ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


СПОСІБ СЛУЖБОВИХ СЛІВ. Службовими словами, які вира-

Жають граматичні значення, є артиклі, прийменники,

післяйменники, допоміжні дієслова, слова ступеня, "пус-

ті слова", сполучники та частки. І

Артиклі вживаються в арабській, романських та rep-*

манських мовах. Вони виконують такі функції:

а) виступають засобом частиномовного позначення.

Приєднання артикля до неіменних слів і форм переводять

Неіменні слова в іменники (явище конверсії): нім. schreiben

"писати" — das Schreiben "письмо", англ. to play "грати" —

the play "гра", фр. diner "обідати" — le diner "обід";

б) розрізняють граматичні категорії означеності/

неозначеності: нім. der Knabe "визначений, певний хло-

пець" — ein Knabe "якийсь хлопець", англ. the man "певна

людина" — о man "якась людина", фр. le table "певний

стіл" — ип table "якийсь стіл";

в) виражають категорію роду: нім. der Deutsche

"німець" — die Deutsche "німкеня"; der Frieden "мир, спо-

кій", die Lampe "лампа", das Fenster "вікно";

г) виражають категорію числа: das Fenster "вікно" —

die Fenster "вікна", das Buch "книга" — die Biicher "книги";

ґ) служать способом вираження відношень між слова-

Ми в реченні, тобто мають функцію вираження категорії

Відмінка: нім. наз. відм. der Tisch, род. des Tisches, дав.

Dem Tisch, знах. den Tisch. Крім препозитивних, у деяких

Мовах (болгарській, шведській, румунській) є постпози-

Тивні артиклі. Див. болг.: езикьт, земята, небото.

Прийменники виражають відношення між словами в

Мовленнєвому ланцюжку, тобто вказують на відмінок імен-

Ника. Пор. їду в метро (місцевий відмінок), піду до метро

(родовий відмінок). Таку ж функцію виконують післяймен-

Ники. Відмінність між прийменниками й післяйменника-

Ми в тому, що післяйменники знаходяться не перед імен-

Ником, а після нього. Післяйменники — один з найваж-

Ливіших граматичних показників у тюркських, фінно-

угорських, монгольських і японській мовах. Наприклад:

азерб. Йер балалар УЧУН "місце дітей для", татар. Мин

трамвай белэн барам "я трамвай на їду"; лат. Отпіа теа

Граматика

тесит porto "Все своє ношу з собою" (тесит буквально

"мною з"); угор. a hdz melletti kert "сад біля дому" (букваль-

но "дому біля сад").

У російській мові як післяйменник вживається слово

Ради в деяких сполученнях: шутки ради, потехи ради

Тощо. У німецькій мові постпозитивно можуть вживатися

Прийменники zu, nach, gegeniiber, entlang та ін.

Допоміжні дієслова служать для творення складних

(аналітичних) дієслівних форм і використовуються як гра-

Матичний спосіб вираження категорії особи, числа, часу,

Стану і способу в сучасних індоєвропейських мовах. На-

Приклад: укр. я буду читати, ти будеш читати, ми бу-

демо читати; англ. / shall read "я буду читати", / am

reading "я читаю", І have read "я читав"; нім. ich bin

gegangen "я пішов", ich habe gelesen "я прочитав", schwarz

werden "чорніти", schwarz machen "чорнити".

Слова ступеня виступають як спосіб творення ступе-

Нів порівняння якісних прикметників і прислівників у

Мовах різних родин. Такими словами в українській мові є

Більш, менш, дуже, вельми (зручний — більш зручний,

Вигідний — менш вигідний, цікавий — дуже, вельми ціка-

Вий), у російській — более, менее, очень (красивый — бо-

Лее красивый, удачный — менее удачный, большой — очень

большой), в англійській more, most (interesting "цікавий" —

more interesting "цікавіший" — most interesting "най-

цікавіший").

Пусті слова — це повнозначні слова, які супроводжують

Інші повнозначні слова, беручи на себе вираження їх гра-

Матичних значень. Наприклад: англ. he-cat (він-кіт), shecat

(вона-кіт, "кішка"), укр. рись-самець, рись-самка, рос.

Ворон-самец, ворон-самка.

Сполучники виражають граматичні відношення між

Словами в реченні і між предикативними частинами ре-

Чень.

Частки передають різні модальні значення, а також

деякі інші відтінки граматичних значень (запитання, за-

Перечення, оклик, невизначеність та ін.). Частка би в укра-

Їнській та російській мовах використовується для творен-

Ня (і вираження) умовного способу (читав би, пел бы).

СПОСІБ ІНТОНАЦІЇ. Інтонація є засобом вираження грама-

Тичних значень на рівні синтаксису. За допомогою інто-

нації виражаються:

а) модальність речення (впевненість, запитання, сум-

Нів, наказ або особисте ставлення мовця до того, що він го-

Способи вираження граматичних значень 291

Ворить тощо). Пор.: Він прийшов. Він прийшов? Він при-

йшов! Він ... прийшов;

б) групування членів речення. Пор.: Читати довго/не

Міг. Читати/довго не міг. Казнить, /нельзя помиловать.

Казнить нельзя, /помиловать;

в) розрізнення простого й складного речення. Пор.:

Бачу матір в садочку. Бачу: /матір — в садочку;

г) розрізнення сурядності й підрядності. Пор.: Хмари-

Ться, дощ буде і Хмариться — дощ буде (у першому ви-

Падку сурядність, у другому — безсполучникове речення

з різнотипними частинами);

ґ) актуальне членування речення (див. про це в темі

"Словосполучення і речення");

д) виділення вставних слів і речень. Пор. Він безпе-

Речно має рацію і Він, безперечно, має рацію; Он может

Быть здесь і Он, может быть, здесь.

СПОСІБ ПОРЯДКУ СЛІВ. Цей спосіб у деяких мовах у певних

випадках розрізняє:

а) підмет і додаток. Пор.: Буття визначає свідомість

І Свідомість визначає буття; Якір зачіпає ланцюг і Лан-

Цюг зачіпає якір; рос. Мать любит дочь і Дочь любит

Мать; Дом загораживает флигель і Флигель загоражива-

ет дом;

б) означення й означуване. Пор.: глухі вчені і вчені

глухі. Див. ще англ. stone wall "кам'яна стіна", wall stone

"стінний камінь", table tennis "настільний теніс", tennis

table "тенісний стіл".

Історична змінність способів і засобів

Вираження граматичних значень

Способи й засоби вираження граматичних значень не

Є статичними, а протягом історії постійно змінюються. Ці

зміни стосуються:

Граматикалізації фонетичних та лексичних явищ.

Наприклад: укр. назустріч (перетворення прийменника

Й іменника в прислівник), би (за походженням ця частка є

Колишньою формою минулого часу дієслова бути, формою

аориста), рос. печь із пекти, де -кти —> чь, яке стало пока-

зником інфінітива); прислівники босяком, временами (за-

Кінчення перетворились у суфікси); человек—люди (різні

Лексичні одиниці закріпилися за певною числовою фор-

мою);

Граматика

Зміни морфемної структури слів, зумовленої проце-

Сами опрощення, ускладнення і перерозкладу.

Опрощення — злиття в одну морфему двох або декіль-

кох морфем. Так, слово сусід утворене з префікса су "поруч"

і кореня сід і мало значення "той, хто сидить (живе, меш-

кає) поруч". Згодом колишній префікс злився з колишнім

Коренем в одну морфему — корінь сусід (сусідка, сусіди-

Ти, сусідній, сусідський, сусідство). Слово червоний утво-

Рене з кореня черв (червона фарба виготовлялась із чер-

в'яків) і суфікса -он-, однак тепер у цьому слові виділяєть-

Ся тільки корінь червон (червоний, червонавий, червоняс-

Тий, червоненький, червонити, червоніти, червоніння, чер-

Воність). У слові подушка виділяють корінь подуш, хоч

колись воно мало префікс под- і корінь уш ("те, що клали

під вушко"). Російське вкус етимологічно складається з

Префікса в- і кореня кус (від кусати; те, що добре куса-

лося, тобто їлося, було вкусным "смачним"), тепер ці дві

Морфеми злиті в одну — корінь вкус (вкусный, вкусняти-

на). У слові счастье етимологічно виділяється корінь част'

і префіксе- із съ "гарний", звідки первинне значення "гарна

частина, доля; спільна участь". На сучасному етапі ечаст

Є одним коренем.

Ускладнення — процес, протилежний опрощенню. Так,

Запозичене з голландської мови слово зонтик (голланд.

Zondek) було розділене у свідомості українців на зонт- і

-ик під впливом слів типу фантик, бантик, винтик тощо.

Див. ще клинок (із голланд. kling), валець (із нім. Walze).

Перерозклад — перерозподіл меж між морфемами

("зсув морфемного шва"). Так, у словах бідняк, залізняк,

Утворених від прикметників на -н- бідний, залізний, -н-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти