ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Користовується стандартний афікс -Іаг, для місцевого від-

мінка -da: masa "стіл", masada "на столі", masalar "столи",

masalarda "на столах"; ЬаЪа "батько", babada "на батьку",

babalar "батьки", babalarda "на батьках"; das "камінь", dasda

"на камені", daslar "камені", daslarda "на каменях".

У казахській мові, як і в турецькій, афікс -лар вира-

Жає граматичне значення множини, -да — місцевого від-

Мінка, а -га — давального.

Наприклад: алма "яблуко", алмага "яблуку", алмада

"на яблуці", алмалар "яблука", алмаларга "яблукам", ал-

маларда "в яблуках".

В угорській мові для вираження граматичного значен-

Ня множини служить афікс -ak, а для місцевого відмін-

ка — -ba: hdz "будинок", hdzba "в будинку", hazak

"будинки", hazahba " в будинках".

Вважають, що аглютинативні мови не тільки один із

Найпоширеніших, а й один із найстійкіших типів мов.

Інкорпоруючі (полісинтетичні) мови

Інкорпоруючі (від лат. incorporatio "включення до складу"), або

полісинтетичні (від rp. polys "багато" і synthesis "поєднання"), мо-

Ви — мови, в яких різні частини висловлювання у вигляді аморфних

слів-основ (коренів) об'єднані в єдині складні комплекси, сукупність

Яких оформляється службовими елементами.

Речення в цих мовах нагадують складні слова, через що

Їх можна було б назвати словами-реченнями.

До полісинтетичних мов належать чукотська, ітель-

Менська, коряцька і більшість мов корінного населення Пі-

Внічної Америки (до цього типу мов не належать ескімось-

Ка та алеутська мови, хоча в деяких підручниках їх поми-

Лково характеризують як полісинтетичні).

Класичною інкорпоруючою мовою є чукотська, на при-

Кладі якої проілюструємо своєрідність цього типу мов. Так,

Наприклад, для вираження значення так званого супровід-

Ного відмінка в чукотській мові служить конфікс га-ма, в

Середину якого включають необхідні в кожному конкрет-

ному випадку іменники, прикметники, займенники тощо:

Мовна типологія

гапо]гэма зі списом

гаторпоігзма "з новим списом"

гатанпо]гэма "з добрим списом"

гапзлюэнтэпо']гэма "з металічним списом"

гавацкэтпо]гэма "з кістяним списом"

гатанпзліизнтдпоігзма "з добрим металічним списом"

гапэли>днтэторпо]гзма "з металічним новим списом"

Як бачимо, граматична побудова висловлювання водно-

Час виявляється завершенням граматичної побудови слова.

Одиницею будови полісинтетичних мов є не слово і не

Речення, а щось середнє, що прийнято в мовознавстві на-

Зивати інкорпоруючим комплексом.

Отже, інкорпорація — явище морфолого-синтаксичне.

Це ще одне свідчення того, що типологічну класифікацію

Не можна вважати суто морфологічною. Як вдало висло-

Вився В. Гумбольдт, полісинтетичні мови порушують ме-

Жі слова, поширюючи їх на речення.

Флективні мови

Флективні мови — мови, в яких у вираженні граматичних значень

Провідну роль відіграє флексія (закінчення).

До флективних мов належать індоєвропейські та семі-

То-хамітські.

На відміну від аглюнативних мов, де афікси (приклей-

Ки) є однозначними, стандартними і механічно приєд-

Нуються до повних слів, у флективних мовах закінчення є

Багатозначним (у слові стол-a закінчення -а має три зна-

Чення: чоловічий рід, однина, родовий відмінок), не стан-

Дартним (значення родового відмінка можуть виражатися

Й іншими закінченнями: eod-u, земл-і, стол-ie, сім-ей),

Приєднується до основи, яка зазвичай без флексії не вжи-

Вається (земл-я, чорний, зв-емо), і органічно зливається з

Основою, утворюючи єдиний сплав, внаслідок чого на сти-

ку морфем можуть відбуватися різні зміни (рук-а, руц-і;

Роб-ити — робл-ю; киянин — киян-и). Формальне взаємо-

Проникнення контактуючих морфем, яке призводить до

Стирання меж між ними, називають фузією (від лат. fusio

"сплавлення"). Звідси друга назва флективних мов — фу-

Зійні.

Флективні (фузійні) мови поділяють на синтетичні та

Аналітичні.

Типологічна класифікація мов 327

СИНТЕТИЧНІ МОВИ (ВІД гр. synthesis "поєднання") — мови,

У яких граматичне значення синтезується з лексичним у

Межах слова (граматичне значення виражається за допо-

Могою флексій і формотворчих афіксів, чергування зву-

Ків і суплетивізму).

АНАЛІТИЧНІ МОВИ (ВІД гр. analysis "розчленування") харак-

Теризуються тенденцією до окремого (аналітичного) вира-

Ження лексичних і граматичних значень (лексичне значен-

Ня виражене повнозначними словами, а граматичне —

Службовими словами, порядком слів, інтонацією).

Пор.: українські синтетичні форми стіл, стола, сто-

Лу і т.д. і французькі та англійські аналітичні форми de

la table "стола", a la table "столу", sur la table "на столі";

to the table "до стола", under the table "під столом"; укр.

читатиму, іди, книжка студента й англ. shall read, let

Go, the booh of the student; укр. Собор Паризької Богома-

Тері і фр. Notre Dame de Paris.

До синтетичних мов належать українська, російська,

Білоруська, польська, чеська, литовська, німецька, ста-

Рослов'янська, санскрит, давньогрецька, латинська, гот-

Ська та ін.

Аналітичними мовами є всі романські, англійська,

Датська, таджицька, новоперська, гінді, урду та ін. Із сло-

В'янських до аналітичних належать болгарська та маке-

донська мови (див. болг. Майката на Ботев "мати Боте-

ва", да пием "випиймо", сегашно време на глаголите от

първо спрежение "теперішній час дієслів першої дієвідмі-

ни").

Як бачимо, аналітизм — це відсутність у повнознач-

Них словах показників зв'язку між ними, а синтетизм —

Наявність таких формальних показників. Вираження гра-

Матичних значень у синтетичних мовах при узгодженні

Повторюються в різних членах речення. Пор. нім. Die

Kleinen Kinder laufen, укр. Маленькі діти біжать, англ.

The little children run. У німецькому реченні множина ви-

Ражена чотири рази: один раз аналітично за допомогою

Артикля die і три рази синтетично за допомогою закінчень

(усі ці засоби в тексті виділені). В українському реченні-

Еквіваленті множина виражена тричі синтетично, в анг-

Лійському — один раз синтетично.

У мовах синтетичної будови вилучене з речення слово

Зберігає всю граматичну характеристику (біжать — третя

Особа, множина, теперішній час), тоді як в аналітичних мо-

Вах граматично охарактеризувати слбво можна лише в

Мовна типологія

Складі речення (run — визначити особу, число і час немо-

Жливо).

Закінчуючи огляд типологічної класифікації мов, слід

зробити два важливих застереження:

Чистих типів мов не існує.

Типологічна класифікація будується на переважанні

якихось структурних рис. Так, скажімо, в аглютинатив-

Ній турецькій мові в низці дієслівних форм поряд із при-

Клейками використовуються закінчення, які поєднують

значення особи і числа (okuyor-um "читаю", okuyor-uz

"читаємо"). В українській, російській і німецькій флек-

Тивних мовах є риси аглютинативності (укр. вчить-ся, рос.

трудящий-ся, нім. Kinder-chen "діточки", де після закін-

чення йде однозначний афікс-приклейка) та ізольованості

(Рано вранці тут тепло; Иду вот быстро домой). В ана-

Літичних і синтетичних мовах поєднуються риси аналі-

Тизму і синтетизму (укр. важніший і більш важкий, чи-

татиму і буду читати; англ. nicer "гарніший" і more

beautiful "красивіший").

З історичним розвитком мови може змінюватися її тип.

Так, англійська і болгарська мови були синтетичними, а

Стали аналітичними. Англійська мова поступово втрачає

Ознаки флективності й швидко посилює ознаки коренево-

Го (ізолюючого) типу.

Жодному з типів мов не можна надавати перевагу.

В. Гумбольдт, який остаточно виділив кореневі, аглю-

Тинативні, полісинтетичні й флективні мови, вважав, що

Ці чотири типи відображають сходження народного духу

Від низьких до вищих форм, і намагався представити різні

Структурні типи мов як етапи єдиного процесу розвитку

Мови загалом, як рух від менш досконалого до більш до-

Сконалого стану. Типологія Гумбольдта, таким чином, ма-

Ла оцінний характер, оскільки поділяла мови на примітив-

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти