ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розділ 3. Хімічна меліорація ґрунтів господарства та ґрунтів полів сівозміни

Ефективність мінеральних добрив різко знижується, при їх використанні на кислих ґрунтах. Тому в господарстві в кожній сівозміні відповідно до матеріалів агрохімічного обстеження виділяють поля, на яких необхідно проводити вапнування, встановлюють послідовність вапнування ґрунтів на окремих полях сівозміни з урахуванням ступеня їх кислотності, ступеня насиченості ґрунту основами і відношення окремих сільськогосподарських культур до реакції ґрунту.

Потребу ґрунтів у вапнуванні можна встановити за значенням обмінної кислотності або ступенем насиченості ґрунту основами (таблиця 1).

Таблиця 1

Визначення потреби у вапнуванні ґрунтів

 

  Ступінь кислотності рНКСl Нг, мг-екв. на 100 г ґрунту V, % Потреба у вапнуванні
1. Дуже сильно кислі До 4,1 Більше 4,0 до 50 Дуже велика
2. Сильно кислі 4,1-4,5 3,0-3,9 50-60 Велика
3. Середньо-кислі 4,6-5,0 2,0-2,9 60-70 Підвищена
4. Слабо кислі 5,1-5,5 1,8-1,9 70-80 Середня
5. Близькі до нейтральних 5,6-6,0 1,4-1,7 80-90 Мала
6. Нейтральні 6,1-7,0 до 1,4 90-100 Відсутня

 

При складанні плану вапнування спочатку необхідно визначити відношення сільськогосподарських рослин до реакції ґрунту. Вказати показники, за якими можна визначити потребу ґрунтів у вапнуванні. Такі з них як рНКСl, V (%), Нг (мг-екв/100 г ґрунту) по кожному полі слід взяти із підрозділу 2.2.

В першу чергу слід вапнувати сильнокислі, а в останню - слабокислі ґрунти. При цьому ґрунти з більш високим ступенем насичення основами менше потребують вапнування. Важкі, багаті на гумус ґрунти сильніше протидіють зміні реакції в сторону підкислення чи підлуговування. Тому на цих ґрунтах при рівних значеннях кислотності норми вапна повинні бути більшими, ніж на бідних органічною речовиною ґрунтах, які мають невисокі буферні властивості.

Норми вапна слід встановлювати відповідно до реакцій сільськогосподарських культур щодо кислотності ґрунту та вапнування. В польових зернових сівозмінах з багаторічними травами необхідно вапнувати повною нормою вапна під покривну культуру або під найбільш чутливі до кислотності культури: цукрові буряки, озиму пшеницю, ячмінь, горох, кукурудзу.

В сівозмінах з картоплею або льоном норму вапна зменшують на 0,25, а вапнування наближають до садіння картоплі або посіву льону. У випадку, коли вапнування проводять повною нормою вапна, ці культури розмішують на провапнованому полі через 4-5 років після хімічної меліорації. Це запобігає враженню бульб картоплі паршою звичайною, а льону - судинним бактеріозом.

В овочевих і кормових сівозмінах одноразово вносять повну норму вапна під капусту, коренеплоди, конюшину, зернові, бобові.

Повну норму вапна встановлюють за гідролітичною кислотністю:

Норма СаСО3 = ,т/га,

де 0,5 - кількість г СаСОз, необхідних для нейтралізації 1 мг-екв. кислотності в 1 кг ґрунту;

Нг - величина гідролітичної кислотності, мг-екв. на 100 г ґрунту;

S - площа 1 га, 10 000 м2;

h - глибина орного шару, м;

d - щільність ґрунту, кг/м3;

1 000 - для перерахунку в тонни.

У випадку, коли вапняковий матеріал заорюють на глибину 0,25 м, а щільність ґрунту становить 1 200 кг/м3, формула визначення норми вапна буде мати вигляд:

Норма СаСОз = Нг • 1,5 (т/га).

Норма вапнякового матеріалу обраховується за формулою:

Норма вапнякового матеріалу = х100, т/га,

де С - вміст вапна (СаСОз) у вапняковому матеріалі, %. Нейтралізуючу здатність вапнякових матеріалів (вміст СаСОз) приведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Нейтралізуюча здатність вапнякових матеріалів

№ пор. Назва вапнякового матеріалу Загальний вміст СаСОз та MgCO3 в перерахунку СаСОз, % Форма вапна
Вапнякове борошно 85-88 СаСОз
Доломітове борошно 85-108 СаСОз + MgCO3
Мелена крейда 90-100 СаСОз
Палене вапно негашене До 178 СаО
Палене вапно гашене До 135 СаОН2
Дефекат До 70 Для І класу не менше 60 Для ІІ класу не менше 40 СаСОз з домішками СаОН2
Цементний пил Не менше 60 СаО, СаОН2,силікати
Шлак торфовий 14-27 СаО, СаОН2, силікати
Місцеві вапняки Не менше 60 СаСОз

 

Потрібно враховувати, що на одному і тому ж полі в Лісостепу вапнування слід проводити приблизно через 5-8 років. Черговість проведення вапнування на полях, що потребують цього заходу, залежить від ступеня кислотності та чутливості культури до реакції ґрунту. Всі ці заходи необхідно оформити у вигляді таблиці (додаток Є). В поясненні до плану вапнування необхідно вказати строки і способи внесення вапнякових матеріалів, вказати форми і норми вапнякових добрив.

При захисті розділу необхідно дати кваліфіковане пояснення до виконання завдання, і відповісти на запитання.

Запитання до розділу 3

1. Поширення кислих ґрунтів в Україні, у вашій області і господарстві.

2. Вплив реакції ґрунту на доступність рослинам поживних елементів.

3. Відношення сільськогосподарських культур та ґрунтових мікроорганізмів до реакції ґрунту.

4. Взаємодія вапна з кислим ґрунтом. Які зміни відбуваються в ґрунті під дією вапна?

5. Роль кальцію і магнію в живленні рослин.

6. Визначення потреби ґрунту у вапнуванні і методи визначення норми вапна та вапнякових матеріалів.

7. Основні вапнякові добрива: їх характеристика, строки і способи внесення.

8. Ефективність вапнування.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти