ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Мусульманська філософія. Розповсюдження ісламу. Іслам в Україні

В Україні іслам поширений переважно в автономній республіці Крим. Мусульмани Криму належать до сунітського напрямку. В 1242 р. татаро-монголи завоювали півострів: Крим увійшов до складу Золотої Орди. У XV ст. у зв'язку з розпадом шгганньої в Криму виникло Кримське ханство, яке з 1457 р. увійшло до складу Османської імперії. На чолі мусульманського духовенства Кримського ханства стояв муфтій. Як вища духов-ла особа, він був другим після халіфа — турецького султана. Всім життям релігійної громади Криму керував імам. У XVIII ст. тільки в Бахчисараї було 32 мечеті. Відкривались мектеби і мед­ресе. У 60-х рр. XIX ст. в Криму було 23 медресе і 131 мектеб їшкола початкової освіти). У 1774 р., після війни Росії з Туреч­чиною, Кримське ханство отримало самостійність, але у 1783 р. вона була знову втрачена: Крим був приєднаний до Російської імперії, яка утискувала татар, що сповідували іслам, не лише економічно, а й духовно. У другій половині XIX ст. Крим зали-адило 161 тис. татар.


У 1917 р. татари становили лише 36,6% сільського і 11,3 % міського населення Криму. Зазнавало утисків татарське населен­ня Криму і за часів Радянського Союзу. У травні 1944 р. з Криму було виселено 188626 татар. Нині йде процес їх повернення до Криму, відродження мусульманських релігійних громад.

В Україні на початок 2005 р. діяло 472 мусульманських гро­мад, більша кількість яких знаходиться в Криму. Мусульманські громади України діють в структурі трьох самостійних центрів: в Києві — Духовне управління мусульман України (ДУМУ), в До­нецьку — Духовний центр мусульман України (ДЦМУ), в Сім­ферополі — Духовне управління мусульман Криму (ДУМК).

Мусульманська філософія являє собою систему релігійно-світоглядної орієнтації та методів обгрунтування віровчення іс­ламу, що розгорталася і функціонує в жорстких віроповчальних рамках. Основи релігійного вчення ісламу були закладені арабсь­ким релігійним і політичним діячем Мухаммедом, який прого­лошений мусульманами великим пророком і посланцем Бога. Основну частину догматики свого вчення, зокрема ідею страш­ного суду, потойбічного життя, окремі моральні принципи тощо, Мухаммед запозичив із Біблії. Недарма деякі історики релігії розглядають іслам як спрощену версію християнства з яскраво вираженим монотеїзмом. Мусульманський монотеїзм тісно пов'язаний із вченням про визначення, яке виключає будь-яку можливість вільного вибору і виступає основою фаталізму.

Філософське проблемне поле ісламу спочатку було обмежене морально-етичними повчаннями і яскраво вираженими соціаль­но-політичними принципами устрою: правовими аспектами жит­тя перших мусульманських громад» Ця обставина зробила нову релігію надто вразливою, а її соціальні і політичні норми та принципи виявилися майже нерухомими. Деякі з них почали за­старівати ще з часів перших халіфів. Необхідність перегляду ба­гатьох ісламських норм детермінувала виникнення різноманітних течій у мусульманстві. 1 хоча зовні це виглядало як суто релігійне явище, насправді в його основі лежали соціально-політичні про­цеси.

Теоретичні основи ісламу закладені трохи пізніше, в результа­ті його безпосередніх контактів і полеміки з християнською тео­логією. Початок мусульманському богослов'ю поклали дискусії, які розгорнулися на початку VIII ст. з приводу свободи волі і ви­значення, несотворимості «слова Божого», божественних атрибу­тів і трансцендентності Бога. Під безпосереднім впливом близь­косхідної християнської думки перші мусульманські богослови


познайомились із античною філософською спадщиною (платоні­змом, арістотелізмом), яка спричинила розвиток раціоналістич­них тенденцій у мусульманській теології (Абу-аль-Хасан, Хасан-аль Басрі, Васіл ібн Ата та ін.) У результаті виникла перша релі-гійно-філософська школа мутазілітів, яка розгорнула полеміку щодо місця і ролі розуму в інтерпретації мусульманського віро­вчення і активно застосувала в боротьбі із ортодоксами елементи античної діалектики. Мутазіліти виступили проти дослівного ро­зуміння текстів Корану, антропоморфного уявлення про Аллаха. Вони створюють вчення про свободу волі, моральну відповідаль­ність людини за свої дії. Людина у своїх вчинках вільна у виборі в межах системи дій, створеної Богом. Звідси апеляція мутазілітів до «ваги діянь». Бог не може свавільно змінювати міру відплати, тому що вона відповідає земним справам людини.

Звісно, що ці ідеї мутазілітів викликали жорстку протидію ор­тодоксального мусульманства. Але, розгорнувши в IX ст. бороть­бу проти мутазілітів, ортодокси змушені були все-таки сприйня­ти окремі мутазілітські ідеї та методи. На основі цього синкретизму стало можливим виникнення ортодоксального бого­слов'я — каламу. Його основоположником був Ашарі, відомий мутазіліт, який перейшов на позиції ортодоксального мусульман­ства. В каламі визначення і божественність походження Корану набувають значення догм, зберігається антропоморфне уявлення про Аллаха. Ортодоксальні мусульманські богослови — мутака-лїми створили вельми чисельну і різноманітну схоластичну літе­ратуру. Розробка основних положень ашарітського каламу отри­мала свос завершення у творах відомого на той час філософа Бакилакі (помЛОІЗ р.).

Ашарітам доводилось вести боротьбу не тільки з мутазіліта-ми, а й із крайніми ортодоксами, які виступили проти схильності ашарітів до компромісів. Так, ашаріти перейняли мутазїлітську атомістичну систему, яка була вільною інтерпретацією теорії Де-шшрїта та Епїкура. На думку метакалімів, існують не тільки ато-&ш простору, а й атоми часу. Безмежна їх кількість є основою всіх явищ Всесвіту. Але ці атоми не матеріальні, не мають маси. Кожен з них відокремлений один від одного абсолютною пусто­тою, їх рух, поєднання та зміни в них відбуваються завдяки акти­вній волі Аллаха. Аллах уявляється не тільки деміургом, творцем Всесвіту, що започаткував його словом «будь». Він знаходиться в стані безперервної творчої діяльності, створює одні атоми і зни­щує інші. Тому, наприклад, ріст і розвиток живих організмів, як і рослин, пояснюється тим, що Бог весь час творить нові атоми, а


випаровування та вивітрювання пояснюється тим, що він знищує окремі частини води і мінералів.

Мутакаліми заперечували наявність постійних властивостей і якостей речей, зв'язок між причиною і наслідком, а отже і будь-яку закономірність явищ.

Вони допускали тільки можливість звичайності, або «звички», що вкладена Богом у природу. Саме завдяки цій «звичці» регуля­рно відбуваються розливи Нілу та інших річок, в певні сезони мають місце мусони тощо. Але Бог у будь-який час може пору­шити таку «звичку», створивши чудо. У зв'язку з цим заперечу­вались не тільки закономірність, а й вічність світу, який був створений у часі і загине в результаті Страшного суду.

Але, незважаючи на це, школи мутазілітів та ашарі, апелюю­чи до античної філософії і намагаючись використати її в інтер­претації засад мусульманського віровчення, мимоволі створили благодатний ґрунт для виникнення і розквіту в IX — XII ст.ст. арабської філософії (аль-Кінді, аль-Фараб, ібн Сіна, ібн Рушд), яка стала помітною ланкою у світовій філософській думці між античною філософією й європейською середньовічною схолас­тикою. Основним завданням арабської філософії залишалось те саме намагання теоретичного обґрунтування віровчення ісламу і його церковної догматики. Спочатку араби перейняли у греків ідеї Платона і неоплатоніків, але згодом їх увага все більше зо­середжувалась на теоретичній спадщині Арістотеля, зокрема на його трактатах з метафізики, логіки та фізики. Щоправда арісто-телізм у них не культивувався у чистому вигляді. Він, як прави­ло, переплітався з елементами неоплатонізму, який більшою мі­рою відповідав інтересам теології. Ті ж окремі представники арабської філософії, які будували свої філософські системи в основному на арістотелізмі (ібн Сіна та ібн Рушд), неминуче приходили до жорсткої конфронтації з ісламською ортодоксією. Незважаючи на теоцентричність їх філософії, вони заперечують релігійну догму про творення Богом світу з «нічого», а єдиною основою буття, його вічним джерелом можливості вважають матерію. Богу, при цьому, відводиться лише роль вічного дже­рела дійсності. Відкинувши ідею потойбічного життя, безсмертя душі, воскресіння з мертвих, східні арістотеліки безсмертним визнають лише людство в цілому, його розумову діяльність. Щодо співвідношення науки та релігії, то ця проблема вирішу­ється ними в площині теорії «двоїстої істини», згідно з якою на­ука дає конкретні, часткові знання, а релігія — загальну картину світобудови.


Реакцією на цю інтелектуалізацію ісламу в арабській філосо­фії було виникнення арабського містицизму, представленого су­фізмом, який виступив не тільки проти східного а^істотелізму, а й проти мусульманської ортодоксальної теології. Його ідеологія сприйняла елементи вчення і практики східного християнства, неоплатонізму і буддизму. Заперечуючи ортодоксальну обрядо­вість і не визнавши авторитету ортодоксального духовенства, пантеїстично зорієнтовані суфії проповідували містичну, безко­рисливу любов до Бога, бажання злитися з ним. Кінцевою метою вони вважають нівелювання індивідуальних особливостей люди­ни та заміну їх божественними, уявлень про мусульманську єд­ність, що ґрунтовались на основі ідей ісламу про єдинобожжя (Саті аль-Хасурі). Центральною стає теорія «ісламського шляху» розвитку, яка широко пропагується багатьма міжнародними му­сульманськими організаціями.

Стислі підсумки

1. Іслам наймолодша світова релігія. Він виникає в
VII ст. н.е. на Аравійському півострові.

2. Іслам релігія, що динамічно розвивається. Про­
тягом XX ст. спостерігалося постійне зростання кі­
лькості мусульман серед населення земної кулі.

3. Головна особливість ісламу полягає в нерозривно­
му зв'язку між релігійно-культовим та суспільно-
політичним життям.

4. На основі ісламу сформувалася високорозвинена
цивілізація, що зробила значний внесок до скарбниці
світової культури.

5. Засновник ісламу Мухаммад (570632) один
із великих релігійно-політичних діячів в історії люд­
ства.

6. Віровчення ісламу викладено в священній книзі
Корані. Мусульмани вірять в те, що «Немає ніякого
Бога, крім Аллаха, а Мухаммад
посланець Аллаха».

7. Культова практика мусульман складається з обо­
в'язкової щоденної п'ятикратної молитви, посту в
священний місяць рамадан, сплати благодійного по­
датку, паломництва до священного міста Мекки.

8. Основні напрямки в ісламі суннізм і шиїзм.


Питання для самоконтролю

1. Якою особливістю іслам відрізняється від інших
світових релігій?

2. У багатьох країнах, де ланує іслам, існує особливий
календар, який бере початок з моменту таємного
переїзду Мухаммеда і мусульман з Мекки до Медини
(Хіджри). Визначте, в якому столітті за цим кален­
дарем зараз живуть ці країни. Для цього:

 

відніміть від року, в якому ми живемо за європейсь­
ким календарем, рікХаджри;

поділіть число, яке отримали на 32;

результат ділення додайте до кількості років, які
минули від року Хіджри за європейським календарем.

 

3. Назвіть основні положення віровчення ісламу. Які з
цих положень сприяють, на ваш погляд, розвитку в
наш час ісламського екстремізму?

4. Які п'ять стовпів ісламу вам відомі? Який елемент
віровчальний чи культовий у ньому переважає і чому?

5. Скільки разів на день моляться мусульмани? Про що
вони просять Аллаха під час ритуальної молитви?

6. Порівняйте уявлення мусульман та християн про
гріх і загробну відплату.

7. У мусульман п'ятниця, а у християн?

8. Які напрямки в ісламі Вам відомі? Поясніть, чому
головні розходження між цими напрямками не стосу­
ються віроповчальних чи обрядово-культових пи­
тань?

9. Спробуйте порівняти релігійну організацію вже ві­
домих Вам світових релігій.

10. Чи згодні Ви з тим, що мулла те ж саме, що і
священик у християн ?

11. Чим відрізняється стстус священих споруд в іс­
ламі та християнстві?

12. У чому офіційно вбачає схожість та відмінність
між християнством та ісламом сучасна католицька
церква?

13. Який вплив здійснив іслам на виникнення «ісламсь­
кого світу», мусульманської цивілізації? У чому поля­
гає зміст цієї цивілізації для світової культури?


Тематика рефератів

1. Сучасна соціально-політична доктрина ісламу.

2. іслам: спосіб життя як стиль мислення.

3. Християнство і іслам: соціокультурні проблеми ді-
алога.

4. Релігія і секуляризм на сході.

5. Мусульманське право: питання теорії і практики.

Література

1. Грушевський М. З історії релігійної думки на Україні.
— К.: Освіта, 1992.

2. Калінін Ю. А.. Харьковщенко Е. А. Релігієзнавство:
Підручник. — К.: Наукова думка, 1997.

3. Релігієзнавство. — К. В.ц.»Академія», 2000.

4. Релігієзнавство / Під ред. М. Заковича К. 2000.

5. Релігієзнавство / Під ред. С. Бублика К.: Юрінком Ін-
тер, 1999.

6. Мень А. История религии. В 7-ми т. — М., 1991—1994.

7. Релігієзнавчий словник / Під ред. А. Колодного, Б. Ло-
бовика — К.: Четверта хвиля, 1996.

8. Яблоков И. Н. Основьі религиоведения: Учебник. —
М.: Вьісшая школа, 1994.

9. І¥аії IV. Мопі^отегу. Веііз Іпігодисгіоп Іо іЬе С?игап. —
ЕйіпЬиг§Ь: Е<ІіпЬиг§ Шіуешіу Ргезз, 1970.

 

10. Шесіке IV. \Уотеп іп Шат. — Мопісіаіг, N1: АЬпег
ЗсЬгатШ., 1981.

11. 1№оойу?агд, М. К. Ізіат іп Іауа: Могтаііуе Ріеіу апсі
Музіісізт іп ІЬе 8икапа*е ої Уо^уакагіа. — Тисзоп:
ШіуегзНу оГАгіхопаРгезз, 1989.

83


перший проміжний контроль

ТЕСТИ

1 ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ

1. Яка з складових частин релігії є засадничою:

а) віровчення;

б) віра;

в) культ;

г) організація?

2. Автор, який вважав релігію колективною формою неврозу.

а) Ф.Вольтер;

б) К.Маркс;

в) 3. Фрейд.

3. Як називається поклоніння богам в образі тварин :

а) зооморфізм;

б) антропоморфізм;

в) фетишизм.

4. Фетишизм це :

а) віра у надприродну спорідненість людей з тваринами та рослинами;

б) віра в надприродні можливості матеріальних предметів;

в) система заборон.

5. Монотеїзм виник:

а) у національно-державних релігіях;

б) у світових релігіях;

в) нетрадиційних релігіях.

6. Священні тексти в індуїзмі:

а) Пурани;

б) Веди;

в) Араньяки.

7. Серединний шлях звільнення від страждань нараховує:

а) вісім ступенів;

б) сім ступенів;

в) дванадцять ступенів.


8. Що означає життя згідно з вченням Раутами:

а) радість;

б) спокій;

в) страждання?

9. Яка релігія стала в Китаї і політикою, і адміністративною системою, і верховним регулятором економічних і соціальних процесів:

а) чань-буддизм;

б) конфуціанство;

в) даосизм?

10. Іслам виник: а) в VII ст. до н.е.; б)вУІІст.; в) в V ст.

11. Мухаммад для мусульман:

а) Посланець Аллаха;

б) Син Божий;

в) Боголюдина.

II РІВЕНЬ

1. Визначте структуру та функції релігії.

2. Охарактеризуйте первісні релігійні вірування.

3. Назвіть характерні риси етнічних релігій.

4. У чому своєрідність буддизму як релігії?

III РІВЕНЬ

1. Які з етнічних релігій нині є державними? Охарактери­
зуйте їх.

2. Визначте, з якої релігії походить догмат про Мессію та в
яких ще релігіях він поширений?

3. Визначте, з якої релігії походить догмат про Страшний Суд
над мертвими, що воскреснуть?

4. Назвіть п'ять категорій класифікації дій мусульманина за
шаріатом.


2 ВАРІАНТ

1 РІВЕНЬ

1. Вищою формою релігійної організації є:

а) община;

б) церква;

в) деномінація.

2. Основною ознакою релігійної свідомості є віра в:

а) реальне існування надприродних сил та істот;

б) магію;

в) міфи.

3. Як називається поклоніння людиноподібним богам:

а) зооморфізм;

б) антропоморфізм;

в) фетишизм?

4. Анімізм це:

а) віра в існування душі та духів;

б) поклоніння померлим предкам;

в) віра у надприродну спорідненість людей з тваринами та росли­
нами.

5. Священним Писанням іудеїв є:

а) Талмуд;

б) П'ятикнижжя Мойсея;

в) Старий Завіт.

6. Хто в індуїзмі творець світу:

а) Вішну;

б) Брахма;

в) Шива?

7. Карма це:

а) вчення про переселення душ;

б) закон моральної відплати;

в) ваш варіант.

8. Основний принцип буддійської етики:

а) неспричинення шкоди тваринам;

б) неспричинення шкоди всьому живому;

в) не вбивай!



9. Іслам виник на:

а) Аравійському півострові;

б) Синайському півострові;

в) Апенинському півострові.

10. «Символ віри» в ісламі звучить так:

а) Аллах Великий!

б) В ім'я Аллаха, милостивого та милосердного!

в) Немає ніякого божества, окрім Аллаха, а Муххамад — посланець
Аллаха!

II РІВЕНЬ

1. З'ясуйте відмінності між теологічним та філософським ро­
зумінням релігії.

2. Яким є предметне поле філософії релігії?

3. Охарактеризуйте давньокитайську та давньоіндійську релі­
гійні системи.

4. У чому своєрідність ісламу як світової релігії.

III РІВЕНЬ

1. Охарактеризуйте релігію як форму суспільної свідомості.

2. Які уявлення про людину та світ у ранньонаціональних ре­
лігіях?

3. Назвіть 8 сходинок до шляху спасіння за буддизмом.

4. Дайте характеристику основних положень шаріату.

3. ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ

1. Одним з провідних представників біологічного та психоло­
гічного підходу до релігії є:

а) 3. Фрейд;

б) М. Вебер;

в) Л. Фейєрбах.

2. Як називається система дій, за допомогою яких бажають
вплинути на надприродне:

а) літургія;

б) шабаш;

в) магія?


3. Політеїзм це:

а) віра в духів;

б) віра в єдиного бога;

в) віра в багатьох богів.

4. У якій релігії існував у чистому вигляді антропоморфізм:

а) давньоєгипетській;

б) давньокитайській;

в) давньогрецькій?

5. Бог ізраїльського народу:

а) Амон — Ра;

б) Моїсей;

в) Яхве.

6. Жерці в індуїзміце:

а) шудри;

б) кшатрії;

в) брахмани.

7. Основними напрямками в буддизмі є:

а) тхеравада та махаона;

б) шиїзм та сунізм;

в) ваш варіант.

8. З ким послідовники буддизму пов 'язують виникнення цієї релігії:

а) царем Ашокою;

б) принцом Гаутамою,

в) Майтреєю?

9. Хаджце:

а) паломництво до «святих місць»;

б) обов'язок вести « священну війну»;

в) щоденна ритуальна молитва.

10. Протягом XX ст. питома вага мусульман:

а) збільшилася;

б) зменшилася;

в) залишилася на тому самому рівні.

II РІВЕНЬ

1. Дайте характеристику основним філософським концепціям
релігії.

2. Охарактеризуйте релігійну свідомість.


3. Визначте й порівняйте основні течії в ісламі.

4. Порівняйте розуміння Бога та відношення до нього в іудеїв
та індуїстів.

III РІВЕНЬ

1. У якій релігії вперше з'явилася ідея про відплату за справи
людини, яка потім стала стрижневою у світових релігіях? Чому?

2. Чому іудаїзм став основою для християнства?

3. Яка релігія вперше сформулювала ідею про кінець світу та
страшний суд? Як склалася її доля до сьогодення?

4. До якої релігії належить вчення про переселення душ? У
чому його сенс?

4 ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ

1. Одним з провідних представників етнологічного підходу до
релігії є:

а) Г.Гегель;

б) У.Джеймс;

в) Б. Маліновський.

2. Виконання релігією визначника ціннісної орієнтації особи, ролі
певного світорозуміння, світовідчуття, світовідношення
це:

а) комунікативна функція;

б) світоглядна функція;

в) регулятивна функція.

3. Монотеїзм це:

а) віра в єдиного бога;

б) віра в одвічну боротьбу доброго та злого першоначал;

в) віра у багатьох богів.

4. Десять заповідей були даровані:

а) Аврааму;

б) Ваш варіант;

в) Христу.

5. Характерною рисою віровчення зороастризму є:

а) вчення про мирне співіснування доброго та злого начал;

б) вчення про протиборство доброго та злого начал;

в) вчення про єдність доброго та злого начал.


6. Протягом XX століття питома вага буддистів:

а) зросла;

б) зменшилася;

в) залишилась на висхідному рівні.

7. Яка релігія не знає Богатворця:

а) іудаїзм;

б) іслам;

в)буддизм?

5. Послідовниками основних напрямків в ісламі є:

а) вішнуїти та шиваїти;

б) фарисеї та саддукеї;

в) шиїти та сунніти.

9. Посту в ісламі дотримуються один раз:

а) на рік;

б) на місяць;

в) на тиждень.

II РІВЕНЬ

1. Дайте характеристику основним теологічним концепціям релігії.

2. Охарактеризуйте релігійний культ.

 

3. Визначте й порівняйте основні напрямки в давньокитайсь­
кій релігії.

4. Назвіть ознаки, які характерні для ісламу та буддизму як
світових релігій.

НІ РІВЕНЬ

1. Як розуміється сенс життя в іудаїзмі?

2. У чому полягають основні переваги та недоліки фрейдівсь-
кого дослідження релігії?

3. Які суспільні процеси вплинули на формування національ­
но-державних релігій?

4. Які уявлення про людину та світ у буддизмі?

5 ВАРІАНТ І РІВЕНЬ

1. Одним з провідних представників соціологічного підходу до релігії є:

а) З.Фрейд;

б) П.Бергер;

в) К.Юнг.


2. Здатність релігії бути засобом ідейного об'єднання, згур­
тування мас, індивідів та інститутів спільністю єдиної віри,
догм, сповідання
це:

а) інтегративна функція; '

б) світоглядна функція;

в) регулятивна функція.

3. Як називається релігія, якій притаманне уявлення про ієра­
рхію богів, колений з яких опікується тією чи іншою світовою
стихією:

а) магія;

б) політеїзм;

в) тотемізм?

4. Світові релігіїце:

а) буддизм, християнство, іслам;

б) християнство та іслам;

в) індуїзм, християнство, іслам.

5. Перший Храм у Ієрусалимі був побудований:

а) Мойсеєм;

б) Давидом;

в) Соломоном.

6. Яка релігія вперше сформулювала ідею про кінець світу та
страшний суд:

а) зороастризм;

б) іслам;

в) християнство?

7. Священним Писанням в ісламі є:

а) Коран;

б) Сунна;

в) Ваш варіант.

8. Синтоїзмце національна релігія:

а) китайців;

б) японців;

в) євреїв.

9. Мусульмани моляться:

а) п'ять разів на добу;

б) три рази на добу;

в) шість раз на добу.


10. Шаріатце:

а) один з напрямків в ісламі;

б) одна з обрядово-культових дій;

в) система норм та правил.

II РІВЕНЬ

1. Дайте характеристику основним соціологічним концепціям
релігії.

2. Охарактеризуйте релігійні організації.

3. Визначте й порівняйте основні напрямки в індуїзмі.

4. Проаналізуйте й порівняйте основні священні книги будди­
зму та ісламу.

III РІВЕНЬ

1. Як розуміється сенс життя в буддизмі?

2. Які існують схожі догмати в іудаїзмі та ісламі?

3. У чому містяться найбільш принципові особливості націо­
нально-державних релігій?

4. Які національно-державні релігії стали основою світових
релігій? Чому ?

б ВАРІАНТ

І РІВЕНЬ

1. Виконання релігією різноманітних зв 'язків між: віруючими,
засіб їхнього спілкування в межах єдиного віросповідання
це:

а) комунікативна функція;

б) світоглядна функція;

в) регулятивна функція.

2. Тотемізм —це:

а) віра в існування душі та духів;

б) віра в деяку надприродну силу, яка керує світом;

в) віра у надприродну спорідненість людей з тваринами та росли­
нами.

3. У якому столітті мислителі вперше почали уявляти, що
люди самі створювали собі богів за своїм образом та подобою:

а) V ст. до н.е.;

б) II ст. до н.е.;

в) II ст. н.е.?


4. Політеїзм виник:

а) у первісних релігіях;

б) у національно-державних релігіях,

в) у світових релігіях.

5. Три верховних божества в індуїзмі:

а) Брахма, Вішну, Шива;

б) Брахма, Вішну, Крішна;

в) Вішну, Калі, Шива.

6. У буддизмі нараховується:

а) чотири шляхетні істини;

б) три шляхетні істини;

в) вісім шляхетних істин.

7. Як називається ідеальний стан людського буття в буддизмі:

а) карма;

б) сканди;

в) нірвана.

8. Що в перекладі означає слово «Будда»?

а) святий;

б) пророк;

в) просвітлений.

9. День відпочинку в ісламі:

а) п'ятниця;

б) субота;

в) неділя.

10. Щоденна п'ятиразова молитваце:

а) намаз;

б) ураз;

в) хадж.

II РІВЕНЬ

1. Дайте характеристику основним етнологічним концепціям
релігії.

2. Охарактеризуйте роль релігії в системі культури.

3. В яких національних релігіях обов'язковими були жертво­
приношення. Чому?

4. Визначте й порівняйте основні напрямки в буддизмі.


III РІВЕНЬ

1. Охарактеризуйте релігію як форму суспільної свідомості.

2. Які уявлення про людину та світ в ранньонаціональних ре­
лігіях?

3. Назвіть 8 сходинок до шляху спасіння за буддизмом.

4. Дайте характеристику основних положень шаріату.

94


Розділ II. ХРИСТИЯНСТВр ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ ТА ЙОГО РОЛЬ В ІСТОРІЇ І СЬОГОДЕННІ

Тема 6. ХРИСТИЯНСТВО:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Тема 7. ПРАВОСЛАВ'Я

Тема 8. КАТОЛИЦИЗМ

Тема 9. ПРОТЕСТАНТИЗМ

Тема 10. РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В УКРАЇНІ СЬОГОДНІ


ХРИСТИЯНСТВО:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

1. Становлення християнства. Основні етапи розвитку та географія розповсюдження христи­янства. Біблія як священна книга християн і культурно-історичний феномен.

1. Становлення християнства. Основні етапи розвитку та географія розповсюдження християнства. Біблія як священна книга християн і культурно-історичний феномен

Приступаючи до вивчення християнської релігії, необ­хідно враховувати те, що за доктринальною, культовою й етич­ною простотою масовою із світових релігій приховується досить складний релігійний феномен.

Релігія під назвою «християнство» (від грецького Хріато^ — помазаник) зародилася в четвертому десятилітті першого століт­тя нашого літочислення у східній провінції Римської імперії, у Палестині. Особа її засновника Ісуса Христа ще не так давно вважалася вченими (представниками т.з. міфологічної школи) фантастичною, легендарною. На даний момент домінує точка зо­ру прибічників історичної школи, котрі мають як прямі (джере­лознавчі та археологічні), так і непрямі докази земного життя Ісуса.

Для того, щоб адекватно сприймати й орієнтуватися у розки­дистому дереві цієї світової релігії, потрібний крок у бік пояс­нення її ідейних витоків. Християнство виникає і початково роз­вивається у середовищі іудеїв діаспори, що сповідували іудаїзм, а потім і язичників. Тому зрозуміти його витоки можливо лише

?254


звернувшись до релігійного світогляду давніх євреїв, їх націона­льно-конфесійної писемності (Старий Завіт), плюс до їхньої ори­гінальної культурної традиції. Можна сказати, що ідейний ком-плекс> закладений у Старому Завіті, визначив обрій розвитку ідейної структури християнської релігії»

До основних Старозавітних ідей слід віднести: 1) Ідею теїзму, що послідовно проводиться,, тобто світогляду, що затверджує буття єдиного, «живого» й особистісного Бога; 2) ідею креаціоні­зму, відповідно до якої Бог «за своєю волею» є Творцем усього сущого, включаючи людину; 3) антропоцентричну ідею, тобто виділеність Богом людини як такої (образ і подоба Божі) із ство­реного світу, з рядом функцій, притаманних лише людині; 4) ідею «первородного фіха» або порушення першими людьми волі Бога, надаючи перевагу «зла» — «добру», «розрив» із Богом, що потяг за собою викривлення безсмертної і блаженної природи людської, тобто хвороби і смерть; 5) ідею Заповіту Бога з люди­ною (зокрема — з богообраним народом)) що повинна нормувати і регулювати морально-бездоганні відношення з Творцем і людей одного з одним; б) ідею спокутування людей від «первородного гріха» і відновлення первородного блаженного стану, гармонії з Богом і світом; 7) ідею Месії (помазаника) — епасителя, посере­дника між Богом і всіма людьми (перша версія), або Богом і об­раним народом (друга версія), власне, християнство конститую­валося в лонах цієї релігійно-культурної традиції, але в прямому діалозі з нею, а також у діалозі з іншими релігійними і філософ­ськими системами елліністичної культури (язичницькою за своїм характером).

Священне Писання — «Новий Завіт» (Бога з людьми) та Свя­щенний Переказ християн, тобто сукупність церковних докумен­тів, богословських текстів, досвіду життя подвижників благочес­тя, де розкриваються істини християнської віри, — містять фундаментальні віросповідні принципи. Коротко їх охарактери­зуємо.

В ідейному плані християнство послідовно теїстично затвер­джує персоніфіковане розуміння Абсолюту. Даний принцип за­кріплено в двох догматах; догматі про Божественну Триєдність (Бог — Отець, Бог — Син, Бог — Дух Святий) і догматі про Бо-говтілєнмй. Перший догмат встановлює сутнісну єдність Бога за наявності Тьох іпостасей і внутрішніх відносин між ними, Бог — Отець с безначальний творець і про мислитель, Бог — Син (Ісус Христос, Логос) є Спокутувач (людства), Бог — Дух Святий є Утішник «живодатель». Тим не менше, Бог християн неподіль-


ний. Єдність трьох іпостасей, прозорість стосунків між ними до­сягаються любов'ю. На відміну від античних уявлень про любов (любов як єрсо^-е), християнство запропонувало іншу перспекти­ву в її розумінні. Тут любов постає у вигляді ауапц, — жертов­ної любові-самовіддачі. (Син Божий через любов до людей набу­ває людської подоби і розпинається за людські гріхи, взявши цей тягар на себе), самознищення (кєусості^) Бога заради спасіння ро­ду людського в межі всякої стражденної істоти. Ця любов Божа звернена до всіх людей, включаючи останніх грішників і, отже, вона втілює в собі найвищу моральну мудрість і свідоцтво про благодать. Вона «є виконання закону» (Рим. 13,10).

Любов тут виступає не лише одним з атрибутів самого Бога, але також показником якості відносин людини з Богом і людей один з іншим (заповідь любові — Мф. 22, 37—39), Відносно лю­дини християнство вчить про особливу цінність всякої особисто­сті, вбачаючи в ній безсмертне духовно-матеріальне єство, ство­рене Богом за своїм Образом і подобою, і покликане наслідувати Царство небесне. В силу цієї обставини життя людини на землі повинне підкоритися меті обожнення (бєсосп^-а). Слід врахувати, що в християнстві показником обожнення людини в земному, грішному житті виступають плоди Святого Духа: любов, радість, мир, довготерпіння, благость, милосердя, віра, покірливість і стримання.

Моральна доктрина християнства є універсальною, оскільки, по-перше, в ньому проголошено принцип етичної рівності всіх людей (у їх відношенні до Бога, який любить усі свої творіння), скасовуючи усі попередні національні і майнові, статеві, тощо рамки; по-друге, в християнстві проголошена рішуча боротьба з частиною природи людини, яка поневолена гріхом (до так званих смертних гріхів) належать гордість, скупість, нечистота, зазд­рість, нестриманість, гнів, лінощі); по-третє, християнство апе­лює до гідності та доброчесності людини, закликає його насліду­вати заповіді «блаженства» (Мф. 5, 3 — 14), здолати зло добром, не відповідати насильством на насильство, любити ворогів.

Крім цього, в християнській релігії міститься ідея воскресіння (яка передбачає воскресіння плоті і душ людей) для наступного блаженства у вічному просвітленому світі. Однак лише правед­ники можуть стати спадкоємцями Царства Божого, і показниками їх праведності виступають головні цінності християнства: віра, надія, любов.

Говорячи про становлення християнства як світової релігії, слід звернути увагу на основні етапи в його розвитку та геогра-

7*


фію розповсюдження. Існує думка, що християнська релігія про­ходить три фази власного становлення: 1) початковий — апос­тольський етап (І ст.), що співвідноситься з першими кроками нової релігії в лоні іудаїзму і характеризується простими уявлен­нями і правилами (наприклад, віра в спокуту вільну жертву Месії Ісуса, общинним способом організації релігійного життя, суміс­ними моліннями і трапезами, активною трудовою діяльністю на благо общини). На цьому етапі виникає Церква /грец. гкккгаш/ як містичне об'єднання людей різноманітних етнічних груп, що сповідували Ісуса розп'ятого і воскреслого, віруючих в Його обі-тування і чекаючи на швидке Друге Пришестя Спасителя; 2) пе­ріод раннього християнства (II — III ст.) відрізняється двома го­ловними процесами — становленням єпископальної Церкви (інституціоналізація і закріплення ієрархії «всередині» церковної організації: диякон або диякониса — пресвітер — єпископ, кож­ний з яких мав певні повноваження і функції) і розривом з іудаї­змом (подолання іудео-християнства) у вигляді змін уявлень про Закон, заміни святкування суботи в недільний день, відмова від обрізання і заміна його водним хрещенням, корекції змісту свята Пасхи на християнське, тобто святкування Воскресіння Ісуса Христа). Важливо відмітити також, що саме в цей період Церква в особах апостолів та їх учнів зуміла зібрати (створити) Священ­не Писання християн — Новий Заповіт. Новий Заповіт у своєму канонічному вигляді має 27 книг і розбитий (подібно до Старого Завіту) на 3 частини: «Євангелія» (грец. ЕоаууєХш^ блага звіст­ка), книгу історичну — «Діяння» плюс послання апостолів і, врешті-решт, єдину пророчу книгу, яка стосується остаточної до­лі світу і людства — «Одкровення».

На цьому етапі відбувається не тільки оформлення організації Церкви, а й її локалізація в різноманітних частинах Римської ім­перії (наприклад «Одкровення» Іоанна Богослова повідомляє про сім общин у грецьких містах Малої Азії, а книги «Діяній апос­тольських» і окремих послань — про общини в інших містах, включаючи столицю імперії — Рим). Потрібно сказати, що життя християн в перші століття існування світової релігії було відмі­чене гоніннями з боку римської влади та язичників. Не говорячи про причини переслідування християн (розпочатих імператором Клавдієм 54 — 65 роки і припинених при Костянтині Гліцинії (Міланський едикт 313 р.), відмітимо,

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти