ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Взаємозв’язок рахунків платіжного балансу

У платіжному балансі рахунок руху капіталів та фінансів об’єднує баланси операцій з офіційними валютними резервами та автономних фінансових операцій економічних агентів.

З урахуванням помилок і недоглядів сальдо всіх рахунків платіжного балансу, разом із статистичними помилками на недоглядами, завжди дорівнює 0:

Баланс поточних операцій разом з балансом капітального та фінансового рахунків без операцій з резервами центрального банку розглядається як баланс автономних або самостійних угод.

Сальдо автономних операцій є основним у структурі платіжного балансу й називається, власне, платіжним балансом: , де - баланс автономних операцій. Платіжний баланс незалежних економічних агентів урівноважений, коли баланс автономних операцій дорівнює нулеві ( ).

Додатне сальдо автономних угод, або активний платіжний баланс ( ) - надходження коштів від поточних та фінансових міжнародних операцій фірм і домогосподарств перевищують їхні витрати. Від’ємне сальдо автономних угод, або пасивний платіжний баланс ( ), - перевищення поточних витрат та інвестицій за кордон над поточними зовнішніми надходженнями, яке покривається іноземними позичками та інвестиціями. Дисбаланси урівноважуються офіційними розрахунками: При активному платіжному балансі центральний банк збільшує валютні резерви і в такий спосіб компенсує надмірний притік іноземної валюти, запобігає підвищенню валютного курсу, зменшенню експорту й вивезенню капіталу. При пасивному платіжному балансі, центральний банк скорочує валютні резерви, компенсуючи резидентам дефіцит міжнародних платіжних засобів в автономних розрахунках з нерезидентами. Коли не брати до уваги статистичні помилки, платіжний баланс вимірюється сумою приросту офіційних валютних резервів. А баланс офіційних розрахунків дорівнює платіжному балансу з протилежним знаком:

Оскільки баланс офіційних розрахунків компенсує дисбаланси автономних операцій, його називають також компенсаційним балансом.

 

МОДЕЛЬ МАНДЕЛА – ФЛЕМІНГА.

Модель Мандела - Флемінґа розрахована на аналіз малої відкритої економіки у короткостроковому періоді і є модифікацією моделі IS – LM для цих умов. Вона не належить до найскладніших, але надає хороші можливості для пояснення коливань рівнів доходу та обмінного курсу, аналізу наслідків грошово-кредитної, бюджетної та зовнішньоторговельної політики за різних режимів валютного регулювання.

Модель Мандела-Флемінґа виходить з того, що:

1) ціни у короткостроковому періоді є незмінними;

2) мобільність капіталу абсолютна ;

3) головною причиною міжнародної мобільності капіталів є різниця в дохідності активів різних країн. Різниця між внутрішньою (і) та світовою (і*) процентними ставками – єдиний фактор, який визначає напрям руху капіталу. Перевищення світової процентної ставки над національною веде до відтоку капіталу за межі країни. А завищення національної процентної ставки – до припливу капіталів до країни.

4) невеликий масштаб економіки означає нездатність країни впливати на рівень світової процентної ставки, незалежно від кількості та розмірів кредитів, позик тощо. Проте вона великою мірою залежить від економічного розвитку інших країн. Це означає, що рівень внутрішньої процентної ставки (і) встановлюється врешті-решт на рівні світової процентної ставки (і * ): і – і* .

Модель складається з трьох рівнянь, які описують рівновагу на товарному ринку (крива IS), рівновагу на грошовому ринку (), а також умову рівності внутрішньої та світової процентних ставок:

1)

2)

3)

 

Перше рівняння (крива IS), стверджує, що рівновага на товарному ринку досягається, коли сукупні доходи (виробництво) дорівнює сукупним витратам. При цьому обсяг споживання перебуває у прямій залежності від використаного доходу; інвестиції (І) – в оберненій залежності від рівня процентної ставки, а чистий експорт – від обмінного курсу (е). Оскільки модель розроблена для короткострокового періоду, рівень цін вважається незмінним, Р = соnst, тому можна говорити про рівність номінального і реального обмінних курсів, а також номінальної і реальної процентних ставок (і = r).

Друге рівняння (крива LМ) описує взаємозв'язок між доходом і процентною ставкою при збереженні рівноваги на грошовому ринку, тобто за умови, коли пропозиція грошей дорівнює попиту на них. Цей попит, у свою чергу, є прямо пропорційним рівневі сукупного доходу та обернено пропорційним щодо процентної ставки. Грошова маса (М) у цій моделі є екзогенною величиною, що визначається національним банком. Рівень цін (як і в моделі IS – LМ) – величина екзогенна і незмінна.

Третє рівняння показує, що рівень процентної ставки у невеликій відкритій економіці

встановлюється на рівні світової процентної ставки.

Модель Мандела - Флемінґа може бути зображена в системі координат Y – r, аналогічно до моделі IS – LМ для закритої економіки, але з новим елементом – горизонтальною лінією, що відображає рівень середньосвітової процентної ставки. Особливим у цьому показі моделі є те, що:

1) положення та рух IS прив'язуються до відповідного рівня обмінного курсу. Якщо, наприклад, курс внутрішньої валюти країни підвищиться, то це призведе до ситуації, коли відносні ціни на іноземні товари порівняно з цінами на вітчизняному ринку знижуються. Це стримує розвиток експорту і стимулює імпорт. Чистий експорт (NX) зменшується, і крива IS зсувається ліворуч. Тому в даному випадку крива IS позначається як IS(е) для нагадування, що її положення залежить від обмінного курсу;

2) всі три криві перетинаються в одній точці. Це не випадково і досягається завдяки адаптації обмінного курсу. Коли національна рівноважна процентна ставка (а це точка перетину кривих IS та LМ) нижче середньосвітової (r < r*). Фактично це відповідає ситуації завищеного обмінного курсу (рис. 1).

За таких умов внутрішні потенційні інвестори намагатимуться вивезти капітал у інші країни, де забезпечується вища норма його прибутковості. Для цього їм необхідно перш за все конвертувати національну валюту в іноземну. Тобто, на валютних ринках виникне ситуація зростання пропозиції національної валюти та попиту на іноземну. Це призведе до знецінення внутрішньої валюти, що, в свою чергу, підвищує конкурентоспроможність експортних товарів країни на світових товарних ринках, – NХ зростає. Крива IS зсуватиметься праворуч доти, доки обмінний курс не забезпечить відповідність національної процентної ставки світовій. Рівноваги буде досягнуто саме в точці перетину кривої LМ зі світовою процентною ставкою та кривою IS, котра підходить до цієї точки внаслідок змін обмінного курсу.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти