ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Жуть, чувати, мовляв тощо). Вони виражають відношен-

Ня мовця до висловленої думки (здебільшого дають оцін-

Ку достовірності факту). У реченні використовуються як

Вставні слова.

Осібне місце посідають вигуки — слова, які служать

Для вираження емоцій (ай, ой, о, ба, тьфу, гай-гай), і сигна-

Ли вольових спонукань (ей, алло, циць, брись, стоп). Для

Них характерна синтаксична відокремленість: можуть фун-

Кціонувати як еквіваленти речень або вводитися з речен-

Ня як свого роду посторонні вкраплення.

Як бачимо, система частин мови не жорстка. По-перше,

Є гібридні слова, які поєднують ознаки декількох частин

Частини мови 305

Мови; по-друге, має місце перехід слів із однієї частини мо-

Ви до іншої. Крім того, треба враховувати й історичну змін-

Ність частин мови. Так, скажімо, іменники й прикметни-

Ки виділились із однієї частини мови — імен. Не було ко-

Лись і числівників. Для позначення кількості використо-

Вували імена-еталони. Число п'ять, наприклад, у багатьох

Мовах позначалося словом, яке називало руку (малося на

увазі п'ять пальців). Ще й тепер чукотське мынгыткен

"десять" буквально означає "дві руки", а ескімоське юги-

нак "двадцять" — "вся людина" (дві руки і дві ноги, тобто

двадцять пальців).

Література

__________ОСНОВНА

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 170-173.

Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 214-218.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 112—134.

Маслов Ю.С. Введение в языкознание, — М., 1987. — С 155—167.

Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. — С 87—95.

ДОДАТКОВА

Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. —К.,

С 240-246.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —

С. 320-323.

Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995. — С. 108—

111.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 230-242.

Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 232—

236.

Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 227-234.

Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,

С. 127-138.

ЛайонзДж. Введение в теоретическую лингвистику. —М., 1978. —

С. 336—352.

Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному ас-

Пекті. — К., 1988.

Вихованець І.Р. У світі граматики. — К., 1987.

Граматика

Запитання. Завдання

Дайте визначення частин мови.

Які основні критерії виділення частин мови ви знаєте? Розкрийте

Зміст кожного критерію.

Які допоміжні критерії використовують для визначення слів за ча-

Стинами мови?

У чому полягає проблема провідного критерію?

Чи можна один і той самий критерій використовувати як провід-

Ний для класифікації слів за частинами мови в різних мовах? Обгрунтуйте

Свою відповідь.

Де зародилося вчення про частини мови?

Звідки бере свій початок європейська традиція класифікації слів

За частинами мови?

Що розуміли під частинами мови в Давній Греції?

Чим різниться класифікація частин мови В.В. Виноградова від тра-

Диційної?

Чи можливо побудувати однакову для всіх мов систему частин мо-

Ви? Обґрунтуйте свою відповідь.

У чому полягає специфіка частин мови в різних мовах світу?

Охарактеризуйте частини мови, вказуючи на їх основні ознаки.

Словосполучення і речення

Поняття словосполучення.

Типи словосполучень

Словосполучення - два чи більше повнозначних слів, об'єднаних

Синтаксичним зв'язком.

Наприклад: студентські збори, зустріч товариша, по-

Літ на Місяць, співати весело, хлопці та дівчата; новий,

гарний і дешевий; англ. high building "велика будівля",

students' answers "відповіді студентів", to be in love (with

smb.) "кохати" (буквально: бути в коханні), to speak loudly

"говорити голосно", нім. deutsche Sprache "німецька мо-

ва", Ball spielen "грати у м'яча", Drang nach Osten "натиск

на Схід".

Словосполучення є предметом синтагматичного син-

Таксису, який вивчає валентність слова, способи її реалі-

Зації та виражені в словосполученнях синтаксичні від-

Ношення.

Валентність (від лат. valentia "сила") — здатність сло-

Ва вступати в синтаксичні зв'язки з іншими словами. Сло-

Ва можуть бути авалентними (світає), одновалентними (си-

Дить, спить — хто?), двовалентними (їсть — хто? що?),

Тривалентними (присвятив — хто? що? кому?), чотирива-

Лентними (нагородив — хто? кого? чим? за що?) тощо. Як

бачимо, слова відкривають "вакантні місця" (порожні клі-

Тинки), які необхідно заповнити іншими словами. Слова,

що заповнюють ці "вакантні місця", називають актантами.

Крім актантів, є поширювачі, які не зумовлені валентними

Властивостями слова. Наприклад: Він довго спав на дивані

У передпокої. Тут слова довго, на дивані, в передпокої відно-

Сяться до слова спав, але їхні синтаксичні позиції не ви-

Кликані валентністю дієслова спати. Це так звані вільні

Поширювачі, які називають сирконстантами.

У мовознавстві поки що немає єдності щодо розуміння

Словосполучення: вчені дають неоднакове його визначен-

Ня. Різними є погляди й на те, чи словосполучення вичле-

Няються тільки з речення, чи вони існують і поза речення-

Ми. Очевидно, є підстави погодитися з російським мово-

Знавцем В.І. Кодуховим, який уважає, що словосполучен-

Ня є частиною речення, але воно існує і до речення як

Будівельний матеріал.

Граматика

Синтаксичні (вільні) словосполучення потрібно відріз-

Няти від фразеологічних. У синтаксичному словосполу-

Ченні зберігаються лексичні значення всіх повнозначних

Слів, що входять до нього; синтаксичний зв'язок є жи-

Вим, продуктивним (бити лежачого, бити скло, бити в

Бубон). У фразеологічному словосполученні лексична са-

Мостійність одного чи обох його компонентів ослаблена

Або зовсім утрачена, і воно повністю за характером зна-

Чення наближається до одного слова (байдики бити).

Словосполучення будується за певними граматичними

Зразками, які формуються в мові на основі категоріаль-

Них властивостей слів і ґрунтуються на синтаксичному

Зв'язку між словами. Водночас слід не забувати, що здат-

Ність слова поєднуватися з іншими словами і форми ви-

Яву цієї здатності залежать не тільки від граматичних вла-

Стивостей слова (передусім від належності слова до тієї чи

Іншої частини мови), але й від його лексичного значення.

Розрізняють сурядний і підрядний зв'язок між сло-

Вами у словосполученні. Трактування сурядності як гра-

Матично незалежного зв'язку, як це маємо в деяких шкі-

Льних підручниках, є некоректним. І при сурядності, і

При підрядності слова є залежними, але в першому ви-

Падку залежність рівноправна, а в другому — нерівно-

Правна.

Підрядні зв'язки є закритими, а сурядні — відкрити-

Ми. Один підрядний зв'язок може об'єднувати в складі

Одного словосполучення лише два повнозначних слова, тоді

Як сурядний — два і більше. Пор.: читання газет і газе-

ти, журнали, книжки... (лежали на столі).

Отже, словосполучення бувають сурядні та підрядні.

Щоправда, в мовознавстві існує й інший погляд на це пи-

Тання, згідно з яким словосполученнями вважають лише

Ті сполучення слів, які об'єднані підрядним зв'язком, од-

Нак останнім часом усе більше утверджується думка, що

Будь-яке поєднання двох чи більше повнозначних слів,

Яке характеризується наявністю між ними формально ви-

Раженого смислового зв'язку, є словосполученням.

Стосовно підрядного зв'язку слід розрізняти два його

Різновиди: сильний і слабкий. Сильний зв'язок виникає в

Тих випадках, коли слово вимагає поширення, тобто коли

Поширення слова передбачене й зумовлене його лексико-

Граматичними властивостями; без поширення воно не є

Самодостатнім. Наприклад: відчути спрагу, добігти до фі-

Нішу.

Словосполучення і речення 309

За слабкого зв'язку, який визначається тільки части-

Номовною належністю головного (стрижневого) слова, ре-

Алізуються означальні відношення (цікавий захід, книж-

ка студента, одягнутися швидко).

Зі структурного погляду словосполучення можуть бу-

Ти двочленними, тричленними і чотиричленними. Двочлен-

Ні словосполучення утворюються на основі одного зв'язку

(чудовий концерт, співати пісню). Тричленні й чотири-

Членні словосполучення утворюються на основі подвійно-

Го й потрійного сильного зв'язку (віддати борг державі,

Перекласти текст із англійської мови на українську). Три-

Членні словосполучення можуть бути також утворені на

Основі поєднання сильного зв'язку і такого слабкого зв'яз-

Ку, який неможливий без сильного (показати дорогу ту-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти