ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Ні й розвинені. Різні типи мов, за Гумбольдтом, відобра-

Жають різний культурний рівень розвитку народів. Флек-

Тивні мови, на його думку, є вершиною мовної творчості.

Ця оцінка різних типів мов була піддана нищівній кри-

Тиці М.Г. Чернишевським (1828—1889). Чернишевський,

Зокрема, вказав, що, за Гумбольдтом, виходить так, ніби

аморфні (кореневі) мови — це "мови глупих народів",

"аглютинативні — це мови не зовсім глупих, але й не

розумних народів", а флективні — це "мови народів дуже

розумних". На думку Чернишевського, така оцінка типів

Мов є абсолютно неправильною, і річ не в тому, які форми

Типологічна класифікація мов 329

Мови, а в тому, який розумовий рівень народу, що розмов-

Ляє тією чи іншою мовою. Та й, зрештою, всі спроби мово-

Знавців дослідити перехід кореневих мов у аглютинативні,

А аглютинативних у флективні виявилися безуспішними.

Стара схема розвитку типів мов (кореневі —≫ аглютинатив-

ні —> флективні) є неправильною. Отже, типологічна кла-

Сифікація не є історичною, тому не можна говорити про

Закономірності переходу одного типу мов у інші.

Інші спроби типологічної класифікації мов

Представлена у цьому підручнику типологічна класи-

Фікація мов не позбавлена недоліків. Головний із них сто-

Сується непослідовності й порушення єдиного принципу

Класифікації. Так, скажімо, на синтетичні й аналітичні

Мови поділяють тільки флективні індоєвропейські мови,

Тоді як на такі типи можна поділити всі мови світу, і тоді

До аналітичних мов будуть віднесені не тільки такі індо-

Європейські мови, як французька, англійська, а й неіндо-

Європейська китайська мова.

У цьому плані на увагу заслуговує типологічна класи-

Фікація мов сучасного американського мовознавця

Джозефа Грінберга (нар. 1915) на основі статистичних ін-

Дексів. Так, зокрема, індекс синтетичності вираховується

за формулою ^ , де М — кількість морфів у певному від-

Різку тексту, a W — кількість слів у тексті. Мови з індек-

Сом від 1 до 2 вважаються аналітичними, від 2 до 3 —

Синтетичними, а від 3 і більше — полісинтетичними. За під-

Рахунками Дж. Грінберга, найнижчу величину має в'єт-

Намська мова — 1, 06, тобто на 100 слів припадає 106 мор-

Фів, найвищу має ескімоська мова — 3,72, тобто на 100 слів

Припадає 372 морфи. Англійська мова має показник 1,68,

Російська — 2,33 (за іншими даними — 2,45), санскрит —

На основі індексу синтетичності до аналітичних мов

Відносять в'єтнамську, китайську, перську, італійську, ні-

Мецьку, датську; до синтетичних — українську, російсь-

Ку, санскрит, литовську, чеську, польську, якутську; до

Полісинтетичних — ескімоську, туземноамериканські, ібе-

Ро-кавказькі.

Крім індексу синтетичності, Дж. Грінберг використав

Індекс префіксації, індекс деривації та індекс аглютина-

Ції.

Мовна типологія

Як бачимо, на противагу своїм попередникам Грінберг

Порівнює не мови в цілому, а тільки їх окремі риси і вира-

Жає ці відношення числовими індексами, що забезпечує йо-

Го типології повну об'єктивність: кожна мова посідає в кла-

Сифікації певне місце відповідно до статистичного показ-

Ника ознаки, за якою класифікуються мови.

Загальне визнання здобула синтаксична типологія

Мещанинова (1883—1967), що ґрунтується на оформ-

Ленні основних синтаксичних відношень у реченні, тобто

На відношеннях між дією, діючою особою та об'єктом дії.

За цією ознакою Мещанинов виділяє три типи мов: пасив-

Ні, ергативні й номінативні.

У пасивних мовах ні суб'єкт, ні об'єкт не мають жод-

Ного граматичного оформлення, об'єднуючись у один ком-

Плекс, підпорядкований провідному слову. До пасивних

Належать інкорпоруючі мови.

В ергативних мовах дієслово-присудок має подвійний

Синтаксичний зв'язок з підметом. Воно не тільки узго-

Джується з підметом, але й одночасно керує ним: при пе-

Рехідному дієслові підмет стоїть в особливому (ергативно-

Му) відмінку — відмінку діяча, а при неперехідному — в

Абсолютному. До ергативних мов належать кавказькі (авар-

ська, лакська, даргинська, частково грузинська), басксь-

Ка, шумерська, давньоєгипетська, деякі індійські та іран-

Ські мови, а також деякі мови Австралії й Америки.

У номінативних мовах підмет знаходиться в називно-

Му відмінку незалежно від того, перехідне чи неперехідне

Дієслово. До номінативних належать індоєвропейські,

Тюркські, монгольські, фінно-угорські та інші мови.

З інших типологічних класифікацій відомі класифіка-

Ції Ф. Містелі, Е. Сепіра й О. Ісаченка.

Швейцарський мовознавець Франц Містелі (1841—

В основу своєї типологічної класифікації поклав два

Критерії: місце слова в реченні і внутрішню структуру сло-

Ва. Перший (синтаксичний) критерій є дуже важливим,

Бо в аналітичних мовах (англійській, шведській, норвезь-

Кій та ін.) місце присудка після підмета суворо фіксоване,

В аглютинативних мовах, зокрема тюркських, присудок

Знаходиться в кінці речення.

Американський мовознавець Едуард Сепір побудував

свою типологічну класифікацію на таких двох критеріях:

Техніка об'єднання морфем (злютованість кореневої та

Афіксальної морфем). На основі цієї ознаки він виділяє

ізолюючі мови (не мають формальних елементів),

Типологічна класифікація мов 331

Аглютинативні (приєднання афікса не викликає змін у ко-

Рені), фузійні (морфемний шов важко визначити) і симво-

Лічні (наявні внутрішні зміни в корені); 2) ступінь синтезу

Лексичних і граматичних значень. На цій основі виділя-

Ють аналітичні, синтетичні та полісинтетичні мови. Поєд-

Нання цих двох критеріїв дало можливість Сепіру виділи-

Ти 21 тип мов.

Австрійський мовознавець Олександр Ісаченко (1910—

Використовуючи критерії кількості голосних і музи-

Кального наголосу, а також кореляції приголосних за м'я-

Кістю/твердістю, на матеріалі слов'янських мов установив

Два типи мов: вокалічний, до якого належать словенська,

Сербська та хорватська мови, і консонантний, куди входять

Українська, російська, білоруська, польська та інші мови.

Література

ОСНОВНА

Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. — К. — Одеса, 1991. —

С 239—245.

Дорошенко СІ., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — К., 1974. —

С 211—214.

Маслов Ю.С. Введение в языкознание. — М., 1987. — С 230—

237.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. — М., 1996. —

С. 443—456.

Головин Б.Н. Введение в языкознание. — М., 1983. — С 186—

188.

ДОДАТКОВА

Будагов Р.А. Введение в науку о языке. — М., 1965. — С 353—

363.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973. —

С. 316—328.

Кодухов В.И. Введение в языкознание. — М., 1987. — С. 250—

259.

Кочергина В.А. Введение в языковедение. — М., 1991. —С. 139 —

143,185 — 192.

Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание. — М.,

С. 158-168.

6. Перетрухин В.Н. Введение __________в языкознание. — Воронеж, 1972. —

С. 273-288.

Мовна типологія

Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику. — М., 1995, —С 118—

121.

Широков О.С. Введение в языкознание. — М., 1985. — С. 232—

240.

Типологическое изучение языков//Новое в лингвистике. — М.,

Вып. 3.

Принципы типологического анализа языков различного строя. —

М., 1972.

И.Теоретические основы классификации языков мира. — М„ 1980.

Мещанинов И.И. Агглютинация и инкорпорация//Вопр. языкоз-

Нания. — 1962. — № 5.

Запитання. Завдання

Яку класифікацію мов називають типологічною?

Чим типологічна класифікація відрізняється від генеалогічної?

Чому не бажано вживати термін морфологічна класифікація мов

Як синонім терміна типологічна класифікація мов?

Які вчені зробили вагомий внесок у типологічне мовознавство?

Які типи мов виділяють за типологічною класифікацією?

Охарактеризуйте кореневі (ізолюючі) мови. Обгрунтуйте, чому їх

Не можна називати аморфними.

У чому полягає особливість аглютинативного типу мов? Які мови

Належать до цього типу?

Які мови називають інкорпоруючими, або полісинтетичними? По-

Ясніть етимологічне значення цих термінів. Назвіть мови, які належать до

Полісинтетичних.

Що таке флективні мови? Чим відрізняються флективні мови від

Аглютинативних? На які два підтипи поділяють флективні мови? Охарак-

Теризуйте кожен із цих підтипів і назвіть мови, які до них належать.

Чи бувають чисті типи мов? Доведіть свою відповідь.

Чому типологічна класифікація не є історичною? У чому помилявся

В. Гумбольдт, даючи оцінну характеристику типам мов?

Які ви знаєте інші типологічні класифікації мов? Яка з них, на вашу

Думку, заслуговує на особливу увагу і чому?

Література

І. Підручники й посібники зі вступу до мовознавства

Ардентов Б.П. Введение в языкознание. — Кишинев, 1967.

Баранникова Л.И. Введение в языкознание. — Саратов, 1973.

Баранникова Л.И. Основные сведения о языке. — М., 1982.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти