ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Техніка штучного розплямування місцевості

Штучне розплямування місцевості досягається наступними способами:

Зняття грунту – доцільно застосовувати на місцевості, де верхній рослинний шар грунту різко відрізняється по коліру від навколишнього трав’яного покриву.

Гораням землі – застосовують у випадках, коли потрібно розплямувати вузьку полосу місцевості вздовж дороги, а також при влаштуванні плям, імітуючих посівні площі або місцеві предмети, які мають велику протяжність (канави, рови).

Викошування трави – може застосовуватись у всіх випадках обробки місцевості з ціллю маскування і проводиться при наявності високої трави.

Розрихлення снігу – застосовується при розплямуванні місцевості зимою для маскування різного роду слідів і витоптаностей особливо добре помітних на снігу, і для поліпшення маскувальних властивостей масок-перекрить, які встановлюються посеред плям з розрихленим сніжним покровом.

Присипкою і накидом грунтів і різних матеріалів – застосовують у всіх випадках розплямовування місцевості в цілях маскування.

Зпалюванням різних горючих матеріалів – при штучному розплямовуванні місцевості застосовується для отримання темних плям.

Фарбування поверхні грунту – застосовується при розплямуванні поверхні землі переважно після розорення і зняття грунту вздовж доріг.

Вирубкою дерев і кущів – застосовуються для того, щоб знищити демаскуюче значення вирубок, які проводяться при організації оборони в лісі, для розміщення крупних об’єктів, складів і баз з під’їздними і внутрішніми шляхами – просіками.

Вибуховий спосіб розплямування– застосовується при поліпшенні маскувальних властивостей місцевості.

Маскувальне фарбування, застосування, види і приладдя маскувального фарбування

 

 

Маскувальним фарбуваннямназивається зміна кольору поверхні об’єктів масок і ділянок місцевості з допомогою фарб і підручних матеріалів,які застосовуються:

- зменшення промітності об’єктів;

- викривлення зовнішнього виду об’єктів;

- злиття масок по кольору і рисунку з фоном;

- утворення на місцевості, які полегшують приховування об’єктів;

- надання макетам і хибним спорудам природного вигляду.

Маскувальне фарбування проводиться при зміні пори року при переводі техніки на інший театр військових дій.

Основними видами маскувального фарбування являються:

- захисне фарбування;

- деформуюче фарбування;

- імітуючи фарбування.

Захисне фарбування - одноколірне, найбільш близьке по кольору до переважаючого фонду місцевості.

Воно застосовується для фарбування рухомих об’єктів,а також споруд,розміщених на одноманітних по фонах місцевості.

Деформуюче фарбування - багатоколірне фарбування плямами різної форми і розмірів,співпадаюче по кольору з основними плямами фону місцевості.

Таке фарбування застосовується для маскування рухомих об’єктів(техніки,озброєння) при дії військ на різноманітних по кольору та яскравості фонах і складається з основного кольору і одного дво контрастних по відношенню до нього допоміжних кольорів.

Імітуюче фарбування-багатоколірне фарбування, яке відображає на поверхні, яка фарбується в кольоровий рисунок навколишнього фону або зруйнованого об’єкту. Виконується воно головним чином – інженерно-маскувальними підрозділами.

Для створення максимально різнобарвного рисунка необхідно:

-розміри великих і малих плям у фарбуванні застосовувати різноманітні;

-форму великих плям робити криволінійними з викривленями в середину і

назовні плям;

-великі плями розміщувати не симетрично ;ї

-коефіцієнт контрасту по яскравості між сусідніми плямами повинен бути не

менше 0,4 .

По способу нанесення фарби на поверхню об’єктів, які фарбуються, фарбування буває:

- поверхневе, коли фарбувальна суміш наноситься на поверхню щітками або розпилювачами;

- глибинне, коли фарбував пропитує матеріал(тканину)або вводиться в склад матеріалу при його виготовлення(кольорова штукатурка,кольоровий бетон, папір і т.і.).

При поверхневому фарбуванні застосовуються фарби:

- готові фарби: емалеві, які приставляють собою готову фарбувальну суміш, і масляні, густо терті на оліфі;

- фарби сухі мінеральні, у вигляді порошків;

- підручні матеріали.

До готових емалевих фарб належать: спеціальні безмаслені перхлорвенилові(ПХВ) і поліхлорвенилові (ХВ) емалі, в яких основною зв’язуючою речовиною є перхлорвенилова або поліхлорвенилова смола.

До сухих мінеральних фарб належать: крейда, вапно, сірчано-кислий барій, тонко-розмелений шпат, білила цинкові, ультрамарин і т.д. перед фарбуванням ці порошкоподібні фарби розчиняють у відповідному закріплювачі.

До підручних матеріалів, які використовуються в якості замінювачів фарб, відносяться: дорожній пил, піски і супіски, піски, глини, чорнозем, зола, шлак і т.д.

Закріплювачи- призначені для утримування фарби на поверхні, яка фарбується.

Застосовуються наступні закріплювачі:

- матові;

- смолисті;

- на водяній основі;

- емульсійні.

Матовий масляний закріплювач застосовують для фарбування всіх поверхонь(крім зелених і тольових) в матову поверхню. Він складається з натуральної або штучної оліфи, змішаної з скіпі даром і сикативом.

Смолистий закріплювач різко понижує колірний тон фарб, які в ньому розчиняють. Він найбільш придатний для виконання присипок підручними матеріалами на різних поверхнях.

До закріплювачів на водяній основі відносяться клеєний, мучний, казеїновий і вапняний.

Емульсійні закріплювачи по своєму складу представляють мучний клейстер або казеїновий закріплювач, але з добавкою оліфи і гасу.

 

Інструменти і механізми для фарбування

Для ручного фарбування і обробки поверхонь застосовують щітки:

- макловиця;

- щітка махова;

- ручники;

- щітка флецова;

- валик ручний та ін.

Для фактурної обробки застосовують:

- рельєфні візерунчаті валики;

- металеві щітки;

- гумові торцівки.

Для механізованого фарбування застосовують ранцевий фарбомет, станцію ПОС, а також фарборозпилювачі різних типів.

Призначення і склад фарбувальної станції (ПОС)

 

Фарбувальна станція ПОС призначена для маскувального фарбування в польових умовах військової техніки, інженерних споруд і військових об’єктів масляними, емалевими і водорозчинними фарбами.

Станція змонтована в шасі автомобіля ГАЗ – 66 з кузовом і кунгом К – 66, в якому розміщені всі агрегати і механізми. Живлення агрегатів здійснюється від пересувної електростанції ЕСБ–12ВС/230М, яка буксирується автомобілем.

Тактико-технічна характеристика

Продуктивність:

- при деформуючому, два- , трикольорному маскувальному фарбуванні військової техніки типу танк, автомобіль, од/год – 10-15;

- при маскувальному одноколірному фарбуванні споруд військових об’єктів, м2/год – 1600;

Час розгортання, хв. – 30;

Час згортання з промивкою агрегатів, хв. – 60;

Обслуга, чол. – 3;

Маса станції, кг – 7500;

Швидкість руху, км /год. – 35-65;

В комплект станції входять

1. Вібросито СО-3А, для проціджування фарби.

Складається з:

- корпуса з електродвигуном;

- кронштейна;

- валу з ексцентриком;

- шатуна;

- набору земних сит.

Продуктивність – 10 кг/хв.

2. Установка для нанесення фарби – призначена для подачі фарби під тиском до фарборозпилювачів.

В комплект установки входять дві вудки – фарборозпилювачі, розподільча апаратура і перехідні штуцера.

Складається з:

- баків;

- завантажувального пристрою;

- розподільчого вузла з запобіжним клапаном;

- витратних кранів;

- важелів підключення баків.

Ємність баків – 4 л. Робочий тиск – 7 кгс/см2.

3. Фарбо-нагнітаючий бак С-740 призначений для подачі фарби під тиском до пістолетів фарборозпилювачів.

Ємність – 40 л. Робочий тиск – 4 кгс/см2 .

4. Пересувна компресорна установка СО – 7А призначена для отримання і подачі стиснутого повітря до фарбонагнітаючого баку, установки для нанесення фарби і фарборозпилювачів.

Продуктивність – 0,5 м3/хв.. Номінальний тиск – 6 кгс/см2.

Потужність електродвигуна – 4 кВт. Маса – 1400 кг.

5. Водяний насос ЕСН – ½ призначений для подачі води з відкритих водоймищ. В комплект насоса входять: всмоктуючий рукав з забірним пристроєм на поплавку, 2 напірних рукава з брандспойтами.

Продуктивність – 10 м3/год.

6. Мішалка С-365А призначена для механічного перемішування емалевих, масляних, водорозбавлених фарб.

Продуктивність – 400 л/год. Ємність баків – 63 л.

Крім цього обладнання до складу станції входять фарборозчинники тара під фарбу і воду, шліфувальна машинка, інструмент і електрообладнання.

Тема №8: „Штучні маски та засоби радіолокаційного маскування .”

 

Навчальні питання

1.Призначення, види і конструкція штучних масок.

2.Табельні і маскувальні комплекти і маски.

3.Засоби радіолокаційного маскування.

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти