ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Відділилося від основи і відійшло до суфікса (бідняк, за-

Ліз-няк; ці слова стали сприйматися як утворення від імен-

Ників біда, залізо). Перерозклад відбувся в таких російсь-

Ких словах, як внушить, внутрь, снискать, де префік-

Сальне н відійшло до кореня (раніше були такі префікси,

як вън-, сън-)\

Зміни за аналогією. Так, наприклад, раніше в ро-

Сійській мові нормативними були форми опенок — опен-

Ки, але теленок — телята. Оскільки пара теленок —

Телята є більш звичною для російської мови, то і в парі

Опенок — опенки множина набула в розмовному мовленні

Суфікс -ят (до недавнього часу літературно правильною

Вважалася лише форма опенки, в останньому орфоепічно-

Способи вираження граматичних значень 293

Му словнику дається як нормативна і варіантна форма опя-

та). У рос. слові отворить генетично виділяється пре-

фікс от- ____________і корінь вор (пор. ворота, воротник). За аналогі-

Єю до слова творить відбувся перерозклад: отворить, за-

Творить, рас-творить, при-творить.

Змінюються не тільки способи й засоби вираження гра-

Матичних категорій, а й самі категорії (в українській, як

І в більшості інших слов'янських мов, зникла двоїна, змі-

Нилася видо-часова система дієслова, скоротилося число

Відмін іменників та ін.).

Література

ОСНОВНА

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 152 —169.

Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 203 — 211.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —

С. 263-312.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 101—

105.

Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С 117—

138.

ДОДАТКОВА

Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 214—

219.

Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С. 80—

93.

Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С. 242—

245.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973 —

С. 204—214.

Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 212—226.

Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,

С. 113-118.

Ющук І.П. Вступ до мовознавства. — К., 2000. — С. 106—108.

Граматика

Запитання. Завдання

Що ви розумієте під способом вираження граматичних значень?

Які способи вираження граматичних значень називають синтетич-

Ними? Назвіть основні синтетичні способи вираження граматичних зна-

Чень.

Опишіть усі різновиди афіксального способу вираження граматич-

Них значень. До кожного з них наведіть приклади.

Чим відрізняється фузія від аглютинації?

Які синтетичні способи вираження граматичних значень викорис-

Товуються в іноземній мові, яку ви вивчаєте?

В яких мовах поширені такі синтетичні способи вираження грама-

Тичних значень, як внутрішня флексія і редуплікація?

Для якої мови великою мірою характерне словоскладення?

Назвіть випадки використання суплетивізму для вираження гра-

Матичних значень в українській та іноземній мові, яку ви вивчаєте.

Які аналітичні способи вираження граматичних значень вам відо-

Мі? Розкажіть про них і наведіть приклади.

Які аналітичні способи вираження граматичних значень пошире-

Ні в іноземній мові, яку ви вивчаєте?

Розкажіть про історичну змінність способів і засобів вираження

Граматичних значень.

Частини мови

Поняття частин мови.

Критерії виділення частин мови

Частини мови - великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю

Загального граматичного значення і його формальних показників.

Частини мови — одне з найважливіших понять у гра-

Матиці. Без нього неможливо вивчати граматичну будову

Будь-якої мови. Крім того, частини мови є важливим дже-

Релом пізнавальної діяльності людини. За допомогою час-

Тин мови людина диференціює речі, їх якості, процеси,

Дії і стани та їх ознаки, виявляє відмінності в реальному

Світі й здійснює його категоризацію. Частини мови, та-

Ким чином, є важливим способом розуміння й інтерпрета-

Ції дійсності.

Однак на питання, що таке частини мови, до цього

Часу немає однозначної відповіді. Одні вважають, що це

Лексичні розряди слів, другі — граматичні класи слів, а

Треті — лексико-граматичні групи слів, тобто змішані: лек-

Сичні й граматичні одночасно. Відповідно дискусійним за-

лишається питання основних критеріїв наукової класифі-

Кації частин мови. На сучасному етапі використовують

Такі три основні критерії: семантичний, морфологічний і

Синтаксичний.

СЕМАНТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ — критерій, який передбачає

Віднесення до однієї частини мови слів із спільним за-

Гальним граматичним значенням, як, наприклад, предме-

Тність, дія, якість тощо. Так, зокрема, слова зі значенням

Предметності утворюють клас іменників, хоча до такого

Класу, як іменники, в українській мові належать слова,

які позначають предмет (стіл, книжка), якість (краса, си-

ла), дію (ходіння, крик), кількість (сотня, тисяча) та ін.,

Але більшість непохідних іменників позначає саме пред-

Мети. Ця закономірність дає змогу говорити про загальне

Значення предметності в іменнику як частині мови, по-

Ширюючи цю семантичну характеристику й на іменники,

Які позначають якість, дію, стан тощо. Отже, граматичні

Значення частин мови не рівнозначні поняттям, що вира-

Жаються словами, не рівнозначні й логічним узагальнен-

Ням цих понять. Олівець, білизна, чорнота, біг, п'ятірка,

Сотня, тисяча, краса, розум, крик, шум — це не предмети

Граматика

Чи речі, а предметність, важливою ознакою якої є незале-

Жність. Ці поняття є самостійними, а не ознаками яки-

Хось інших. Пор.: білий як ознака чогось, ходити як дія,

Яка кимсь здійснюється. Тут передбачається наявність

Якогось предмета, носія ознаки чи дії, тоді як білизна,

Краса, розум, крик тощо не залежні від якихось предме-

Тів, виражені в абстрагуванні від їх носіїв, самі є опред-

Меченими.

Щоб пояснити це явище, потрібно виходити із того,

Що мова не тільки відображає дійсність, а й інтерпретує

Її. Предметно, логічно радість, радісний, радіти, радіс-

но — це одне й те саме. Розрізняються ці слова "не логіч-

Но, а виключно як акти розуміння одного й того самого

явища" (О.Ф. Лосев). У першому випадку факт дійсності

Розуміється як субстанція, в другому — як якість, у тре-

Тьому — як дія, в четвертому — як спосіб дії. З цього

Погляду іменник є розуміння будь-чого в дійсності як суб-

Станції: будинок, дерево, квіти, вода — субстанція, сприй-

Нята як субстанція; п'ятірка, сотня, тисяча — кількість,

Сприйнята як субстанція; ходіння, говоріння, читання —

Дія, інтерпретована як субстанція; хвороба, одужання, кво-

Лість — стан, інтерпретований як субстанція; любов, не-

Нависть — стосунки, інтерпретовані як субстанція; синь,

Голубінь, білизна, жовтизна — ознака, інтерпретована як

Субстанція.

Дієслово також є розуміння чого завгодно в дійсності

Як дії: працювати — дія, сприйнята як дія; порозумні-

Ти — якість, інтерпретована як дія; подвоїти, подесяте-

Рити — кількість, інтерпретована як дія; хворіти, оду-

Жувати — стан, сприйнятий як дія; любити, ненавиді-

Ти — відношення, інтерпретоване як дія тощо.

Як уже зазначалося, значення і форма існують у єд-

Ності, тому при класифікації слів на частини мови потріб-

Но враховувати й форму, тобто формально-граматичний

(морфологічний) критерій виділення частин мови.

ФОРМАЛЬНО-ГРАМАТИЧНИЙ (МОРФОЛОГІЧНИЙ) КРИТЕРІЙ — кри-

Терій, за яким до уваги береться своєрідність змінювання

Слів, тобто інвентар їх форм і парадигм, які є виразника-

Ми певних морфологічних категорій. Так, наприклад, імен-

Ники змінюються за відмінками і числами, дієслова — за

Особами і часами, прислівники не змінюються. Форми слова

Репрезентують морфологічні категорії частин мови. Кож-

На частина мови характеризується особливою системою

Граматичних категорій. Так, в українській мові іменнику

Частини мови 297

Властиві категорії роду, числа й відмінка, прикметнику —

категорії ступеня порівняння (для якісних прикметників)

Роду, числа та відмінка, дієслову — категорії способу, ча-

Су, особи, стану, виду тощо. Щоправда, бувають випадки,

Коли деякі класи слів поєднують у собі ознаки різних ча-

Стин мови. Так, скажімо, дієприкметник має морфологіч-

Ні ознаки дієслова та прикметника. Спроби побудувати

Класифікацію частин мови на суто формальній основі

(П.Ф. Фортунантов та його учні М.М. Петерсон, Д.М. Уша-

Ков, А.Б. Шапіро; Л. Єльмслев та ін.) не були успішними,

Тому що слова однієї й тієї ж частини мови нерідко мають

Різні формальні ознаки (пор.: один і п'ять, він і хто).

Крім значення і форми, слово має здатність функціо-

Нувати в реченні, причому різні слова виконують не одна-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти