ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Час та умови виникнення вірувань

За даними сучасної науки, первісні релігійні вірування зароджуються близько 40 тис. років тому - у пізнього неандертальця, що жив у мустьєрську епоху кам'яного віку. Саме тоді закінчувалося в основних рисах формування сучасного фізичного типу людини й починала складатися ранньородова організація суспільства. Щоправда, частина вчених пов'язує появу первісних вірувань з більш пізнім часом - з добою кроманьйонця - викопного представника "готового" типу людини. Але свідчення історії матеріальної і духовної культури, археології, палеантропології, порівняльної психології спонукають надати перевагу першій точці зору.

Відомо, що саме у пізнього неандертальця на зміну хаотично розкиданим останкам давніх людей вперше приходять навмисні поховання з примітними рисами обряду. Так, череп неандертальського хлопчика з печери Тешик-Таш (Узбекистан) був оточений кільцем попарно увіткнутих у землю рогів гірського козла, а в неандертальських похованнях у печерах Драхенлох (Швейцарія) і Петерсхеле (Німеччина) виявлено черепи ведмедів, обкладені камінчиками. Мабуть, цим елементам поховального обряду надавалося магічне значення. Пізньонеандертальські поховання, як-от у печері Киїк-Коба (Крим), та інші являли собою невеликі заглиблення, засипані землею й завалені кам'яними брилами. Знайдені в них кістяки мали незвичайне положення: у померлих були підібгані коліна, вони лежали на боку, в ряді випадків руки були покладені під голову, як це буває у сплячої людини. Це теж наводить на думку про можливість появи вже у давніх людей первісних релігійних вірувань, зокрема уявлень про потойбічне життя.


Тема 11. Первісні релігійні вірування



Пізні неандертальці у всіх відношеннях стояли значно вище своїх попередників - формованих людей. Вони вже вміли добувати вогонь, у них на зміну примітивному ручному рубилу приходять гостроконечник і скребачка -форми первісного ножа, замість збиральництва головним і постійним способом добування їжі стає мисливство. Йде процес зародження родової общини, намічається поступове утвердження осідлості. Дуже прикметною є й така деталь: саме у пізніх неандертальців з'являються так звані нуклеуси - заготовки з каменю, з яких пізніше виготовлялися знаряддя праці. А це, в свою чергу, свідчить про розвиток абстрагуючих та фантазійних здібностей людини, без яких були немислимі релігійні уявлення.

Слід гадати, що релігійні уявлення пізнього неандертальця, злиті з його повсякденними виробничими та побутовими уявленнями, були ще розпливчасті, нестійкі й лише у кроманьйонця вони складаються у ранні форми релігії. Хоча й тут назвати їх осібними формами можна лише умовно. Кроманьйонець, що жив у оріньяко-солютрейську епоху, мав більш досконалі знаряддя праці, у нього вперше з'являються мисливські гарпуни і дротики; утверджується осідлість, споруджуються перші штучні житла-землянки. Кочовий спосіб життя остаточно заміняється осілістю, поступово складаються суспільні відносини, які дістали назву матріархату. У кроманьйонців, у пізньому палеоліті, з'являються й перші твори первісного мистецтва, позначені чаклунськими мотивами. Так, у печері Ляско (Франція) були знайдені зображення фігурок звірів, уражених дротиками, а поряд - зображення списометалок, мисливських загорож, сіток. Ця символічна картина, ймовірно, повинна була магічним чином вплинути на хід полювання.

Більш виразно проявляються релігійні вірування і в похованнях кроманьйонців. Тут поряд з кістяками померлих виявлено знаряддя праці і зброю, рештки їжі та прикраси-амулети. Це - безперечне свідчення на користь того, що у кроманьйонця існувала віра в душу, в загробне життя.

Причини та умови появи релігійних вірувань криються у способі життя первісного суспільства. Хоча люди мустьєрської і оріньяко-солютрейської епох зробили вже великий крок у розвитку продуктивних сил, ступінь оволодіння ними природою лишався дуже низьким. У ті часи стихійні сили природи з сліпою необхідністю панували над людиною в її повсякденному житті. В цьому й полягає найглибша причина того, що в епоху родового суспільства обізнаність людини з навколишнім світом була ще надзвичайно бідною і поряд з уявленнями, перевіреними досвідним шляхом, у неї виникали й складалися релігійні вірування.

Але питання про соціумну чи буттєву зумовленість вірувань має ще одну важливу сторону. Справа в тому, що чим далі вглиб історії, яка передувала пізньому неандертальцю, а тим більше кроманьйонцю, тим ще біднішими, примітивнішими були у формованих людей і суспільні відносини, й знаряддя та засоби виробничої діяльності. Проте релігійних вірувань ці люди не знали.



Розділ НІ. Історичне витлумачення феномену релігії


Наприклад, неандертальські похованні у Крапивнянській стоянці неандертальця (Югославія), що відноситься до раннього періоду мустьєрської епохи, ще не мають жодних ознак вірувань, ритуальної обрядовості, уявлень про потойбічне життя.

Справа в тому, що для появи релігійних вірувань повинні мати місце певні не лише соціумні, а й гносеологічні (пов'язані з пізнавальної діяльністю) передумови. Вірування виникають тоді, коли у людини складаються основи високорозвинених пізнавальних здібностей, які, в свою чергу, формуються в ході розвитку виробничої практики та суспільних відносин.

Як уже зазначалося, пізні неандертальці й особливо кроманьйонці зробили великий крок вперед у розвитку виробництва й суспільної організації. Саме на цьому ґрунті у них склалися основи сучасного мислення і членороздільної мови, їхня свідомість дедалі більше збагачувалася відомостями про навколишню дійсність. Характер пізнавальних здібностей історично відсталих племен може бути посереднім показником рівня інтелектуальних здібностей і людей ранньородового суспільства. Наприклад, австралійським аборигенам були відомі кожне дерево, кожна скеля, кожна водойма в межах їхньої території, вони знали сотні видів дерев, чагарників, трав, знали їхні корисні властивості і способи вживання. Вони робили холодні компреси при захворюваннях, лікували зміїні укуси висмоктуванням і т.п. Цікаві в даному випадку показники семантики слів таких племен. Так, у мові тасманійців були слова, які означали кенгуру, що втікає, кенгуру, який здіймає шум, кенгуру з малям у сумці та ін. У цих показниках, що свідчать про чудову орієнтацію диких племен у довкіллі, навіч виявляється значне нагромадження емпіричного знання.

Але ці та інші показники говорять і за те, що відсталі племена, а тим більше неандертальці і кроманьйонці, були ще не знайомі з сутністю явищ навіть тієї обмеженої сфери дійсності, з якою їм повсякденно доводилося мати справу. Привертає увагу, зокрема, й така деталь: тасманійські слова, якими позначалися різні стани кенгуру, не мали спільного кореня; з цього можна зробити висновок, що тасманійці, мабуть, ще не знали більш абстрактного поняття "кенгуру взагалі". За свідченням ЛЛеві-Брюля, тасманійці ще не вміли узагальнено виразити такі властивості, як твердий, тихий, гарячий, холодний, довгий, короткий, круглий і т.д.; для означення твердості вони говорили "як камінь", "високий" у них звучало "довгоногий", щоб виразити "круглий" вони казали "як місяць" і т.п.1 Щодо наведеного важливо зауважити, що у тасманійців, як і пізніх неандертальців та кроманьйонців, йдеться не про відсутність будь-яких узагальнених понять, а понять такого рівня абстрагування та узагальнення, з яким пов'язане пізнання сутності довколишнього світу.

Леви-Брюль Л. Первобытное мышление. - М, 1930. - С. 112.


Тема 11. Первісні релігійні вірування



Як бачимо, у ранньородовому суспільстві складається специфічний, суперечливий збіг соціумних та гносеологічних обставин - саме таких, у яких крилася можливість появи релігійних вірувань. Соціумною причиною виникнення останніх став не просто низький, а такий рівень розвитку продуктивних сил і суспільних відносин, який був ще недостатнім для послідовно правильної орієнтації людини в навколишньому світі, але вже достатнім для виникнення у неї вищих, суто людських пізнавальних здібностей. Інакше кажучи, розвиток умов матеріального життя людей приводить до того, що на певному етапі їхньої історії, у ранньородовому суспільстві, складаються й гносеологічні передумови появи релігії. Вони пов'язані, кажучи загалом, із здатністю абстрактного мислення і фантазії в умовах обмеженості знань відриватися від дійсності, уособлювати таємничі сили довкілля, абсолютизувати й догматизувати певні риси пізнавальної діяльності, створювати образи надприродного, викликати віру в його існування та його здатність впливати на людину і її довкілля.

Наявність названих причин та передумов релігійних вірувань з необхідністю привела до віри в існування особливих, таємничих сил природи та уявлення про можливість чаклунського впливу на них. Це були наївні, не завжди чітко визначені первісні вірування, представлені чуттєво-надчуттєвим, а опісля -демоністичним типами.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти