СПОСІБ СЛУЖБОВИХ СЛІВ. Службовими словами, які вира-

Жають граматичні значення, є артиклі, прийменники,

післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, "пус-

ті слова", сполучники та частки. І

Артиклі вживаються в арабській, романських та rep-*

манських мовах. Вони виконують такі функції:

а) виступають засобом частиномовного позначення.

Приєднання артикля до неіменних слів і форм переводять

Неіменні слова в іменники (явище конверсії): нім. schreiben

"писати" — das Schreiben "письмо", англ. to play "грати" —

the play "гра", фр. diner "обідати" — le diner "обід";

б) розрізняють граматичні категорії означеності/

неозначеності: нім. der Knabe "визначений, певний хло-

пець" — ein Knabe "якийсь хлопець", англ. the man "певна

людина" — о man "якась людина", фр. le table "певний

стіл" — ип table "якийсь стіл";

в) виражають категорію роду: нім. der Deutsche

"німець" — die Deutsche "німкеня"; der Frieden "мир, спо-

кій", die Lampe "лампа", das Fenster "вікно";

г) виражають категорію числа: das Fenster "вікно" —

die Fenster "вікна", das Buch "книга" — die Biicher "книги";

ґ) служать способом вираження відношень між слова-

Ми в реченні, тобто мають функцію вираження категорії

Відмінка: нім. наз. відм. der Tisch, род. des Tisches, дав.

Dem Tisch, знах. den Tisch. Крім препозитивних, у деяких

Мовах (болгарській, шведській, румунській) є постпози-

Тивні артиклі. Див. болг.: езикьт, земята, небото.

Прийменники виражають відношення між словами в

Мовленнєвому ланцюжку, тобто вказують на відмінок імен-

Ника. Пор. їду в метро (місцевий відмінок), піду до метро

(родовий відмінок). Таку ж функцію виконують післяймен-

Ники. Відмінність між прийменниками й післяйменника-

Ми в тому, що післяйменники знаходяться не перед імен-

Ником, а після нього. Післяйменники — один з найваж-

Ливіших граматичних показників у тюркських, фінно-

угорських, монгольських і японській мовах. Наприклад:

азерб. Йер балалар УЧУН "місце дітей для", татар. Мин

трамвай белэн барам "я трамвай на їду"; лат. Отпіа теа

Граматика

тесит porto "Все своє ношу з собою" (тесит буквально

"мною з"); угор. a hdz melletti kert "сад біля дому" (букваль-

но "дому біля сад").

У російській мові як післяйменник вживається слово

Ради в деяких сполученнях: шутки ради, потехи ради

Тощо. У німецькій мові постпозитивно можуть вживатися

Прийменники zu, nach, gegeniiber, entlang та ін.

Допоміжні дієслова служать для творення складних

(аналітичних) дієслівних форм і використовуються як гра-

Матичний спосіб вираження категорії особи, числа, часу,

Стану і способу в сучасних індоєвропейських мовах. На-

Приклад: укр. я буду читати, ти будеш читати, ми бу-

демо читати; англ. / shall read "я буду читати", / am

reading "я читаю", І have read "я читав"; нім. ich bin

gegangen "я пішов", ich habe gelesen "я прочитав", schwarz

werden "чорніти", schwarz machen "чорнити".

Слова ступеня виступають як спосіб творення ступе-

Нів порівняння якісних прикметників і прислівників у

Мовах різних родин. Такими словами в українській мові є

Більш, менш, дуже, вельми (зручний — більш зручний,

Вигідний — менш вигідний, цікавий — дуже, вельми ціка-

Вий), у російській — более, менее, очень (красивый — бо-

Лее красивый, удачный — менее удачный, большой — очень

большой), в англійській more, most (interesting "цікавий" —

more interesting "цікавіший" — most interesting "най-

цікавіший").

Пусті слова — це повнозначні слова, які супроводжують

Інші повнозначні слова, беручи на себе вираження їх гра-

Матичних значень. Наприклад: англ. he-cat (він-кіт), shecat

(вона-кіт, "кішка"), укр. рись-самець, рись-самка, рос.

Ворон-самец, ворон-самка.

Сполучники виражають граматичні відношення між

Словами в реченні і між предикативними частинами ре-

Чень.

Частки передають різні модальні значення, а також

деякі інші відтінки граматичних значень (запитання, за-

Перечення, оклик, невизначеність та ін.). Частка би в укра-

Їнській та російській мовах використовується для творен-

Ня (і вираження) умовного способу (читав би, пел бы).

СПОСІБ ІНТОНАЦІЇ. Інтонація є засобом вираження грама-

Тичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інто-

нації виражаються:

а) модальність речення (впевненість, запитання, сум-

Нів, наказ або особисте ставлення мовця до того, що він го-

Способи вираження граматичних значень 291

Ворить тощо). Пор.: Він прийшов. Він прийшов? Він при-

йшов! Він ... прийшов;

б) групування членів речення. Пор.: Читати довго/не

Міг. Читати/довго не міг. Казнить, /нельзя помиловать.

Казнить нельзя, /помиловать;

в) розрізнення простого й складного речення. Пор.:

Бачу матір в садочку. Бачу: /матір — в садочку;

г) розрізнення сурядності й підрядності. Пор.: Хмари-

Ться, дощ буде і Хмариться — дощ буде (у першому ви-

Падку сурядність, у другому — безсполучникове речення

з різнотипними частинами);

ґ) актуальне членування речення (див. про це в темі

"Словосполучення і речення");

д) виділення вставних слів і речень. Пор. Він безпе-

Речно має рацію і Він, безперечно, має рацію; Он может

Быть здесь і Он, может быть, здесь.

СПОСІБ ПОРЯДКУ СЛІВ. Цей спосіб у деяких мовах у певних

випадках розрізняє:

а) підмет і додаток. Пор.: Буття визначає свідомість

І Свідомість визначає буття; Якір зачіпає ланцюг і Лан-

Цюг зачіпає якір; рос. Мать любит дочь і Дочь любит

Мать; Дом загораживает флигель і Флигель загоражива-

ет дом;

б) означення й означуване. Пор.: глухі вчені і вчені

глухі. Див. ще англ. stone wall "кам'яна стіна", wall stone

"стінний камінь", table tennis "настільний теніс", tennis

table "тенісний стіл".

Історична змінність способів і засобів

Вираження граматичних значень

Способи й засоби вираження граматичних значень не

Є статичними, а протягом історії постійно змінюються. Ці

зміни стосуються:

Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.

Наприклад: укр. назустріч (перетворення прийменника

Й іменника в прислівник), би (за походженням ця частка є

Колишньою формою минулого часу дієслова бути, формою

аориста), рос. печь із пекти, де -кти —> чь, яке стало пока-

зником інфінітива); прислівники босяком, временами (за-

Кінчення перетворились у суфікси); человек—люди (різні

Лексичні одиниці закріпилися за певною числовою фор-

мою);

Граматика

Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-

Сами опрощення, ускладнення і перерозкладу.

Опрощення — злиття в одну морфему двох або декіль-

кох морфем. Так, слово сусід утворене з префікса су "поруч"

і кореня сід і мало значення "той, хто сидить (живе, меш-

кає) поруч". Згодом колишній префікс злився з колишнім

Коренем в одну морфему — корінь сусід (сусідка, сусіди-

Ти, сусідній, сусідський, сусідство). Слово червоний утво-

Рене з кореня черв (червона фарба виготовлялась із чер-

в'яків) і суфікса -он-, однак тепер у цьому слові виділяєть-

Ся тільки корінь червон (червоний, червонавий, червоняс-

Тий, червоненький, червонити, червоніти, червоніння, чер-

Воність). У слові подушка виділяють корінь подуш, хоч

колись воно мало префікс под- і корінь уш ("те, що клали

під вушко"). Російське вкус етимологічно складається з

Префікса в- і кореня кус (від кусати; те, що добре куса-

лося, тобто їлося, було вкусным "смачним"), тепер ці дві

Морфеми злиті в одну — корінь вкус (вкусный, вкусняти-

на). У слові счастье етимологічно виділяється корінь част'

і префіксе- із съ "гарний", звідки первинне значення "гарна

частина, доля; спільна участь". На сучасному етапі ечаст

Є одним коренем.

Ускладнення — процес, протилежний опрощенню. Так,

Запозичене з голландської мови слово зонтик (голланд.

Zondek) було розділене у свідомості українців на зонт- і

-ик під впливом слів типу фантик, бантик, винтик тощо.

Див. ще клинок (із голланд. kling), валець (із нім. Walze).

Перерозклад — перерозподіл меж між морфемами

("зсув морфемного шва"). Так, у словах бідняк, залізняк,

Утворених від прикметників на -н- бідний, залізний, -н-