ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Фразеологічні звороти залежно від походження та генетичних зв’язків поділяються на кілька груп.


1. Сталі вислови з народної мови (побутового народного мовлення, анекдотів, жартів тощо): сам не гам і другому не дам; світ зав’язати, рука руку миє, як горохом об стіну, про вовка промовка. Сюди належать прислів’я і приказки.

2. Професіоналізми, що набули метафоричного вжитку: чорним по білому, лити воду на млин, зняти полуду з очей, закласти фундамент.

3. Переклади з інших мов або запозичення фразеологізмів без перекладу: ставити крапку над і, дивитися крізь пальці; contra spem spero.

4. Вислови з античної культури: гордіїв вузол, прокрустове ложе, не можна двічі увійти в ту саму річку.

5. Біблійні та євангельські вислови: не одним хлібом живе людина, притча во язицех, пісня пісень.

6. Вислови відомих людей (афоризми, цитати) – іскра вогню великого, нове життя нового прагне слова.

 

Капелюшний докладно розглянув наступні різновиди ФО:

Прислів'я - це виражений структурою речення народний вислів повчального змісту, який формулює певну життєву зако-номірність або правило, що є широким узагальненням багатовікових спостережень народу, його суспільного досвіду: Де руки й охота, там скора робота. Згаяного часу й конем неназдоженеш. Що вміти, того за поясом не носити. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Приказка -стійкий вислів, що образно визначає якесь життєве явище насамперед з погляду його емоційно-експресивної оцінки. Приказка набуває остаточного оформлення та конкретного змісту тільки в контексті, тобто вона завжди є тільки частиною речення: 3 хворої голови на здорову [хтось перекладає]. Ґздзь укусив [когось]. Вивести на чисту воду [когось]. Кров з молоком [хтось].

Крилаті вислови (слова) та афоризми- сталі словесні формули, що є часто повторюваними в писемному й усному мовленні влучними висловами видатних осіб - письменників, філософів, учених, політичних діячів та ін.: Світ ловив мене, та не спіймав (Григорій Сковорода). Яку партію не розбудовуй, все одно виходить КПРС (Віктор Черномирдін). Бути чи не бути (Вільям Шекспір). Буря в склянці води (Шарль Луї Монтеск'є). Людська комедія (Оноре Бальзак). Треба всюди, добрі люди, приятеля мати (Степан Руданський). Борітеся -поборете (Тарас Шевченко). В державі нема грошей, тому що держава - це ми (Олег Келлер).

На відміну від прислів'їв і приказок це не безіменні вислови; вони зберігають більш чи менш прозоро зв'язок з першоджерелом виникнення. До цієї групи фразеологізмів належать також окремі слова узагальнено-метафоричного вжитку, слова-символи: Олімп, Парнас, Мекка, Антей, Прометей, Герострат, Донкіхот, Робінзон.

Сентенції- афоризми, що мають повчальний зміст; життєві повчання: Увійти в роль легше, ніж вийти з неї (Олег Келлер). Населення - це народ, який нікуди не йде (Олег Келлер). За власні переконання страждають одиниці, за чужі-мільйони (Олег Келлер).

Максими -афоризми, в яких у короткій формі висловлено певне моральне правило, певний етичний принцип: Довіра приходить через нотаріуса (Олег Келлер). Якщо вас не розуміють - опустіться, якщо добре розуміють - підніміться (Олег Келлер). Багато людей отримують вищу освіту,але це їх так нічого й не вчить (Олег Келлер).

Парадокси- думки, що розбігаються з усталеними поглядами й спершу нібито суперечать здоровому глуздові: Партія, не спроможна зібратися на з'їзд для саморозпуску, - невмируща (Віктор Радіонов). Придатні до виховання породи тварин, проте людей можна лише дресирувати (Володимир Державин). Смертну кару скасовують для того, щоб люди могли спокійніше вбивати один одного (Володимир Голобородько). У боротьбі влади з мафією мафія - на боці влади (Воодимир Черняк).

Літературні (фольклорні та ін.) ремінісценції - відлуння в тексті якихось мотивів, образів іншого твору, натяки на них тощо: Рукописи не горять, не рецензуються й не повертаються (Невідомий автор. Натяк на вислів М.Булгакова з роману "Майстер і Маргарита" "Рукописи не горять"). Телебачення належить народові. Так йому й треба (Марія Арбатова. Натяк на вислів В.Леніна "Мистецтво належить народові").

Складені терміни - термінологічні словосполучення з різних галузей науки, техніки, мистецтва тощо: грудна жаба - хвороба, петрів батіг - рослина, адамове яблуко - кадик, коняча ніжка -лікарський інструмент, коротке замикання, північне сяйво, недоконаний вид.

ДЖЕРЕЛА ФРАЗЕОЛОГІЇ

За походженням фразеологізми поділяються на спільнослов’янські (водити за носа; з голови до п’ят; як на долоні), спільносхіднослов’янські (попасти під гарячу руку), українські (на руку ковінька, піймати облизня); засвоєні з інших мов кальки (копії) (ось де собака зарита (з німецької мови).

Велику групу фразеологізмів складають висловлення видатних і відомих людей (Хіба ревуть воли, як ясла повні (Панас Мирний).

Поповнюється українська фразеологія і за рахунок виробничо-побутових висловлень(Сім раз одміряй, а раз одріж).

Знайшли собі місце в українській фразеології також біблійні і євангелійські вирази (бути притчею во язицех; берегти, як зіницю ока), а також античні вислови (крокодилячі сльози, Сади Семіраміди).

 

3. Уживання фразеологізмів обмежене різним емоційним, стилістичним їх забарвленням. Дуже небагато фразеологізмів, переважно ті з них, що походять із різних книжних джерел і належать до термінологічної сфери, нейтральні в експресивно-стилістичному плані та позбавлені образності: брати участь, закрити збори, монетний двір, узяти в лапки, закрити дужки.

Частина експресивно забарвлених фразеологізмівстворює стилістичну піднесеність висловлювання, передаючи т.зв. позитивні емоції (любов, радість, повагу тощо): засвідчити пошану, справа честі, від усього серця, палкий привіт.

Проте більшість експресивно забарвлених фразеологізмів уживається для стилістично зниженого висловлювання, передаючи різні відтінки почуттєвого забарвлення (переважно т.зв. негативних емоцій): / в хвіст і в гриву, пороти гарячку, приший кобилі хвіст, обоє рябоє.

Деякі фразеологізми виявляють тяжіння до певних функціональних стилів мови. Найчастіше фразеологізми використовують у художньому й публіцистичномустилях. Уживають фразеологізми й у науковому та офіційно-діловому стилях, але там вони позначені певною специфікою, не мають виразності й емоційної барвистості. Це переважно т.зв. складені терміни.

Фразеологізми публіцистичного стилюпозначені тим, що, по-перше, вони є книжними, а по-друге, на відміну від книжних фразеологізмів з двох попередніх стилів, містять у собі певну експресію, мають певну оцінність, що якоюсь мірою наближає їх до розмовних фразеологізмів: почесний обов'язок, мирне співіснування, холодна війна, люди доброї волі, розставити всі крапки над "і".

Фразеологізми в художній літературі, як і в розмовному мовленні, вживаються дуже широко. Тут, якщо це вмотивовано стилістично, функціонально, естетично, є доцільним уживання будь-якого фразеологізму.

4.Дослідження різноманітних способів трансформації ФО вже довгий час перебуває в центрі уваги мовознавців. Подібні стилістичні прийоми зумовлені насамперед екстралінгвістичними чинниками. Трансформовані ФО демонструють невичерпні можливості мови і творчий потенціал її носіїв, вони є виразниками національної специфіки культури, мовної картини світу і зумовлені змінами суспільних орієнтирів, потребою в найменуванні нових явищ. Зацікавленість мовознавців проблемою трансформації фразеологізмів у художньому тексті і в публіцистиці зумовлена тим, що зміна структури і семантики мовної одиниці, однією з категоріальних властивостей якої є стійкість, завжди мотивована тими чи іншими авторськими інтенціями, виражає авторський задум, тобто поява структурно-семантичних перетворень ФО зумовлена комунікативними і прагматичними факторами. Змінюючи структуру ФО, автор намагається подолати абстрактність, зруйнувати стереотип сприйняття ФО, поновити мікрообраз і представити ФО в новому стилістичному світлі [Джаграева 2005: 25].

Зміни фразеологізмів дозволяють журналістам уникати штампів, оскільки в цих випадках “фразеологізм отримує, крім властивостей, що закладені в ньому самому (а інколи всупереч їм), нові експресивні властивості” [Шанский 1985: 10]. Слід зазначити, що найчисленнішими ФО, які утворилися внаслідок фразеологічних трансформацій, виявляються просторічні і жаргонні ФО. Саме такі сталі вирази найчастіше з’являються в публіцистичних текстах і виконують функцію підсилення емотивної виразності. Зміна емотивного забарвлення, емотивної інтенсивності при максимальній економії мовних засобів можуть бути чинниками, які зумовлюють до певної міри появу фразеологічних трансформацій.

Усі види трансформації можна розбити на два розділи: трансформацію неаналітичну (семантичну, смислову) і аналітичну.

Семантична трансформація

При семантичній трансформації склад фразеологізму залишається незмінним: у нього чи вносяться нові відтінки смислу, або виникає гра слів у результаті сполучення прямих і переносних значень, і тоді досягається певний експресивний ефект: «А ви нагострили лижі?» - Заголовок про підготовку до зимового спортивного сезону . Виділяють два типи створення фразеологічного образу шляхом семантичних перетворень.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти