відомий —

найбільш відомий, англ. difficult "важкий" — more difficult

"важкіший", (the) most difficult "найважчий"). У сло-

В'янських, германських і романських мовах є декілька

Співвідносних за значенням прикметників та прислів-

ників, які творять ступені порівняння від інших основ:

Укр. добрий — кращий — найкращий; рос. хороший —

Лучше — наилучший; англ. good — better — best, нім. gut —

Besser — best (am besten).

Категорія часу - граматична категорія дієслова, яка є специфіч-

Ним мовним відображенням об'єктивного часу і служить для темпо-

Ральної локалізації події або стану, про які йдеться в реченні.

Ця категорія вказує на одночасовість, передування чи

Наступність події щодо моменту мовлення. У більшості

Мов є три часи: теперішній, минулий і майбутній. Це аб-

Солютні часи. Крім них, у деяких мовах є спеціальні

"відносні" часи, які позначають події відносно якоїсь точ-

Ки відліку, яка, в свою чергу, визначається відносно мо-

Менту мовлення (передминулий час, передмайбутній час,

Майбутній у минулому тощо).

Категорія виду (аспектуальності) - граматична категорія дієсло-

Ва, яка узагальнено вказує на протікання дії в часі.

У слов'янських мовах граматично протиставлені до-

Конаний і недоконаний вид. Доконаний вид вказує на

Досягнення межі, тобто показує обмежену дію або її ре-

зультат (зашумів, написав). Недоконаний вид не вказує

на граничність дії (шумів, писав). У германських і ро-

Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 271

Манських мовах, на думку більшості мовознавців, грама-

Тичної категорії виду немає, бо там немає формальних

морфологічних засобів (спеціальних суфіксів, префіксів)

Її вираження.

Категорія стану - граматична категорія дієслова, що виражає

Суб'єктно-об'єктні відношення.

У мовознавстві поки що немає загальноприйнятої кла-

Сифікації станів, однак у всіх класифікаціях згадується ак-

Тивний, коли носій дієслівної ознаки відповідає суб'єкту

(Учні виконують пісню), і пасивний, коли носій дієслівної

Ознаки відповідає об'єкту (Пісня виконується учнями)-

Категорія способу - граматична категорія, яка виражає відношен-

Ня названої дієсловом дії до дійсності з погляду мовця.

Це оцінка мовцем дії як бажаної, можливої, передба-

Чуваної (припущення) тощо.

Різні мови мають різний набір форм способу. В усіх

Мовах є дійсний (представляє дію як реальний факт), умов-

Ний (представляє дію як можливу, бажану, передбачува-

Ну, обумовлену) і наказовий (служить для передачі нака-

Зу, спонукання або прохання) способи. Західноєвропейсь-

Кі мови, крім того, витворили особливі форми кондиДІо-

Нала для позначення обумовлених дій і для вираження

Допущення, можливості, бажаності і некатегоричного твер-

дження (нім. Ich wiirde es gerne tun "Я охоче зробив би

це"). У балканських мовах є ще переповідний спосіб (ко-

ментатив), що виражає дію, яку мовець безпосередньо не

Спостерігав, а переказує її з уст інших. Цим способом пе-

Редають відтінок недовір'я, сумніву.

В аглютинативних мовах (наприклад, тюркських) на-

Лічують від чотирьох до дванадцяти способів, які виража-

Ють повинність, підтвердження, намір, згоду тощо.

Категорія особи - граматична категорія дієслова, яка позначає від-

Ношення суб'єкта дії до мовця.

Виконавцем дії може бути мовець, його співрозмов-

Ник або особа, яка не бере участі в розмові. Відповідно

Розрізняють першу, другу і третю особу (пишу, пишеш,

Пише).

Категорія особи належить до узгоджувальних, слово-

Змінних. Вона виражається особовими закінченнями (я про--

Граматика

Цюю, він працює; англ. / work, he works). У деяких мовах

(самодійських, палеоазіатських) категорія особи характер-

На не тільки для дієслів, а й для імен у позиції присудка.

Так, у коряцькій мові г'оляйгым "чоловік-я", г'оляйгыт

"чоловік-ти", г'оля "чоловік-він"; нытуйгым "молодий-я",

нытуйгыт "молодий-ти", нытуйкын "молодий-він". Од-

Нак є й такі мови, в яких категорія особи загалом не вира-

Жена. До них належать японська, китайська, індонезійсь-

Ка та деякі інші.

Лексико-граматичні розряди (категорії)

Від граматичних категорій треба відрізняти лексико-

Граматичні розряди, які нерідко називають лексико-

Граматичними категоріями.

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ (категорії) — це граматично

Важливі групи слів у межах певної частини мови, які ма-

ють такі властивості:

Об'єднуються за спільною семантичною ознакою.

Наприклад, лексико-граматичні розряди становлять збір-

Ні іменники, речовинні іменники, іменники — назви іс-

Тот, іменники — назви неістот, власні назви, загальні

Назви, зворотні дієслова, бо кожна така група має спільну

Семантичну ознаку — збірність, речовинність тощо.

Можуть мати і можуть не мати формальне морфо-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти