ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Лежать іменник, прикметник, числівник, займенник, діє-

Слово і прислівник. До службових — прийменник, спо-

Лучник, частку й артикль.

Осібно виділяють вигуки, які не можуть бути членами

Речення, але можуть самі утворювати речення.

Широко відомою є класифікація частин мови В.В. Ви-

Ноградова. На думку цього вченого, частинами мови є тіль-

Ки повнозначні слова. В його класифікації виділено чоти-

Ри категорії слів: частини мови, модальні слова, частки

Мови і вигуки. До частин мови він відносить імена (імен-

Частини мови 3 0 1

Ник, прикметник, числівник), займенник, дієслово, при-

Слівник і категорію стану. До часток мови, за Виноградо-

Вим, належать власне частки, зв'язки, прийменники і спо-

лучники. Графічно ця класифікація має такий вигляд:

Категорії слів

[Частини мови | |Модальні слова Частки мови | |Вигуки

s

Яяя2

Імена

\

х

Кяа рикм

а

ч

N

Кя числ

Займенник

Дієслово

Прислівник

Категорія стану

Частини мови в різних мовах

Мовознавці дійшли висновку, що неможливо побуду-

Вати однакову для всіх мов систему частин мови, бо в

Кожній мові є багато своєрідного в членуванні слів на ча-

Стини мови. По-перше, не в усіх мовах є одні й ті самі

Частини мови, по-друге, у різних мовах є суттєві відмін-

Ності в характерних ознаках однієї й тієї ж частини мо-

Ви. Звичайна для європейських мов схема частин мови не

Підходить для багатьох мов Азії, Африки й Америки.

Отже, відмінності в частинах мови різних мов стосу-

Ються як самого складу, так і обсягу окремих частин мо-

Ви. Якщо основні частини мови — ім'я та дієслово — ви-

Діляють в усіх мовах світу, що є відображенням універ-

Сальності функціонально-семантичних категорій субстан-

Ціональності й процесуальності (тобто предмета і дії), то

В інших частинах мови є значні розбіжності. Так, у де-

Яких мовах Північної Америки й Африки не розрізняють

Прислівника і прикметника. У китайській мові виділяють

Такі частини мови, як ім'я, куди відносять іменник та

Числівник, предикатив, куди входять дієслова і прикмет-

Граматика

Ники, і прислівник. Прикметники об'єднані з дієсловами

В одну частину мови на основі здатності бути присудком

Без допоміжної зв'язки. Подібне маємо і в бірманській

Мові. У деяких мовах виокремлюють лише іменник і діє-

Слово, як, наприклад, в індіанській мові йума.

В англійській мові протиставлення прикметника й імен-

Ника зведене до мінімуму. У тюркських мовах є проблема

тлумачення так званих "зображувальних слів", тобто та-

ких, які імітують звук або є "образними", як окрему час-

Тину мови. Ускладнюють класифікацію слів за частинами

Мови і явища переходу слів із однієї частини мови в іншу,

Що свідчить про існування більш-менш стабільних про-

Міжних ланок між частинами мови. У тюркських, мон-

Гольських та тунгусо-маньчжурських мовах перехід імен-

Ників у прикметники та прислівники і навпаки має масо-

Вий характер.

Характеристика основних частин мови

Кожна частина мови характеризується специфічними

Ознаками.

Іменник має граматичне значення предметності, яке

Реалізується в категоріях роду, числа та відмінка (за на-

Явності тих категорій у мові). У деяких мовах (германсь-

Ких, романських, болгарській та ін.) іменнику притаман-

На граматична категорія означеності/неозначеності. Імен-

Ники здатні приєднувати прикметники і дієслова. Спів-

Відносяться із займенниками хто або що. Первинна син-

Таксична функція іменника — бути в реченні підметом і

Додатком.

Прикметнику властиве граматичне значення ознаки

(якості або властивості). Він граматично залежить від імен-

ника (ознаки завжди стосуються якогось предмета). Імен-

Ник може бути без означення, а прикметник тільки з імен-

Ником. Залежність прикметника від іменника реалізуєть-

Ся у формі узгодження з іменником або, як то маємо в

Англійській мові, позиційно. Категорії роду, числа і від-

Мінка прикметника не є самостійними, а залежать від

Поєднуваного з ним іменника, що засвідчує граматичну

Підпорядкованість прикметника іменнику. Прикметник

Має супутні ознаки якісності/відносності і ступенів по-

Рівняння. У деяких мовах прикметник формально мало

Частини мови 303

відрізняється від іменника. Пор.: англ. damp "волога" і

damp "вологий", dark "темнота" і dark "темний", dead

"смерть" і dead "мертвий"; нім. Licht "світло" і licht

"світлий", Laut "звук" і laut "звучний, голосний". Пер-

Винна синтаксична функція прикметника — виконувати

Функцію означення або іменної частини присудка.

Дієслово характеризується граматичним значенням

Процесу (дії або стану) і наявністю граматичних категорій

Особи, числа, часу, способу, виду та стану. Первинна син-

Таксична функція дієслова — виступати в реченні при-

Судком.

Крім власне дієслів, існують ще вербоїди — гібридні

Слова, які мають ознаки дієслова та якихось інших час-

Тин мови. До них належать інфінітив, супін (був у латин-

Ській і старослов'янській мовах) та герундій англійської

Мови, в яких поєднані властивості дієслова та іменника, а

Також дієприкметник, який має властивості дієслова (стан,

Вид, час) та прикметника (рід, відмінок), і дієприслівник,

В якому поєднані властивості дієслова (вид, стан) і при-

Слівника (виражає дію як ознаку іншої дії).

Гібридними є й недієслівні предикативи (категорія ста-

Ну як частина мови), які омонімічні з прислівниками (весе-

Ло, холодно, незручно, лячно), іменниками (пора, час, лінь,

Гріх), прикметниками (радий,рада,раде,раді), але на відміну

Від них виражають стан людини (мають граматичне зна-

Чення стану), характеризуються категоріями часу та спосо-

Бу, поєднуються з іменниками та займенниками у формі

Давального відмінка і виконують у реченнуюль присудків.

Наприклад: Йому було (є, буде) радісно. Йому було б весе-

Ло. Мені час додому. Жаль серцю буде. Гріх було б скаржи-

Тися на погоду. Вона рада йому, як рідній дитині.

В англійській мові до категорії стану (предикативів)

відносять такі слова, як awake "в бадьорому стані", alive "у

живих (живим) бути", afloat "на плаву", asleep "в стані сну"

Тощо.

Прислівник має граматичне значення "ознака ознаки"

(дуже солодкий, зовні красивий, їхати швидко, зовсім

дитина), не змінюється і не має граматичних категорій,

Крім ступеня порівняння у якісних прислівників. Функ-

Ціонує в реченні як обставина. Від прислівника може за-

Лежати лише прислівник (дуже холодно, надто цікаво,

Страшно лячно).

Числівнику притаманне граматичне значення кількості

Або порядку (місця в ряді). Числівники сполучаються з

N Граматика

іменниками і співвідносяться з іменниками {два, п'ять,

сто, десятеро), займенниками (багато, мало, декілька),

Прикметниками (другий, двадцятий).

Займенники, як уже зазначалося, виділяють за семан-

тичним критерієм. Суттєвими ознаками займенників є такі:

Не називають предмет безпосередньо, а вказують на

нього, тобто виконують дейктичну функцію;

Завжди пов'язані з конкретним мовленнєвим актом

(я, ми завжди пов'язані з мовцем, ти, ви — зі слухачем,

інші займенники відсилають до певних об'єктів);

Характеризуються широким колом об'єктів і мов-

Леннєвою перемінністю значення, тобто завжди мають кон-

Текстуально зумовлений зміст. Як точно зауважив філо-

соф СМ. Булгаков, "займенник ... нічого не означає, не

Містить жодного забарвлення буття, і однак все може озна-

чати в своїй безликій, безбарвній глибині".

Займенники утворюють особливу систему, паралельну

Системі називних частин мови, і по-своєму дублюють її: я,

Ти, він, хто, що, ніхто, щось — вживаються замість імен-

Ників; мій, твій, такий, який, якийсь, чий — замість при-

Кметників; стільки, скільки — замість числівників.

У деяких мовах є слова, які заступають дієслова. Так,

Англ. do і болг. съм можуть указувати на будь-яку дію: —

Do you speak English? — Yes, I do; He reads better than you

Do; She walks along the street, doesn't she?; болг. — Купи

Ли тетрадка? — Не съм.

До службових частин мови наленсать прийменники (в

Деяких мовах їм відповідають післяйменники), артиклі,

Частки і сполучники.

Проміжну групу між повнозначними і службовими сло-

Вами становлять модальні слова (безперечно, можливо, зда-

Ється, нібито, може бути, мабуть, навряд, ледве чи, ка-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти