ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Стилістичний потенціал фразеологічних одиниць

Стилістичний потенціал фразеологічних одиниць

1. Основні характеристики фразеологізмів, класифікації фразеологічних одиниць.

2. Джерела походження фразеологізмів.

3. Використання фразеологізмів у різних стилях мови.

4. Трансформація фразеологізмів як стилістичний прийом.

5. Специфіка відтворення фразеологічних одиниць з однієї мови на іншу.

6. Типові помилки у використанні фразеологічних зворотів у ЗМІ.

1.Фразеологізм- це самостійна номінативна одиниця мови, що представляє собою стійке поєднання слів, яке виражає цілісне фразеологічне значення і по функції співвідносна з окремими словами: як і слова, фразеологізми служать найменуваннями предметів, явищ, ознак, дій і станів, наприклад: чорний день - горе ; збити з пантелику - заплутати; не з боязкого десятка - сміливий; через пень-колоду - сяк-так; з голочки - новий; до душі - подобається і т.д. Так як поєднання за своїм походженням тісно пов'язані з умовами місця і часу, з будь-яким даним випадком, то вони в кожній мові індивідуальні і своєрідні і буквально не перекладаються. Тому вони називаються також ідіомами (від грецького idioma - «особлива властивість»).

Найважливішою властивістю фразеологізмів є їх відтворюваність, тобто здатність даної одиниці до багаторазового вживання для називання одного і того ж факту в різних ситуаціях, наприклад: Зотов пройшов вогонь воду і мідні труби (І. Бунін); Вогонь, воду і мідні труби вона пройшла. Може бути так на панелі і здохла б ... (А. Шеллер-Михайлов).
Фразеологізми на відміну від звичайних лексичних одиниць (слів), складні за складом, тобто містять кілька елементів, які мають єдине значення. Їх можна замінити одним словом: наприклад, як-небудь - недбало, кіт наплакав - мало. Фразеологізми, як правило, мають сталість складу (не можна замінити слово на інше). Фразеологізми зазвичай володіють стійкою граматичною формою: наприклад, фразеологізм гріти руки не можна замінити на гріти руку або нагрівати руки.

Однак є й такі фразеологізми, які допускають вставку окремих уточнюючих слів: наприклад, розпалювати пристрасті - розпалювати фатальні пристрасті, намилити голову - гарненько намилити голову. У деяких фразеологізмах можливий пропуск одного або декількох компонентів. Наприклад, говорять пройти крізь вогонь і воду, відсікаючи кінець фразеологізму і мідні труби, або випити чашу до дна замість випити гірку чашу до дна. Важлива ознака фразеології - метафоричність, образність. Потрібно підкреслити, що фразеологізм з'являється в мові не для називання предметів, ознак, дій, а для образно-емоційної їх характеристики. Утворюється фразеологізм в результаті метафоричного переносу, переосмислення значень вільних словосполучень.

 

У сучасному розумінні предмета фразеології існує два напрями: перший - вузький напрямок - до фразеології належать тільки ідіоматичні вираження і фразеологічні єдності(цього підходу до фразеології дотримуються такі вчені, як В. П. Жуков, Б. А. Ларін, І. А. Молотков, А. І. Федоров і ін ); другий -широкий напрямок- до фразеології відносять будь-яке відтворюється стійке поєднання, тобто сюди потрапляють прислів'я, приказки, прислів'я, крилаті слова, афоризми, складені терміни, складні союзи, складні прийменники, описові та аналітичні звороти мови (цього підходу до фразеології дотримуються А. І. Єфімов, Є. М. Галкіна-Федорук, М. М. Шанський та ін.)

 

Ідіома (від грец. Idноma - особливість, своєрідність), поєднання мовних одиниць, значення якого не збігається зі значенням складових його елементів. Ідіоми являють собою цілі за значенням обороти, зміст яких не може бути виведений із значень вхідних в них слів: дрібно плавати (не мати великого значення), заморити черв'ячка (злегка закусити), фількіна грамота (підроблений, що не має значення документ).

 

Характерною ознакою ідіом є наявність у них архаїчних, тільки в них уживаних слів і форм: там і сям, бити байдики, потрапити в халепу, не розуміти ні бельмеса, часто зовсім незрозумілих.Цим особливо посилюється неразложимость ідіом, їх цілісність. Вони і є лексичними одиницями нарівні зі словами. Ця невідповідність може бути наслідком зміни значення елементів у складі цілого.

Розрізняють внутрішньомовні та міжмовні ідіоми. Останні характеризуються неможливістю "буквального", перекладу. Лексична ідіома-невільне поєднання слів (різновид фразеологічних одиниць), що характеризується злитістю значення, яке не може бути виведено з лексичних складових; вона володіє функціональними ознаками слова як номінативної одиниці мови і відтворюється як "готова" одиниця мови ("собаку з'їсти", "сломя голову "," ахіллесова п'ята "," під мухою "). Поняття "лексична ідіома" відображає результат поширеного, хоча і нерегулярного процесу утворення цілісних знакових структур за рахунок Злиття означає двох або більше словесних знаків при збереженні формальної окремо їх означають.

 

У вітчизняному мовознавстві класифікацію фразеологізмів за способом з’єднання компонентів розробив акад. В.В. Виноградов, який виділив три розряди стійких словосполучень:фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.

1)Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає із значень компонентів: залишитися з носом (мати невдачу); собаку з'їсти (набути досвіду).

2) Фразеологічні єдності - семантично неподільні звороти, значення яких можна зрозуміти за стрижневим словом конкретного звороту: не нюхати пороху(не бути у боях); п'ятами накивати (тікати). У першому прикладі стрижневе слово порох, а у другому п'ятами.

3) Фразеологічні сполучення — такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами: нічого в рот не брати (нічого не їсти), брати рушник (свататися).

 

ДЖЕРЕЛА ФРАЗЕОЛОГІЇ

За походженням фразеологізми поділяються на спільнослов’янські (водити за носа; з голови до п’ят; як на долоні), спільносхіднослов’янські (попасти під гарячу руку), українські (на руку ковінька, піймати облизня); засвоєні з інших мов кальки (копії) (ось де собака зарита (з німецької мови).

Велику групу фразеологізмів складають висловлення видатних і відомих людей (Хіба ревуть воли, як ясла повні (Панас Мирний).

Поповнюється українська фразеологія і за рахунок виробничо-побутових висловлень(Сім раз одміряй, а раз одріж).

Знайшли собі місце в українській фразеології також біблійні і євангелійські вирази (бути притчею во язицех; берегти, як зіницю ока), а також античні вислови (крокодилячі сльози, Сади Семіраміди).

 

3. Уживання фразеологізмів обмежене різним емоційним, стилістичним їх забарвленням. Дуже небагато фразеологізмів, переважно ті з них, що походять із різних книжних джерел і належать до термінологічної сфери, нейтральні в експресивно-стилістичному плані та позбавлені образності: брати участь, закрити збори, монетний двір, узяти в лапки, закрити дужки.

Частина експресивно забарвлених фразеологізмівстворює стилістичну піднесеність висловлювання, передаючи т.зв. позитивні емоції (любов, радість, повагу тощо): засвідчити пошану, справа честі, від усього серця, палкий привіт.

Проте більшість експресивно забарвлених фразеологізмів уживається для стилістично зниженого висловлювання, передаючи різні відтінки почуттєвого забарвлення (переважно т.зв. негативних емоцій): / в хвіст і в гриву, пороти гарячку, приший кобилі хвіст, обоє рябоє.

Деякі фразеологізми виявляють тяжіння до певних функціональних стилів мови. Найчастіше фразеологізми використовують у художньому й публіцистичномустилях. Уживають фразеологізми й у науковому та офіційно-діловому стилях, але там вони позначені певною специфікою, не мають виразності й емоційної барвистості. Це переважно т.зв. складені терміни.

Фразеологізми публіцистичного стилюпозначені тим, що, по-перше, вони є книжними, а по-друге, на відміну від книжних фразеологізмів з двох попередніх стилів, містять у собі певну експресію, мають певну оцінність, що якоюсь мірою наближає їх до розмовних фразеологізмів: почесний обов'язок, мирне співіснування, холодна війна, люди доброї волі, розставити всі крапки над "і".

Фразеологізми в художній літературі, як і в розмовному мовленні, вживаються дуже широко. Тут, якщо це вмотивовано стилістично, функціонально, естетично, є доцільним уживання будь-якого фразеологізму.

4.Дослідження різноманітних способів трансформації ФО вже довгий час перебуває в центрі уваги мовознавців. Подібні стилістичні прийоми зумовлені насамперед екстралінгвістичними чинниками. Трансформовані ФО демонструють невичерпні можливості мови і творчий потенціал її носіїв, вони є виразниками національної специфіки культури, мовної картини світу і зумовлені змінами суспільних орієнтирів, потребою в найменуванні нових явищ. Зацікавленість мовознавців проблемою трансформації фразеологізмів у художньому тексті і в публіцистиці зумовлена тим, що зміна структури і семантики мовної одиниці, однією з категоріальних властивостей якої є стійкість, завжди мотивована тими чи іншими авторськими інтенціями, виражає авторський задум, тобто поява структурно-семантичних перетворень ФО зумовлена комунікативними і прагматичними факторами. Змінюючи структуру ФО, автор намагається подолати абстрактність, зруйнувати стереотип сприйняття ФО, поновити мікрообраз і представити ФО в новому стилістичному світлі [Джаграева 2005: 25].

Зміни фразеологізмів дозволяють журналістам уникати штампів, оскільки в цих випадках “фразеологізм отримує, крім властивостей, що закладені в ньому самому (а інколи всупереч їм), нові експресивні властивості” [Шанский 1985: 10]. Слід зазначити, що найчисленнішими ФО, які утворилися внаслідок фразеологічних трансформацій, виявляються просторічні і жаргонні ФО. Саме такі сталі вирази найчастіше з’являються в публіцистичних текстах і виконують функцію підсилення емотивної виразності. Зміна емотивного забарвлення, емотивної інтенсивності при максимальній економії мовних засобів можуть бути чинниками, які зумовлюють до певної міри появу фразеологічних трансформацій.

Усі види трансформації можна розбити на два розділи: трансформацію неаналітичну (семантичну, смислову) і аналітичну.

Семантична трансформація

При семантичній трансформації склад фразеологізму залишається незмінним: у нього чи вносяться нові відтінки смислу, або виникає гра слів у результаті сполучення прямих і переносних значень, і тоді досягається певний експресивний ефект: «А ви нагострили лижі?» - Заголовок про підготовку до зимового спортивного сезону . Виділяють два типи створення фразеологічного образу шляхом семантичних перетворень.

Синтаксична трансформація

При синтаксичній трансформації стверджувальна конструкція може бути замінена негативною і навпаки: червона хата і кутами, оповідна пропозиція може бути замінено питальним з лексичними зрушеннями або без них: «Куди падає яблуко від яблуні?». Крім того, при синтаксичній трансформації може відбуватися заміна видів синтаксичної зв'язку: «в тісноті і в образі».

Фразеологічна парономазія

Парономазія (від грец. Para біля і onomazo називаю) - стилістична фігура, що полягає в постановці рядом слів, кілька співзвучних, але не однакових за значенням, наприклад: він не глухий, а дурний.

«Поминки на узбіччі» («Пікнік на узбіччі»). «Безродні» могили колишніх мешканців інтернатів для людей похилого віку. [«МК» № 90, 25.04.03, с.8] «Бабки на вітер» (із метеликів навчилися робити навіть салюти). [«МК» № 86, 21.04.03, с.9] «Бити чи не бити?»(Чи буде Цзю битися в Москві, вирішиться на наступному тижні). [«МК» № 85, 19.04.03, с.7]

4.2.4. Контамінація фразеологізмів.

Досить поширеним є прийом об’єднання двох або кількох фразеологізмів в один. Таке явище називають контамінацією фразеологізмів. Контамінації бувають різні:

1) об’єднуються два фразеологізми у їх повному складі: пливти за течією — «діяти, поступати так, як вимагають обставини, пристосовуючись до них або пасивно підкоряючись їм»; + без керма і без вітрил — «без чіткого напряму і певної мети в житті»; = пливти за течією без керма і без вітрил.

2) об’єднуються два фразеологізми, що мають однакові або синонімічні компоненти:

докласти руки — грунтовно, серйозно зайнятися чимось»; + золоті руки — «хтось може

зробити все, за що не візьметься»; = докласти золотих рук — «хтось може зробити

грунтовно все, за що візьметься»: «Інженер вірив у Перемогу, мріяв про те, як знову

докладатиме золоті руки до праці на мир».

3) об’єднуються два фразеологізми, один із яких використовується у традиційній формі

та значенні, другий — змінює свій склад: взяти на себе — «зобов’язатися виконати,

здійснити щось самому»; + тяжкий + (нести) хрест — «терпляче переносити страждання, випробування, тяжку долю»; =взяти на себе тяжкий хрест — «зобов’язатися виконати, здійснити щось самому, терпляче переносячи тяжкі випробування»: «До речі, він (тренер) добре знає, який вони з його помічником О. Власовим взяли на себе тяжкий хрест» (Спорт. газ.);

4) об’єднуються два фразеологізми, один із яких скорочується і змінює значення, другий

— використовується у традиційній формі і значенні: лика не в’яже — «настільки п’яний, що не в змозі зв’язно говорити»; + через силу — «з великим трудом, пересилюючи себе (робити що-небудь); = лико в’яже через силу — «настільки п’яний, що з великими труднощами може зв’язно говорити»: «її (дівчини) супутниця та блондинка, про яку згадували, лико в’яже через силу» (Молодь України);

5) об’єднуються два фразеологізми з одночасною заміною і розширенням складу:

тримати (замість брати) в своїх руках — «управляти чимось»; + кінець тоненької + нитки Аріадни — «те, що допомагає знайти вихід із складного становища»; = тримати кінець тоненької нитки Аріадни в своїх руках — «одержати найменшу можливість знайти вихід ізскладного становища»: «І нарешті, що найголовніше, підполковник, здається, тримав кінецьтоненької нитки Аріадни в своїх руках» (Сільські вісті).

Як видно із прикладів, у результаті контамінації новоутворені фразеологізми одержали

нове значення. Але часом, змінюючи структуру, вони зберігають попереднє значення,

однакове для фразеологізмів, що об’єднуються.

 

5. Фразеологізмів "переклад". Слово "переклад" узято тут у лапки тому, що, власне, тільки порівняно невелика частина фразеологізмів зазнає дослівного перекладу з однієї мови на іншу. Решта фразеологічних одиниць відтворюється засобами тієї мови, на яку перекладають. Останнім часом дедалі частіше в ЗМІ вдаються до комп'ютерного перекладу текстів. Так роблять, скажімо, в тримовній газеті "День". Класичний приклад невдалого машинного перекладу - відтворення англійського "Out of sight, outof mind" (дослівно поза поглядом, поза думками), що дорівнює українському "Очі не бачать -серце не болить", "Чого очі не бачать, того серцю не жаль" (рос. С глаз долой - из сердца вон). Комп'ютер переклав цей вислів з англійської як "Сліпий ідіот".

 

Під час перекладу з однієї мови на іншу вдаються до різнихспособів відтворення фразеологізмів. Найпоширеніші з них такі:

· якщо фразеологічні одиниці збігаються за значенням, образами й лексичним складом, їх перекладають за допомогою так званих еквівалентів (англ. Not all is gold, that glitters- рос. He всѐ то золото, что блестит - укр. Не все те золото, що блищить);

· якщо ж у мові, на яку перекладають, відповідних еквівалентів нема, то добирають аналоги - звороти, що різняться образами й лексичним складом, але збігаються за значенням (рос. Из пушки не прошибѐшь -укр. Хоч кілок на голові теши);

· якщо в мові, на яку перекладають, нема ні еквівалентів, ні аналогів, то користуються дослівним або описовим перекладом (англ. The proof of the pudding is in the eating -укр. Якість пудингу визначається тим, що його з'їдають [дослівний переклад]; Все перевіряється практикою [описовий зворот]);

· в окремих випадках під час перекладу вдаються до т.зв. антонімічної заміни (рос. Незванный гость хуже татарина -укр. Гарні гості, та не в пору , Прийшов непроханий -підеш недякуваний).

Переклад за допомогою еквівалентів найточніший. Він завжди адекватний. Переклад за допомогою аналогів також може бути цілком адекватним, якщо перекладач удало добере аналог, інакше він (переклад) буде лише приблизним. Дослівний переклад, хоч і точно повторює іншомовний зворот, не завжди досягає мети, оскільки він (переклад) дає дуже обмежене уявлення про вживання згаданого звороту, а образність вислову втрачається. Не завжди адекватним буває й описовий переклад. Переклад за допомогою антонімічних замін, хоч і обмежений порівняно невеликою кількістю висловів, звичайно дає позитивні наслідки.

 

Стилістичний потенціал фразеологічних одиниць

1. Основні характеристики фразеологізмів, класифікації фразеологічних одиниць.

2. Джерела походження фразеологізмів.

3. Використання фразеологізмів у різних стилях мови.

4. Трансформація фразеологізмів як стилістичний прийом.

5. Специфіка відтворення фразеологічних одиниць з однієї мови на іншу.

6. Типові помилки у використанні фразеологічних зворотів у ЗМІ.

1.Фразеологізм- це самостійна номінативна одиниця мови, що представляє собою стійке поєднання слів, яке виражає цілісне фразеологічне значення і по функції співвідносна з окремими словами: як і слова, фразеологізми служать найменуваннями предметів, явищ, ознак, дій і станів, наприклад: чорний день - горе ; збити з пантелику - заплутати; не з боязкого десятка - сміливий; через пень-колоду - сяк-так; з голочки - новий; до душі - подобається і т.д. Так як поєднання за своїм походженням тісно пов'язані з умовами місця і часу, з будь-яким даним випадком, то вони в кожній мові індивідуальні і своєрідні і буквально не перекладаються. Тому вони називаються також ідіомами (від грецького idioma - «особлива властивість»).

Найважливішою властивістю фразеологізмів є їх відтворюваність, тобто здатність даної одиниці до багаторазового вживання для називання одного і того ж факту в різних ситуаціях, наприклад: Зотов пройшов вогонь воду і мідні труби (І. Бунін); Вогонь, воду і мідні труби вона пройшла. Може бути так на панелі і здохла б ... (А. Шеллер-Михайлов).
Фразеологізми на відміну від звичайних лексичних одиниць (слів), складні за складом, тобто містять кілька елементів, які мають єдине значення. Їх можна замінити одним словом: наприклад, як-небудь - недбало, кіт наплакав - мало. Фразеологізми, як правило, мають сталість складу (не можна замінити слово на інше). Фразеологізми зазвичай володіють стійкою граматичною формою: наприклад, фразеологізм гріти руки не можна замінити на гріти руку або нагрівати руки.

Однак є й такі фразеологізми, які допускають вставку окремих уточнюючих слів: наприклад, розпалювати пристрасті - розпалювати фатальні пристрасті, намилити голову - гарненько намилити голову. У деяких фразеологізмах можливий пропуск одного або декількох компонентів. Наприклад, говорять пройти крізь вогонь і воду, відсікаючи кінець фразеологізму і мідні труби, або випити чашу до дна замість випити гірку чашу до дна. Важлива ознака фразеології - метафоричність, образність. Потрібно підкреслити, що фразеологізм з'являється в мові не для називання предметів, ознак, дій, а для образно-емоційної їх характеристики. Утворюється фразеологізм в результаті метафоричного переносу, переосмислення значень вільних словосполучень.

 

У сучасному розумінні предмета фразеології існує два напрями: перший - вузький напрямок - до фразеології належать тільки ідіоматичні вираження і фразеологічні єдності(цього підходу до фразеології дотримуються такі вчені, як В. П. Жуков, Б. А. Ларін, І. А. Молотков, А. І. Федоров і ін ); другий -широкий напрямок- до фразеології відносять будь-яке відтворюється стійке поєднання, тобто сюди потрапляють прислів'я, приказки, прислів'я, крилаті слова, афоризми, складені терміни, складні союзи, складні прийменники, описові та аналітичні звороти мови (цього підходу до фразеології дотримуються А. І. Єфімов, Є. М. Галкіна-Федорук, М. М. Шанський та ін.)

 

Ідіома (від грец. Idноma - особливість, своєрідність), поєднання мовних одиниць, значення якого не збігається зі значенням складових його елементів. Ідіоми являють собою цілі за значенням обороти, зміст яких не може бути виведений із значень вхідних в них слів: дрібно плавати (не мати великого значення), заморити черв'ячка (злегка закусити), фількіна грамота (підроблений, що не має значення документ).

 

Характерною ознакою ідіом є наявність у них архаїчних, тільки в них уживаних слів і форм: там і сям, бити байдики, потрапити в халепу, не розуміти ні бельмеса, часто зовсім незрозумілих.Цим особливо посилюється неразложимость ідіом, їх цілісність. Вони і є лексичними одиницями нарівні зі словами. Ця невідповідність може бути наслідком зміни значення елементів у складі цілого.

Розрізняють внутрішньомовні та міжмовні ідіоми. Останні характеризуються неможливістю "буквального", перекладу. Лексична ідіома-невільне поєднання слів (різновид фразеологічних одиниць), що характеризується злитістю значення, яке не може бути виведено з лексичних складових; вона володіє функціональними ознаками слова як номінативної одиниці мови і відтворюється як "готова" одиниця мови ("собаку з'їсти", "сломя голову "," ахіллесова п'ята "," під мухою "). Поняття "лексична ідіома" відображає результат поширеного, хоча і нерегулярного процесу утворення цілісних знакових структур за рахунок Злиття означає двох або більше словесних знаків при збереженні формальної окремо їх означають.

 

У вітчизняному мовознавстві класифікацію фразеологізмів за способом з’єднання компонентів розробив акад. В.В. Виноградов, який виділив три розряди стійких словосполучень:фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення.

1)Фразеологічні зрощення - семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає із значень компонентів: залишитися з носом (мати невдачу); собаку з'їсти (набути досвіду).

2) Фразеологічні єдності - семантично неподільні звороти, значення яких можна зрозуміти за стрижневим словом конкретного звороту: не нюхати пороху(не бути у боях); п'ятами накивати (тікати). У першому прикладі стрижневе слово порох, а у другому п'ятами.

3) Фразеологічні сполучення — такі стійкі мовні звороти, в яких один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному зв’язку з іншими словами: нічого в рот не брати (нічого не їсти), брати рушник (свататися).

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти