ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ЛІТУРГІЯ НАПЕРЕДОСВЯЧЕНИХ ДАРІВ

 

Диякон: Благослови, владико.

Священик, стоячи перед св. трапезою і роблячи св. Євангелією знак хреста над нею, виголошує:

Благословенне царство Отця, і Сина, і Святого Духа нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Прийдіте, поклонімся цареві нашому – Богу (поклін).

Прийдіте, поклонімся Христові, цареві нашому – Богу (поклін).

Прийдіте, поклонімся і припадім до самого Господа Ісуса Христа – царя і Бога нашого (поклін).

Псалом 103

Благослови, душе моя, Господа!* Господи, Боже мій, ти вельми великий!

Ти одягнувся величчю і красою,* ти світлом, наче ризою, покрився.

Ти розіп’яв, неначе намет, небо,* ти збудував твої горниці в водах.

Із хмар собі робиш колісницю,* ходиш на крилах вітру.

Вітри своїми посланцями учиняєш,* полум’я вогненне – слугами своїми.

Ти заснував землю на її підвалинах,* не захитається по віки вічні.

Безоднею, немов одежею, покрив її,* понад горами стали води.

Перед погрозою твоєю вони тікали,* перед голосом грому твого тремтіли.

Підвелися гори, зійшли долини до місця,* що ти їм призначив.

Поставив їм границю, якої не перейдуть,* щоб знову покрити землю.

Джерела посилаєш у ріки,* які течуть проміж горами.

Усю звірину, що в полі, вони напувають,* дикі осли там гасять свою спрагу.

Над ними кублиться небесне птаство,* з-поміж гілляк дає свій голос.

Ти напуваєш гори з твоїх горниць,* земля насичується плодом діл твоїх.

Вирощуєш траву для скоту, зела – на вжиток людям,* щоб хліб із землі добували:

Вино, що серце людське звеселяє, олію, щоб від неї ясніло обличчя,* і хліб, що скріплює серце людське.

Насичуються дерева Господні,* кедри ливанські, що посадив їх.

На них гніздяться птиці;* бусли – на кипарисах їхнє житло.

Високі гори для оленів,* скелі – для зайців притулок.

Ти створив місяць, щоб значити пори;* сонце знає свій захід.

Наводиш темряву, і ніч надходить,* що в ній ворушаться усі звірі дібровні.

Левенята рикають за здобиччю своєю,* поживи від Бога для себе просять.

Ховаються, як тільки зійде сонце,* лягають у своїх норах.

Виходить чоловік до свого діла,* і до своєї праці аж до вечора.

Яка їх, твоїх діл, Господи, сила!* У мудрості все ти створив, – повна земля твоїх створінь.

Ось море велике, прешироке,* у ньому плазунів без ліку, звірів малих і великих.

Там кораблі проходять,* є і левіятан, якого ти створив, щоб ним бавитися.

Усі вони від тебе дожидають,* щоб дав їм у свій час поживу.

Коли даєш їм, вони її збирають,* як розтулюєш твою руку, вони насичуються благом.

Вони бентежаться, коли ховаєш вид свій;* як забираєш дух у них, вони гинуть і повертаються у свій порох.

Зішлеш свій дух, – вони оживають,* і ти відновлюєш лице землі.

Нехай слава Господня буде повіки,* нехай Господь радіє творами своїми.

Спогляне він на землю, і вона стрясається,* торкнеться гір, вони димують.

Я буду Господеві співати поки життя мого,* псалми співатиму, поки буду жити.

Нехай буде приємна йому моя пісня;* у Господі я веселитимусь.

Нехай грішники з землі щезнуть, і беззаконних більше нехай не буде.* Благослови, душе моя, Господа.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові:*

І нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р. з поклонами).

Диякон виголошує єктенію перед св. дверми.

Велика єктенія

В мирі Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй (за кожним разом).

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, за блаженнішого Патріярха нашого Кир (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім’я), чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за правління і все військо, Господеві помолімся.

За місто це (або за село це, або за святу обитель цю), і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор:Тобі, Господи.

Священик:Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор:Амінь.

По виголосі, зробивши малий поклін, диякон південними дверми вертається до святилища на своє місце, а читець в цей час починає перший антифон 18-ої катизми.

Вісімнадцята катизма

Перший антифон

Псалом 119

До Господа взивав я в моїм горі,* і Він вислухав мене.

Господи, визволь від уст брехливих мою душу,* від підступного язика.

Що тобі дати, що придати тобі, язику підступний?

Стріли вояка гострі й вугілля, що нищить.

Горе мені, що я чужинець у Мешесі,* що перебуваю біля шатер кедарських!

Довго жила моя душа між тими, що мир ненавидять.

Я – ввесь за мир;* коли ж говорю, вони – за війну.

Псалом 120

Очі мої підводжу я вгору:* звідки прийде моя допомога?

Допомога моя від Господа,* що створив небо й землю.

Не дасть нозі твоїй спіткнутись;* Той, що тебе пильнує, не буде дрімати.

О ні! Не спить і не дрімає Той,* що Ізраїля пильнує.

Господь стереже тебе,* Господь – твоя прохолода праворуч тебе.

Удень не вдарить тебе сонце,* ні вночі – місяць.

Господь тебе від усього злого стерегтиме,* Він стерегтиме твою душу.

Господь вихід і вхід твій стерегтиме,* віднині і повіки.

Псалом 121

Зрадів я, як мені сказали:* «Підемо в дім Господній!»

Ноги наші вже стояли в твоїх, Єрусалиме, брамах.

Єрусалиме, збудований як місто,* в собі щільно з’єднане!

Туди сходять коліна, Господні коліна;* такий закон в Ізраїлі, щоб прославляти там ім’я Господнє.

Бо там поставлено престоли для суду,* престоли Давидового дому.

Просіть для Єрусалиму миру;* нехай щасливі будуть ті, що тебе люблять.

Хай буде мир у твоїх мурах,* безпека у твоїх палатах.

Задля братів моїх і друзів скажу я:* «Мир нехай буде в тобі!»

Задля дому Господа, Бога нашого,* бажатиму добра для тебе.

Псалом 122

До Тебе я підношу мої очі,* до Тебе, що живеш на небі.

Як очі слуг на руки свого пана і як очі слугині на руки своєї господині,* – так очі наші дивляться на Господа, Бога нашого,* поки не змилосердиться над нами.

Помилуй нас, Господи, помилуй нас,* бо надто ми наситилися зневаги.

Надто наситилася душа наша глузування ситих, зневаги гордих.

Псалом 123

Якби Господь не був з нами,* – нехай же Ізраїль скаже, –

Якби Господь не був з нами,* коли на нас повстали були люди,

Живцем тоді були б нас проковтнули,* коли на нас запалав їхній гнів.

Води були б тоді нас затопили* потік пронісся б понад нами,

Бурхливі води б тоді пройшли над нашою душею.* Благословен Господь, що нас не видав на здобич їм у зуби.

Душа наша спаслась, як пташка з сильця птахоловів;* сильце порвалось, і ми спаслися.

Допомога наша в імені Господа,* що створив небо й землю.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,*

і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава Тобі, Боже! (3р. з поклонами)

На Слава: диякон виходить північними дверми зі святилища і стає перед св. дверима на своєму місці і співає малу єктенію:.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Священик: Бо твоя є влада і Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Другий антифон

Псалом 124

Ті, що надіються на Господа,* – як гора Сіон, що не захитається повіки.

Єрусалим! Гори навколо нього;* а Господь круг народу Свого, віднині і повіки.

Господь не дозволить, щоб берло грішних тяжіло над долею праведних,* щоб праведні простягали руки свої до беззаконня.

Благотвори, Господи, добрим,* людям щирого серця!

А тих, що звернули на криві дороги,* – Господь зведе з тими, що творять беззаконня.* Мир над Ізраїлем!

Псалом 125

Як утішені ми були,* коли Господь повернув сіонських бранців!

Тоді уста наші сповнилися радістю* і язик наш – веселістю.

Тоді між народами загомоніли:* «Велике діло вчинив Господь над ними!»

Велике діло вчинив Господь над нами,* – ми раділи.

Поверни, о Господи, наших бранців,* немов потоки на спраглу землю.

Хто сіє у сльозах,* з радістю буде жати.

Іде з плачем, іде, несучи мірку зерна.* Повертається додому радий, несучи снопи з собою.

Псалом 126

Коли Господь не будує дому,* – дарма працюють його будівничі.

Коли Господь не зберігає міста,* – дарма пильнує сторож.

Даремно встаєте рано, засиджуєтеся допізна і їсте загорьований хліб!* Господь у сні його дасть Своїм любим.

Спадок Господній – діти;* плід лона – нагорода.

Як стріли у руці вояка,* так діти віку молодого.

Щасливий чоловік, що ними наповнив сагайдак свій!* Не осоромляться, коли будуть позиватись при брамі з ворогами.

Блаженні всі, що бояться Господа* і Його дорогами ходять!

Як будеш їсти працю рук твоїх,* щасливий будеш і добре тобі буде.

Жінка твоя, неначе лоза плодовита,* усередині дому твого.

Діти твої, мов парості оливки,* навколо столу твого.

Ось так буде благословенний чоловік,* що Господа боїться.

Нехай Господь благословить тебе з Сіону,* щоб ти міг бачити добро Єрусалиму, поки віку твого,* щоб ти міг бачити дітей твоїх дітей!* Мир на Ізраїля!

Псалом 128

Надто мене гнобили вже з юнацтва мого,* – нехай собі Ізраїль скаже.

Надто мене гнобили вже з юнацтва мого,* – але мене не подолали.

На моїй спині орачі орали,* борозни довгі поробили.

Та Господь справедливий,* Він розтяв пута беззаконних.

Хай осоромляться й назад відступлять усі ті,* що Сіон ненавидять!

Хай стануть, як трава на покрівлі,* що висихає, ще заки зійде,

Що нею жнець своєї жмені не наповнить,* ані в’язальник – жмутка свого.

Перехожі теж не скажуть: «Благословення Господнє на вас!* Ми вас благословляємо ім’ям Господнім».

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,*

і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава Тобі, Боже! (3 р. з поклонами)

 

Диякон перед св. дверми мовить малу єктенію, а священик молитву другого антифону і виголос.

Священик: Бо Ти благий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор:Амінь.

Третій антифон

Псалом 129

З глибин взиваю до Тебе, Господи.* Господи, почуй мій голос!

Нехай будуть Твої вуха уважні* до голосу благання мого!

Коли Ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи? Та в Тебе є прощення.

Задля імени Твого надіюсь на Тебе, Господи,* надіється душа моя на слово Твоє; надіється душа моя на Господа.

Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

Бо в Господа милість і відкуплення велике в Нього;* Він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Псалом 130

Серце моє, о Господи, не горде, та й очі мої не несуться вгору.* Я не женусь також за тим, що велике й дивне для мене.

Я втихомирив і заспокоїв мою душу.* Немов дитятко на руках у матері своєї, немов дитя – душа моя у мене.

Надійсь, Ізраїлю, на Господа* віднині і довіку.

Псалом 131

Згадай, Господи, Давида і всю його сми­ренність,* як він був Господеві клявся,* Могутньому Якова обрікався:

«Ні! Я не ввійду до намету дому мого,* не ляжу на постіль відпочити,

Не дам очам моїм заснути,* ані повікам задрімати,* покіль не знайду для Господа оселі,* житла для Бога Якова».

Оце ми чули в Єфраті,* знайшли на по­лях яарських.

Увійдімо в Його житло,* упадім до підніжка Його стіп!

Воскресни, Господи, до Твого відпочинку,* Ти і кивот Твоєї святині!

Священики Твої зодягнуться в праведність* і преподобні Твої возрадуються вельми.

Ради Давида, слуги Твого,* не відвертай лиця від помазаника Твого.

Поклявсь Господь Давидові правдою – і не відступить Він від неї:* «Плід твого лона насаджу Я на твоїм престолі.

Коли сини твої завіт Мій берегтимуть і закон, що Я навчу їх,* то й діти їхні по віки вічні будуть сидіти на твоїм престолі».

Бо Господь Сіон Собі вибрав,* Він захотів його Собі як житло.

«Це місце Мого відпочинку назавжди,* тут оселюся, бо Я його Собі вподобав.

Благословлю поживу його щедро,* бідних його насичу хлібом.

Священиків його я зодягну спасінням,* і святі його возрадуються вельми.

Там вирощу Я Давидові рога,* там приготую світильник для помазаника Мого.

Ворогів його Я соромом укрию;* а на ньому буде його вінець сяяти».

Псалом 132

Глядіть, як добре і як любо,* коли брати живуть укупі!

Як миро на голові, що спливає на бороду,* бороду Арона, що спливає на краї одежі його.

Немов роса хермонська, що спадає на сіонські гори,* бо там Господь зсилає благословення, життя повіки.

Псалом 133

Благословіть нині Господа, всі слуги Господні,* ви, що стоїте в храмі Господнім, у дворах дому Бога нашого.

Піднесіть руки ваші до святині* і благословіть Господа!

Нехай благословить тебе Господь із Сіону,* що створив небо і землю.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові,*

і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава Тобі, Боже! (3 р. з малими поклонами)

Диякон перед св. дверми мовить малу єктенію, а священик молитву третього антифону і виголос.

Священик : Бо Ти єси Бог наш, щоб милувати і спасати, і Тобі славу возсилаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор:Амінь.

Хор починає Господи, взиваю я… на голос перший:

Псалом 140

Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Вислухай мене, Господи.* Господи, взиваю я до тебе, вислухай мене.* Почуй голос моління мого,*коли взиваю до тебе.* Вислухай мене, Господи.

Нехай піднесеться молитва моя,* мов кадило перед тобою;* підношення рук моїх,* як жертва вечірня.* Вислухай мене, Господи.

Постав, Господи, моїм устам сторожу;* до дверей губ моїх – варту!

Не дай схилитися серцеві моєму* до чогось злого.

Ані чинити лихі вчинки з людьми, що творять беззаконня,* – ні ласощів їхніх я не хочу їсти.

Нехай праведник по-доброму б’є мене й виправляє,* а олія грішного нехай не намастить голови моєї.

Я все-таки молитимусь,* незважаючи на їхні злі вчинки.

Якщо суддів їхніх скинуть в ущелини скелі,* то почують, що слова мої любі.

Немовби хтось розбив і розрив землю,* розкидано їхні кості перед адом.

Бо до тебе, Господи, мій Боже, мої очі;* до тебе прибігаю, не губи душі моєї.

Збережи мене від петлі, що її наставили на мене,* і від сильця тих, що творять беззаконня.

Нехай грішники впадуть у власні сіті всі разом,* а я пройду безпечно.

Псалом 141

Я голосом моїм до Господа взиваю,* я голосом моїм до Господа молюся.

Скаргу мою перед ним виливаю,* мою скруту йому я виявляю.

Коли тривожиться в мені дух мій, ти знаєш мою стежку.* На дорозі, де я ступаю, тайно розставили сильце на мене.

Поглянь праворуч і подивися:* нема нікого, хто дбав би за мене.

Нема куди мені втікати,* нема нікого, хто піклувався б мною.

До тебе, Господи, взиваю й кажу:* Ти моє прибіжище, в землі живих ти – моя доля!

Зверни увагу на моє благання,* бо я вельми нещасний.

Спаси мене від гонителів моїх,* бо вони сильніші від мене.

Тут стихи псалма переплітаються зі стихирами. служби.

(На 10) Виведи з в’язниці мою душу,* щоб дякувати імені твоєму.

(г. 1): Вступивши, браття, у духовний піст,* не вимовляймо облудних слів,* і не даваймо братові нагоди для спотикання,* а запаливши покаянням світильник душі,* зі сльозами кличмо до Христа:* Чоловіколюбче, прости нам наші гріхопадіння.

Мене обступлять праведники,* бо ти добро мені вчиниш.

Вступивши, браття, у духовний піст,* не вимовляймо облудних слів,* і не даваймо братові нагоди для спотикання,* а запаливши покаянням світильник душі,* зі сльозами кличмо до Христа:* Чоловіколюбче, прости нам наші гріхопадіння.

Псалом 129

(На 8) З глибин взиваю до тебе, Господи,* Господи, почуй мій голос.

Преславні Мученики!* Вас земля не затаїла,* але небо вас прийняло* і відчинилися вам райські двері;* увійшовши в нього, ви насолоджуєтеся життєдайним деревом.* Моліть, Христа, щоб дав душам нашим мир* і велику милість.

Нехай будуть твої вуха уважні,* до голосу благання мого.

(г. 3): Моліннями божественних апостолів твоїх, Господи,* дозволь нам час посту з розкаяним серцем належно звершити,* щоб усі ми, що спасаємося, прославляли тебе,* доброго й милосердного.

(На 6) Коли ти, Господи, зважатимеш на беззаконня,* то хто встоїться, Господи. Та в тебе є прощення.

Величний і страшний буде твій прихід, Господи,* коли ти засядеш чинити справедливий суд.* Не засуди мене, що заслуговую на кару,* але, як Бог, пощади мене задля прихильних молитов твоїх апостолів.

Задля імени твого надіюсь на тебе, Господи,* надіється душа моя на слово твоє; надіється душа моя на Господа.

(г. 6, подібний: Все відклавши): Апостоли Христові,* ви землянам – світильники,* багатющі скарб й премудрого знання Бога нашого.* Вашими святими молитвами звільніть від спокус тих,* що вас оспівують,* і додайте нам сили ревно провести* час посту і жити в мирі,* щоб побожно оглядати Христові страсті,* сміливо приносячи пісні Богові нашому.

(На 4) Від ранньої сторожі до ночі,* від ранньої сторожі нехай уповає Ізраїль на Господа.

(г. 1, подібний: Небесних хорів): Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Леве,* молільнику за душі наші.

Бо в Господа милість і відкуплення велике в нього;* він визволить Ізраїля від усього беззаконня його.

Чудотворче Леве!* Вудилами стриманості переміг ти тілесні пристрасні почування* і появив на землі ревність безтілесних,* підкоривши духові всі тілесні прагнення.* Перебуваючи нині в небесних оселях,* молися за душі наші.

Псалом 116

(На 2) Хваліте Господа всі народи!* Прославляйте його всі люди!

Блаженний Леве! Ти поклав за основу чеснот* зречення з похітливості давнього чоловіка* і направду зодягнувся у Христа.* Тому й засоромив ти, Преподобний, багато ворожих наступів,* ставши начальником ченців;* моли його, щоб спастися душам нашим.

Велике бо до нас його милосердя,* і вірність Господа повіки.

Настала, Богоносний,* ясніша від сонця пам’ять твоя,* що опромінює тих, які з вірою до тебе приходять,* наповнює запахом безсмертя* і виточує душам ізцілення, Леве,* молільнику за душі наші.

Слава (г. 1, самогласний): Безліч монахів вшановує тебе, отче наш Леве,* як свого наставника;* твоєю бо стежкою ми справді навчилися праведно ходити.* Блаженний ти, що трудився для Христа* і посоромив ворожу силу,* ангелів співбесіднику, преподобних і праведних співучаснику!* Молися з ними Господеві,* щоб помилував душі наші.

І нині (богородичний): Морем прогріхів збурені,* прибігаємо до тебе, пречиста Богородице,* як до тихої пристані,* і взиваємо: Спаси нас, Всенепорочна,* і подай свою владну десницю* слугам твоїм.

Вхід

На Слава: відчиняються св. двері. Диякон бере кадильницю разом зі священиком обходить св. трапезу і стають перед св. дверми. Тоді:

Диякон: Премудрість! Прості!

Хор: Світло тихе святої слави, безсмертного Отця небесного, святого, блаженного, Ісусе Христе! Доживши до заходу сонця, бачивши світло вечірнє, славимо Отця, і Сина, і Святого Духа – Бога.

Достойно є повсякчас прославляти тебе голосами побожними, Сину Божий, що життя даєш усьому світу; тому світ увесь славить тебе.

Коли співають Світло тихе, диякон і священик входять у святилище перед св. трапезу. Відтак диякон (священик) кадить усе, як під час Господи, взиваю я.

Читання

Диякон (після кадження) підходить до св. дверей і виголошує: Будьмо уважні!

Священик: Мир всім.

Диякон: Премудрість, будьмо уважні!

Хор співає прокімен першої паремії.

Прокімен (г. 6): Веселіться* у Господі* і радуйтеся,* праведні.

Стих: Блаженні, яким прощено беззаконня.

Диякон: Премудрість.

Читець: З книги Буття читання.

Диякон: Будьмо уважні.

Читець, читає першу паремію.

І відійшов Каїн від лиця Господа й оселився в краю Нод, на схід від Едему. Каїн спізнав свою жінку, і вона зачала й вродила Еноха; він збудував також місто й назвав це місто іменем свого сина – Енох. В Еноха ж народився Ірад; Ірад породив Мегуяела; Мегуяел породив Матусаїла; Матусаїл породив Ламеха. Ламех узяв собі дві жінки: одній було на ім’я Ада, а ім’я другій Цілла. Ада породила Явала. Він був батько тих, що живуть у шатрах і випасають худобу. Ім’я брата його Ювал. Цей був батьком усіх гуслярів та дударів. Цілла ж і собі породила Тувал-Каїна, що кував з міді й заліза всяке знаряддя. Сестра Тувал-Каїна була Наама. Ламех сказав своїм жінкам: «Адо й Цілло, слухайте мій голос. Жінки Ламехові, зважайте на моє слово; бо я забив чоловіка за мою рану, а дитя (у відплату) за синяк. Як за Каїна була всемеро помста, то за Ламеха в сімдесят сім разів». Тоді Адам знову спізнав свою жінку, й вона вродила сина й назвала його Сет, бо, мовляв, Бог дав мені другого нащадка замість Авеля, що його вбив Каїн. У Сета теж народився син, і він дав йому ім’я Енос. І тоді почали закликати ім’я Господнє.

Після цього хор співає другий прокімен.

Прокімен (г. 1): Нехай буде, Господи,* милість твоя на нас,* бо ми надіялись на тебе.

Стих: Радуйтеся, праведні, у Господі.

Відразу після другого прокімена каже диякон до священика:

Диякон:Повеліте (коли диякона немає, то цей виголос не береться).

Священик: Премудрість, прості. Світло Христове просвічує всіх.

На ці слова всі, що є у святилищі й у церкві, роблять три доземні поклони.

Читець: З книги Приповідок читання.

Диякон: Будьмо уважні. Зачиняються св. двері і читається друга паремія.

Сину, пий воду з твого водозбору, воду, що б’є із власної криниці. Чому б твої джерела мали розливатися навколо, твої потоки по майданах? Нехай будуть тобі одному, а не чужим разом з тобою. Нехай живець твій буде благословенний, втішайся дружиною твоєї юности. Премила лань! Люба сарна! Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, у любощах її стало кохайся! Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, до грудей сторонньої горнутись? Дороги людські в Господа перед очима, і він вирівнює всі стежки їхні. Злого ловлять власні переступи, у пута власного гріха він потрапляє. Він помирає з-за браку науки, з-за своєї надмірної глупоти він блукає. Мій сину! Коли за ближнього ти поручився, коли дав руку твою за чужого, коли зв’язав себе словами уст своїх, коли піймавсь словами уст власних, вчини, мій сину, ось що, і звільнишся.

Після цього диякон, взявши запалену свічу, підходить до священика. Читець серед церкви, або радше священик, що стоїть у святилищі перед св. трапезою і кадить, співає:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірня.

Хор: Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою, підношення рук моїх, жертва вечірня.

Читець або священик, стоячи з південної сторони, співає перший стих:

Господи, візвав я до Тебе, вислухай мене. Почуй голос моління мого, коли я взиваю до Тебе.

Хор: Нехай направиться...

Читець або священик, стоячи зі східної сторони престолу, співає другий стих:

Положи, Господи, охорону устам моїм і двері огороди губам моїм.

Хор: Нехай направиться...

Читець або священик з північної сторони співає третій стих:

Не наклони серця мого до слів лукавства, щоб вигадувати приводи для гріхів.

Хор: Нехай направиться...

Читець або священик, з передньої сторони престолу:

Нехай направиться молитва моя, як кадило, перед тобою.

Хор: Підношення рук моїх, жертва вечірня.

По закінченні всі роблять три доземні поклони.

Диякон, виходить північними дверми і, ставши на означеному місці, співає єктенію:

Єктенія

Диякон: Промовмо всі з усієї душі і з усієї мислі нашої промовмо.

Хор:Господи, помилуй.

Господи вседержителю, Боже отців наших, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Хор: Господи, помилуй.

Помилуй нас, Боже, з великої милості твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Хор: Господи, помилуй (тричі на кожне прошення).

Священик: Ще молимось за святішого вселенського Архиєрея (ім’я), Папу Римського, і за блаженнішого Патріярха нашого Кир (ім’я), і за преосвященнішого Митрополита нашого Кир (ім’я), боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім‘я), за тих, що служать і послужили у святому храмі цьому, і за отців наших духовних, і всіх у Христі братів наших.

Ще молимось за Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої й багатої милости, за тих, що творять нам милостиню, і за всіх православних християн.

Священик: Бо милостивий і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор:Амінь.

Єктенія за оглашенних

Диякон: Помоліться, оглашенні, Господеві.

Хор: Господи, помилуй. (на кожне прошення)

Вірні, за оглашенних помолімся, щоб Господь помилував їх.

Щоб просвітив їх словом істини.

Відкрив їм Євангеліє правди.

Приєднав їх до святої Своєї соборної й апостольської Церкви.

Спаси, помилуй, заступи й охорони їх, Боже, Твоєю благодаттю.

Оглашенні, голови ваші перед Господом схиліть.

Хор: Тобі, Господи.

Священик: Щоб і вони з нами славили пречесне й величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Священик розгортає ілитон:

Диякон: Тільки вірні, ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Хор:Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Священик: Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

 

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Диякон: Премудрість.

Диякон заходить північними дверми до святилища.

Священик: За даром Христа Твого, що з Ним Ти благословенний єси, з пресвятим, і благим, і животворним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

«Нині сили»

Хор: Нині сили небесні з нами невидимо служать: ось бо входить Цар слави, ось Жертва тайна совершенна супроводиться у славі. З вірою і любов’ю приступім, щоб нам причасниками життя вічного бути. Алилуя, алилуя, алилуя.

По закінченні пісні Нині сили небесні всі роблять три доземні поклони, після чого св. двері зачиняються і засувається завіса.

Диякон, вклонившись священикові, виходить північними дверми і, ставши на звичайному місці, виголошує:

Сповнім вечірню молитву нашу Господеві.

Хор: Господи, помилуй (на кожне прошення).

За принесені й напередосвячені чесні дари Господеві помолімся.

Щоб чоловіколюбець Бог наш, прийнявши Їх у святий, і наднебесний, і духовний Свій жертовник, як приємний запах духовний, зіслав нам божественну благодать і дар Святого Духа, помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

 

Диякон: Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Вечора всього досконалого, святого, мирного й безгрішного у Господа просім.

Хор:Подай, Господи (на кожне прошенення).

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго і пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Єдність віри і причастя Святого Духа випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор: Тобі, Господи.

Священик виголошує:

І сподоби нас, Владико, зі сміливістю, неосудно сміти призивати Тебе, небесного Бога Отця, і мовити.

Отче наш

Хор: Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля твоя, як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні; і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.

Священик: Бо Твоє є царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині і повсякчас і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Священик: Мир всім.

Хор: І духові Твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Хор: Тобі, Господи.

Священик: Благодаттю, і щедротами, і чоловіколюб’ям єдинородного Сина Твого, що з ним благословенний єси, з пресвятим, і благим, і животворним Твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Причастя

Священик не відкриваючи св. Дарів, вкладає праву руку під воздух, дотикаючись животворного Хліба побожно і зі страхом. І коли диякон перед св. дверми мовить:

Будьмо уважні.

Священик виголошує:

Напередосвячене святеє святим.

Хор: Єдин свят, єдин Господь, Ісус Христос, на славу Бога Отця. Амінь.

Причасний: Споживіте і збагніте, що благий Господь. Алилуя, алилуя, алилуя.

 

Молитва перед св. Причастям

Вірую, Господи, і ісповідую, що Ти єси воістину Христос, Син Бога живого, що прийшов у світ грішників спасти, з яких перший (перша) я.

Вечері Твоєї тайної сьогодні, Сину Божий, мене причасника (причасницю) прийми, бо ворогам Твоїм тайни не повім і поцілунку не дам Тобі, як Юда, але, як розбійник, сповідаюся Тобі:

Пом’яни мене, Господи, коли прийдеш, у царстві твоїм.

Пом’яни мене. Владико, коли прийдеш, у царстві Твоїм.

Пом’яни мене. Святий, коли прийдеш, у царстві Твоїм.

Нехай не на суд і не на осудження буде мені причастя святих Твоїх Таїн, Господи, але на зцілення душі і тіла.

Боже, милостивий будь мені, грішному (грішній).

Боже, очисти гріхи мої і помилуй мене.

Без числа нагрішив (нагрішила) я, Господи, прости мені.

Диякон відсуває завісу і відкриває св. двері.

Прийнявши від священика чашу, підходить до св. дверей і, піднісши її, показує людям, кажучи:

Приступіте.

Хор:Благословлю Господа на всякий час. Алилуя.

Причастя вірних відбувається, як на Літургії Івана Золотоустого.

Після причастя священик обкаджує дари, віддає кадило дияконові і, взявши дискос, кладе на голову диякона, який відходить до проскомидійника.

Священик: Завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

І відносить святе до проскомидійника.

Хор: Амінь. Благодаримо Тебе, Христе Боже наш, що сподобив нас бути причасниками Твого пречистого тіла і Твоєї чесної крови, пролитої за ввесь світ, на відпущення гріхів – таїнства Твого промислу. Алилуя, алилуя, алилуя.

Диякон, розв’язавши орар, виходить північними дверми і стає на звичайному місці, кажучи:

Прості, прийнявши божественних, святих, пречистих, безсмертних, небесних і животворних, страшних Христових Таїн, достойно подякуймо Господеві.

Хор: Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Вечір увесь досконалий, святий, мирний і безгрішний випросивши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор: Тобі Господи.

 

Священик: Бо Ти є освячення наше і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Священик: В мирі вийдім.

Хор: В імені Господнім.

Диякон: Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Заамвонна молитва

Священик: Владико Вседержителю, Ти створив усю твар премудрістю і невимовним Твоїм задумом, а Своєю великою благістю Ти ввів нас у ці пречесні дні, на очищення душ і тіл наших, на стримування пристрастей і для надії воскресіння. Ти, що в сорока днях вручив єси скрижалі, Богом написані письмена Твоєму угодникові Мойсеєві, подай і нам, Благий, подвигом добрим змагатися, час посту завершити, віру неподільно зберегти, голови невидимих зміїв сокрушити, переможцем гріха явитися; і неосудно дійти і поклонитися святому воскресінню.

Бо благословилося і прославилося пречесне і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь. Нехай буде ім’я Господнє благословенне від нині і до віку (3 р. з поклонами).

Відтак Пс. 33 (34):

Благословлю Господа повсякчасно,* завжди хвала його на устах у мене.

Душа моя нехай Господом хвалиться,* нехай покірні чують те й веселяться.

Величайте Господа зо мною;* і вознесімо ім’я його разом.

Я шукав Господа, і він почув мене;* і звільнив мене від усіх моїх скорбот.

Гляньте на нього й розвеселіться,* обличчя ваше нехай не соромиться.

Ось візвав бідолаха, і Господь почув,* і врятував його від усіх його напастей.

Ангел Господній стоїть на варті навкруг тих, що його бояться,* і їх визволяє.

Спробуйте й подивіться, який добрий Господь.* Блаженний, хто до нього прибігає.

Бійтеся Господа, його святі,* бо нема нестачі в тих, що його бояться.

Багаті збідніли й голодують,* а тим, що Господа шукають, ніякого блага не забракне.

Ходіть, мої діти, послухайте мене:* остраху Господнього навчу вас.

Хто є той, що життя любить,* що рад бачити дні щасливі?

Бережи від зла язик твій,* і уста твої від слів лукавих.

Відступися від зла й чини добро,* шукай миру та його тримайся.

Очі Господні на праведних;* вуха його – на їхній заклик.

А обличчя Господнє проти злочинців,* щоб знищити з землі пам’ять їхню.

Візвали праведні, і Господь вислухав їх,* і з усіх скорбот їхніх урятував їх.

Близький Господь до тих, у кого розбите серце;* прибитих духом він спасає.

Багато скорбот у праведних,* але з усіх них Господь їх рятує.

Він усі його кості зберігає,* ані одна з них не зламається.

Злоба грішника його ж убиває,* і ті, що ненавидять праведника зазнають кари.

Господь визволяє душу слуг своїх,* і хто до нього прибігає, покараний не буде.

Відпуст

По закінченні Псалма, священик виходить на солею і благословляє, кажучи:

Благословення Господнє на вас, з Його благодаттю і чоловіколюб’ям, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор:Амінь.

Диякон: Премудрість.

Хор: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово породила, сущу Богородицю, Тебе величаємо.

Священик: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Хор: Слава: і нині. Господи, помилуй (3).Благослови.

Священик: Христос, істинний Бог наш, молитвами пречистої Своєї Матері, (і все інше за днем і святого ім’я, якого є храм і якого є день)і всіх святих, помилує і спасе на

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти