ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


СУЧАСНІ НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ

1. Проблема визначення і класифікації нетради­
ційних релігій.

2. Причини виникнення і ознаки нетрадиційних
релігій.

3. Неорелігії в Україні.

1. Проблеми визначення

і класифікації нетрадиційних релігій

Класифікація релігій має давню історію, але коли по­стає питання аналізу сучасного стану релігії, то стає зрозумілим, що проблему вирішеною в принципі вважати не можна. Зростан­ня знань, розширення меж пізнання, секуляризація освіти, куль­тури, зростання рівня життя, глобалізаційні процеси зумовлюють зміни в структурі, функціях та організації релігії. Загальною тен­денцією XX ст. стало виникнення так званих «нетрадиційних ре­лігій», «позаконфесійних релігій», «неорелігій», «нових релігій», «тоталітарних сект», «нетрадиційних культів». Дані найменуван­ня не уявляються повністю виправданими, оскільки вони не точ­но відображають конкретно-історичний характер та специфіку основи таких організацій. Відомо, що за своєю структурою і ти­пом повсякденного життя вони різноманітні. З одного боку, іс­нують чітко організаційно і програмно визначені релігійні рухи, які, маючи тисячні армії місіонерів, активно пропагують, рекла­мують себе і поширюють власну релігійно — експансивну акти­вність, з іншого боку, є авторитарно-деспотичні об'єднання, чиї послідовники мешкають під невсипущим наглядом свого лідера. Існують також релігійні групи, які збираються один-два рази на тиждень для проведення колективних заходів.

16" 241


Якщо означені організації поза межами нашої держави нарахо­вують майже 50-річну історію, то для України це явище абсолют­но нове, адже сама Україна є молодою державою. В добу Радянсь­кого Союзу панували комуністична ідеологія та атеїзм, традиційні релігії в ті часи не віталися, не кажучи вже про нетрадиційні. Ра­дянська влада строго наглядала за ситуацією. Руйнування колиш­ніх основ життя, кордонів, зміна засад світогляду зробили Україну ареною релігійних, інколи навіть екзотичних, нововведень, як екс­портованих із-за кордону, так і створених на власних теренах.

Численність нетрадиційних груп (за одними даними — 145, за іншими — понад 3000) і різноманітність їх діяльності обумовили проблему їх визначення. Пропонуємо з академічною метою по­значити їх терміном нові релігії. Оскільки мова йде про явище нове, то завершеної теорії представити не можна. Запропонова­ний матеріал — це один з поглядів на проблему.

Що собою представляють нові релігії? Відомі їх дві діаметра­льно протилежні інтерпретації:

1) світла надія сучасного людства (позиція апологетів);

2) витончені прояви сучасного релігійного фанатизму, тенета
для людських душ (позиція критиків).

Відійшовши від моралізаторства з приводу нових релігій, спробуємо визначити саме явище.

Англійська дослідниця Айлін Баркер визначає «нові релігійні рухи» як малочисельні групи, що можуть з'являтися в межах будь-якої релігії, пропонують зміну в догматах і культі, відчува­ють вороже ставлення іззовні, атипічні з позиції сталих соціаль­них інститутів. Перше покоління адептів формується при живому засновнику. Баркер, таким чином, констатує термін існування нової релігії, який охоплює життя одного-двох поколінь в демо­графічному значенні цього поняття «25—50 років».

Київські автори В. М. Петрик та Е. В. Ліхтенштейн в своїй монографії дають таке визначення новим релігіям в Україні: «це релігійні або містичні організації, що культурно, ментально не вкорінені в Україні, історично не успадковані нашим народом від попередніх поколінь, не притаманні його релігійній духовності» {Петрик В, М., Ліхтенштейн Е. В.} Сьомій С. В. та ін. Новітні та нетрадиційні релігії, містичні рухи у суспільно-політичній сфері України. Монографія (Навч. посібник) —К., 2002.).

Таким чином нетрадиційні релігії постають, з одного боку, як новації в межах існуючих релігій, що претендують на їхнє онов­лення, з іншого — як нові релігійні організації зі своєрідним ві­ровченням, жорстокими правилами і авторитетом лідера.


Перші альтернативні релігії з'явилися в США в 60—70 рр. XX ст., потім знайшли своїх прибічників у Європі, а з часом і в країнах пострадянського простору. Будучи динамічним явищем, вони є непростим предметом для типологізації. Американський дослід­ник Теодор Роззак зробив одну із перших спроб систематизації нових релігій, сучасних йому (70-ті рр. XX ст.), зауважимо, що не всі сприймають позитивно даний підхід:

— напрями «іудо-християнського пробудження»: секти і ко­
муни руху Ісуса (нові п'ятидесятники), харизматичні конгрегації
у християнських церквах, тощо;

— східні релігії: дзен, тантризм, йога, суфізм, Бахаї, персона­
льні гуру і масові рухи свамі, рух Харе Крішна, тощо;

— езотеричні дослідження: теософія, каббалізм, астрологія,
таро, магія, алхімія, тощо;

— еупсихологічні терапії: юнгіанська психіатрія, гештальт-
психотерапія, семінари Ерхарда, трансперсональна психологія,
тощо;

— «неземне зцілення»: акупунктура, гомеопатія, гіпнотера­
пія, читання аури, іридологія, медична астрологія, тощо;

— тілесна терапія: сенсорне пробудження, біоенергетика, те­
рапевтична атлетика, соматологія, оргономія, тощо;

— неопримітивізм і язичництво: чаклунство і шаманізм
К.Кастаньєди, тощо;

— органіцизм: екологічний містицизм, культ природної їжі,
біоритміка, фруктові та інші дієти, тощо;

— «нісенітна наука»: виміри стану свідомості, екстрасенсорні
і парапсихологічні дослідження, згадування попереднього життя
під гіпнозом, танатологія, тощо;

— психотроніка: маніпуляції мозком засобами наркотичних
препаратів, тощо;

— поп-культура: псевдонаукова фантастика, уфологія у варі­
анті культу прибульців і «тарілок», тощо.

Т.Роззак включив у систематизацію нових релігій і напрями, які начебто прямого відношення до релігії не мають (наприклад, уфологію, захоплення новомодними дієтами і способами позбав­лення від тілесних і душевних недугів), але у свідомості людей сакралізуються і набувають рис культу.

Російський філософ Мітрохін Л. Н. {Митрохин Л. Н. Религии «Нового века». — М., 1985) запропонував умовно розділити нові релігії на три категорії:

♦ культи, які проголошують себе новітніми варіантами Хрис­тиянства, пропонують унікальну «богооткровенну» істину і єди-

іб*


ний шлях спасіння людства (Сім'я любові, Церква Армагедона, Церква живого слова, Церква уніфікації);

? культи, які ведуть свою родословну зі Сходу (Рух Харе
Крішна, Місія божественного світла, дзен-буддизм, організація
здоров'я, щастя і святості);

? об'єднання, які займаються переважно «духовними» впра­
вами, психотерапевтичними сеансами і процедурами на основі
релігійних спекуляцій: церква Сінанон, Церква сайєнтології;

? Балагушкін Е.Г., російський релігієзнавець, аналізуючи су­
часну нетрадиційну релігійність (друга половина XX ст.), конста­
тував існування таких груп неорелігій:

? мілленаристські (протестні) рухи, культи і секти: «Діти Бо­
га», Рух Харе Крішна, Рух Ісуса;

? релігійно-містичні рухи: Церква Сайєнтології, гуманістична
психотерапія, окультні групи;

? «нові» «державні релігії» і «малі церкви»: Церква Уніфіка­
ції, сокка-гаккай.

Наведені класифікації не вичерпують всієї проблеми типологі-зації нових релігій і фіксують неодноплановість явища. Дехто взагалі відмовляє в релігієзнавчому аналізі організацій і рухів, що «встановлюють» контакти з позаземними цивілізаціями або ви­вчають біоритми, способи оздоровлення (наприклад, систему Іванова), можливості нейролінгвістичного програмування, влаш­товують сеанси масових зцілень). Проаналізуємо витоки, сутність та ознаки нетрадиційних релігій.

Причини виникнення

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти