ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Логічне вираження. Якщо, скажімо, деякі збірні іменни-

ки мають формальне вираження — суфікси -ств(о), -j(a)

(студентство, ганчір'я), зворотні дієслова — постфікс -ся

(умиватися, листуватися, обніматися), то власні та за-

Гальні назви, речовинні назви, назви істот/неістот фор-

Мальних показників не мають (місто Орел і летить орел,

масло і вікно, ворона і корона);

Взаємодіють із пов'язаними з ними граматичними

Категоріями. Так, від зворотності дієслів залежить кате-

Горія стану (зворотні дієслова не належать до активного

Стану); від істоти/неістоти — категорія відмінка (у назвах

Істот форма знахідного відмінка збігається з формою ро-

Дового, у назвах неістот форма знахідного відмінка збіга-

Ється з формою називного); від особи/неособи — катего-

Рія роду (назви осіб мають, як правило, категорію чолові-

Чого або жіночого роду, назви неосіб — усі три роди); від

Власних і загальних назв — категорія числа (власні назви

Мають форму лише однини або лише множини (Київ, Су-

Граматика. Граматичне значення. Граматичні категорії 273

Ми), загальні назви мають форми однини і множини

(стіл — столи, книжка — книжки);

Можуть мати і можуть не мати протиставлені всере-

Дині розряду ряди форм. Якщо, наприклад, власні назви

Протиставляються загальним, назви істот — назвам не-

Істот, перехідні дієслова — неперехідним дієсловам, то

Всередині речовинних і збірних іменників подібного про-

Тиставлення немає.

Література

ОСНОВНА

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 136-142.

Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 175-176,180-183.

Реформатский А.А. Введенение в языковедение. — М, 1996. —

С 244-263, 316-320.

Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 125—

131.

Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 205—

211, 227-232.

ДОДАТКОВА

Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С. 99—

101, 105—108.

Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 215—

227, 245—279.

Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С 72—

76, 95—116.

Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С 70—

71, 77-80, 93-108.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 171—176, 193—197, 215—230.

Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 198-207.

Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,

С. 110—113,118—127.

ЛайонзДж.Введениевтеоретическуюлингвистику. —М., 1978. —

С. 286-336, 459-466.

Граматика

Запитання. Завдання

Дайте визначення граматики.

Які різновиди граматики ви знаєте?

З яких розділів складається граматика? Дайте визначення цих роз-

Ділів.

Що є предметом морфології і синтаксису?

Яке місце в структурі мови займає граматика? Обгрунтуйте свою

Відповідь.

Що таке граматичне значення? Чим воно відрізняється від лек-

Сичного?

Які типи граматичних значень ви знаєте?

Дайте визначення граматичної категорії. Що необхідно врахову-

Вати при визначенні граматичної категорії?

Як класифікують граматичні категорії?

Назвіть і охарактеризуйте основні граматичні категорії.

Що таке лексико-граматичні розряди (категорії)? Чим вони різ-

Няться від граматичних категорій?

Морфема і словоформа

Поняття морфеми

Морфема (від гр. morphe "форма") — мінімальна двостороння оди-

Ниця мови.

Так, наприклад, у слові рука виділяються дві морфе-

Ми — рук-а. Звукосполучення рук вважається окремою

морфемою тому, що за цим звукокомплексом (планом ви-

Раження) закріплене значення, пов'язане з поняттям ру-

Ки. Так само окремою морфемою є -а, бо це також двосто-

роння одиниця: має план вираження — звук [а] і план змі-

сту — "називний відмінок, однина, жіночий рід". Обидві

Морфеми є мінімальними (елементарними) двосторонніми

Одиницями, бо їх не можливо поділити на простіші (мен-

Ші) одиниці, які б також мали вираження і зміст.

Морфеми виділяють шляхом порівняння слів за зву-

Чанням і значенням. Якщо певні одиниці на основі порів-

Няння виявляються мінімальними, тобто такими, що не

можуть далі ділитися, то це й будуть морфеми. Наприклад:

Вода, роса, стіна, лоза, зима, весна

Води

Воді

Водою

Води

Вод

Водами

Водах

Зіставивши форми в колонці, можна виділити спільну

Частину вод і відмінні частини -а, -и, -і, -ою, -ами, ах, а

Зіставивши форми в рядку — спільну частину -а і відмінні

Вод-, рос-, стін-, лоз-, зим-, весн-. Усі виділені таким чи-

Ном елементи мають вираження і зміст, тому їх слід вва-

Жати окремими морфемами. Це-зіставлення вказує і на

Те, що морфеми можуть мати матеріальне вираження і

Можуть його не мати. Так, зокрема, вод визначаємо як

Форму жіночого роду в родовому відмінку множини. Але

В цьому випадку немає матеріального показника цих зна-

Чень. Саме відсутність матеріального закінчення і вказує

На ці значення. Отже, є всі підстави вважати, що тут на-

Явна морфема, але вона матеріально не виражена. Такі

Морфеми називають нульовими. Нульову морфему виді-

Граматика

Ляють лише там, де в інших формах цього слова є матері-

Ально виражені морфеми.

Морфема може варіюватися. Оскільки морфема є дво-

сторонньою одиницею, то вона може варіюватися в плані

вираження і в плані змісту. Наприклад, у словах надпи-

Сати і надіслати одна морфема виступає в двох формаль-

Них варіантах — над- і наді-, а в словах надкусити й

надбудувати — у двох змістових варіантах: "відняти час-

тину" і "додати частину, збільшити щось". Морфема пис-

Може реалізуватися у таких варіантах, як пис- (писати),

пис'- {письмо), пиш- (пишу), морфема рук у варіантах

рук- (рука), руч- (доручити), руц'- (руці). Закінчення мно-

Жини іменників англійської мови реалізується в таких

варіантах, як -s (cats [kasts] "коти"), -z (pens [penz] "ручки"),

-iz (boxes ['boksiz] "ящики"). Отже, морфема реалізується

Як певна сукупність варіантів, тобто є абстрактною оди-

Ницею, інваріантом, мовною одиницею. Варіанти морфе-

Ми називають аломорфами, або морфами. Вони є ліній-

Ними мовленнєвими одиницями. Як фонема є класом ало-

Фонів, так морфема є класом аломорфів.

У більшості мов морфема не збігається зі складом. Так,

у слові дорога є дві морфеми (дорог- і -а) і три склади (до-ро-

га). Повний збіг морфеми і складу характерний для китай-

Ської, в'єтнамської та деяких інших мов, у яких цю одини-

Цю називають морфосилабемою, або силабоморфемою.

Морфеми мають три основних типи значень: речове,

Дериваційне і реляційне.

РЕЧОВЕ (ЛЕКСИЧНЕ) ЗНАЧЕННЯ — це узагальнене відображен-

Ня дійсності, виражене поняття. Так, морфема чит- (чи-

тати, читач, читальня) виражає значення "сприймати

щось зображене літерами", морфема добр- (добрий, добро-

та) виражає значення позитивної оцінки, морфема дерев-

(дерево, дерев'яний) — значення, пов'язане з "багаторіч-

ною рослиною з твердим стовбуром".

ДЕРИВАЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ — значення, яке доповнює речове,

Уточнює, конкретизує його. Морфема -ач у слові читач

вказує на особу за дією ("той, хто читає"), а морфема -льн-

у слові читальня — на приміщення ("місце, де читають").

Дериваційне значення стосується лексики і граматики.

РЕЛЯЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ — суто граматичне значення, яке вка-

зує на відношення між словами в реченні. Наприклад:

Хлопчик читає книжку. Він дуже зацікавився цією кни-

Жкою. Тут морфеми -є, -у, -єю, -ою мають реляційне зна-

Чення.

Морфема і словоформа 277

Види морфем

Морфеми поділяються на сегментні й несегментні.

Сегментні морфеми - морфеми, які виділяються шляхом сєгмен-

Тування (членування) лінійної одиниці — слова.

Сегментні морфеми, в свою чергу, поділяються на ко-

Рені й афікси.

КОРІНЬ — сегментна частина, що є спільною для всіх

Споріднених слів. Він є центром слова, носієм речового

(лексичного) значення. Корінь обов'язково наявний у кож-

Ному слові, через що корені кількісно не обмежені (їх кіль-

кість постійно збільшується у зв'язку з появою нових слів).

Слово може мати у своєму складі два і більше коренів:

укр. водогін, англ. blackboard "дошка" (буквально "чорна

дошка"), фр. timbre-poste "поштова марка", нім. Worterbuch

"словник" (буквально "словникова книжка").

АФІКС (ВІД лат. af f ixus "прикріплений") — службова мор-

Фема, приєднана до кореня, яка виражає граматичне і сло-

Вотвірне значення. Афікси мають лексико-граматичне,

Тобто дериваційне (руч-к-a, ви-ручити), або власне грама-

Тичне, реляційне значення (рук-а, руки, рук-ою). Правда,

Є афікси, які не мають ні дериваційного, ні реляційного

Значення, а служать лише для поєднання двох коренів в

Одне слово (рук-о-ділля). Таке значення можна назвати фор-

Мально-структурним. Деякі афікси виконують формаль-

Но-класифікаційну функцію, як, наприклад, афікс -и- у

Слові приручити вказує на те, що це дієслово належить

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти