ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ніть, що таке пропозиція і модус.

Поясніть, що таке актуальне членування речення. Які засоби ак-

Туального членування речення використовуються в мовах світу? Наведіть

Конкретні приклади.

Які спільні й відмінні ознаки мають речення української мови і

Тієї іноземної мови, яку ви вивчаєте?

Мовна типологія

Типологічна класифікація мов

Поняття типологічної класифікації мов

Тигіологічна класифікація мов — класифікація, яка ґрунтується на

Виявленні подібності й відмінності будови мов незалежно від їх ге-

Нетичної спорідненості (на основі подібності й відмінності не в са-

Мому мовному матеріалі, а в принципах його організації).

Так, скажімо, румунський означений артикль -ul, -I,

-Іе приєднується __________до іменників у вигляді закінчення: от

"якась людина" — omul "певна людина", codru "якийсь

ліс" — codrul "певний ліс", lapte "молоко" — laptele

"конкретне молоко". Матеріально цей артикль подібний

до французького артикля Г, le, la, les (від лат. ille "той"),

Але структурно до болгарського ът, та, то, який також

Стоїть в кінці іменника (французькі артиклі, як і німець-

Кі та англійські, стоять перед іменниками): болг. човек

"людина" — човекът "певна людина", гора "ліс" — гора-

та "певний ліс", мляко "молоко" — млякото "конкретне

молоко".

Отже, якщо генеалогічна класифікація об'єднує мови

За їх походженням, то типологічна класифікація поділяє

Мови за ознаками їх структури безвідносно до їх похо-

Дження й розташування в просторі.

Поряд із терміном типологічна класифікація мов не-

Рідко як синонімічний вживають термін морфологічна кла-

сифікація (від гр. morphe "форма" і ... логія — наука про

Форму і будову організмів; пор.: морфологія рослин, морфо-

Логія тварин, морфологія людини тощо). Таке вживання

Мовна типологія

Терміна морфологічна класифікація мов замість типологіч-

На класифікація мов є невиправданим і недоречним з кіль-

Кох причин. По-перше, слово морфологічний асоціюється в

Мовознавстві з терміном морфологія, який має значення

"граматичне вчення про слово" і "будова слова", а не мови

В цілому. До речі, деякі мовознавці так і розуміють морфо-

Логічну класифікацію: говорячи про морфологічну, або ти-

Пологічну, класифікацію, мають на увазі класифікацію мов

На основі морфологічної будови, форми слова. Насправді

Типологічна класифікація виходить далеко за межі морфо-

Логії. По-друге, останнім часом усе частіше стали розріз-

Няти декілька різновидів типологічної класифікації: мор-

Фологічну, синтаксичну, фонетичну тощо.

Отже, для того щоб зняти неоднозначність терміна мор-

Фологічна класифікація, потрібно користуватися терміном

Типологічна класифікація.

Уперше типологічну класифікацію розробили й обґрун-

Тували німецькі мовознавці Фрідріх і Август Шлегелі. Фрі-

Дріх Шлегель (1772—1829) в 1808 р. опублікував працю

"Про мову і мудрість індійців", у якій звернув увагу на

Відмінність у структурах мов і виділив дві групи мов: флек-

Тивні .які мають флексії) і нефлективні (які не мають флек-

Сій). Його брат Август Шлегель (1767—1845) доопрацю-

Вав цю класифікацію і виділив три групи мов: аморфні

(мови без афіксів), афіксальні та флективні. Він також

Поділив усі мови на більш ранні (синтетичні) й пізніші

(аналітичні).

Останню крапку над і в цій класифікації поставив

В. Гумбольдт. Знання надзвичайно великої кількості різ-

Ноструктурних мов, у тому числі мов американських інді-

Анців і народів Полінезії, широкий лінгвістичний круго-

Зір дали можливість йому здійснити вичерпну типологіч-

Ну класифікацію. Узявши за основу класифікацію А. Шле-

Геля, В. Гумбольдт поділив усі мови на чотири типи: ізо-

Люючі (кореневі), аглютинативні, інкорпоруючі і флекти-

Вні. Ця класифікація не втратила своєї цінності до нашо-

Го часу.

Ізолюючі (кореневі) мови

Ізолюючі (кореневі) мови — мови, які не мають афіксів і граматич-

Ні значення виражають способом прилягання одних слів до інших

Або за допомогою службових слів.

Типологічна класифікація мов 3 2 3

У цих мовах немає різниці між коренем і словом. Звід-

Си й назва кореневі мови. Слово не відмінюється, тому не

Має в собі жодних показників свого синтаксичного зв'яз-

Ку з іншими словами в реченні. Воно є ніби ізольованим,

Звідки другий термін — ізолюючі мови. Основний синтак-

Сичний спосіб зв'язку — прилягання. Речення, таким чи-

Ном, являє собою певну послідовність незмінних і неподіль-

Них на морфеми слів-коренів.

Класичними зразками цього типу мов є писемна дав-

Ньокитайська і в'єтнамська. До них також належать і ти-

Бетська, бірманська, малайська, тагальська, яванська, ба-

Мана, сучасна китайська мова та ін.

Так, наприклад, у китайській мові налічується прибли-

Зно 500 коренів. Кожен корінь може мати декілька десят-

Ків значень. Один і той самий корінь може означати пре-

Дмет, дію, ознаку ознаки тощо. Так, скажімо, лу означає

"орати", "плуг", "віл, яким орють", у — "ворона", "не

мати", "п'ять" і "туман"; ба — "пані", "улюбленець",

"ляпас" і "число З".

Значення визначається інтонацією. Інтонація тональ-

На. Зокрема, в китайській літературній мові є чотири му-

Зикальні тони.

Тони китайської мови

F V і

) ' _J

s

I

~\

ма

"мама"

Dead...

і

II

3 5

ма

"коноплі"

— Killed?

^p| i і

J ^

III IV

214 51

ма

"кінь"

— No!

ма

"сварити,

лаяти"

— Yes!!

Пояснення до таблиці.

На нотному стані показано звучання кожного з чоти-

Рьох тонів китайської мови. Під нотним станом римськи-

Ми цифрами позначено тони (перший, другий, третій і чет-

Вертий). Далі йде графічне, а під ним цифрове позначен-

Ня звучання кожного тону. Під цифрами наведено слово

Ма з першим (рівним), другим (висхідним), третім (низ-

Мовна типологія

Хідно-висхідним) і четвертим (низхідним) тонами, залеж-

Но від яких воно має різні значення, подані в лапках. У

Нижньому рядку наводяться англійські слова-речення, ін-

Тонація яких нагадує відповідні китайські тони.

У китайській мові нерідко трапляються випадки, ко-

Ли все чи майже все речення складається з омонімічних

слів, значення яких розрізняються тоном, як, наприклад:

ма чі ма, ма ман, ма ма ма "Мама їде на коні, кінь іде

повільно, мама лає коня".

Для вираження відношень між словами використо-

вується порядок слів: вода ні "я б'ю тебе", ні да во "ти б'єш

мене"; Мао па Toy, toy бу па мао "Кішки бояться псів, пси

не бояться кішок". Крім того для вираження граматичних

Значень використовуються службові слова і зрідка редуп-

Лікація. У сучасній китайській мові стали використовува-

Ти окремі суфікси (для вираження граматичних значень

Множини, минулого часу та ін.), так що в ній є деякі відсту-

Пи від чистого кореневого типу, який у давньокитайській

Мові був витриманий послідовно.

А. Шлегель назвав кореневі мови аморфними, тобто

Безформними. Це неправильно. Форму мови не можна зво-

Дити до афіксації. Якраз безафіксність і створює своєрід-

Ну форму кореневих мов.

Аглютинативні мови

Аглютинативні мови (від лат. gluten "клей", agglutino "при-

клеюю") - мови, в яких граматичні значення виражаються особли-

Вими афіксами - приклейками.

Афікси-приклейки позначають час, особу, число, спо-

Сіб, відмінок та інші граматичні значення. Кожен із афік-

Сів-приклейок має тільки одне суворо визначене значення.

Приклейки суто механічно приєднуються (приклеюються)

До слова-основи. Таким чином, слово стає багатоморфем-

Ним, але межі між окремими морфемами зберігаються чіт-

Кими, що не допускає фонетичних змін на стику морфем.

Розташовуються афікси в порядку за принципом: від

Афіксів із широким значенням до афіксів із конкретним і

Вужчим значенням.

До аглютинативних мов належать усі тюркські, фін-

Но-угорські, ескімоська, грузинська, японська, корейсь-

Ка, банту, суахілі, монгольські, тунгусо-маньчжурські та

Інші мови Африки, Азії та Америки.

Типологічна класифікація мов 325

Щоб мати конкретне уявлення про аглютинативний

Тип мов, наведемо деякі приклади з тюркських і угорсь-

Кої мов.

Так, у турецькій мові для утворення форми множини ви-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти