ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Пом’яни, Господи, душі рабів твоїх.

УТРЕНЯ ЗА ПОМЕРЛИХ

Священик в епітрахилі перед св. дверми виголошує:

Свящ.: Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Слава в вишніх Богу, і на землі мир,* у людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої спові­стять хвалу Твою (2 р.).

Псалом 3

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спа­сіння в Бозі.»

Але Ти, Господи, щит мій навколо мене,* Ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої Своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене об­сіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив Ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на Твій народ – благосло­вення Твоє.

Псалом 37

О Господи, не докоряй мені в Твоїм гніві,* і не карай мене в Твоїм обуренні.

Бо Твої стріли мене прошили,* і рука Твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву Твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* не­мов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого не­розуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема ні­чого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед Тобою все моє бажання,* і сто­гін мій від Тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полиши­ла,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета настав­ляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На Тебе бо, о Господи, я уповаю,* Ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, рос­туть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спа­сіння.

Псалом 62

Боже, Ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* Тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині Тебе виглядаю:* побачити силу Твою й Твою славу.

Бо Твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть Тебе.

Отак буду Тебе хвалити поки життя мого,* у Твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть Тебе.

Коли згадаю на моїй постелі Тебе,* під час ніч­них чувань розмишлятиму про Тебе.

Бо Ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил Твоїх я ликуватиму.

Душа моя до Тебе лине,* мене підтримує Твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у бе­зодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься ко­жен, хто Ним клянеться,* уста бо тих, що не­правду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3р.).

Господи помилуй (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Псалом 87

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед Тобою скаржусь.

Нехай прийде перед Твоє обличчя моя моли­тва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що ле­жать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки Твоєї.

Поклав Ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені Твій гнів,* і всіма хвилями Твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до Тебе, Госпо­ди, щодня взиваю, до Тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб Тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі Твою милість,* у пропасті глибокій – Твою вірність?

Хіба чуда Твої в темряві будуть відомі,* і Твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до Тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде Тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув Ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх Твій – і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* Твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102

Благослови, душе моя, Господа;* і все нутро моє – Його святе ім'я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств Його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і онов­ляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсееві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно Він обурюватися,* і не буде гні­ватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив Він із нами,* і не за провинами нашими відплатив Він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика Його милість над тими, що Його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* Він пам'ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку * над тими, що Його бояться.

І справедливість Його над дітьми дітей тих,* що бережуть Його союз і про заповіді Його пам'я­тають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол Свій,* і цар­ство Його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели Його,* могутні силою, ви, що виконуєте Його слово, — покірні го­лосові Його слова.

Благословіте Господа, всі Його небесні сили,* слуги Його, що чините Його волю.

Благословіте Господа, усі Його твори, по всіх місцях Його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142

О Господи, почуй мою молитву,* у Твоїй вірно­сті нахили вухо Своє до мольби моєї; вислухай мене в Твоїй правді.

І не входь у суд із Твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед Тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно по­мерлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жа­хається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчин­ками Твоїми і над ділами рук Твоїх міркую.

До Тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, Тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий Твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на Тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до Тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до Тебе прибігаю.

Навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій.* Нехай Твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени Твого ради,* у справедливості Твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві Твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я Твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Після псалмів диякон виходить перед св. двері й виголошує єктенію.

Велика єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй (за кожним разом).

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріярха нашого Святослава, за блаженнішого Архиєпископа нашого Любомира, і за боголюбивих Єпископів наших Кир Йосифа і Кир Богдана, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за прав-ління і все військо, Господеві помолімся.

За село це, за святу обитель цю, і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор:Тобі, Господи.

Священик:Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор:Амінь.

Після єктенії хор співає на 2-ий голос: Алилуя, Алилуя, Алилуя.

Стих: Блаженні, яких вибрав і прийняв Ти, Господи.

Стих: І пам’ять їх з роду в рід.

Стих: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.

Далі співаємо наступні тропарі, голос 2:

Апостоли, мученики і пророки, * святителі, преподобні і праведні, * що добре звершили подвиг і віру зберегли! * Маючи сміливість до Спаса, * за нас його, як благого, моліть, щоб спаслися душі наші (двічі).

Слава:

Пом’яни, Господи, як благий рабів твоїх * і, що в житті нагрішили, прости, * бо ніхто не є безгрішний, тільки Ти, що можеш і померлим дати упокій.

І нині, богородичний:

Свята Мати несказанного світла, * ангель-ськими піснями вшановуючи, благочесно тебе величаємо.

Катизма 16.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і вседіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор:Тобі, Господи.

Свящ.: Бо твоя є влада, і твоє є царство, і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, і нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Сідальний чергового голосу Октоїха:

(г. 5): Подвигом святих мучеників вельми здивувалися небесні сили:* Як то вони в смертнім тілі добре змагалися* і силою хресною здолали безтілесного ворога?* Вони моляться Господеві,* щоб помилував душі наші.

Слава і нині: Радуйся, Брамо Господня непрохідна!* Радуйся, Охороно і Покрове тих, що до тебе приходять!* Радуйся, тиха Пристане і Вседіво,* що свого Творця і Бога тілом породила!* Молись безупинно за тих, що прославляють* і почитають Народжено-го від тебе.

Після цього співаємо «Непорочні», розділивши її на дві статії:

Блаженні непорочні в путі, що ходять у законі Господнім.

Хвалитні псалми

Псалом 148

Хваліте Господа з неба,* хваліте Його на висотах.

Хваліте Його, всі ангели Його,* хваліте Його, всі воїнства небесні.

Хваліте Його, ви – сонце й місяцю,* хваліте Його, всі ясні зорі.

Хваліте Його, ви – небеса небес* і води, що над небесами.

Нехай вони ім'я Господнє хвалять,* бо Він по­велів, і створились.

Поставив їх на віки вічні* і дав закон, що не перейде.

Хваліте Господа з землі,* кити і всі морські безодні;

Вогонь і град, сніг і туман,* і буйний вітер, який виконує Його слово;

Гори й усі пагорби,* садовина й усі кедри;

Звір дикий і скот усілякий,* гад і птах крилатий;

Царі землі й усі народи,* князі й усі земні судді;

Хлопці й дівчата,* старі разом з юнацтвом.

Нехай ім'я Господнє хвалять, високе бо ім'я Його єдине.* Велич Його понад землю й небо.

Він підняв ріг народу свого.* Хвала всім Його святим, синам Ізраїля, народові, що Йому близький.

Псалом 149

Співайте Господеві нову пісню,* а хвалу Йому на зборі праведників.

Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє,* нехай своїм царем сини Сіону веселяться.

Нехай хвалять ім'я Його танком,* при бубні й при гарфі нехай Йому співають.

Господь бо ласкавий до народу свого,* оздоблює перемогою покірних.

Нехай торжествують праведні у славі,* на своїх ложах нехай ликують.

Нехай хвала Божа буде на устах у них,* і дво­січний меч у руці в них.

Щоб між народами вчинити відплату,* між племенами — покарання.

Щоб їхніх царів закути в кайдани,* а їхніх вельмож – у залізні окови.

(На 6) Щоб суд написаний над ними вчинити.* Це слава всіх Його преподобних.

Псалом 150

Хваліте Бога у святині Його,* хваліте Його у твердині сили Його.

(На 4) Хваліте Його за Його подвиги великі,* хваліте Його в Його величі безмежній.

Хваліте Його звуком рогу,* хваліте Його на гарфі й на гуслах.

(На 2) Хваліте Його на бубні й танком,* хваліте Його на струнах і сопілці.

Хваліте Його на дзвінких цимбалах, хваліте Його на гучних цимбалах.* Усе, що живе, нехай хвалить Господа.

Мале славослов’я

Свящ.: Слава тобі, що Світло нам показав!

Хор: Слава в вишніх Богу, і на землі мир,* в людях благовоління.

Хвалимо Тебе, благословимо Тебе, кланяємось Тобі,* славимо Тебе, дякуємо Тобі заради великої Твоєї слави.

Господи, царю небесний, Боже, Отче вседержи­телю,* Господи, Сину єдинородний, Ісусе Христе, і Святий Душе.

Господи, Боже, Агнче Божий, Сину Отця,* що береш гріхи світу, помилуй нас.

Ти, що береш гріхи світу,* прийми нашу молитву.

Ти, що сидиш по правиці Отця,* помилуй нас.

Ти бо один лише святий, ти єдиний Господь, Ісус Христос,* на славу Бога Отця. Амінь.

Щодня буду тебе благословити* і хвалити ім'я Твоє на віки вічні.

Господи, Ти був нам пристановищем* по всі роди.

Молюсь: Господи, змилуйся надо мною,* вилі­куй мою душу, бо гріх мій — перед тобою.

Господи, до Тебе я прибігаю,* навчи мене тво­рити Твою волю, бо Ти Бог мій.

Бо в Тебе є джерело життя,* у Твоїм світлі по­бачимо світло.

Добавляй ласку тим,* що визнають Тебе.

Сподоби, Господи, сьогодні* без гріха зберегти­ся нам.

Благословенний Ти, Господи, Боже Отців на­ших,* і хвальне, і прославлене ім'я Твоє навіки. Амінь.

Нехай буде, Господи, милість Твоя на нас,* бо ми надіємось на Тебе.

Благословенний Ти, Господи,* навчи мене уста­нов Твоїх.

Благословенний Ти, Владико,* врозуми мене установами Твоїми.

Благословенний Ти, Святий,* просвіти мене установами Твоїми.

Господи, милість Твоя повіки,* не покидай діло рук Твоїх.

Тобі належить хвала,* Тобі належить пісня.

Тобі належить слава:* Отцю, і Сину, і Святому Духові:

Нині і повсякчас,* і на віки вічні. Амінь.

Тоді диякон виголошує єктенію:

Сповнім ранішню молитву нашу Господеві.

Хор:Господи, помилуй.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, Твоєю благодаттю.

Хор: Господи, помилуй.

Дня всього досконалого, святого, мирного і безгрішного у Господа просім.

Хор, на кожне прошення: Подай, Господи.

Ангела миру, вірного наставника, охоронця душ і тіл наших у Господа просім.

Прощення і відпущення гріхів і прогрішень наших у Господа просім.

Доброго й пожиточного для душ наших і миру для світу у Господа просім.

Осталий час життя нашого в мирі й покаянні скінчити у Господа просім.

Християнської кончини життя нашого, безболісної, бездоганної, мирної, і доброго одвіту на страшному суді Христовому просім.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор: Тобі, Господи.

Свящ.: Бо Ти Бог милости, ласк і чоловіколюбности, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Свящ.: Мир всім.

Хор: І духові Твоєму.

Диякон: Голови ваші перед Господом схиліть.

Хор: Тобі, Господи.

Свящ.: Господи святий, Ти, що на висотах живеш і всевидючим оком твоїм споглядаєш на всяке створіння! Перед тобою схилили ми голови, душі і тіла, і молимося до тебе: Святий святих: Простягни руку твою невидиму від святого житла твого і благослови всіх нас; а якщо ми де в чому згрішили добровільно чи недобровільно, як добрий і чоловіколюбний Бог прости і даруй нам земні й небесні добра твої:

Бо до тебе належить милувати і спасати нас, Боже наш, і тобі славу віддаємо: Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Після єктенії беремо стихири на стиховні, голос 5:

Благословенне воїнство Царя небесного!* Хоч ви земляни, але страстотерпцями стали* і намагалися здобути ангельське достоїнство;* про тіла не дбали й стражданнями сподобилися чести безтілесних.* Тому їхніми молитвами, Господи,* подай нам велику милість.

Стих: Насити нас вранці милістю Твоєю, Господи, щоб ми раділи й веселились по всі дні наші. Звесели нас мірою днів, за яких ти засмутив нас, мірою літ, що ми в них зазнали горя. Хай виявиться Твоїм слугам твоє діло, і слава Твоя їхнім дітям.

Страстотерпці твої, Господи,* наслідувачі ангельських хорів,* немов без тіла перетерпіли муки,* мавши однодушну надію, що приймуть обіцяні блага.* Їхніми молитвами, Христе Боже,* подай світові твоєму мир* і душам нашим велику милість.

Стих: І ласка Господа, Бога нашого, нехай буде над нами,* – і стверди діло рук наших; стверди його - діло рук наших.

Святі мученики, змагаючись на землі, перетерпіли холоднечу,* вогневі віддались, і вода їх прийняла.* Їхній це голос: Ми пройшли через вогонь і воду,* і вивів ти нас на спочинок.* Молитвами їхніми, Христе Боже, помилуй нас.

Слава і нині: Ублажаємо тебе, Богородице Діво,* бо з тебе засяяло правдиве сонце – Христос,* що має велику милість.

Після стиховні читаємо:

Добре воно – прославляти Господа, і співати імені Твоєму, Всевишній.

Звіщати вранці милість Твою, і ночами – Твою вірність.

Також, Трисвяте: Пресвята Тройце: Отче наш: Свящ: Бо Твоє є царство: і ці тропарі, голос 2:

Апостоли, мученики і пророки, * святителі, преподобні і праведні, * що добре звершили подвиг і віру зберегли! * Маючи сміливість до Спаса, * за нас його, як благого, моліть, щоб спаслися душі наші.

Слава:

Пом’яни, Господи, як благий рабів твоїх * і, що в житті нагрішили, прости, * бо ніхто не є безгрішний, тільки Ти, що можеш і померлим дати упокій.

І нині, богородичний:

Свята Мати несказанного світла, * ангельськими піснями вшановуючи, благочесно тебе величаємо.

 

Потім диякон виголошує єктенію за померлих:

Помилуй нас, Боже з великої милості твоєї, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Хор, на кожне прошення: Господи, помилуй (3 р.).

Ще молимось за упокій душ померлих слуг Божих (ім‘я), і щоб проститися їм всякому прогрішенню, добровільному і недобровільному.

Щоб Господь Бог оселив душі їх, де праведні спочивають.

Милости Божої, царства небесного і відпущення гріхів їх у Христа, безсмертного царя і Бога нашого, просім.

Хор:Подай, Господи.

Диякон: Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй.

Священик читає оцю молитву:

Боже духів і всякої плоті, Ти смерть подолав, і диявола знищив, і життя світові Твоєму дарував. Сам, Господи, упокой душі померлих слуг твоїх (ім‘я), на місці світлому, на місці квітучому, на місці спокійному, звідки втекли болість, печаль і зітхання; всяке прогрішення, вчинене ними словом, або ділом, або думкою, як благий і чоловіколюбець Бог прости, бо немає людини, щоб жила би й не згрішила; Ти бо один без гріха, правда твоя – правда повіки, і слово Твоє – істина.

Бо Ти єси воскресіння, і життя, і упокій померлих слуг твоїх (ім‘я), Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з безначальним твоїм Отцем, і пресвятим, і благим, і животворящим твоїм Духом, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор:Амінь.

Диякон: Премудрість.

Хор: Чеснішу від херувимів і незрівнянно славнішу від серафимів, що без зотління Бога Слово поро­дила, сущу Богородицю, тебе величаємо.

Свящ.: Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі!

Хор: Слава, і нині. Господи, помилуй! (3р.) Благослови.

Відпуст

Христос, істинний Бог наш, що живими і мертвими володіє, молитвами пречистої своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, преподобних і богоносних отців наших і всіх святих, душі слуг своїх (ім‘я),що переставилися від нас, в оселях праведних оселить, на лоні Авраама упокоїть, і до праведників причислить, і нас помилує і спасе, як благий і чоловіколюбець.

Хор:Амінь.

Також священик виголошує:

У блаженнім успінні вічний упокій…

Хор: Вічная пам’ять (тричі).

УТРЕНЯ ЗА ПОМЕРЛИХ

Священик в епітрахилі перед св. дверми виголошує:

Свящ.: Слава святій, одноістотній, животворній і нероздільній Тройці, завжди, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Слава в вишніх Богу, і на землі мир,* у людях благовоління (3 р.).

Господи, губи мої відкрий,* і уста мої спові­стять хвалу Твою (2 р.).

Псалом 3

О Господи, як багато моїх ворогів,* багато їх повстало проти мене.

Багато тих, що мені кажуть:* «Нема йому спа­сіння в Бозі.»

Але Ти, Господи, щит мій навколо мене,* Ти моя слава, підносиш голову мою вгору.

Я голосно візвав до Господа,* і він вислухав мене з гори святої Своєї.

Я ліг собі й заснув, і пробудився,* бо Господь мене зберігає.

Я не боюся безлічі людей,* що навколо мене об­сіли.

Воскресни, Господи, спаси мене, мій Боже!* По щелепах вдарив Ти всіх ворогів моїх, розторощив зуби злих.

У Господа спасіння,* і на Твій народ – благосло­вення Твоє.

Псалом 37

О Господи, не докоряй мені в Твоїм гніві,* і не карай мене в Твоїм обуренні.

Бо Твої стріли мене прошили,* і рука Твоя спустилася на мене.

Нема здорового нічого на моїм тілі з-за гніву Твого;* немає цілого нічого в моїх костях із-за гріху мого.

Бо мої провини голову мою перевищили,* не­мов важкий тягар, що тяжить над мою силу.

Смердять, загнивши, мої рани,* задля мого не­розуму.

Принижений, зігнувсь я вельми,* повсякденно сумний ходжу я.

Бо нутро моє повне жару,* і здорового нема ні­чого на моїм тілі.

Зомлів я, розбитий понад міру,* і скиглю від стогону серця мого.

О Господи, перед Тобою все моє бажання,* і сто­гін мій від Тебе не скритий.

Серце моє розколотилось, сила мене полиши­ла,* і навіть очей моїх світло, – і того вже нема в мене.

Друзі мої та приятелі далекі від моєї рани,* і родичі мої стоять оподаль.

І ті, що на моє життя зазіхають, тенета настав­ляють,* і ті, що бажають мені нещастя, говорять про погибель, увесь час міркують лукаве.

Я, немов глухий, не чую,* і як німий, що уст своїх не відкриває.

Я став, немов людина, що не чує,* в устах якої одвіту немає.

На Тебе бо, о Господи, я уповаю,* Ти вислухаєш мене, Господи, мій Боже.

Кажу бо: Нехай не втішаються наді мною, як захитається моя нога,* нехай не несуться проти мене.

Я бо ось-ось уже маю впасти,* і біль мій передо мною завжди.

Я бо провину мою визнаю,* і гріхом моїм журюся.

А ті, що без причини зо мною ворогують, рос­туть на силі,* чимало тих, що мене безпідставно ненавидять.

І ті, що злом оддячують за добро,* вони проти мене, бо я про добро дбаю.

Не покидай мене, о Господи,* не віддаляйся від мене, мій Боже.

Поспіши мені на допомогу,* Господи, моє спа­сіння.

Псалом 62

Боже, Ти Бог мій!* Тебе шукаю пильно.

Тебе душа моя прагне,* Тебе бажає тіло моє в землі сухій, спраглій і безводній.

Отак і я у святині Тебе виглядаю:* побачити силу Твою й Твою славу.

Бо Твоя милість ліпша від життя,* уста мої славитимуть Тебе.

Отак буду Тебе хвалити поки життя мого,* у Твоїм імені здійматиму мої руки.

Душа моя насититься, немов туком та оливою,* уста мої веселим голосом хвалитимуть Тебе.

Коли згадаю на моїй постелі Тебе,* під час ніч­них чувань розмишлятиму про Тебе.

Бо Ти прийшов мені на допомогу,* і в тіні крил Твоїх я ликуватиму.

Душа моя до Тебе лине,* мене підтримує Твоя правиця.

Ті ж, які чигають на мою душу,* зійдуть у бе­зодні підземні.

Їх віддадуть мечеві на поталу,* вони шакалів здобиччю стануть.

А цар возвеселиться в Бозі, хвалитиметься ко­жен, хто Ним клянеться,* уста бо тих, що не­правду кажуть, будуть закриті.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3р.).

Господи помилуй (3 р.).

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Псалом 87

Господи, Боже мого спасіння,* я вдень кличу, і вночі перед Тобою скаржусь.

Нехай прийде перед Твоє обличчя моя моли­тва!* Прихили своє вухо до мого благання.

Душа бо моя наситилася горем,* і життя моє наблизилося до шеолу.

Мене залічено до тих, що сходять у яму.* Я став як чоловік, що допомоги не має.

Поміж мерцями моє ложе, немов убиті, що ле­жать у могилі,* що їх не згадуєш уже більше, що їх відтято від руки Твоєї.

Поклав Ти мене в глибоку яму,* у темряву та безодню.

Тяжить на мені Твій гнів,* і всіма хвилями Твоїми гнітиш мене.

Ти віддалив від мене моїх друзів,* зробив мене для них осоружним, мене замкнули, і я не можу вийти.

Очі мої знемоглися від печалі;* до Тебе, Госпо­ди, щодня взиваю, до Тебе простягаю мої руки.

Хіба для мертвих робиш чуда?* Хіба то тіні встануть, щоб Тебе хвалити?

Хіба звіщатимуть у могилі Твою милість,* у пропасті глибокій – Твою вірність?

Хіба чуда Твої в темряві будуть відомі,* і Твоя ласка в землі забуття?

Ось чому, Господи, до Тебе я взиваю,* і моя молитва вранці йде Тобі назустріч.

Чому, Господи, відкинув Ти мою душу,* чому ховаєш своє обличчя від мене?

Я безталанний і конаю змалку,* я перебув страх Твій – і умліваю.

Твій палкий гнів пронісся наді мною,* Твої страхіття мене погубили.

Увесь час вони оточують мене, мов води,* усі разом мене обступили.

Ти віддалив від мене товариша і друга,* а із знайомих у мене тільки темінь.

Псалом 102

Благослови, душе моя, Господа;* і все нутро моє – Його святе ім'я.

Благослови, душе моя, Господа,* і не забувай усіх добродійств Його ніколи.

Він прощає всі твої провини,* зціляє всі твої недуги.

Він визволяє життя твоє від ями,* вінчає тебе ласкою і милосердям.

Він насичує твій похилий вік добром,* і онов­ляється, як орел, твоя юність.

Господь творить правосуддя,* і суд усім прибитим.

Він показав Мойсееві свої дороги,* синам Ізраїля діла свої.

Милосердний Господь і добрий,* повільний до гніву й вельми милостивий.

Не буде вічно Він обурюватися,* і не буде гні­ватись повіки.

Не за гріхами нашими учинив Він із нами,* і не за провинами нашими відплатив Він нам.

Бо як високо небо над землею,* така велика Його милість над тими, що Його бояться.

Він знає з чого ми зліплені,* Він пам'ятає, що ми порох.

Чоловік бо – дні його, немов билина,* квітне, мов квітка в полі.

Потягне над ним вітер, і його немає,* і місце, де він був, його не впізнає вже більше.

Милість же Господня від віку й до віку * над тими, що Його бояться.

І справедливість Його над дітьми дітей тих,* що бережуть Його союз і про заповіді Його пам'я­тають, щоб їх виконувати.

Господь на небі утвердив престол Свій,* і цар­ство Його всім володіє.

Благословіте Господа, всі ангели Його,* могутні силою, ви, що виконуєте Його слово, — покірні го­лосові Його слова.

Благословіте Господа, всі Його небесні сили,* слуги Його, що чините Його волю.

Благословіте Господа, усі Його твори, по всіх місцях Його правління.* Благослови, душе моя, Господа!

Псалом 142

О Господи, почуй мою молитву,* у Твоїй вірно­сті нахили вухо Своє до мольби моєї; вислухай мене в Твоїй правді.

І не входь у суд із Твоїм слугою,* бо ніхто з живих не виправдається перед Тобою.

Бо мою душу гонить ворог, життя моє топче в землю,* він оселює мене в пітьмі, як давно по­мерлих.

Дух мій тривожиться в мені* і серце моє жа­хається в мені всередині.

Я згадую дні давні,* роздумую над усіма вчин­ками Твоїми і над ділами рук Твоїх міркую.

До Тебе простягаю мої руки;* моя душа, мов спрагла земля, Тебе жадає.

Вислухай мене скоро, Господи, бо знемагає дух мій.* Не крий Твого обличчя від мене, щоб я не став, як ті, що сходять у яму.

Дай мені вранці відчути твою милість, бо я на Тебе покладаюсь.* Вкажи мені дорогу, якою слід мені ходити, бо до Тебе я підношу мою душу.

Спаси мене, Господи, від ворогів моїх* – бо до Тебе прибігаю.

Навчи мене творити Твою волю, бо Ти Бог мій.* Нехай Твій добрий дух веде мене по рівній землі.

Живи мене, о Господи, імени Твого ради,* у справедливості Твоїй виведи з скорботи мою душу.

І в гніві Твоєму знищ моїх супротивників.* І вигуби всіх гнобителів душі моєї, бо я Твій слуга.

Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові* і нині і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Алилуя, алилуя, алилуя: Слава тобі, Боже! (3 р.).

Після псалмів диякон виходить перед св. двері й виголошує єктенію.

Велика єктенія

Диякон: В мирі Господеві помолімся.

Хор: Господи, помилуй (за кожним разом).

За мир з висот і спасіння душ наших, Господеві помолімся.

За мир всього світу, добрий стан святих Божих Церков і з’єднання всіх, Господеві помолімся.

За святий храм цей і тих, що з вірою, побожністю і страхом Божим входять до нього, Господеві помолімся.

За святішого вселенського Архиєрея Франциска, Папу Римського, за блаженнішого Патріярха нашого Святослава, за блаженнішого Архиєпископа нашого Любомира, і за боголюбивих Єпископів наших Кир Йосифа і Кир Богдана, чесне пресвітерство, у Христі дияконство, за ввесь причет і людей, Господеві помолімся.

За Богом бережений народ наш, за прав-ління і все військо, Господеві помолімся.

За село це, за святу обитель цю, і за кожне місто, країну і за тих, що вірою живуть у них, Господеві помолімся.

За добре поліття, за врожай плодів земних і часи мирні, Господеві помолімся.

За тих, що плавають, подорожують, за недужих, страждаючих, полонених і за спасіння їх, Господеві помолімся.

Щоб визволитися нам від усякої скорби, гніву і нужди, Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і приснодіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор:Тобі, Господи.

Священик:Бо тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор:Амінь.

Після єктенії хор співає на 2-ий голос: Алилуя, Алилуя, Алилуя.

Стих: Блаженні, яких вибрав і прийняв Ти, Господи.

Стих: І пам’ять їх з роду в рід.

Стих: Душі їх у блаженстві перебуватимуть.

Далі співаємо наступні тропарі, голос 2:

Апостоли, мученики і пророки, * святителі, преподобні і праведні, * що добре звершили подвиг і віру зберегли! * Маючи сміливість до Спаса, * за нас його, як благого, моліть, щоб спаслися душі наші (двічі).

Слава:

Пом’яни, Господи, як благий рабів твоїх * і, що в житті нагрішили, прости, * бо ніхто не є безгрішний, тільки Ти, що можеш і померлим дати упокій.

І нині, богородичний:

Свята Мати несказанного світла, * ангель-ськими піснями вшановуючи, благочесно тебе величаємо.

Катизма 16.

Мала єктенія

Диякон: Ще і ще в мирі Господеві помолімся.

Заступи, спаси, помилуй і охорони нас, Боже, твоєю благодаттю.

Пресвяту, пречисту, преблагословенну, славну Владичицю нашу Богородицю і вседіву Марію, з усіма святими пом’янувши, самі себе, і один одного, і все життя наше Христу Богові віддаймо.

Хор:Тобі, Господи.

Свящ.: Бо твоя є влада, і твоє є царство, і сила, і слава Отця, і Сина, і Святого Духа, і нині, і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Сідальний чергового голосу Октоїха:

(г. 5): Подвигом святих мучеників вельми здивувалися небесні сили:* Як то вони в смертнім тілі добре змагалися* і силою хресною здолали безтілесного ворога?* Вони моляться Господеві,* щоб помилував душі наші.

Слава і нині: Радуйся, Брамо Господня непрохідна!* Радуйся, Охороно і Покрове тих, що до тебе приходять!* Радуйся, тиха Пристане і Вседіво,* що свого Творця і Бога тілом породила!* Молись безупинно за тих, що прославляють* і почитають Народжено-го від тебе.

Після цього співаємо «Непорочні», розділивши її на дві статії:

Блаженні непорочні в путі, що ходять у законі Господнім.

Пом’яни, Господи, душі рабів твоїх.

Блаженні, що зберігають свідчення його, всім серцем шукають його.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти