ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Первісні вірування, міфологія, світогляд

У зв'язку з розглянутим виникає ряд питань: про місце первісних релігійних вірувань у сукупності поглядів на довкілля, про взаємовідношення релігійного і міфологічного, про історично перший тип світогляду та інші.

Немає сумніву в тому, що свідомість формованих людей, яка ще тільки починала формуватися, була реалістично орієнтованою. Витоки духовного спілкування людей були безпосередньо породжені матеріальною практикою. Уявлення ж про надприродне виникає одночасово з уявленням про природне, тобто тоді, коли було практично створене над-природне у вигляді найпростішої ранньородової організації, а зв'язки людини з природою почали усвідомлюватися нею як її опосередковане відношення до цієї останньої.

Наведені вище відомості про чуттєво-надчуттєві вірування дають підстави констатувати, що спочатку в свідомості людей уявлення про надприродне посідали більш скромне місце, а реалістичні уявлення були домінуючими. Людина наділяла чуттєво-надчуттєвими властивостями, про що теж була мова, далеко не всі предмети і явища природи, а лише ті, які видавалися її особливими. До речі, як доведено численними дослідженнями, у багатьох зразках образотворчого мистецтва верхнього палеоліту релігійні мотиви взагалі відсутні. Це особливо стосується піктографічних та оповідальних малюнків та зображень, які були включені до орнаментів і мали переважно декоративне значення. Отже, йдеться про глибокий реалізм людини первісного суспільства та неспроможність уявлень про нібито притаманні їй "пралогічне мислення", "спіритуалістичну філософію" та всезагальну, до того ж теїстичну, релігійність. А це, в свою чергу, спонукає дещо по-іншому поглянути на питання про історично перший тип світогляду.

Відомо, що світогляд як форма суспільної самосвідомості людини "бере" дійсність під кутом зору потреб, інтересів, установок, завдань і цілей суб'єкта і що об'єктивне відношення "людина-світ" з нього не еліміновано, не виключено. Необхідною ознакою світогляду є також узагальнений погляд на світ, місце людини в ньому (незалежно від ступеня цієї узагальненості). Зрозуміло, що уявлення людини ранньородового суспільства ще не мали цієї ознаки. їх конкретність, націленість на даний предмет, явище чи ситуацію, що проявлялося не лише в реалістичних, а й релігійних (фетишистських, тотемістичних, анімістичних) уявленнях та логічних діях, не мали в собі того, що міститься в понятті узагальненого погляду на світ. Стосовно свідомості людини ранньородового суспільства буде, мабуть, правильним говорити, що в цей період складалися передумови для формування світогляду як явища більш пізнього.

Свідомість людини ранньородового суспільства, уже знайомої з чуттєво-надчуттєвими віруваннями, не можна назвати й міфологічною. "Міф, - зазначає Ф.Кессиді, - сам по собі нерелігійний", бо в міфі дійсне "зливається з



Розділ III. Історичне витлумачення феномену релігії


фантастичним", а релігія "відрізняє фантастичне від дійсного".1 І, що особливо важливе, міф задовольняється правдоподібністю створених фантазійно ситуацій, персонажів, явищ: хочеш - вір у те, що легендарний афінський художник і зодчий Дедал із пір'я та воску змайстрував крила і зі своїм сином Ікаром відлетів із Кріту, де тримав його, мов полоненого, цар Минос; а хочеш - не вір у цю оповідь, від того вона не перестане бути міфом. Релігія ж без віри в надприродне як дійсне, реально суще, субстанційне не існує. Міф стає релігійним тоді, коли його зміст, його сенс випливають з віри в існування надприродного. Такими є давньогрецькі, давньогерманські та інші міфи про богів і духів, таким є, зокрема, і давньоукраїнський міф про те, як Бог творив світ за допомогою архангела Сатанаїла та як цей останній намагався "приточити" своє ім'я до слави Господньої.

Не на користь міфологічності свідомості людини ранньородового суспільства, у тому числі і її чуттєво-надчуттєвих форм вірувань, говорить і таке міркування: "Основним питанням, на яке відповідає ... міфологія, є питання не про те, хто створив людей і тварин, а про те, звідки вони прийшли".2 Але ж свідомість людини, про яку йдеться, ні в релігійній, ні в безрелігійній сферах ще не ставила і не могла ставити ні першого, ні другого питання. Міфологічне, мабуть, - явище більш пізнє, воно передбачає більш високий розвиток практики, суспільної організації й інтелектуальних здібностей людини.

Правдоподібно, поняття "міфологічне" і "світоглядне" вперше можуть бути віднесені до свідомості людини розвинутого первіснообщинного суспільства. Іншими словами, ці феномени історично складаються тоді ж, коли виникають демоністичні уявлення про духів. Саме у цей час мисленне відокремлення надприродного як духа від чуттєво-надчуттєвого, як і вихід усієї свідомості за межі конкретних класів предметів і явищ, залучає до нового, світоглядного осмислення те, що раніше уявлялося лише індивідуальним і навіть одиничним.

У цю ж епоху виникають і уявлення про те, "звідки прийшли" тварини і люди, причому в них релігійне поєднується з безрелігійною фантастикою. Приклади таких уявлень наводить, зокрема, відомий американський етнограф і дослідник первісного суспільства Л.Г.Морган (1818 - 1881 pp.). "У багатьох родів, як у моки, - пише він, - поширені перекази, за якими їхніми пращурами були перетворені в чоловіків і жінок тварини або неодушевленні предмети, які стали символами родів. Так, людина роду журавель у оджибве розповідає, що пара журавлів літала над широкими просторами від Мексиканської затоки до Великих озер і від степів Міссісіпі до Атлантичного океану, розшукуючи багате на харч місце, і врешті-решт обрала водоспади на рукаві Верхнього озера... Коли

1 Кессиди Ф.Х. От мифа к логосу. - М., 1972. - С.51 -52.

2 Плеханов Г.В. О так называемых религиэзных исканиях в Росии.- С. 344.


Тема П. Первісні релігійні вірування



вони сіли на березі річки й склали крила, Великий дух відразу ж перетворив їх на чоловіка і жінку, які й стали пращурами роду журавель племені оджибве".1

Отже, в розвинутому первіснообщинному суспільстві сфера дії надприродного розширена, свідомість людини в цілому набирає світоглядних рис, тут же виникають й міфологічні уявлення про світ і людину.

Що ж стосується змісту цього архаїчного світогляду, то відповідь на питання залежить від розуміння того, як взаємодіяли, здавалося б, відособлені "потоки" уявлень: релігійний і безрелігійний, неадекватний і адекватний. Становили вони замкнуті сфери чи якось перепліталися, утворюючи певну цілісність? Відомий вчений-африканіст В.Іорданський вважає, що ці "потоки" уявлень в архаїчній свідомості перебували "у нерозривній зрощеності", що перше не суперечило другому, не виключало його, а доповнювало й продовжувало"." Французький лінгвіст і етнограф М.Уї дотримується такої самої думки. Немає нічого більш помилкового, каже він, ніж уявляти собі поведінку давньої людини як таку, що в одному випадку керувалася утилітаризмом і "здоровим глуздом", а в іншому - певною схильністю спиратися на навіювання невидимих істот; насправді одноразово використовувалися різні прийоми. На користь зазначеного дослідники наводять багаті етнографічні свідчення щодо менталітету давньої людини.

Все це дає підставу зробити висновок, що історично першим типом світогляду був не міфологічний, не релігійний і не наївно-реалістичний, а синкретичний світогляд людини розвинутого первіснообщинного суспільства, що брав свої витоки з досвітоглядного синкретизму більш раннього періоду суспільного розвитку. Звичайно, синкретичний світогляд - не щось аморфне. Він являв собою поліфункціональну цілісність відносно осібних реалістичного, релігійного, міфологічного і просто помилкового елементів. В ньому ці елементи не просто співіснували, а були включені в єдиний план синкретичного світорозуміння. Наведене також свідчить про те, що синкретичний світогляд людини розвинутого первіснообщинного суспільства усіма своїми складниками був влитий у практично-духовне освоєння світу, тоді як більш пізня свідомість включається в таке освоєння лише художніми, моральними та релігійними уявленнями. Й нарешті: ці останні, як і феномени демоністичної магії, у світлі сказаного можуть розглядатися лише як відносно самостійні й осібні форми в загальному комплексі культури давньої людини й одна щодо одної. Відбуваючи складні перипетії й колізії розвитку, демоністична, як і чуттєво-надчуттєва релігійність були необхідним для свого часу засобом входження людини в світ, закономірним попередником національно-державних і світових релігій.

Морган Л.Г. Древнєє общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. - Л., 1935. - С. 106. 2 Иорданский В.Б. Хаос и гармония. - М., 1982. - С. 24.



Розділ Ш. Історичне витлумачення феномену релігії


Контрольні завдання і запитання

1.Які умови сприяли появі первісних релігійних вірувань?

2. Охарактеризуйте основні форми первісних вірувань.

3. Чи збереглися залишки первісних вірувань у віроповчальному елементі сучасних релігій?

4. Яку роль відіграла магія в появі і розвитку релігійного культу?

5. Якої еволюції зазнала ідея надприродного в процесі розвитку релігійних вірувань?

Тематика рефератів

1. Проблема походження релігії в працях відомих вчених (за вибором).

2. Співвідношення гносеологічних і соціумних передумов у виникненні первісних вірувань.

3. Етапи розвитку первісних вірувань.

4. Характерні риси демоністичного типу віри.

5. Місце віри в надприродне в структурі релігійної свідомості.

Рекомендована література

1. Зыбковец В.Ф. Дорелигиозная эпоха. - М., 1959.

2. Классики мирового религиеведения. - М., 1996.

3. Лобовик Б.А. Религиозное сознание и его особенности. - К., 1986.

4. Марлею М. Религии человечества. - М., 1997.

5. Мень А. Истоки религии. - Брюссель, 1981.

6. Мистика. Религия. Наука. - М., 1996.

7. Паскаль Б. Думки про релігію. - Львів, 1995.

8. Сухов А.Д. Философские проблемы происхождения религии. - М., 1967.

9. Токарев С. Ранние формы религии. - М., 1990.


ТЕМА XII ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ

На зміну первісним релігійним комплексам приходять етнічні релігії . Останні можна розглядати і як новий тип релігій, що почав складатися у деяких окремих народів і функціонує тільки в межах кожного з них, і як новий етап (стадію, період) в еволюції релігій, що пов'язане з певними суспільними трансформаціями, зокрема соціально-етнічними.


© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти