ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Виникнення, поняття s криміналістична характеристика податкових злочинів.

Ірпінь 2004

План

1. Виникнення, поняття і криміналістична характеристика податкових злочинів.

2. Види оподаткування і регламентація кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків за діючим законодавством України.

3. Основі способи ухилення від сплати податків, перевірочні дії і виявлення ознак злочину.

4. Виявлення ознак злочину, приводів і підстав для порушення кримінальної справи по злочинам про ухилення від сплати податків.

5. Побудова і перевірка версій по податкових злочинах.

6. Планування розслідування кримінальних справ про ухилення від сплати податків.

7. Тактика і методика проведення окремих слідчих дій по податкових злочинах:

а)проведення виїмки документів;

б)дослідження документів;

в)проведення обшуку;

г)проведення слідчого огляду;

д)проведення допитів;

е)проведення очних ставок.

8. Призначення і проведення судових експертиз по справах про податкові злочини.

9. Аудиторські перевірки.

10. Забезпечення відшкодування збитків, заподіяних податковим злочином.


Самостійна робота

1. Джерела інформації по податкових злочинах.

2. Розгляд та відпрацювання планування розслідування кримінальних справ про податкові злочини.

3. Ознайомлення курсантів та студентів]висновками судових експертиз по податковим злочинам.

4. Місце податкових злочинів у структурі сучасної злочинності.

5. Значення оперативно-розшукових даних у розслідуванні податкових злочинів.

6. Види і форми профілактики податкових злочинів.


Що таке не подання податкових декларацій і чому їх не подають?

Це один із способів ухилення від сплати податків, він характеризується тим, що посадові особи суб'єкта підприємницької діяльності і фізичні особи у встановлені законом строки не подають в територіальні податкові адміністрації відповідні податкові декларації і розрахунки; маючи основну мету при цьому - ухилення від сплати податків.

Що таке приховування об'єктів оподаткування: цей спосіб приховування виявляється в тому, що посадові і фізичні особи не сплачують податки та інші неподаткові платежі, які вони у відповідності з законом повинні були внести в бюджет.

Заниження об'єктів оподаткування:

на відміну від їх приховування, характеризується частковою несплатою податків та інших неподаткових платежів, які суб'єкт підприємницької діяльності повинен був сплатити в бюджет.

Платники податків зобов'язані:

вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її збереження у встановлені строки, подавати в податкові адміністрації декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

На платників податків покладається відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і додержання законодавства про оподаткування.

За порушення податкового законодавства в залежності від розмірів збитків, які заподіяні державі передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність.

В якості суб'єкта ухилення від сплати податків виступає посадова особа підприємства, організації, установи, на яку покладено обов'язок по веденню бухгалтерського обліку і складанню звітності про фінансово-господарську діяльність, поданню податкових декларацій та іншої звітності, пов'язаної з обчисленням і сплатою податків в бюджет. Такими особами є керівники підприємств, їх заступники, головні бухгалтери і особи, які виконують їх обов'язки.


Підслідність кримінальних злочинів

- ст.204

- Незаконне виготовлення збут, або транспортування з метою збуту підакцизних товарів.

- ст.207

- Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті.

- ст.208

- Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків.

- ст.209

- Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом.

- ст.212

- Про це ми вже говорили.

- ст.216

- Незаконне виготовлення, підроблення, використання або збут незаконно виготовлених, одержаних, чи підроблених марок акцизного збору чи контрольних марок.

- ст.218

- Фіктивне банкрутство.

Досудове слідство проводиться слідчими податкової міліції.

Якщо під час розслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбачені ст.ст. 191, 192, 200, 201, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221, 222, 255, 358, 364, 366, КК України, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов'язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими, податкової міліції.


Основні способи ухилення від сплати податків, перевірочні дії і виявлення ознак злочину.

В методиці розслідування злочинів про ухилення від сплати податків основним є зміст криміналістичної суті злочинів і аналіз діяльності відповідних органів по виявленню, розкриттю, розслідуванню і доказуванню злочинів.

- Криміналістична методика розслідування податкових злочинів, на основі вивчення та узагальнення слідчої практики, допомагає створенню найбільш досконалих методів розкриття, розслідування і розробленню відповідних рекомендацій практичного характеру по застосуванню криміналістичної техніки і тактики специфічної для даного виду злочинів.

В системі структурних елементів, які розкривають зміст криміналістичної характеристики ухилення від сплати податків,

Побудова та перевірка версій по податковим злочинам.

При розслідуванні фактів внесення перекручених даних в декларацію про доходи чи приховування доходів (прибутків) чи інших об'єктів оподаткування типовими обставинами, що потребують встановлення, є:

1. Встановлення юридичного статусу суб'єкта злочину:

- фізична особа,

- фізична особа - підприємець без створення юридичної особи,

- юридична особа (підприємство, організація) -( чи пройшла вона державну реєстрацію).

2. Чи повинна фізична особа чи підприємство (організація) сплачувати податки.

3. Які види податків та інших обов'язкових платежів повинна сплачувати особа (фізична чи юридична).

4. Чи має особа фізична чи юридична право на пільги при сплаті податків.

5. Який порядок ведення бухгалтерського обліку та представлення звітності на підприємстві.

6. 3 якого моменту та яка фінансово-господарська діяльність здійснювалась платником податку.

7. На протязі якого часу здійснювалось внесення перекручених даних в документи бухгалтерського обліку та звітності.

8. Хто керував підприємством та ніс відповідальність за бухгалтерський облік в період перекручення відомостей в обліку та звітності.

9. Хто безпосередньо причетнийдо скоєння злочину, хто його ініціатор.

10. Ким, коли та при яких обставинах були виявлені факти приховування об'єктів від cплати податків.

11. Які законодавчі та нормативні акти були порушені платником податків.

12. Які об'єкти сплати податків були приховані та в якому розмірі.

13. Який розмір податків, несплачених з прихованих об'єктів оподаткування, яка загальна сума несплачених податків

14. Які заходи слід прийняти для відшкодування збитків.

15. Який використовувався спосіб приховування об'єктів від оподаткування.

16. Які обставини сприяли здійсненню злочину.

Типові версії.

Використовуються для побудови загальних та приватних, по конкретній справі при розслідуванні податкових злочинів:

1. Приховування оподаткованого прибутку здійсню­валось за допомогою завищення даних про матеріальні затрати та незаконне списання обладнання та запасів.

2. Приховування об'єктів оподаткування здійснювалось за рахунок заниження виручки (доходу) в обліково-звітних документах.

З. Приховування оподаткованого прибутку здійснюва­лось шляхом фіктивного збільшення боргів, перераховуванням коштів підприємству, що користується пільгами на законних підставах.

4. Мало місце списання боргів по податкам на третю особу з розрахунком на її банкрутство (заплановане або вже існуюче).

З урахуванням криміналістичної характеристики розглянутих злочинів та приведених вище типових версій в розвитку кожної з них можуть бути висунуті, як загальні, так і приватні версії, основані на конкретних даних, зібраних по справі.

Так, наприклад, за версією про приховування оподаткованого прибутку шляхом заниження виручки (доходу) загальними версіями, які стосуються способів скоєння злочину і його суб'єктів, будуть наступні:

1. Заниження виручки здійснювалось шляхом внесення перекручених відомостей в обліково-звітну документацію.

2. Найбільш ймовірно, що суб'єктами цих дій являлись керівник підприємства і головний (старший) бухгалтер.

3. Перекручення відомостей про виручку здійснювалось шляхом заниження кількості придбаних товарів, заниження ціни реалізації товарів (послуг), шляхом оплати товаром (бартер).

4. Були відкриті та існують незареєстровані торгові точки.

5. До первинних облікових і звітних документів внесені фіктивні записи, наявні ознаки як інтелектуальних, так і матеріальних –прибуток.

Якщо такі дії мали місце, то документальними джерелами інформації будуть:

1. Маршрутні листи;

2. Товарно-транспортні накладні;

3. Журнал обліку руху товарно-матеріальних цінностей;

4. Договора;

5. Платіжні доручення;

6. Банківські виписки;

7. Головна бухгалтерська книга;

8. Баланс (ф. 1, рахунки (реалізація, прибуток));

9. Звіт про фінансові результати діяльності (ф.2);

10. Відомості, які відображають фінансово-господарську діяльність, можуть бути відображені в чорнових записах, які обов'язково потрібно знайти під час обшуку.

При виявлені і виїмці зазначених документів можуть бути призначені експертизи.

Поряд з версіями, які стосуються в основному роботи з документами, можуть бути висунуті і версії по вивченню особистих якостей суб'єктів злочину, їх дій, зв'язків і т.д.

Подібні версії можуть стосуватися обставин створення підприємства, його структури і статусу керівника цього підприємства, головного бухгалтера, їх матеріального становища, умов життя, їх соціальних зв'язків (включаючи і злочинні), взаємозв'язок з ревізорами, аудиторами, податковими інспекторами і працівниками податкової міліції.

У версіях повинно бути відображено:

1. Коли і ким проводилась остання документальна перевірка;

2. Які її результати;

3. Яким чином зацікавлені особи пояснюють приховування прибутку.

Після побудови загальних і приватних версій складається план роботи з визначенням обставин, які потрібно встановити, характеру та послідовності виконуваних для цього дій.


Планування розслідування по кримінальним справам про ухилення від сплати податків.

Порушивши кримінальну справу по податковим злочинам і розпочавши її розслідування слідчий податкової міліції складає плани розслідування справи.

Заплановані дії можуть бути:

1) організаційними;

2) оперативно-розшуковими;

3) слідчими.

І. Організаційні дії - це дії, які вимагають для свого здійснення тривалого часу і тому, як правило, на початку розслідування планується виконати наступну роботу:

1 .Організація проведення документальних ревізій (якщо ця робота не проводилась до порушення кримінальної справи).

Доречи, при вивченні багатьох кримінальних справ було встановлено, що вказаний захід проводився в 98% випадках до порушення кримінальної справи.

2. Інвентаризація матеріальних цінностей.

3. Запити до вищестоящих організацій.

4. Запити в інформаційні центри і обліки.

5. Запити в податкові інспекції.

II. Оперативно-розшукові заходи з:

1. Використанням негласних сил і засобів - спрямованих на встановлення осіб, причетних до злочину, і які брали участь в фінансово-господарських операціях,

2. Встановлення обставин скоєння податкового злочину,

3. Встановлення місцезнаходження документів.

ІІІ. Слідчі дії

1. Підбір відповідних спеціалістів, допомога яких буде необхідне під час:

• дачі завдань ревізорам про проведення документальних ревізій;

• виїмці та огляду документів;

• допиту свідків, підозрюваних, обвинувачених;

• провадженні судово-бухгалтерських експертиз;

• отриманні від них консультацій, порад, рекомендацій.

2. Розподіл і систематизація первинних документів, облікових реєстрів, документів бухгалтерської звітності.

3. Створення слідчо-оперативних груп для розслідування справи.

Необхідно зазначити, що у відповідності з Наказом №143 від 27 березня 1998 року та № 49 від 7 лютого 2000 р. голови ДПА України "Про введення в дію Положення про організацію взаємодії між службами ДПА України, щодо викриття та розслідування злочинів в сфері оподаткування" всі служби податкової міліції повинні працювати у взаємодії по розслідуванню кримінальних справ про ухилення від сплати податків.

4. Підбір і вивчення спеціальної літератури і документів, ознайомлення з якими необхідне для розслідування кримінальних справ цієї категорії.

5. Складання і розробка різноманітних схем, в яких необхідно відобразити всі механізми скоєння злочинів про ухилення від сплати податків.

Крім того, розробляються схеми зв'язків всіх співучасників злочину між собою.


7. Тактика і методика проведення окремих слідчих дій по податковим злочинам:

а) провадження виїмки документів;

б) дослідження документів;

в) провадження обшуку і виїмки;

г) провадження слідчого огляду;

д) провадження допитів;

є) проведення очних ставок.

Першопочатковими слідчими діями при розслідуванні податкових злочинів являються: виїмка документів, їх дослідження, обшук, слідчий огляд, допит співробітників (керівника і головного (старшого) бухгалтера), проведення очних ставок провадження експертиз.

а) Виїмка

Документи різного роду відіграють суттєву роль при розслідуванні податкових злочинів.

Незважаючи на прихованість цих злочинів, ті чи інші дії, в тому числі пов'язані і із злочинною діяльністю неминуче знаходять своє відображення в документах.

Тому на початковому етапі розслідування дуже важливо прийняти термінові заходи по виявленню і вилученню певних документів.

Виїмка документів здійснюється на підприємствах, організаціях коли є достовірні відомості про наявність у них документів, які розшукуються.

Своєчасне вилучення документів здатне перешкодити злочинцям приховати сліди злочину.

При розслідуванні податкових злочинів розшукувані документи вилучають в секретаріатах, бухгалтеріях, архівах, у керівників тощо.

Документи обліку операцій по розрахунковим рахункам вилучають у відповідних банках та інших кредитно-фінансових установах.

Деякі види документів можуть бути вилучені у контрагентів (це договори, акти перевірок), в транспортних агентствах, в аудиторських фірмах тощо.

Цілеспрямоване і повне вилучення бухгалтерських документів - дія досить складна. Слідчий в змозі лише приблизно визначити які із документів повинні бути вилучені.

Орієнтиром може служити наступний їх перелік по виїмці документів:

1. Реєстраційні документи підприємства (установчий договір).

2. Протокол загальних зборів, свідоцтво про реєстрацію, статут.

3. Документи бухгалтерського обліку і звітності (бухгалтерські книги, реєстри, звіти, баланси).

4. Накази, розпорядження, службове листування, договори, книга обліку видачі довіреностей.

5. Документи обліку операцій по розрахунковим рахункам (платіжні вимоги і доручення, картка із зразками підписів осіб, які мають права підпису грошових документів і відтиском печатки організації, банківські виписки).

6. Первинні касові документи (касові ордери, касові книги).

7. Транспортні і приймально-здавальні документи (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури), документи складського обліку.

8. Список посадових осіб, співробітників, які працюють на підприємстві.

Ліцензії.

10. Документи, що відображають відомості про відкриття розрахункових рахунків.

11. Прибутково-видаткові документи.

12. Відомості про заробітну плату.

13. Податкові декларації та інші документи.

б) Дослідження документів

Процес розслідування ухилення від сплати податків пов'язаний з аналізом і використанням різного роду інформації, яка міститься в документах.

При дослідженні документів слідчий знайомитеся з документами, які використовують при веденні обліку, вивчає й аналізує нормативні акти, які регламентують порядок провадження обліку і документообіг.

Вивчаючи документи слідчий тим самим розкриває механізм здійснення ухилення від сплати податків, планує виконання заходів організаційного, процесуального і оперативного характеру.

При дослідженні документів слідчий особливу увагу звертає на виявлення ознак, які свідчать про підробку документів:

1. Спосіб виготовлення бланку документа;

2. Ознаки зміни першопочаткового змісту тексту документа (підчистка, дописка, допечатка, виправлення);

3. Ознаки травлення, змивання;

4. Ознаки підроблених кліше, печаток і штампів, технічного копіювання підписів посадових осіб і т.д.

Під час аналізу змісту, який міститься в документі, звертають увагу на відповідність (невідповідність) різних відображень одних і тих же господарських операцій.

Наприклад: невідповідність між загальною масою всього товару і масою одного місця (упаковки) з урахуванням кількості місць між масою всього товару і кількістю місць між об'ємом вантажу, вираженою в кубометрах і його масою чи площею місця його зберігання; між масою вантажу і вантажопідйомністю транспортного засобу, який використовувався для його перевезення, як це випливає із накладної і маршрутного листа.

В усіх взаємопов'язаних документах співставляються підсумкові записи, наприклад, між записами в документах обліку і в звітних реєстрах (так звані зустрічна і взаємна перевірка).

Якщо правилами передбачено виготовлення документа (первинного, облікового) в декількох екземплярах, то перевіряють і співставляють всі екземпляри такого документу. Оглядають і документи (графіки), які виконуються контрольними приладами (графічний, цифровий матеріал).

Інші способи дослідження документів та документальних данихвиділяються наступні:

1. Контрольні співставлення даних про рух товарно-матеріальних цінностей;

2. 3устрічна перевірка документів, що знаходяться в різних організаціях (про що ми вже говорили з вами вище);

3 .Відтворення кількісно-сумового обліку, коли потрібні відомості не тільки про вартість проданих товарів, а й про їх кількість;

Крім того з метою дослідження документів, знімають копії файлів, комп'ютерних програм офісного діловодства, складського, торгового, бухгалтерського обліку і звітності.

Інформація, що зберігається в комп'ютері може містити відомості про господарсько фінансову діяльність підприємства, укладених договорах, цінах реалізації, даних бухгалтерського обліку, фінансових результатах і т.п..

В пам'яті комп'ютерів можуть зберігатись тексти договорів, ділове листування, накази, розпорядження, інші документи, що мають відношення до розслідуваної події.

Слід зауважити, що для огляду з подальшим дослідженням графіків і комп'ютерної інформації слідчий запрошує спеціаліста і з допомогою нього здійснює дослідження.

в) Проведення обшуку:

На первинній стадії розслідування обшук проводиться для виявлення і вилучення прихованих офіційних документів, а також чорнових записів, всіляких записок, номерів телефонів і прізвища осіб з якими пов'язані в своїй діяльності підозрювані, і інших документів.

Фактор несподіванки при обшуках по справах про податкові злочини незначний.

Звідси не завжди позитивними є і результати даної слідчої дії. Разом з тим обшуки слід проводити, так як завдяки ним можуть бути виявлені і вилучені важливі документи.

Місцем обшуку може бути те ж приміщення де проводилась виїмка. Разом з тим, як свідчить практика, найбільш ефективними виявляються обшуки за місцем проживання (керівника, головного бухгалтера) в їх гаражах, на дачах, в підсобних приміщеннях, в автомобілях і т.п.

В ході обшуку вилучаються чорнові записи, неофіційна облікова документація, документи, що містять необумовлені виправлення, підчистки, допечатки і т.п.

Нерідко подібні неофіційні облікові документи дозволяють встановити справжнє значення та об'єм тієї чи іншої фінансово-господарської операції.

Ці документи роблять можливим співставлення даних неофіційного обліку з даними бухгалтерської звітності;

Виявлені відхилення можуть свідчити про приховування оподаткованого об'єкта, про ухилення від сплати податку.

Плануючи обшук і приступаючи до нього, необхідно враховувати, що неофіційний облік - це явище розповсюджене, діяльність, що здійснюється матеріально-відповідальними особами за власною ініціативою для контролю та самоконтролю.

Документами неофіційного обліку є записи в зошитах, на аркушах паперу, записниках, настільних календарях і т.п.

В документах неофіційного обліку можуть бути відображені відомості про угоди, операції, що не знайшли своє відображення в офіційних бухгалтерських документах, про надання послуг, про надходження товару на склад, про реалізацію товару і т.п.

За допомогою вилучених і систематизованих документів неофіційного обліку, що відображають фінансово-господарські операції окремого періоду, може бути отримане істинне уявлення про фінансово-господарську діяльність організації навіть в тому випадку, якщо офіційні документи "втрачені" чи бухгалтерський облік не вівся взагалі.

Головне в роботі слідчого з неофіційними документами - це визначити спочатку їх допустимість і відносність,

Неофіційні документи не мають реквізитів, ніде не реєструються, не підписані особою, яка їх склала і т.д..

Все це дає підстави виконавцям подібних документів стверджувати, що документ не більш ніж нереалізований проект; передбачувана, але не здійснена угода; в документі приблизні або помилкові розрахунки і т.п.

Подібні твердження можуть бути спростовані шляхом співставлення відомостей, що містяться в документі, з записами інших осіб, з даними зафіксованими в офіційних документах.

Що є предметом огляду?

1 .Неврахована сировина;

2. Невраховані товари;

З. Готова продукція і її сліди;

4. Обладнання і транспорт, які не перебувають на балансі підприємства.

Важливим є встановлення в ході слідчого огляду:

1. площі цеху;

2. складу;

3. кількості і якості сировини;

4. готової продукції;

5. інших товарів, які там зберігаються.

д) Проведення допитів:

По справах про податкові злочини допит доцільно починати з осіб, які виявили порушення при здійсненні перевірки діяльності платника податку.

Це можуть бути:

1. працівники податкових органів:

2. ревізори;

3. аудитори.

Допит цих осіб дозволяє встановити обставини виявлення податкового злочину, зрозуміти суть виявленого порушення податкового законодавства.

Допит вказаних осіб не є особливо складним, так як вони не зацікавлені в результаті справи і дають правдиві свідчення.

Враховуючи професійну підготовку допитуваних, слідчому доцільно використовувати контакт з цими людьми для кращого розуміння допущених платником податку порушень і установлення причинного зв'язку цих порушень з діями по ухиленню від сплати податків.

Наступною категорією допитуваних осіб повинні бути бухгалтерські працівники, що займаються безпосереднім обліком господарської діяльності і складанням звітності.

Потім допитуються касири, комірники, експедитори,що оформляли різного роду первинні документи, продавці і інші особи.

В процесі їх допиту слідчий виясняє порядок ведення бухгалтерського обліку, пред'явлень звітності, порядок надходження, зберігання, збуту товарно-матеріальних цінностей, порядок здачі грошової виручки в касу, місце можливого знаходження неофіційних документів.

За звичай більшість цих свідків не зацікавлена в приховуванні істини і дають правдиві показання. Та все ж певна частина їх може перекрутити окремі факти, піддавшись умовлянню зацікавлених осіб.

Дуже важливі свідчення можуть дати секретарі, водії, вантажники, працівники охорони, працівники,що задіяні в процесі виробництва і інші.

З їх допомогою можна встановити правдиві обставини проведення господарських операцій (кількість реалізованої продукції, обставини її завантаження , транспортування, розвантаження), справжній стан справ в організації, можливі місця зберігання не прийнятих по документам товарів, матеріалів.

На цю категорію свідків може бути здійснено вплив з боку зацікавлених осіб, тому доцільно не зволікати з цим допитом, а допитати їх відразу.

Цінними можуть стати покази від свідків, в число яких входять працівники інших підприємств чи організацій-партнерів підприємства платника податку

Ці свідки повідомляють інформацію про укладені договори, господарських закупках, реалізації, транспортуваннях розрахунках і т. д.

• в якості свідків можуть виступати комерційні директори, експедитори і інші особи.

При допиті вищевказаних свідків застосовується такий тактичний прийом, як пред'явлення документів і надання йому змоги ознайомитись з ним, що дозволяє отримати від нього конкретні свідчення. Це допомагає свідку оживити свою пам'ять, згадати обставини, що відносяться до цієї справи.

Такий же порядок допиту можна застосовувати відносно підозрюваних (обвинувачених), в якості яких, як правило, фігурують керівники підприємств, їх заступники, головні бухгалтери.

Допит цих осіб доцільно проводити після того, як будуть отримані результати ревізій, аудиторської перевірки, після допиту раніше зазначених свідків.

Особи, що підозрюються (обвинувачуються) в скоєнні податкових злочинів - це, як правило, можуть бути люди з високим рівнем освіти (економічної, юридичної, технічної), які мають достатньо високий соціальний статус і здатні правильно оцінювати довідну силу доказів, що їм пред'являються

Допиту цих осіб повинна передувати старанна підготовка, а саме:

1. Вивчити матеріали кримінальної справи;

2. Досконало вивчити податкове законодавство;

З. Визначити і вивчити факти, по яким необхідно отримати свідчення;'

4. Продумати і вивчити питання, які слід ставити;

5. Скласти план такого допиту;

6. Продумати тактику пред'явлення доказів.

Як за звичай це пред'явлення "по наростаючій»- спочатку пред'являються докази, що відносяться до. другорядних обставин, а потім уже до головних. Документи доцільно пред'являти після того, як допитуваний дасть покази про всі обставини, що пов'язані з пред'явленням документів.

Велику допомогу в допиті свідків, підозрюваних (обвинувачених) здатні надати спеціалісти, що залучаються до допиту. Це можуть бути спеціалісти в області бухгалтерського обліку, оподаткування.

Як слідчий повинен формулювати запитання:

1. Питання має бути конкретним;

2. Необхідно утримуватись від питань, на які можливі припущені відповіді;

3. Формулювання питання повинно виключати отримання обвинуваченим непотрібної інформації для нього;

4 .Повинна бути послідовність, з якою будуть задаватись питання слідчим;

5. Питання необхідно задавати в прямій формі;

6. Питання формулюються з врахуванням рівня розвитку і інтелекту особи, що допитується (розумового і культурного розвитку).

е) Очні ставки:

Якщо в показах свідків, підозрюваних(обвинувачених) містяться вагомі протиріччя, то для їх усунення слідчий проводить очну ставку.

Проведення очних ставок в справах про податкові злочини потребують особливої уваги.

Справа в тому що встановлені суттєві протиріччя в свідченнях осіб не являються звичайно результатом забудькуватості.

Це усвідомлене намагання однієї особи покласти відповідальність на іншу особу.

Мова іде про протиріччя в свідченнях керівника і головного бухгалтера, керівника і підлеглих, керівника і представника інших організацій, з якими проводились комерційні угоди.

Враховуючи, що основою протиріч в свідченнях осіб є неправдиві показання одного з допитуваних, вирішувати питання про доцільність проведення очної ставки потрібно з врахуванням того, чи можливо отримати достовірні дані про обставини із інших джерел. Якими доказами підтверджуються правдиві свідчення, як себе можуть повести на очній ставці особи, що допитуються і т.д.


Аудиторські перевірки.

Аудиторська перевірка дозволяє встановити достовірність бухгалтерської звітності підприємства і відповідність здійснених ним фінансових чи господарських операцій діючому законодавству.

Вона може бути проведена на основі документів, вилучених слідчим в установленому законом порядку.

За своїм змістом аудиторські перевірки являють собою незалежну експертизу, яка здійснює аналіз публічної фінансової звітності господарського суб'єкта з метою встановлення її достовірності, повноти, відповідності діючому законодавству і порядку ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та інших видів контрольної роботи.

Недоліком аудиторської перевіркиє те, що в ході її проведення використовуються традиційні методи документальної ревізії і фактичного контролю (як при інвентаризації).

Подібним шляхом не вдається виявити методи і способи фальсифікації бухгалтерських балансів. Аудитор перевіряє документальне підтвердження записів в бухгалтерському обліку з виходом її на баланс і на звіт.

Іншими словами, він перевіряє наявність первинних документів, які фіксують відомості про господарські операції та їх подальше відображення.

Коли в документи заносяться неправдиві відомості, аудитор, на відміну від судового експерта, не може визначити недостовірність первинних документів, а тому не може встановити фальсифікацію балансу і тим самим спосіб скоєння податкового злочину.


Література

 

1. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилення від оподаткування в Україні: Монографія /Авт. вступ. ст. М.Я.Азаров. - К.: Атіка, 2000. - 288 с.

2. Василенко С.Ю. та ін. Викриття злочинів у сфері оподаткування: Монографія /Василенко С.Ю., Сервецький І.В., Юрченко О.М. - К.: Просвіта, 2000. - 400 с.

3. Йоффе М.А. Розслідування кримінальних справ ухилення від сплати податків. – Львів, 1996.

4. Камлик М.І. Відповідальність та санкції за податкові порушення. – Київ, 2000.

5. Кучеров И. И. Налоговые преступления. Учебное пособие. - М.: Учебно-консультационный центр «ЮрИнфоР». 1997.

6. Лысенко В. В. Расследование уклонений от уплаты налогов, совеpшенных лицами оpганизаций, пpедпpиятий, учpеждений - Х.: Консум, 1997. - 190 с.

7. Мельник П.В. и др. Расследование преступлений в сфере экономики: Учеб.-практическое пособие /Мельник П.В., Новиков С.И., Самилык Г.М. - К.: ДИЯ, 1998. - 184 с.

Ірпінь 2004

План

1. Виникнення, поняття і криміналістична характеристика податкових злочинів.

2. Види оподаткування і регламентація кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків за діючим законодавством України.

3. Основі способи ухилення від сплати податків, перевірочні дії і виявлення ознак злочину.

4. Виявлення ознак злочину, приводів і підстав для порушення кримінальної справи по злочинам про ухилення від сплати податків.

5. Побудова і перевірка версій по податкових злочинах.

6. Планування розслідування кримінальних справ про ухилення від сплати податків.

7. Тактика і методика проведення окремих слідчих дій по податкових злочинах:

а)проведення виїмки документів;

б)дослідження документів;

в)проведення обшуку;

г)проведення слідчого огляду;

д)проведення допитів;

е)проведення очних ставок.

8. Призначення і проведення судових експертиз по справах про податкові злочини.

9. Аудиторські перевірки.

10. Забезпечення відшкодування збитків, заподіяних податковим злочином.


Самостійна робота

1. Джерела інформації по податкових злочинах.

2. Розгляд та відпрацювання планування розслідування кримінальних справ про податкові злочини.

3. Ознайомлення курсантів та студентів]висновками судових експертиз по податковим злочинам.

4. Місце податкових злочинів у структурі сучасної злочинності.

5. Значення оперативно-розшукових даних у розслідуванні податкових злочинів.

6. Види і форми профілактики податкових злочинів.


Виникнення, поняття s криміналістична характеристика податкових злочинів.

Вперше кримінальна відповідальність за порушення в сфері оподаткування в Україні була введена 27 червня 1986 року (ст.148 КК України), яка називалась так: "ухилення від подачі декларації про доходи".

Однак, ця нововведена стаття в Кримінальному кодексі практично залишалась бездіяльною, хоча кримінальні справи і порушувались за ст.148 КК України, але до суду вони рідко доходили, тому що в процесі розслідування завершувались.

4 грудня 1990 року вперше в Україні Верховною Радою був прийнятий Закон №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні".

Цей закон визначає статус Державної податкової служби України, її функції і правові основи її діяльності

Закон складається із 5 розділів:

1. Загальні положення.

2. Функції органів державної податкової служби України.

3. Права, обов'язки і відповідальність державної податкової служби.

4. Посадові особи органів державної податкової служби і їх правовий і соціальний захист.

5. Податкова міліція (включає в себе 27 статей).

Закон "Про державну податкову службу України" практично кожен рік змінювався та доповнювався:

1. від 7 липня 1992 року ЗАКОН № 2555-XII,

2. від 24 грудня 1993 року ЗАКОН № 3813-XII

(Законом України від 24 грудня 1993 року ЗАКОН № 3813-XII

цей Закон викладено в новій редакції),

3. від 14 грудня 1994 року ЗАКОН № 287/94-ВР,

4. від 11 липня 1995 року ЗАКОН № 297/95-ВР,

5. від 16 травня 1996 року ЗАКОН № 203/96-ВР,

6. від 16 грудня 1997 року ЗАКОН № 725/97-ВР,

7. від 15 січня 1998 року ЗАКОН № 25/98-ВР,

8. від 5 лютого 1998 року ЗАКОН № 83/98-ВР,

 

Таким чином, Закон України " Про державну податкову службу України" був практично повністю змінений і доповнений Верховною Радою.

Розділ І – „Загальні положення” (ст.ст.1-7) змінений доповнений Законом №83/98-ВР

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти