ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Київський університет туризму,

Загрузка...

Форма № Н – 3.04

Київський університет туризму,

Економіки і права

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з НМР

Г.С.Цехмістрова

«10» вересня 2013 року

 

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ЛОГІКА

Напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

Київ – 2014 р.

МЕТА І ЗАВТАННЯ ВИВЧЕННЯ КУРСУ

Метавикладання начальної дисципліни: збагачення знанням про логіку-філософську науку, що вивчає форми, закони та прийоми мислення, за допомогою яких людина пізнає оточуючий світ. Знання логіки збагачує майбутнього спеціаліста культурою логічного мислення-складовою і невід’ємною частиною духовної культури особистості.

Завдання вивчення навчальної дисципліни:

а) озброєння знанням логіки як науки і тим самим піднесення культури мислення й мови;

б)узгодження викладання логіки з профілем факультету;

в) забезпечення тісного зв’язку вивчення логіки з майбутньою практичною діяльністю спеціаліста, з сучасністю.

Місценавчальної дисципліни в системі професійних знань: Логіка покликана формувати засади правильного мислення, показати, що в плюралізмі думок повинен переважати критерій істини-практика.

Інтегрованівимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни: Студенти повинні прослухати лекційний курс, засвоїти всі теми семінарських занять, опрацювати рекомендовану літературу, вміти застосовувати отримані знання в розв’язанні практичних завдань, розвиває культуру мислення.

В результаті вивчення дисциплін студент повинен

ЗНАТИ: основні принципи і закони правильного мислення.

УМІТИ: розкривати зміст основних форм абстрактного мислення-поняття, судження та умовивід.

Міждисциплінарнізв’язки навчальної дисципліни: Логіка є складовою частиною філософських дисциплін. Логіка покликана формувати засади правильного мислення, а її викладання – піднести престиж самої логіки, права, філософії, економічних та інших суспільних наук.

2.Тематичний план.

№ п/п Назва теми Всього Аудиторські заняття лекції семінари С.Р.С.
Предмет, структура і завдання логіки. 2 2
Екскурс в історію логіки. 4 2
Поняття. 2 2
Судження. 2 2
Основні закони логіки. 2 2
Умовивід. 4 4
Логічні основи теорії аргументації 2 2
  Разом 18 18

Програма курсу

Тема 1.Предмет, структура і завдання логіки.

Роль мислення в пізнанні. Процес мислення та його внутрішня структура. Абстрактне мислення і його характерні особливості. Два елементи думки, суб’єкт і предмет. Визначення логіки як науки. Логіка-наука про закони та форми правильного мислення. Логіка формальна і діалектична, їх співвідношення. Основні етапи розвитку логіки. Сучасний етап розвитку формальної логіки. Логіка та інші науки про мислення. Логіка і філософія. Логіка і психологія. Логіка і конкретні науки. Значення логіки для науки і техніки. Роль логіки у формування наукових переконань. Логіка та інші науки. Логіка і лінгвістика. Логіка і математика. Логіка та інформатика. Логіка і комплекс економічних та гуманітарних наук. Логічна культура особи. Логіка в нашій професії.

2.Тематичний план.

№ п/п Назва предмету Всього Аудиторські заняття лекції семінари С.Р.С.
Предмет, структура і завдання логіки. Значення логіки для юриста 2 2
Екскурс в історію логіки.
Поняття. Логічний аналіз юридичних понять. 2 1
Судження. Судження у правових контекстах. 2 1
Основні закони логіки.
Умовиводи. Умовиводи у правовій діяльності. 4 2
Логічні основи теорії аргументації. Аргументація у правових текстах 2 2
  Разом 16 8

Програма курсу

Тема 1.Предмет, структура і завдання логіки.

Роль мислення в пізнанні. Процес мислення та його внутрішня структура. Абстрактне мислення і його характерні особливості. Два елементи думки, суб’єкт і предмет. Визначення логіки як науки. Логіка-наука про закони та форми правильного мислення. Логіка формальна і діалектична, їх співвідношення. Основні етапи розвитку логіки. Сучасний етап розвитку формальної логіки. Логіка та інші науки про мислення. Логіка і філософія. Логіка і психологія. Логіка і конкретні науки. Значення логіки для науки і техніки. Роль логіки у формування наукових переконань. Логіка та інші науки. Логіка і лінгвістика. Логіка і математика. Логіка та інформатика. Логіка і комплекс економічних та гуманітарних наук. Логічна культура особи. Логіка в нашій професії.

 

 

Тема 2.Екскурс в історію логіки.

Давньосхідна логіка. Антична логіка. Логіка олеатів. Софістична логіка. Логіка Сократа: індукція, дефініція, маєвтика. Внесок Платона у розвиток логіки. Логічна теорія Аристотеля. Середньовічна логіка. Логіка Нового часу. Логічна наука у XIX ст.: німецька класична філософія, психологізм, гносеологічний напрям. Екстенсиональна логіка – класична логіка. Інтенсиональна – некласична логіка. Логіка і філософія: методологічні передумови аналізу їх взаємозв’язку. Питання про статус сучасної формальної логіки. Метод вирішення філософських проблем логічний вираз. До формальний етап. Формальний етап. Етап змістовної інтерпретації. Сучасні теорії значення. Теорія мовних актів. Багатозначні логіки. Алектична модальна логіка. Часова тривалість. Епістемістична логіка. Деонтична логіка. Логіка запитань і відповідей. Логіка практичних міркувань.

Тема 3. Поняття.

Поняття як форма мислення. Уявлення, поняття, слово. Мовні засоби виразу поняття. Визначення понять. Характеристика предмета думки, відображеного в понятті. Зміст поняття. Обсяг поняття. Елементи теорії множин. Види понять. Логічні відношення між поняттями. Узагальнення та обмеження понять. Визначення понять. Правила визначення понять. Логічний поділ понять. Правила поділу понять.

Тема 4.Судження.

Судження як форма мислення. Загальна характеристика судження. Структура судження. Судження і речення. Класифікація суджень. Основні види суджень. Атрибутивні судження. Логічні віднесення між атрибутивними судженнями. Судження з відношеннями, судження існування. Судження за модальністю. Розподіл термінів. Правила розподіленості термінів. Перетворення суджень. Сумісні та несумісні судження. Співвідношення істинності і хибності суджень. Складні судження. Види складних суджень. Логічні відношення між складними судженнями. Логіка висловлювання та логіка предикатів. Логічний квадрат. Таблиці істинності. Логічний аналіз висловлювань.

Тема 5.Основні закони логіки.

Поняття логічного закону. Основні риси кожної правильної думки: визначеність, логічна несуперечливість, послідовність і обгрунтованість. Закон тотожності. Закон суперечності. Закон виключеного третього. Закон достатної підстави. Інші закони логіки. Істинність і формальна правильність міркування. Взаємозв’язок законів мислення. Методологічна функція законів логіки.

Тема 6.Умовиводи.

Умовивід як форма мислення. Загальна характеристика умовиводів. Форми і види умовиводів. Дедуктивні умовиводи: загальні положення. Простий категоричний силогізм. Загальні правила силогізму. Фігури і модуси категоричного силогізму. Логічні помилки в силогізмах. Умовиводи із суджень з відношеннями. Скорочений силогізм. Умовні умовиводи. Розділовий умовивід. Умовно-розділові умовиводи. Умовно-розділові умовиводи. Пізнавальна роль дедукції. Загальна характеристика індивідуального умовиводу. Індукція та її види. Популярна індукція. Наукова індукція, або методи знаходження причинних зв’язків. Характеристика методів знаходження причинних зв’язків. Помилка в індуктивних умовиводах. Зв'язок індукції і дедукції. Поняття аналогії в логічному мисленні. Сутність умовиводу за аналогією. Аналогія як умовивід та його структура: судження про наявність основи у зразка; судження про наявність основи у суб’єкта; судження про наявність переносної ознаки у зразка, судження про наявність переносної ознаки у суб’єкта. Види аналогій: аналогія властивостей, аналогія відношень. Правила умовиводу за аналогією. Умови підвищення ефективності аналогій. Аналогія та моделювання. Історичні аналогії та параметри.

Плани семінарських занять.

Тема 3.Поняття.

1. Поняття як форма мислення. Обсяг і зміст поняття.

2. Види поняття. Відношення між поняттями.

3. Операції з поняттями.

4. Поділ понять.

5. Визначення понять.

Тема 4. Судження.

1. Загальна характеристика суджень. Судження як форма мислення.

2. Класифікація суджень.

3. Основні види суджень.

4. Розподіленість термінів.

5. Логіка висловлювань та логіка предикатів.

6. Відношення між судженнями. «Логічний квадрат».

Тема 6. Умовиводи.

1. Безпосередні та опосередковані умовиводи.

2. Дедуктивні умовиводи.

3. Індуктивні умовиводи.

4. Умовиводи по аналогії.

Тема 3. Поняття

Теоретичне завдання:

1. Що таке властивість предмета, а що – ознака поняття?

2. Які ознаки належать до видових, а які – до родових?

3. В якому відношенні перебувають зміст і обсяг поняття?

4. Чим подібні сумісні та несумісні поняття?

5. Яке значення мають операції обмеження й узагальнення понять?

6. Як співвідносяться поняття «поділ» і «класифікація»?

7. Яке значення мають операції додавання, множення і віднімання понять?

8. Яке значення має логічна операція визначення?

Практичне завдання:

1. Назвіть кілька прикладів:

· Понять, виражених одним, двома чи кількома словами;

· Синонімів і омонімів;

· Одних і тих самих понять, виражених засобами рідної чи іноземних мов;

· Слів, які виражають понять

Спираючись на названі Вами приклади, розкрийте співвідношення між поняттями і відповідними словами (ім’ям).

2. Які поняття є родовими, а які – видовими стосовно таких понять:

«людина», «майстер», «економіст», «соціальна група», «переконлива перемога», «вартість», «гумореска», «балада», «комп’ютер», «автомобіль»?

3. Наведіть по кілька прикладів кожного різновиду понять (загальних і одиничних; позитивних і негативних; конкретних і абстрактних, співвідносних і безвідносних; збірних і незбірних).

4. Наведіть приклади відомих Вам різновидів визначення.

5. Зобразіть за допомогою круглих схем співвідношення обсягів таких понять:

· «мати», «вчителька», «сестра», «спортсменка», «митець», «мати космонавта»;

· «економіст», «спортсмен», «здібність», «фінансовий директор», «музичний слух», «темперамент»;

· «пісня», «музичний твір», «октава», «романс», «тембр», «твір мистецтва», «народна пісня», «арія», «українська народна пісня».

6. Утворіть суми таких понять (і зобразіть одержані результати графічно з допомогою кругових схем):

· «істинний», «неістинний» (тобто «істинний або неістинний»);

· «інженер», «митець»;

· «флора», «фауна»;

7. Помножте таке поняття (одержані результати зобразіть з допомогою кругових схем):

· «іменник», «займенник» (тобто – «іменник і займенник»);

· «бухгалтер», «митець»;

· «прямокутник», «рівнокутний паралелограм».

Тема 4. Судження

Теоретичне завдання:

1. Чим судження як форма мислення відрізняється від поняття?

2. Що таке пропозиційна функція?

3. Що є основою поділу суджень за кількістю та якістю одночасно?

4. Як за формальними ознаками визначити роз подільність (чи нерозподільність) суб’єкта судження?

5. Як за формальними ознаками встановити, розподіленим чи нерозподіленим є предмет?

6. За яких умов «логічний квадрат» має сенс?

7. За яких умов кон’юнкція є істинною?

8. За яких умов є істинною нестрога диз’юнкція?

9. За яких умов є істинною строга диз’юнкція?

10. За яких умов є хибною імплікація?

11. За яких умов є істинною еквіваленція?

12. Що характерне для операції заперечення?

13. Яке значення має логіка предикатів?

Практичне завдання:

1. З’ясуйте, які з цих печень виражають судження(свої димки обґрунтуйте):

· Що називається ямбом?

· Нарешті прийшла весна;

· Хай живе демократія!

2. Знайти суб’єкти і предикат у таких судженнях:

· Буття визначає свідомість;

· «Майбутнє світле і прекрасне» (М.Г. Чернишевський);

· Ця праця допомогла мені пережити страшну епоху;

3. Визначте будову таких суджень (взятих у конспекті):

· Хто переміг у цьому матчі? У цьому матчі перемогли студенти;

· Чи перемогли у цьому матчі студенти? Так! У цьому матчі студенти перемогли ( У цьому матчі перемогли студенти);

· Що роблять діти? Діти співають;

4. Визначте вид таких суджень:

· Володимир – брат Василя;

· Або ви будете відвідувати заняття, або вам доведеться розпрощатися з вузом;

· Гегель – геніальний філософ;

5. Визначте кількість і якість таких суджень:

· Майже кожна людина має той чи інший талант;

· Вулкани – гори;

· Всі, крім одного, студенти нашої групи добре засвоїли курс логіки;

6. Встановіть розподіленість термінів у таких судженнях(відношення між термінами зобразіть за допомогою кругових схем):

· Деякі звуки - голосні;

· Будь яке поняття має зміст;

· Ніхто не став заперечувати цієї версії;

7. З’ясуйте, які з цих складових висловлювань є «завжди істинними» законами логіки), які – «завжди хибними», а які невизначеними (здійсненими):

· (А^-A) [B (C^F) D];

· (А^B C);

· (A^B^C^-A)^(C D);

· (A B^C) (C D) (A B C -A)$

· (A B)^(C^-C);

· (A C)^(C A)^(D^C^-D);

· (A^B^C^-B);

· (A^B^C -A [A (B^C D)^F];

·

(( (
[A (B^C D)^F];

· [A (B^C D)^F] (A C -A);

· [(A^B^-A) C];

· (A B) (C -C).

Тема 6. Умовиводи.

1. Чим відрізняються умовиводи від опосередкованих?

2. На які види поділяють дедуктивні умовиводи залежно від того, з яких суджень вони складаються?

3. Як встановити структуру силогізму?

4. Які Ви знаєте правила термінів силогізму?

5. Чим відрізняються фігури силогізму?

6. Які Ви знаєте значення терміна «модус силогізму»?

7. Які Ви знаєте модуси розділово-категоричного умовиводу?

8. Які Ви знаєте модуси умовно-категоричного умовиводу?

9. Що таке дилема, трилема, полілема?

10. Чим індуктивні умовиводи відрізняються від дедуктивних?

11. Які Ви знаєте методи встановлення причинних зв’язків між явищами?

12. Як можна підвищити ймовірність висновків за аналогією?

Практичне завдання:

1. Визначте засновки (більший і менший), висносок, а також терміни (середній, більший і менший) у таких силогізмах:

· (В)Число 13 – просте, бо воно ділиться лише на одиниць і саме на себе, а ті числа, які діляться лише на одиниць і самі на себе, є простими;

· Всі ліки корисні, отже, й деякі отрути корисні, бо деякі з них – ліки;

· Оскільки цей силогізм правильний, то він має три терміни, адже відомо, що кожний правильний силогізм має три терміни.

2. Чи правильні ці силогізми? Якщо ні, то які правила засновників у них порушені?

· Деякі ромби – квадрати. Деякі прямокутники – квадрати.

Отже, деякі прямокутники – ромби.

· Будь-який неправильний силогізм не відповідає правилам логіки. Цей силогізм неправильний.

Отже, він не відповідає правилам логіки.

· Всі прості числа діляться лише на одиницю і самі на себе. Це число просте.

Отже, воно ділиться лише на одиницю і саме на себе.

5. Наведіть по одному прикладу на кожний правильний модус:

· За першою фігурою – ЕАЕ;

· За другою фігурою – АОО;

· За третьою фігурою – ААІ;

· За четвертою фігурою – ААІ.

6. Визначте вид цих індуктивних умовиводів:

· Гострий кут має вершину. Прямий кут має вершину. Тупий кут має вершину. Отже, всі кути мають вершину;

· Перша фігура силогізму має спеціальні правила. Друга фігура силогізму має свої спеціальні правила. Третя фігура силогізму має свої спеціальні правила. Отже, всі фігури силогізму мають свої спеціальні правила;

· Сонце має кулясту форму, Земля має кулясту форму. Місяць має кулясту форму. Отже, всі небесні тіла мають кулясту форму.

7. Визначте структуру такої аналогії:

Той, хто захоплюється практикою без науки, нагадує керманича, що проходить на корабель без руля або компаса; в нього ніколи немає впевненості в тому, куди він плине (Леонардо да Вінчі).

Форма № Н – 3.04

Київський університет туризму,

Економіки і права

Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін

 

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з НМР

Г.С.Цехмістрова

«10» вересня 2013 року

 

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти