ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Інструктивні картки для проведення практичних робіт

Основи природознавства

Мета і завдання дисципліни

Основи природознавства є однією з найважливішою складових фахової підготовки вчителя початкових класів.

Основною метою курсу „Основи природознавства” є формування у студентів наукового світогляду шляхом розуміння загальних принципів цілісності світу, основних законів природи та існування людини у цій природі; виховання дбайливого ставлення до природи, мотивацій для ведення екологічної роботи у повсякденному житті та у професійній діяльності.

Метою курсу “Основи природознавства” є узагальнення та поглиблення знань студентів про живу та неживу природу, про взаємозв’язки в довкіллі, про вплив людини на навколишнє середовище.

На І освітньо-кваліфікаційному рівні “Молодший спеціаліст” студенти отримують мінімум необхідних для майбутньої роботи знань. Для поглиблення цих знань особливо важливе значення має самостійна робота студентів та самоосвіта.

Даний курс є інтегрованим та включає в себе основні відомості з астрономії, геології, географії, ботаніки, зоології, тощо. Таке поєднання багатьох природничих наук в одному навчальному курсі сприяє більш узагальненому розумінню навколишньої природи, взаємозв’язків між живою та неживою природою на різних рівнях організації матерії, дає можливість використовувати набуті теоретичні знання не тільки при проведенні уроків з природознавства, але й при організації куточків живої природи, гуртків любителів природи та при систематичному спостереженні за явищами природи. Отриманні знання є передумовою для формування особистості майбутнього вчителя, який розуміє науково-природничу куртину світу, вміє мислити на глобальному екологічному рівні, використовувати набуті знання у повсякденній діяльності та роботі з учнями початкової школи.

Курс природознавства для початкових класів є складовою частиною загальношкільного курсу «Я і Україна». Основи природознавства має як практичне, так і навчально-пізнавальне значення. Навчання основам природознавства переслідує навчальні, розвивальні, виховні цілі. У процесі вивчення природи учні мають опанувати систему теоретичних знань, а також набути ряд практичних умінь і навичок, які визначені навчальною програмою.

Вивчення початкового курсу основ природознавства має величезне світоглядне значення, формує наукову картину світу молодшого школяра, має потужний виховний потенціал. Дисципліна вивчається тільки на І ОКР. На ІІ ОКР поглиблюються знання про природу під час вивчення таких курсів як Загальне землезнавство та краєзнавство, Ботаніка і зоологія.

Основні завдання курсу:

· Формування у студентів теоретичних уявлень про природу у всіх її проявах та взаємозв’язках;

· Формування цілісного уявлення про окремі форми існування природи;

· Формувати усвідомлення, що людина є часткою природи, від екологічного стану якої залежить життя на Землі та здоров’я людства;

· Формувати у студентів уміння та навички вести науково обґрунтовані спостереження, як один із основних методів дослідження природи;

· Поглиблювати та закріплювати вміння студентів працювати з літературою, картами, атласами, колекціями;

· Розвивати зв’язне мовлення студентів, як необхідне вміння майбутнього учителя.

 

 

 

Інструктивні картки для проведення практичних робіт

Практична робота №1

Тема: Досліди, що демонструють рух Землі навколо осі та Сонця.

Мета: узагальнити, систематизувати та поглибити знання про будову та організацію Всесвіту, Галактики, Сонячної системи. Навчитись користуватися телурієм, за його допомогою розглянути закономірності руху Землі навколо осі та Сонця, виявити причини зміни дня і ночі та пір року.

Обладнання: олівці, лінійки, телурій.

 

Інструктаж:

Опрацюйте запропоновану науково-популярну літературу та

1. Наведіть докази молекулярної будови речовини.

2. Дайте характеристику основних властивостей фізичних тіл.

3. Назвіть причини переходу речовини з одного агрегатного стану в інший.

4. Дайте коротку характеристику будови Всесвіту.

5. Охарактеризуйте будову нашої Галактики.

6. Дайте загальну характеристику будови Сонячної системи.

7. Назвіть основні астрономічні характеристики планети Земля.

8. Назвіть наслідки обертання Землі навколо осі та Сонця.

Відповідь на одне запитання оцінюється в 1-3 бали.

 

Література

1. Багров М.В., Боков В.О. Землезнавство. – К.: Либідь, 2000. – с. 10-63.

2. Волошин І.І., Уварова А.Є. Загальне землезнавство. Практикум. К.: НПУ, 2000.

3. Волошин І.І. Загальне землезнавство. – К.: НПУ, 2002. – с. 8-22.

4. Давыдов В.Д. Планеты Солнечной системы. – Москва: Знание, 1981.

5. Медина В.С. Основи загального землезнавства. – К.: Вища школа, 1977.

6. Хомченко Г.П. Химия. Учебное пособие для подготов. отд. вузов. – М., 1989.

 

 

Практична частина.

Хід роботи:

1. Ознайомитись з будовою телурію, знайти частини, що імітують Сонце та Землю. В зошитах зробити схематичний малюнок телурію.

2. Ввімкнути телурій. Поступово ставити ручку приладу в положення 22 грудня, 21 березня, 22 червня, 23 вересня. Описати свої спостереження за планом:

· як називається цей день;

· на яку лінію падають сонячні промені під прямим кутом;

· які пори року характерні для північної та південної півкуль в цей день;

· які явища характерні для північної та південної полярних зон?

3. Як змінюється вісь обертання Землі протягом року?

4. Чи впливає рух Землі навколо Сонця на зміну дня і ночі?

Виконання практичної частини оцінюється до 5 балів.

Практична робота № 2.

Тема: Складання плану місцевості за легендою та на місцевості.

Мета: узагальнити та поглибити знання з основ картографії, навчитись складати план місцевості за легендою, користуючись умовними знаками; удосконалити навички окомірного знімання, набуті в школі.

Обладнання: компас, лінійки, олівці, циркулі, цупкий папір формату А4, лекційний матеріал.

Інструктаж:

Опрацюйте запропоновану науково-популярну літературу та

1. Дати характеристику географічних карт, їх видів.

2. Види масштабів. Правила переведення масштабів.

3. Охарактеризуйте елементи градусної сітки, їхнє призначення.

4. Які умовні знаки використовуються для побудови плану місцевості та географічної карти? В чому різниця між ними?

5. Дайте порівняльну характеристику географічної карти та плану місцевості.

6. Дайте характеристику основних способів орієнтування на місцевості.

Відповідь на одне запитання оцінюється в 1-3 бали.

Література

1. Багров М.В., Боков В.О. Землезнавство. – К.: Либідь, 2000. – с. 10-63.

2. Волошин І.І., Уварова А.Є. Загальне землезнавство. Практикум. К.: НПУ, 2000.

3. Волошин І.І. Загальне землезнавство. – К.: НПУ, 2002. – с. 8-22.

4. Давыдов В.Д. Планеты Солнечной системы. – Москва: Знание, 1981.

5. Медина В.С. Основи загального землезнавства. – К.: Вища школа, 1977.

Практична частина.

Хід роботи:

1. На листку паперу формату А4 скласти план місцевості за легендою:

Діти із вчителем пішли на екскурсію. Вийшовши зі школи, вони в південному напрямку по ґрунтовій дорозі вздовж фруктового саду пройшли 500 м до джерела. Від джерела діти повернули на південний схід і пройшовши полем 100 м, ввійшли у мішаний ліс. Вирубкою вони пройшли ще 500 м і підійшли до будинку лісника, де напились з криниці води та рушили далі. Пройшовши 100 м на схід, діти повернули на північний схід і через 250 м вийшли з лісу. Рухаючись у тому ж напрямку по ґрунтовій дорозі, діти через 200 м підійшли до широкої річки (50 м ), яка текла з півночі на південь. По мосту діти перейшли на протилежний берег. Правий берег дуже болотистий, а на лівому березі – гарні луки. Ґрунтовою дорогою діти пройшли ще 300 м на схід і вийшли на шосе, прокладене паралельно до річки. Вздовж шосе зі сходу – обсадка з дерев. По шосе діти пройшли близько 1 км на північ і звернули на ґрунтову дорогу. В західному напрямку вони пройшли 200 м і знову вийшли до річки. Перейшовши через міст, діти по прямій дорозі направились до школи: близько 250 м вони йшли по болотистій місцевості, потім, близько 300 м дорога йшла через чагарники і ще 300 м – через фруктовий сад. Останні 150 м до школи діти пройшли прямо через поле, тому що дорога повернула на захід.

2. При складанні плану використати масштаб 1:10000, відповідні умовні знаки та кольори. Виконання практичної частини оцінюється до 5 балів.

Практична робота № 3

Практична частина.

Хід роботи:

1. На контурній карті світу підписати назви материків та океанів нашої планети.

2. Використовуючи карти атласів та світу, заповнити таблиці:

Природа материків Табл. 1.

№ п.п. Назва материка Типові природні зони Переважаючі кліматичні умови Рослинний і тваринний світ
         

Природа океанів Табл. 2.

№ п.п. Назва океану Переважаючі кліматичні умови Рослинний і тваринний світ
       

Виконання практичної частини оцінюється до 5 балів.

Практична робота № 4.

Література

1. Біологія: Навч. посібник / За ред. В.О.Мотузного – К.: Вища шк., 1999.

2. Блинников В.И. Зоология с основами экологии. – М., 1990.

3. Горощенко В.І. Основи природознавства. – К., 1984.

4. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. – К., 1994.

5. Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України. – К., 1995.

Практична частина.

Хід роботи:

1. Опишіть запропоновану рослину за планом:

- назва виду, відділу,

- життєва форма, тривалість життя,

- особливості зовнішнього вигляду та будови,

- значення в природі та для людини.

2. Опишіть запропоновану тварину за планом:

- назва виду, типу, класу,

- спосіб існування, пристосування до умов існування,

- особливості зовнішнього вигляду,

- значення для природи та людини.

Виконання практичної частини оцінюється до 5 балів.

Практична робота № 5

Література

1. Бейдик О.О., Падун М.М. Географія для вступників до вузів. – К., 1996.

2. Масляк П.О., Олійник Я.Б., Степаненко А.В., Шищенко П.П. Географія: Навч. посібник. – К.: Знання, 1998.

3. Яришева Н.Ф. Основи природознавства: Природа України. – К., 1995.

4. Географічна енциклопедія України. В 3-х томах, - К., 1989, 1990, 1993.

5. Червона книга України. – К., 1980.

Практична частина.

Хід роботи:

1. На контурну карту України нанесіть межі природних зон, вкажіть міста, через які проходять ці межі. Нанесіть крайні точки, вкажіть їх координати.

2. Використовуючи довідникову літературу та карти атласу, заповнить таблицю:

Табл.1.

Характеристика пір року

Пора року Зміни висоти Сонця над горизонтом Середні показники погодних умов Зміни в рослинному світі Зміни в тваринному світі
         

 

Виконання практичної частини оцінюється до 5 балів.

Практична робота № 6

Тема: Природа рідного краю.

Мета: узагальнити, систематизувати та поглибити знання про природу рідного краю, продовжити формування навичок роботи з картою, атласом та контурними картами.

Обладнання: географічні атласи, контурні карти Хмельницької області, олівці.

 

Інструктаж:

Опрацюйте запропоновану науково-популярну літературу і дайте відповіді на такі питання:

1. Дайте характеристику фізико-географічного положення Хмельницької області.

2. Коротко охарактеризуйте рельєф та корисні копалини нашого краю.

3. Які особливості клімату та внутрішніх вод Хмельниччини.

Відповідь на одне запитання оцінюється в 1-3 бали.

Література

1. Денисик Г.І. Природнича географія Поділля. – Вінниця, 1998.

2. Заставецька О.В., Заставецький Б.І., Дітчук І.Л. Географія Хмельницької обл. Навч. посібник. – Тернопіль, 1995.

3. Еко Хмельницький. Міський екологічний бюлетень, Хмельницький, - 2001.

 

 

Практична частина.

Хід роботи:

1. На контурну карту Хмельницької області нанести:

а) крайні точки, вказати їх координати;

б) найвищі та найнижчі точки області;

в) основні форми рельєфу:

— височини Волинська, Подільська;

— гори Товтри;

— низовина Подільська.

г) найбільші річки та озера області;

д) основні родовища корисних копалин.

2. Користуючись картами атласу, дати характеристику рослинного та тваринного світу Хмельницької області.

Виконання практичної частини оцінюється до 5 балів.

 

Самостійна робота №1

Тема: Історія розвитку природознавства.

Мета: Поглибити знання про розвиток природничих наук .

Обладнання: Енциклопедії, довідникова література, Інтернет.

Завдання:

1. Опрацювати довідникову літературу та заповнити таблицю:

№ п.п. Прізвище, І.П. роки життя Галузь природознавства Внесок у розвиток природознавства
       

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

 

Самостійна робота №2

Тема: Характеристика планет Сонячної системи.

Мета:Повторити характерні особливості планет Сонячної системи, підготувати повідомлення про сучасні результати космічних досліджень, як в Сонячній системі, так і за її межами.

Обладнання: 1. Воронцов-Вельямінов Б.О. Астрономія. 11 кл. – К., 1991.

2. Климишин І.А. Астрономія – Львів, “Світ”, 1994., періодичні видання.

Завдання:

1. Користуючись підручниками, заповнити таблицю:

Назва планети Середня відстань до Сонця Діаметр планети Трива-лість року Трива-лість доби Характер поверхні Темпера-тура поверхні, її зміна Склад атмо-сфери Супут-ники
                 

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

2. Додаткове завдання.

Користуючись новітніми джерелами інформації (періодична література, Інтернет), підготувати повідомлення про сучасні дослідження (можливо у вигляді фотографій або відеофільму)

Виконання додаткового завдання оцінюється в 2 бали.

Змістовий модуль: Картографічне зображення Землі.

Самостійна робота №3

Тема: Умовні знаки, що використовуються для побудови географічної карти та плану місцевості.

Мета: поглибити знання умовних знаків, що використовуються при побудові географічних карт та планів місцевості. Підготувати наочні посібники для проведення уроків з природознавства у початковій школі.

Обладнання: білий картон, кольорові фарби або олівці, конверт, географічні атласи для початкової школи.

Завдання:

1. Використовуючи легенди карт та планів місцевості, виготовити комплекти карток.

Вимоги:

- білий картон,

- розміри: 10х15см,

- на звороті картки – пояснення знаку,

- конверт, в якому зберігатимуться картки,

- кількість карток в кожному конверті не менше 10.

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

2. Додаткове завдання.

Користуючись новітніми джерелами інформації, підібрати матеріали про електронні географічні карти та атласи.

Виконання додаткового завдання оцінюється в 2 бали.

Самостійна робота №4

Тема:Вивчення географічної номенклатури

Мета: поглибити знання географічних об’єктів, удосконалювати вміння працювати з географічними картами.

Обладнання: географічні карти та атласи.

Завдання:

1. Знайти на фізичній карті світу географічні об’єкти та вміти їх показувати.

Гори Кордильєри, Аппалачі, Анди, Атлаські, Драконові, Альпи, Карпати, Скандинавські, Кавказ, Урал, Тянь-Шань, Гімалаї, Памір, Піренеї, Апенніни, Скелясті, Балкани, Кримські, Австралійські Альпи

Плато Бразильське, Ефіопське, Іранське, Середньосибірське, Декан, Тибет, Ахаггар, Тібесті, Вірменське, Гобі, Східно-Африканське, Мексиканське, Гвіанське, Центральний масив

Рівнини, низовини Амазонська, Східноєвропейська, Західносибірська, Прикаспійська, Індо-Гангська, Велика Китайська, Причорноморська, Поліська, Придніпровська, Месопотамська, Орінокська

Моря Баренцове, Карське, Чукотське, Бофорта, Гренландське, Біле, Азовське, Балтійське, Північне, Середземне, Адріатичне, Егейське, Мармурове, Чорне, Карибське, Саргасове, Берингове, Японське, Жовте, Східнокитайське, Філіппінське, Тасманове, Сулавесі, Коралове

Затоки Гудзонова, Мексиканська, Панамська, Перська, Бенгальська, Біскайська, Каліфорнійська, Австралійська, Карпентарія, Святого Лаврентія

Протоки Берингова, Дрейка, Магелланова, Гібралтарська, Ла-Манш, Па-де-Кале, Босфор, Дарданелли, Мозамбікська, Малаккська, Лаперуза, Карські Ворота, Керченська

Річки Волга, Дунай, Дон, Урал, Рейн, Ельба, Вісла, Луара, Рона, Сена, Одра, По, Темза, Об, Єнісей, Лена, Амур, Янцзи, Хуанхе, Тигр, Євфрат, Інд, Ганг, Юкон, Ніл, Конго, Нігер, Замбезі, Оранжева, Лімпопо, Міссісіпі, Маккензі, Колорадо, Колумбія, Ріо-Гранде, Амазонка, Ла-Плата, Оріноко, Уругвай, Магдалена, Мюррей, Св. Лаврентія

Озера Аральське, Каспійське, Ладозьке, Онезьке, Женевське, Байкал, Балхаш, Іссик-Куль, Мертве, Вікторія, Танганьїка, Ньяса, Чад, Рудольф, Тана, Верхнє, Онтаріо, Мічиган, Ері, Гурон, Вінніпег, Нікарагуа, Маракайбо

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

2. Додаткове завдання:

Підготувати повідомлення про один із географічних об’єктів (можливо у вигляді фотографій або відеофільму)

Виконання додаткового завдання оцінюється в 2 бали.

Значення для природи.

Самостійна робота №5

Тема: Поняття про ланцюги живлення.

Мета: повторити та поглибити знання про взаємозв’язки в біосфері, удосконалювати вміння складати ланцюги живлення.

Обладнання: Загальна біологія : Підручн. для учнів 10-11 кл. / М.Є.Кучеренко, Ю.Г.Вервес, П.Г.Балан та ін. – К.: Генеза, 1998

Завдання:

1. Використовуючи літературу, повторити поняття про ланцюги живлення та взаємозв’язки в природі.

2. Скласти 2-3 приклади ланцюгів живлення для різних середовищ існування.

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

Самостійна робота №6

Тема: Характеристика основних відділів рослин

Мета: поглибити знання про особливості будови та систематики рослин.

Обладнання: Біологія. / За ред. Мотузного В.О. - К., Вища школа, 1999.

Біологія: Довідник для абітурієнтів та школярів: Навчально-методичний посібник. – К.: Літера ЛТД, 2006.

Сухомлин Н.І. Біологія в поняттях, термінах, таблицях та схемах. К.: Логос, 1997.

Завдання:

1. Опрацювати довідникову літературу та заповнити таблицю:

Назва відділу Середовище існування Життєві форми Особливості будови Найбільші класи
         

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

 

Самостійна робота №7

Тема: Характеристика основних типів тварин

Мета: поглибити знання про особливості будови та систематики тварин.

Обладнання: Біологія. / За ред. Мотузного В.О. - К., Вища школа, 1999.

Біологія: Довідник для абітурієнтів та школярів: Навчально-методичний посібник. – К.: Літера ЛТД, 2006.

Сухомлин Н.І. Біологія в поняттях, термінах, таблицях та схемах. К.: Логос, 1997.

Завдання:

1. Опрацювати довідникову літературу та заповнити таблицю:

Назва типу Середовище існування Особливості будови Класи
       

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

2. Додаткове завдання.

Підготувати повідомлення про один із живих об’єктів (можливо у вигляді фотографій або відеофільму)

Виконання додаткового завдання оцінюється в 2 бали.

Самостійна робота №8

Тема:Вивчення географічної номенклатури (Україна).

Мета:поглибити знання географічних об’єктів нашої держави, вміти показувати їх на карті, використовувати при підготовці до уроків природознавства в початковій школі.

Обладнання: фізична карта України, географічні атласи.

Завдання:

1. Використовуючи фізичну карту України вивчити місце розташування таких географічних об’єктів:

гори: Карпати, Кримські;

височини: Подільська, Придніпровська, Приазовська, Донецький кряж, Словечансько-Овруцький кряж, Волинська, Розточчя, Опілля, Товтри, Вороняки;

низовини: Придніпровська, Причорноморська, Поліська, Закарпатська, Північно-Кримська;

моря: Чорне, Азовське;

затоки: Каркінітська, Джарилгацька, Обитічна, Каламітська, Феодосійська, Бердянська;

острови: Зміїний, Тендрівська Коса, Джарилгач, Арабатська стрілка, Бирючий острів;

річки: Дніпро, Прип’ять, Случ, Рось, Ворскла, Десна, Інгулець, Південний Буг, Дністер, Стрий, Серет, Збруч, Сіверський Донець, Дунай, Сула, Псел, Самара, Соб, Тетерів, Інгул, Тисмениця, Калюс, Салгир, Кальміус, Сейм;

озера: Світязь, Ялпуг, Сиваш, Пулемецьке, Турське, Кагул, Сасик.

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

Самостійна робота №9

Тема:Вивчення географічної номенклатури (Хмельницька область).

Мета:поглибити знання географічних об’єктів нашої області, вміти показувати їх на карті, використовувати при підготовці до уроків природознавства в початковій школі.

Обладнання:фізична карта Хмельницької області, географічні атласи.

Завдання:

1. Використовуючи фізичну карту Хмельницької області вивчити місце розташування таких географічних об’єктів:

низовина: Поліська;

височини: Волинська, Подільська, Товтри;

річки: Південний Буг, Корчик, Горинь, Цвітоха, Хомора, Смілка, Случ, Ікопоть, Понора, Полква, Іква, Бужок, Збруч, Плоска, Вовк, Згар, Рів, Смотрич, Жванчик, Кізя, Тернава, Студениця, Ушиця, Калюс, Дністер;

озера: Новоставці, Щедрівське водосховище, Дністровське водосховище.

Виконання роботи оцінюється в 1-2 бали

2. Додаткове завдання.

Підготувати повідомлення про один із природоохоронних об’єктів України або Хмельниччини (можливо у вигляді фотографій або відеофільму)

Виконання додаткового завдання оцінюється в 2 бали.

 

Основи природознавства

Мета і завдання дисципліни

Основи природознавства є однією з найважливішою складових фахової підготовки вчителя початкових класів.

Основною метою курсу „Основи природознавства” є формування у студентів наукового світогляду шляхом розуміння загальних принципів цілісності світу, основних законів природи та існування людини у цій природі; виховання дбайливого ставлення до природи, мотивацій для ведення екологічної роботи у повсякденному житті та у професійній діяльності.

Метою курсу “Основи природознавства” є узагальнення та поглиблення знань студентів про живу та неживу природу, про взаємозв’язки в довкіллі, про вплив людини на навколишнє середовище.

На І освітньо-кваліфікаційному рівні “Молодший спеціаліст” студенти отримують мінімум необхідних для майбутньої роботи знань. Для поглиблення цих знань особливо важливе значення має самостійна робота студентів та самоосвіта.

Даний курс є інтегрованим та включає в себе основні відомості з астрономії, геології, географії, ботаніки, зоології, тощо. Таке поєднання багатьох природничих наук в одному навчальному курсі сприяє більш узагальненому розумінню навколишньої природи, взаємозв’язків між живою та неживою природою на різних рівнях організації матерії, дає можливість використовувати набуті теоретичні знання не тільки при проведенні уроків з природознавства, але й при організації куточків живої природи, гуртків любителів природи та при систематичному спостереженні за явищами природи. Отриманні знання є передумовою для формування особистості майбутнього вчителя, який розуміє науково-природничу куртину світу, вміє мислити на глобальному екологічному рівні, використовувати набуті знання у повсякденній діяльності та роботі з учнями початкової школи.

Курс природознавства для початкових класів є складовою частиною загальношкільного курсу «Я і Україна». Основи природознавства має як практичне, так і навчально-пізнавальне значення. Навчання основам природознавства переслідує навчальні, розвивальні, виховні цілі. У процесі вивчення природи учні мають опанувати систему теоретичних знань, а також набути ряд практичних умінь і навичок, які визначені навчальною програмою.

Вивчення початкового курсу основ природознавства має величезне світоглядне значення, формує наукову картину світу молодшого школяра, має потужний виховний потенціал. Дисципліна вивчається тільки на І ОКР. На ІІ ОКР поглиблюються знання про природу під час вивчення таких курсів як Загальне землезнавство та краєзнавство, Ботаніка і зоологія.

Основні завдання курсу:

· Формування у студентів теоретичних уявлень про природу у всіх її проявах та взаємозв’язках;

· Формування цілісного уявлення про окремі форми існування природи;

· Формувати усвідомлення, що людина є часткою природи, від екологічного стану якої залежить життя на Землі та здоров’я людства;

· Формувати у студентів уміння та навички вести науково обґрунтовані спостереження, як один із основних методів дослідження природи;

· Поглиблювати та закріплювати вміння студентів працювати з літературою, картами, атласами, колекціями;

· Розвивати зв’язне мовлення студентів, як необхідне вміння майбутнього учителя.

 

 

 

Інструктивні картки для проведення практичних робіт

Практична робота №1

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти