ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Натуралістичні міфи - феномен нової білярелігійної свідомості

Протягом останніх двох десятиліть громадську думку періодично бентежать дивовижні повідомлення і чутки про таємничі, незрозумілі, незбагненні феномени, зокрема, про необізнані літаючі об'єкти (НЛО), появу на Землі прибульців з Космосу, телепатичні контакти з мешканцями інших світів, зустрічі з примарами або "сніговою людиною", про надзвичайні лікувальні й пророцькі здібності чаклунів й осяйних, "бунти речей" (полтергейста) і багато чого іншого. Перелічувати такі повідомлення можна було б ще довго. Але попри всю строкатість цих повідомлень, в яких парадоксальним чином поєднується ймовірне, можливе і зовсім неможливе, не складно виявити певну закономірність: майже поодинокі в семидесяті роки і значно поширеніші протягом вісімдесятих повідомлення про якусь неймовірність на межі 90-х перетворилися на справжній бурхливий потік, а в наш час стали майже щоденним явищем. Одні з них виникають, бентежать громадську думку і потихеньку зникають, щоб поступитися місцем для ще більш дивовижних повідомлень. Інші продовжують жити тривалий час. Ці еклектичні і суперечливі за змістом інформації, що сьогодні наполегливо тиражуються засобами масової інформації, дістали в релігієзнавчій літературі назву білянаукових або натуралістичних міфів.

"Вибухоподібне" поширення натуралістичних міфів віддзеркалило ті глибокі зміни, що відбулися в масовій свідомості постсоціалістичного суспільства. Про характер і спрямованість останніх в нашому сьогоденні точаться гострі суперечки, даються оцінки, які виключають одна одну (відродження - занепад, прогрес - регрес). Проте безсумнівним є те, що, попри всю строкатість сучасних концепцій постсоціалістичної масової свідомості, їх поєднує і дещо спільне. По-перше, це визнання реального світоглядного плюралізму, який, зрештою, в латентному, "згорнутому" вигляді існує завжди. Це певним чином відображає наявну соціальну неоднорідність суспільства. По-друге, це констатація розбурханого, кризового стану суспільства, що віддзеркалює разючі протиріччя суспільного буття, глибокий кризовий стан всіх сфер соціального життя. Саме в такому середовищі, де парадоксальним чином співіснують, взаємодіють, ведуть між собою боротьбу різні типи світоглядів (або



Розділ V. Релігія і сучасність


їх "уламків", фрагментів), витворюється, транслюється і відтворюється натуралістичний міф.

У зв'язку з цим виникає цілком слушне питання: чи є така ситуація унікальною в історії людства? Якщо ні, то наскільки вона типова? Розгляд цієї проблеми в загально-історичному контексті дає можливість зафіксувати пожвавлення "вторинного" міфотворення саме на "зламах" історичних епох, на перехідних етапах у розвитку окремих країн, коли відбувається докорінна зміна цивілізаційного типу розвитку. Це зокрема мало місце на межі архаїчного і соціального диферційованого суспільства, в часи занепаду античного світу, в епоху Відродження, наприкінці Нового часу. Натуралістичний міф сьогодення -це різновид "вторинного" міфу, що відбиває кризу технічної цивілізації, вичерпність екстенсивного техніко-технологічного варіанту розвитку сучасної культури, що склався у Новий час й водночас віддзеркалює назріваючу зміну цивілізаційного типу розвитку.

Натуралістичний міф зберігає характерні риси традиційного міфу архаїчного суспільства, виконує функції, які притаманні як цій первісній формі суспільної свідомості, так і численним "вторинним" формоутворенням, що спостерігаються в культурі стародавнього світу, середніх віків, епохи Відродження, Нового часу. В міфологічному досвіді "переломних" епох фіксується долання чужості світу і людини. "Кожного разу в міфі постає в упорядкованому вигляді те, що оточує людину як темна безодня, перед наявністю якої у неї може з'явитися лише одне почуття - жах, що вона не впорається з цим невідомим".1 Саме це надає "вторинному", в тому числі й натуралістичному, міфу вражаючу життєздатність і привабливість в очах дедалі більшого загалу наших сучасників, здатність до широкої й успішної експансії в сучасній культурі.

Розповсюдження натуралістичного міфу в новий час іноді набувало нової якості - переростало в процес реміфологізації суспільної свідомості. У цьому зв'язку досить згадати такі одіозні і водночас драматичні факти, як "крижана космогонія" Г.Хербігера в Німеччині або лисенківська агробіологія в колишньому СРСР. Ці та інші факти з політичної історії, а також історії літератури й мистецтва, історії науки свідчать про те, що процес реміфологізації суспільної свідомості у новітній час — одна з істотних ознак епохи. Весь багатомірний досвід XX століття висвітлює всеохоплюючу роль міфологічної свідомості в різних шарах історичного процесу.

Зважаючи на трагічну історію XX століття, суперечливий досвід розвитку культури в новий час, така експансія "вторинного" міфу у масову свідомість (попри його вражаючу життєздатність) не може не викликати досить суперечливих оцінок. З одного боку, ці оцінки набирають алармістичного

' Заблуждающийся разум?// Многообразие вненаучного знания. - М, 1990. - С.32.


Тема 29. Вільнодумство, секуляризація та натуралістична міфотворчість - 819

вияви змін духовності

забарвлення. Так, лунають попередження про те, що свого часу платою за недооцінку ірраціонального в людині і суспільному житті стала саме "поразка грецької філософії (і всієї античної культури) в її зіткненні з християнською релігійно-міфологічною вірою... Не настільки безґрунтовними є побоювання того, що аналогічні поразки чекають й нині безтурботно-просвітницькі умонастрої значної частини суспільства в багатьох країнах світу".1 З другого боку, висловлюється думка, яка негативно оцінює "конкурентоспроможність" архаїчного міфу в сучасному культурному середовищі. "Чарівність, яку викликають минулі архаїчні форми, підносить повсякденність у сурогат архаїки... Ілюзією, спрямованою в минуле, постає висновок про можливість здійснення якогось дійства без суцільної облуди. Архаїчні устрої світу і архаїчні форми життя надто захоплені прекрасною грою з першоприродою, аби бути дійсною альтернативою, здатною вивести цивілізований розум із кризи".2 Подібне розходження думок, точок зору на феномени сучасного міфу, його перспективи в культурі сучасності і майбуття досить драматично засвідчує необхідність саме філософсько-світоглядного аналізу цієї проблеми.

Звертаючись до "вторинного" міфу як феномену культури новітнього часу, слід зупинитися на рівнях та важливих елементах соціального механізму його відтворення. У цьому зв'язку слід зазначити, що глибинні процеси, які сприяють відтворенню натуралістичних міфів, діють на двох рівнях. Перший, загальноцивілізаційний рівень нерозривно пов'язаний із всебічною, надзвичайно глибокою й болючою кризою технічної цивілізації, історичною вичерпаністю індустріального техніко-технологічного способу виробництва, суперечливим процесом становлення "інформаційного суспільства". Другий, "національний" рівень відображає всебічну кризу постсоціалістичного суспільства. Нерозривний зв'язок цих рівнів відзначає академік М.М.Моїсеєв. Те, що відбувається на "постсоціалістичних" теренах, на його думку, "не може розглядатися як якесь локальне явище, породжене соціалізмом. Це лише один із фрагментів загальної кризи християнської цивілізації, світогляду в цілому. Наслідки цієї кризи можуть бути найбільш трагічними для всієї планети".3 Цей зв'язок надто рельєфно проглядається у механізмі відтворення натуралістичного міфу.

Витоки сучасного натуралістичного міфу в Україні слід шукати в реаліях сьогодення, пов'язаних зі зламом структур бюрократичного соціалізму, глибокою кризою соціалістичної ідеї, болісним становленням ринкових відносин (переважно у вигляді "хамского ринку"), що відбувається без належних

Вернан Ж.-П. Происхождение древнегреческой мысли. - М., 1988. - С. 175.

Вальденфельс Б. Повседневность как правильный тигль рациональности // Социо-Логос. Общество и сферы смысла. - М., 1991. - С. 45.

' Моисеев Н. Миф XXI века и христианская традиция // Вопр. философии. - 1993. - № 8.-С. 6.



Розділ V. Релігія і сучасність


правових засад, наявності якоїсь системи соціального захисту людей, тощо. Всі ці фактори ведуть до відтворення на вітчизняному ґрунті ситуації "екзистенціальнго вакууму". В "суспільстві недоспоживання", де відбувалася втрата старих розумінь сенсу життя та ідеалів, "екзистенціальний вакуум" заповнюють численні "вторинні міфи", серед яких помітне місце належить міфам натуралістичним.

Антигуманний характер ринкових реформ відображає насамперед гірку соціальну реалію - повернення нашого суспільства в епоху "первісного накопичення", до загострення суперечностей між особою і суспільством, до нової війни "всіх проти всіх". За цих умов неминучою є поява людей з "ринковим характером" - "нових українців" і їм подібних. Істотну рису світогляду такої соціальної категорії людей в свій час влучно охарактеризував Е.Фром. "Особи з ринковим характером надзвичайно наївні у всьому, що стосується емоційного боку життя, - писав він. - їх можуть вабити "емоційні люди", проте із-за своєї наївності вони часто не можуть відрізнити те, чи є такі люди природними, а чи ж фальшивими. Ось чому так багато дурисвітів і шахраїв домагаються успіху в духовній і релігійній сферах життя...".1

Ця сліпота, невміння відрізнити справжню релігійну людину від того, хто просто демонструє свої релігійні почуття, поруч з іншими причинами, забезпечують успіх астрології, мантиці, спіритизму, "контактерам", "екстрасенсам", "цілителям", "духовидцям", "гуру", провідникам різних екзотичних релігійних культів східного і західного походження.

Із своїм входженням в "інформаційну еру" суспільство робить настільки значний крок вперед, що оцінити можливі наслідки цієї трансформації на сьогодні в їх повному обсязі взагалі здається неможливим. Але один з негативних неслідків цих докорінних змін виявився досить рельєфно. Це -зростання процесу маргіналізації суспільства, що істотно впливає на відтворення "вторинних", в тому числі і натуралістичних міфів, а ще більше - різних нетрадиційних вірувань, що реалізують у своїй діяльності постулати "актуальної есхатології"".

Важливою для розуміння характеру процесу виникнення і відтворення натуралістичних міфів проблема маргінальності. Тут насамперед слід мати на оці те, що маргінали сьогодні - це та частина населення, яка або відкинута, або ж сама відкидає його. Це такі особи або порівняно невеликі групи людей, які знаходяться на периферії, за межами сталих соціальних структур. Саме маргінальні або ж маргіналізовані верстви населення країни нині є ґрунтом, на якому надто плідно проростають різні маргіналізовані, світоглядні формоутворення, до яких належать також і натуралістичні міфи.

Типовим відображенням саме цього боку проблеми став феномен АУМ

1 Фромм Э. Иметь или быть? - М., 1986. - С. 173.


Тема 29. Вільнодумство, секуляризація та натуралістична міфотворчість - 821

вияви змін духовності

Сінрікьо в Японії. Трагедія, пов'язана з діяльністю цієї релігійної спільноти, дає можливість зробити певні узагальнення. У цьому випадку маємо справу з явними маргіналами, що виявляють нову реакцію на процеси в постіндустріальних суспільствах. Серед цих добре освічених технократичних маргіналів не рідкість відомі актори, філософи, діячі культури. Вони ратують не просто за якісь кращі соціальні моделі суспільства, а й розмірковують про філософські космологічні матерії, вдягаються у шати проповідників релігійних сект, що не мають ніякого відношення до традиційних вірувань. Вони космополітичні, а відтак ареною своєї діяльності вважать увесь світ. Вони водночас і фанатичні, і досить прагматичні. їх нова віра і високі ідеали поєднуються з патологічним прагненням грошей і влади. Типологічно вони дечим нагадують наднаціональні мафіозні утворення.

АУМ Сінрікьо - не поодиноке явище, У цьому зв'язку слід згадати також "Гілку Давида" (США), "Храм Сонця" (Швейцарія). Певною мірою загрозу для стабільності суспільства демонструвало в Україні в 1992-1993 роках і Велике Біле Братство. Тут якраз мало місце поєднання маргінальності як соціального феномену з натуралістичними міфами. Зацікавленість проблемами біополя, біоенергетики, "прихованих можливостей людини", що уособилась в персоні Ю.Кривоногова і очолюваного ним "Інституту Душі", переросла в форму натуралістичного міфу і перетворилася в релігійну течію "юсмаліан" з яскраво вираженими есхатологічними очікуваннями. В діяльності цієї нової релігійної течії виразно поєдналися міф, релігія і політика.

Поява і діяльність Церкви Білого Братства - це лише перший дзвоник. Нині в Україні відбувається таке розгортання і прискорення різноманіття духовних процесів, наслідки яких взагалі передбачити неможливо. Спостерігається визрівання якихось небачених і неочікуваних гібридів вірувань в чаклунів і ведунів, у провидців, ясновидців, вурдалаків з версіями про приліт інопланетян, контакти із світовим розумом, про космічні енергії, що проникають просто в нутро людини, якщо широко у неї розкриті очі, і т.п. Виникнення таких "гібридів" може в перспективі перевершити наслідки діяльності і Білого Братства, і АУМ Сінрікьо.

В соціально-психологічному плані як ірраціоналізм, містицизм, численні вияви нової релігійності, так, власне, і натуралістичне міфотворення є віддзеркаленням матеріальних засад життя наших сучасників. За умов, коли не спрацьовують знання та логіка, набуті людиною в "нормальних" умовах соціального буття, в суспільстві кризового стану відтворюється особливий пралогічний стиль мислення, який вдало описав ЛЛеві-Брюль на основі спостережень над людьми архаїчного суспільства. Саме такий стиль мислення, що відтворює основоположення "вторинного", в тому числі й натуралістичного міфу. Спростовані й відкинуті декілька разів в минулому натуралістичні міфи


822 Розділ V. Релігія і сучасність

відтворюються вкотре знову, правда вже в інших формах. Так, ненаукові, антинаукові пояснення подій в Бермудському трикутнику замінюються розповідями про "Пермську зону". На зміну екстрасенсам приходять чаклуни, що мимохідь вирішують усі проблеми людського буття, а на зміну гаданням астрологів, що скандально не збулися в минулому, приходять нові, ще більш багатообіцяючі прогнози. Так посилюється "шизоїдізація" постсоціалістичного суспільства, розхитується його психологічна стійкість, психічне здоров'я. Значну роль в цьому відіграють саме натуралістичні міфи.

В збуреній свідомості постсоціалістичного суспільства натуралістичний міф (як і міф архаїчного суспільства) виконує надзвичайно важливу функцію. Вона полягає в тому, що на різних поверхах, шарах і прошарках маргіналізованих субкультур сьогодення міф сприяє ілюзорному "олюдненню" світу, в якому людині жити незатишно, де вона почуває себе незахищеною і скривдженою. В натуралістичному міфі відбувається зорієнтована на вирішення цього завдання своєрідна світоглядна "агглютинація" різнорідних елементів духовної культури - фрагментів сучасної наукової картини світу, наукової фантастики, соціальних сподівань, різних формоутворень релігійного світогляду, що функціонують за межами віровчень традиційної релігії тощо. Натуралістичний міф сьогодні функціонує також на різних рівнях суспільної свідомості: якщо раніше він апелював переважно до буденної свідомості, то зараз ми спостерігаємо його нову теоритизацію. Значно розширюється також та "соціальна ніша", в якій він існує. Якщо в 50-80-х роках нашого століття натуралістичний міф існував і відтворювався у трьох сферах - в науці, у сфері популяризації знань і в сфері власне мистецтва й не існував як автономне формоутворення масової свідомості, то на межі 80-90-х років ситуація докорінно змінилася. В наш час, за умов "дикої-", нецивілізованої комерціалізації, міф набув автономного життя, почав активно використовувати у свій зміст і науку, і мистецтво, і засоби масової інформації. Автономне існування міфу в світоглядній свідомості суспільства, його здатність до взаємодії з різними світоглядними формоутвореннями перетворює його на помітний чинник нової свідомості постсоціалістичного суспільства.

На трансформацію натуралістичного міфу в постсоціалістичному суспільстві докорінним чином вплинули ще дві фундаментальні обставини. По-перше, діалектичний матеріалізм як напрямок в філософії, що був пов'язаний з конкретними соціальними інституціями (авторитет яких не був беззаперечним), втратив роль монопольного засобу формування масової світоглядної свідомості суспільства. Натуралістичний міф набув можливість відтворюватися вже на засадах інших філософських систем. Це зумовило втрату ним офіційно-оптимістичного забарвлення, набуття апокаліптичних мотивів, підсилюваних побоюванням людини сьогодення за своє майбуття. По-друге, в постсоціалістичному суспільстві докорінно змінився статус релігії і як


Тема 29. Вільнодумство, секуляризація та натуралістична міфотворчість - 823

вияви змін духовності

соціального інституту, і як світогляду. Вона почала розглядатися не як якесь "залишкове явище", не як "пережиток", а як повноправний чинник тієї екології культури, що визначає зріле, демократичне, толерантне суспільство. А ця обставина, в свою чергу, не могла не вплинути на світоглядну свідомість суспільства в цілому, а також на процеси, "механізми" відтворення і трансляції натуралістичних міфів.

Важливою особливістю сучасної релігійної свідомості, яка помітно впливає на поширення буття натуралістичного міфу сьогодення, є її розмитість, нечіткість, "навантаженість" фрагментами світоглядних форм різної природи.

В наш час масовим явищем став віруючий, який не бере участі в культових діях, вважаючи їх взагалі зайвими, вдається до вільного тлумачення "священних книг" своєї релігії. В пошуках Бога він виходить за межі християнства, прагне до таких міжконфесійних і світоглядних синтезів, можливість яких заперечується офіційною богословською думкою. Такий віруючий з великою зацікавленістю пізнає "священні книги" не своїх релігій, звертається подеколи до астрологів, чаклунів, гадалок, із цікавістю вислуховує міркування "контактерів", навіть "відчуває" на собі якийсь ворожий вплив інопланетян або ж випромінювань "психогенераторів".

Означені тут суперечливі явища свідчать про складність тих процесів, які відбуваються у свідомості нового віруючого і впливають на відтворення натуралістичних міфів. За всім цим "світоглядним різнобарв'ям" проглядається беззаперечний факт - можливість функціонування не тільки власне в релігійній й в позарелігійній свідомості різних типів уявлень про надприродне. Чуттєво-надчуттєвий тип цих уявлень нині існує поруч з демонічним й теїстичним. Саме такий світоглядний стан в суспільстві безпосередньо впливає і на відтворення натуралістичних міфів. Взаємодія структур останніх з різними типами уявлень про надприродне продукує досить строкаті світоглядні концепції: містичні, де переважає чуттєво-надчуттєвий тип надприродного; містико-релігійні, де переважає теїстичний тип. Однак слід зауважити, що між ними немає якоїсь непрохідної межі. Вони взаємодіють, переплітаються, що, в свою чергу, є спонукальною силою розвитку натуралістичних концепцій. Крім того, взаємодія з уявленнями про надприродне докорінно змінює і часову орієнтацію натуралістичного міфу. Якщо в попередні часи він був орієнтований на майбутнє, то сьогодні він парадоксальним чином поєднує цю орієнтацію з презентизмом в процедурах "ретропояснень" різних феноменів, що знаходяться в центрі сучасних міфологічних побудов.

Натуралістичний міф сьогодні демонструє зв'язок з певною культурною традицією. Він насамперед спирається на споріднені елементи культури минулих епох. Але робить він це в "полегшеній", обмеженій формі і тим самим сприяє реінтерпретації в прийнятній для нашого сучасника формі концепцій,


824 Розділ V. Релігія і сучасність

ідей, уявлень, що були витіснені на периферію культури і зберігалися там в латентному стані. Взаємодія сучасного натуралістичного міфу з "вторинними" світоглядними формоутвореннями міфологічної природи має несподівані наслідки. З одного боку, своєрідне "друге дихання" набувають концепції, які, здавалося б, були подолані остаточно, а з другого - неухильно розширюється ареал культурного буття самого натуралістичного міфу.

Ця тенденція досить рельєфно позначилася на феномені спіритизму. Архаїчне "столовертіння" і "духобачення" набуло в постсоціалістичному суспільстві справжнього "ренесансу". Але на сьогодні тези спіритизму, що були сформульовані ще в XIX столітті, обґрунтовуються посиланнями на "енерго-інформаційне поле", асимілюють до свого складу, з одного боку, позанаукові уявлення про "життя після життя", спостереження "полтергейстрів" тощо. З другого ж боку, спіритизм, модернізований за допомогою натуралістичного міфу, сприяє відродженню дохристиянських, язичницьких уявлень про духів, домових тощо.

Натуралістичний міф сьогодення істотно впливає і на відтворення такого більш архаїчного, ніж спіритизм, елементу культури як астрологія, що має тисячолітню і суперечливу історію розвитку. Астрологія, яка виникла в І тисячолітті до н.е. в Стародавньому Вавилоні, органічно влилася у вавілонсько-ассірійську культуру. В специфічній формі вона відобразила нестабільність, катастрофізм історичного, соціально-політичного розвитку Дворіччя, невпевненість у майбутньому не тільки окремої людини, але й соціальних верств і спільнот. Органічно "демократизована" астрологія пізніше вписалася в культуру античного суспільства часів занепаду. Пожвавлення астрологічних уявлень відбувається на межі середньовіччя, Нового часу. Саме у культурі Відродження гороскоп стає помітним і значимим елементом. Під могутнім впливом ідей європейського Просвітництва астрологія майже зникає з обрію культури Нового часу, хоч це зникнення було тимчасовим.

Катастрофізм соціально-історичного розвитку XX століття сприяв відродженню астрології. І це не тільки в західному, а й з певним запізненням у радянському і постсоціалістичному суспільстві. Ще в 70-ті роки гороскопи існували тут на периферії культури, їх розмножували на друкованих машинах. І були вони дивиною. За часів перебудови вони впевнено утвердилися на шпальтах газет, заповнили часописи. Астрологічні прогнози з цього часу почали займати дедалі більший телевізійних час. Поступово сфера астрологічних прогнозів розширилася. З питань регулювання особистого життя вони поступово переключилися на рекомендації у сфері бізнесу, політики. Власними астрологами обзавелися численні представники постсоціалістичної криміналізованої "еліти". Але сьогодні не тільки вони, а все більше коло знедолених сучасників шукає відповіді на болючі питання власного буття не в земних джерелах, а під впливом пропаганди їх засобами мас-медіа з надією


Тема 29. Вільнодумство, секуляризація та натуралістична міфотворчість - 825

вияви змін духовності

також звертається до волі зірок.

Натуралістичний міф знаходиться в діалектичному зв'язку з окультизмом - складною і змінною системою, яка включає в себе відмінні за змістом культурні, релігійні, філософські уявлення різних часів і народів про існування надприродних сил, про живий Всесвіт, можливість досягнення бажаних змін в природному, а особливо в соціальному світі за допомогою "таємних", езотеричних знань, формул, обрядів. Саме езотеризм окультної традиції сприяє її взаємодії з міфом, що набув за рахунок "освоєння" минулого нового часового виміру. В окультизмі натуралістичний міф знаходить своє "ретропояснення", а сам окультизм - більш прийнятну для сучасника оболонку й аргументацію на свою користь.

Власне звідси випливає інтерес не тільки до репринтних і сучасних видань з астрології, але й "чорної-" і "білої-" магії, записок чаклунів, волхвів тощо. Одним із проявів "окультуреного окультизму" є також і віра в існування фатально-телеологічної закономірності, своєрідної динамічної характеристики, що визначає всі події в світі, віру в можливість пізнання цієї сили засобами мантики. Звідси - бум пророцтв, числової містики, відродження кабалістичних уявлень. Інтеграція натуралістичних міфів сучасності і "вторинних" світоглядних формоутворень минулого відбувається в контексті шаманського ("неошаманського") досвіду.

У збуреній свідомості постсоціалістичного суспільства актуалізуються важливі чинники й зовсім архаїчного міфу. Так, зокрема, на новому культурному грунті відтворюється модернове шаманство. Шаманський досвід, що, здавалося б, лишався лише елементом етнографічної екзотики, увійшов у підвалини езотеричної традиції, до якої апелює натуралістичний міф сьогодення. Езотерична традиція, створена духовидцями, осяйними, виходить з іншого, не емпіричного пізнання дійсності. Саме тому, що в масовій свідомості оцінки науки набувають негативного змісту, сподівання на її могутність дедалі більше не виправдовується. Езотеризм і шаманізм стають розповсюдженими феноменами постсоціалістичної свідомості. Про це свідчить, зокрема, сталий інтерес до праць Р.Баха, К.Кастансді, Дж.Хармера та ін.

На початку 90-х років надбанням загалу стала й вітчизняна система досвіду, яка є парадоксальним відлунням тих процесів, що відбувалися в "новій релігійній свідомості" на межі ХІХ-ХХ століть. Мова йде про "Розу Світу" Д.Андреєва. В загальному історичному культурному контексті цей витвір може бути порівняний хіба що з "Божественною комедією" Данте. Як і останній, Д.Андреєв відтворює яскраву концепцію світобудови. Але у "Данте XX сторіччя" ця концепція істотно відрізняється від попередніх світоглядних систем, які були вироблені в минулому. Вона пориває із всією екзотеричною традицією Новітнього часу. Віддзеркаливши поневіряння культури XX



Розділ V. Релігія і сучасність


сторіччя, концепція Д.Андреєва органічно поєднує в собі елементи актуального містичного досвіду. В ній можна помітити фрагменти інтуїції містиків різних часів і народів, чималі знання історії світової культури, образи поезії й живопису, вплив музикальних творів, а також елементи наукової картини світу, зокрема уявлення про багатомірність простору, що формулювалися некласичною наукою. Не випадково, що в нашому сьогоднішньому суспільстві ця система знаходить послідовників, коло яких помітно розширюється.

Пропонуючи себе як контратезу дегуманізованій науці у сучасній культурі, діяльність шамана, мага і чаклуна (в даному випадку їх різниця не є істотною), виступає як різновид певної граничної практики, що парадоксальним чином задовольняє реальні соціальні потреби. Містифікована "уфологія", контакторські сюжети, екстрасенсорика (як і більш старовинні - астрологія, спіритизм, окультизм) є не що інше, як різновиди парадоксальної практики, її хибне віддзеркалення.

Але, попри всі закиди на адресу сучасної містики взагалі і натуралістичного міфотворення зокрема, слід мати на увазі, що вони не є тільки заповнювачами "екзистенціонального вакууму", що утворився в нашому суспільстві наприкінці XX сторіччя. "Контакторські" побудови, актуалізація містичного досвіду минулих епох в сьогоденні створюють враження у масовій свідомості про те, що відкриваються нові обрії, що якась надлюдська, надприродна, надсвітова реальність стукає у свідомість людей, намагається прилучити людство до такого типу розвитку, де людину розумну наслідує людина духовна, а не мертві, ворожі механізми, або "людина виробляюча" і "людина споживаюча". Натуралістичний міф, таким чином, дає надію нашому сучаснику і тим самим вабить до себе бентежні душі.

Поширення натуралістичних міфів в масовій свідомості постсоціалістичного суспільства, як і спіритичних, астрологічних, окультно-магічних, неошаманських уявлень, викликають суперечливі оцінки збоку традиційних конфесій. Всі ці явища, як правило, зазнають беззастережного засудження ними. Вони розглядаються як прояв демонічного світу, ознаки майбутнього приходу Антихриста, якому передують нібито намагання утворити "єдину всесвітню церкву". Водночас з боку мирян ми бачимо зацікавленість і навіть стійке захоплення східними релігіями, натуралістичними міфами, численні спроби поєднати ідеї традиційно-доктринальних релігій з концепціями позарелігійного змісту. Всі ці оцінки сучасного "вторинного" міфотворення впливають на актуальний стан масової свідомості, підвищують "онтологічний статус" цих світоглядних формоутворень в очах сучасників. Відтак, вони істотно впливають на трансформацію містичних, містико-релігійних концепцій в релігійно-містичні. І що характерно, чим категоричніші оцінки "вторинного" міфотворення з боку релігійних чинників, тим більшого прискорення набуває означений процес.


Тема 29. Вільнодумство, секуляризація та натуралістична міфотворчість - 827

вияви змін духовності

Натуралістичний міф стає помітним феноменом масової свідомості. Певним підтвердженням цього можуть бути результати конкретно-соціологічних досліджень, проведених серед молоді, які засвідчують, що віра в можливість екстрасенсів, існування телепатії та "літаючих тарілок" має тенденцію тут до зростання, так само як і віра в якісь безособові сили Всесвіту. При цьому якщо в найбільш розвинуті натуралістичні міфи вірить близько половини опитаних, то впевненість в існування динамічної характеристики наближається до двох третин. Дослідження засвідчило також певне зростання серед респондентів тих, хто вірить в "життя після життя". В подібному ж напрямку змінюється й ставлення до астрології і не в останню чергу під впливом "астрологічного буму" в засобах масової інформації. Впевненість в існуванні полтергейстів дещо зменшилася. В цьому проявився нетривкий характер цих повідомлень в тих же засобах масової інформації. Віра в існування телекінезу помітних змін не зазнала: серед опитаних майже вдвоє більше не вірить в його існування, ніж тих, хто вірить. Оживилися найбільш архаїчні вірування в "наврочення", "зіпсування" тощо.

Що стосується віри в різні біблійні чудеса й існування чорта, то тут спостерігається дещо специфічна картина, на якій позначилася помітна глибина секуляризації нашого суспільства: це питання не сприймається молодими респондентами досить серйозно.

Поглиблений філософсько-світоглядний аналіз натуралістичного міфотворення є актуальною міждисциплінарною проблемою, яка потребує для свого розв'язання ще значних зусиль філософів, релігієзнавців, соціологів, психологів, правознавців, фахівців інших галузей знань. Від її успішного вирішення значною мірою залежить духовний клімат нашого суспільства, стан його свідомості.


828Розділ V. Релігія і сучасність

Контрольні завдання і запитання

1. Розкрийте джерела вільнодумства і охарактеризуйте основні його форми.

2. В чому особливість вільнодумства різних етапів духовної історії людства і хто їх репрезентував?

3. Назвіть основні напрями сучасного вільнодумства й дайте коротку характеристику їх.

4. В чому сутність атеїзму як духовного феномену?

5. Що таке секуляризація і чим вона спричинена?

6. Які натуралістичні міфи поширилися і під впливом чого в останнє півстоліття?

Тематика рефератів

1. Природа і різновиди вільнодумства.

2. Атеїзм як форма духовності.

3. Секуляризація як закономірність духовного розвитку.

4. Вільнодумство в історії української духовності.

5. Натуралістична міфотворчість як білярелігійна свідомість.

Рекомендована література

1. Григоренко А.Ю. Сон разума рождает чудовища. - М., 1986.

2. Кичанова И. Пути и перепутья буржуазного атеизма. - М, 1986.

3. Колодний A.M. Атеїзм як форма світоглядного знання. - К., 1984.

4. Любак Анри. Драма атеистического гуманизма. - Милан-Москва. -1997.

5. От Эразма Роттердамского до Бертрана Рассела. - М., 1969.

6. Свободомыслие и атеизм в древности, средние века и в эпоху Возрождения. - М., 1986.

7. Тажуризина 3. Идеи свободомыслия в истории культуры. - М., 1987.

8. Черній A.M. Онтологія духовності. - К., 1996.


ТЕМА XXX РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В НЕЗАЛЕЖНІЙ УКРАЇНІ

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти