ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


До другої дієвідміни (пор. зеленіти, веселіти, де афікс -і-

Вказує на належність цих дієслів до першої дієвідміни).

Афікси мають значно абстрактніше значення, ніж корені.

На відміну від коренів вони кількісно обмежені, їх можна

Полічити, подати списком.

Залежно від позиції щодо кореня афікси поділяються

На префікси, постфікси, інтерфікси, інфікси, циркумфік-

Си і трансфікси.

Префікс (від лат. praefixus "прикріплений спереду") —

Афікс, який стоїть перед коренем. Наприклад: заїхати,

В'їхати, при-їхати, виїхати, з'-їхати, пере-їхати, до-

їхати; англ. im-possible "неможливий", unknown

"невідомий", нім. ver-kaufen "продавати", ein-treten

"входити", auf-stehen "вставати". Префікси є в індоєвро-

Пейських, семіто-хамітських, кавказьких, австронезійсь-

Ких та інших мовах. Відсутні вони у фінно-угорських,

Граматика

Тюркських, монгольських, тунгусо-маньчжурських, ко-

Рейській, іранській, ескімоській мовах.

Постфікс (від лат. post "після" і fixus "прикріп-

лений") — афікс, що стоїть після кореня. До постфіксів

Належать суфікси і флексії (закінчення).

Суфікс (від лат. suffixus "прикріплений") — афікс, що

Стоїть між коренем слова і закінченням: баб-ус-я, знахар-

к-а, поль-к-а, орл-ин-ий; англ. teach-er "учитель", eatable

"їстівний", beauti-ful "прекрасний"; нім. Schon-heit "краса".

Флексія (від лат. flexio "згинання, відхилення"), або

Закінчення, — змінний афікс, що стоїть у кінці слова і

Виражає синтаксичні відношення між словами у слово-

Сполученні й реченні. Наприклад: сел-о, біл-ий, англ. reads

"читає", нім. frag-st "питаєш". Флексія виражає реляцій-

Не граматичне значення й утворює різні форми слова. її

Не можна усунути зі складу слова без руйнування його

Цільнооформленості: вікн/о, чорн/ий, розумн/ий, пиш/у.

У мовознавстві є й інше розуміння постфікса. Дехто

Схильний ним вважати лише афікс, який стоїть у слові

Після його закінчення, наприклад, укр. смієшся, рос. тру-

Дящийся, нім. Kinderchen, де афікси -ся, -chen стоять

Після закінчень -єш, -ий, -ег.

Інтерфікс (від лат. inter "між" і fixus "прикріпле-

ний") — афікс, що стоїть між двома коренями і служить

Для зв'язку цих коренів у одному складному слові. На-

Приклад: пароплав, земл-е-мір, нім. Klasse-n-heft

"класний зошит", Arbeit-s-tag "робочий день". Дехто до

Інтерфіксів відносить й так звані прокладки між коре-

Нем і суфіксом, які використовуються для утворення зру-

Чної для вимови форми (для уникнення збігу приголос-

Них, фонетичних чергувань тощо): шосе-й-ний, дністр-

Ов-ський, ялт-ин-ський.

Інфікс (від лат. infixus "вставлений") — афікс, встав-

лений у середину кореня. Наприклад: гр. elabon "узяв" —

la-m-bano "беру", лат. pigmentum "фарба" (корінь pig-) —

pi-n-go "фарбую", англ. stood "стояв" — sta-n-d "стояти".

Циркумфікс (від лат. сігсит "навколо"), або конфікс

(від лат. confixus "разом узятий"), — перерваний афікс,

Який охоплює з двох боків корінь. Як приклад такої мор-

Феми можна назвати нім. ge-t, ge-en, які утворюють фор-

Ми пасивного дієприкметника (Partizip II): ge-mach-t

"зроблений", ge-les-en "прочитаний". Дехто до циркумфік-

Сів відносить усі випадки префіксально-суфіксального сло-

Вотворення: за-річ-ч (я), рос. за-тыл-ок.

Морфема і словоформа 279

Трансфікс (від лат. trans "через, крізь" і fixus

"прикріплений") — перерваний афікс, вставлений у пе-

Рерваний корінь. Трансфікси наявні в арабській мові: bank

"банк" — bunuk "банки" (трансфікси а, и-и).

Несєгментні морфеми — морфеми, які не можливо вичленити сег-

Ментуванням слова.

До них належать нульова морфема і суперсегментні

Морфеми.

НУЛЬОВИМИ можуть бути флексії (вода — водо, зима —

зим0; рос. беле — бела), суфікси (киян-ин — киян0, бол-

гарин — болгарв) і префікси (болг. охубав — по-хубав —

най-хубав "найкращий").

СУПЕРСЕГМЕНТНИМИ (ВІД лат. super "над") є морфеми, які

Розміщуються над сегментами. Це морфеми наголосу (ру-

ки — руки, англ. progress "прогрес", progress

"прогресувати") і морфеми тону (в деяких мовах, як, зо-

Крема, в мові тлінгіт, майбутній час дієслова утворюється

Високим тоном, а минулий — низьким).

Із функціонального погляду афікси поділяються на сло-

Вотворчі і формотворчі.

СЛОВОТВОРЧИЙ АФІКС — афікс, який служить для творен-

Ня нових слів. Наприклад: учи-пги — учитель — учите-

лъ-к-а; англ. read "читати" — read-er "читач", friend

"друг" — friend-ship "дружба", help "допомога" — helpless

"безпорадний, безпомічний", book "книжка" — bookish

"книжковий"; нім. Bruder "брат" — Bruderschaft

"братерство", schon "гарний" — Schon-heit "краса", arbeiten

"працювати" — Arbeit-er "робітник".

ФОРМОТВОРЧИЙ АФІКС — афікс, який служить для творен-

Ня форм того самого слова: стіл — стола, стол-у, іду —

Ідеш — іде, голосний — голосн-іш-ий, писа-ти — писа-в —

писа-л-и; англ. book "книжка" — books "книжки", write

"писати" — writes "пише", нім. Feder "перо" — Feder-n

"пера", schreiben "писати" — schreib-e "пиши" — schreibst

"пишеш" — schreib-t "пише".

Як бачимо, формотворчі афікси поділяються на флек-

Тивні, що служать для словозміни (стол-а, стол-у, ід-у,

Ідеш), і власне формотворчі, які, як правило, займають

Позицію між коренем і флексією (голосн-іш-ий, писа-л-и).

Є випадки, коли деякі афікси можна одночасно інтер-

Претувати як словотворчі і як формотворчі. До цих випад-

Ків належать префіксальне творення дієслівних видів (пи-

Сати — на-писати, під-писати, с-писати, пере-писати

Тощо), де префікс утворює форму доконаного виду і нове

Граматика

Слово, та суфіксальне творення іменників зі значенням оди-

Ничності, як, наприклад, горох — горош-ин-а (суфікс -ин-

Творить і нове слово, і нову форму жіночого роду).

Морфеміка

І Морфеміка - розділ мовознавства, ЯКИЙ вивчає типи й структуру

Морфем.

Об'єктом дослідження морфеміки є морфеми, їх фор-

Мальні видозміни (аломорфи) та їх лінійне поєднання.

Морфеміка вивчає: 1) види морфем за їх місцем у слові

Та за функцією (корінь, афікси); 2) типи значень, вира-

жених морфемою (лексичне, граматичне, дериваційне);

Мовні одиниці морфемного рівня (морфема і морф, ле-

Ксема і форма слова, основа слова тощо); 4) принципи

Виділення морфем і правила їх сполучуваності; 5) звуко-

Ві зміни, пов'язані з комбінаторикою морфем (чергуван-

ня фонем у морфемах, усічення й нарощення основ) і

Морфематичні функції наголосу; 6) типи морфів різних

класів і морфну структуру слів. Останні два питання на-

Лежать також до сфери морфонології — розділу мово-

Знавства, який вивчає фонологічну структуру морфем різ-

Ного типу й використання фонологічних відмінностей для

Морфологічних цілей.

Морфемний аналіз потрібно відрізняти від словотворчо-

го. Морфемний аналіз відповідає на запитання: "З яких

морфем складається слово?". Він передбачає виділення в

Слові всіх його морфів і встановлення їх значень. Слово-

твірний аналіз відповідає на запитання: "Як утворене сло-

во?". Він передбачає виділення у слові твірної основи (ос-

Нови, від якої утворене аналізоване слово) і способу його

Творення (при афіксальному способі визначається морфе-

Ма, за допомогою якої від твірної основи утворене слово).

Граматична форма слова

Граматична форма слова - єдність граматичного значення і засо-

Бів його вираження; співвіднесеність певного граматичного змісту з

Певним граматичним способом у їх єдності.

Так, у фразах на крилах пісні і вдихнути нове жит-

Шя цій пісні маємо дві різні форми — пісні та пісні, бо в

Морфема і словоформа 281

Них реалізовані різні значення (значення родового відмін-

Ка в першій формі і значення давального відмінка у дру-

Гій). Форми читатиму і буду читати також слід інтер-

Претувати як різні, бо, хоч тут однакове значення (зна-

Чення майбутнього часу, першої особи однини), але різне

Граматичне вираження (проста і складна форма майбут-

Нього часу).

Різні форми слова становлять його парадигму. Напри-

Клад: читати, читаю, читаєш, читає, читаємо, читає-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти