ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Теплоізоляційні та акустичні матеріали на основі полімерів. Властивості. Застосування у будівництві

Будівельні матеріали для теплової ізоляції огороджувальних конструкцій будівель, промислового та енергетичного обладнання й трубопроводів теплоізоляційними називають. Такі матеріали мають низьку теплопровідність [не більше 0,18 Вт/(м-°С)] і невелику щільність (не вище 600 кг/м3). Застосування теплоізоляційних матеріалів є одним з найважливіших напрямків технічного прогресу в будівництві. При цьому з'являється можливість різко знизити масу конструкцій і витрати на спорудження будівель, раціонально використовувати енергетичні ресурси.

Застосування в будівництві цегляних стін з полегшених ефективними утеплювачами замість суцільної цегляної кладки дозволяє 2...2,5 рази скоротити потреба в цеглі, цементу і вапна, в 3 рази знизити масу конструкцій, транспортні витрати до 30 % знизити вартість стін.

Теплоізоляційні матеріали дозволяють створити легкі стінові панелі, конструкції легких покриттів. Це дає можливість підвищити ступінь індустріалізації будівельних робіт.

Досить ефективним є використання теплоізоляційних матеріалів для ізоляції теплових агрегатів, технологічної апаратури і трубопроводів. Питома вага теплоізоляційних робіт житлово-цивільному будівництві становить близько 1 %, в промисловому будівництві він зростає до 1,8 %, у тому числі в будівництві електростанцій та нафтохімічних об'єктів - до 2,5...3 %. Застосування теплоізоляційних матеріалів в цьому випадку дозволяє знизити витрату палива за рахунок зменшення тепловтрат, а в ряді випадків інтенсифікувати технологічні процеси, поліпшити умови й підвищити продуктивність праці. Дуже важливо використання теплоізоляційних матеріалів у різних холодильних установках для зниження втрат холоду, так як вартість отримання одиниці холоду приблизно в 20 разів вище вартості отримання відповідної одиниці теплоти.

 

 

Важливою характеристикою теплоізоляційних матеріалів є теплопровідність, за величиною якої їх поділяють на три класи: малотеплопроводные - клас А [менше 0,058 Вт/(м-°С)]; средиетеплопроводные - клас Б [0,058...0,116 Вт/(м-°С)]; підвищеної теплопровідності - клас У [не більше 0,18 Вт/(м<°С)].

Внаслідок складності визначення теплопровідності на практиці теплоізоляційні матеріали зазвичай класифікують по щільності, значення якої з відомим ступенем наближення дають уявлення про теплопровідності матеріалу. Всі теплоізоляційні матеріали по щільності (кг/м3) ділять на особливо легкі (ОЛ), мають марки: 15, 25, 35, 50, 75, 100; легкі (Л) - 125, 150, 175, 200, 250, 300 і важкі (Т) - 400, 450, 500, 600. Матеріал, що має середню густину, що не співпадає з показниками марок, відноситься до найближчої більшої марці.

По виду вихідної сировини теплоізоляційні матеріали можуть бути: неорганічні (мінеральні і скляна вата, комірчасті бетони, матеріали на основі азбесту, керамічні та ін) і органічні (деревноволокнисті та деревностружкові плити, очерет, торф'яні плити, матеріали з пластмас і ін). Виготовляють також комбіновані матеріали, складаються з неорганічної та органічної сировини (фіброліт, арболіт, мінеральні волокна з органічним "сполучною).

По зовнішньому вигляду і формі теплоізоляційні матеріали ділять на сипучі і штучні. Сипучі матеріали являють собою пухкі маси порошкоподібного, зернистого або волокнистої будови. В сухому вигляді,їх використовують для засипання в порожнині стін, міжповерхових перекриттів (мінеральна вата, керамзитовий гравій). Деякі порошкоподібні матеріали затвор-.ряют водою і у вигляді мастик наносять на ізольовану поверхню трубопроводів і гарячого обладнання (асбозурит, совелит тощо). Штучні матеріали мають форму і носять назву теплоізоляційних виробів. Їх випускають у вигляді плит, листів, блоків, цегли, фасонних виробів (сегменти, шкаралупи), повсті, матів, рулонів, шнурів та інших виробів. Застосування штучних виробів для теплоізоляції дозволяє поліпшити якість теплоізоляційних огорож,, знизити трудові витрати, вартість і підвищити рівень індустріалізації будівельних робіт порівняно з використанням засипок або мастичної ізоляції.

В залежності від жорсткості (відносної деформації стиснення) під питомою навантаженням 2 кПа теплоізоляційні матеріали ділять на м'які М (стисливість більше 30 %), напівжорсткі ПЖ-відповідно 6...30 %, жорсткі Ж - менше 6 %, підвищеної жорсткості - до 10 % (при питомому навантаженні 4 кПа) і тверді - також до 10 % (при питомому навантаженні 10 кПа).

За характером застосування розрізняють матеріали, що використовуються для ізоляції конструкцій, що знаходяться в звичайних температурних умовах (будівельні теплоізоляційні матеріали), і для ізоляції гарячих поверхонь (монтажні теплоізоляційні матеріали). Деякі теплоізоляційні матеріали придатні як для утеплення будівельних конструкцій, так і для ізоляції гарячих поверхонь (мінеральна і скляна вата, піноскло, комірчасті бетони та ін).

74.Основні властивості деревини

Фізичні властивості деревини: істинна та середня густина, вологість, уси­хання, розбухання, короблення, теплопровідність, пористість та ряд інших.

Істинна густина деревини приблизно однакова для різних порід і становить 1,53...1,55 г/см3.

Середня густина деревини залежить від виду породи, вологості та пористос­ті і може бути в межах 450...900 кг/м3.

Вологість значною мірою зумовлює якість деревини. Розрізняють гігроско­пічну вологу, зв'язану в стінках клітин, та капілярну, яка заповнює міжклітинний простір. При висиханні деревина спочатку втрачає вільну (капілярну) вологу, а далі починає виділяти гігроскопічну.Вологість деревини, що дорівнює 12%, умовно вважається стандартною

Деревина, маючи волокнисту будову й високу пористість, легко поглинає водяні пари з повітря (є гігроскопічною). При тривалому перебуванні на повітрі при сталих умовах деревина набуває вологості, яку називають рівноважною. Стан деревини в момент, коли в її структурі відсутня вільна волога, називають межею гігроскопічної вологості (для різних порід вона становить 23...35% відносно маси сухої деревини).

Усихання, розбухання, короблення деревини відбуваються зі зміною вологос­ті. При висушуванні деревини до межі гігроскопічної вологості її лінійні розміри не змінюються. Зменшення лінійних розмірів та об'єму деревини при видаленні з неї гігроскопічної вологи називають усиханням.Лінійне усихання визначають упоперек волокон у двох напрямах - танген­ціальному та радіальному

Усихання щільних (важких) порід більше, ніж усихання деревини м'яких (легких) порід.

Із зволоженням сухої деревини до досягнення нею границі гігроскопічнос­ті, стінки деревних клітин потовщуються, розбухають, що призводить до збіль­шення розмірів та об'єму виробів. Цей стан називають розбуханням.

Короблення деревини виникає внаслідок неоднакового усихання в різних напрямах. Широкі дошки дужче коробляться, ніж вузькі, а тому ширина дощок, які зазнають під час експлуатації навперемінного зволоження й висушування (підлоги, зовнішня обшивка будівель), не повинна перевищувати 12 см.

Щоб запобігти коробленню й розтріскуванню дерев'яних виробів, треба зас­тосовувати деревину з такою вологістю, яка відповідала б умовам її експлуатації. У колодах тріщини усихання з'являються насамперед на торцях. Щоб зменшити розтріскування торців, їх зафарбовують сумішшю вапна та клею.

Теплопровідність деревини залежить від породи, напряму волокон та во­логості. З підвищенням вологості теплопровідність деревини зростає. Теплопровідність також вища в радіальному напрямі, ніж у тангенці­альному. Теплозахисні властивості деревини широко використовують у будів­ництві.

Електропровідність сухої деревини досить незначна, вона є добрим ізолято­ром, має питомий електричний опір 1013...1015 Ом-м і її відносять до полярних діелектриків.

Стійкість деревини до дії агресивних середовищ досить висока. Слаболужні розчини майже не руйнують деревини; у кислому середовищі руйнування почи­нається при рН<2. У морській воді деревина зберігається гірше ніж у прісній, наприклад, річковій або озерній.

Механічні властивості (міцність при стиску та розтягу, при згині та ско­люванні).

Міцність деревини характеризується здатністю чинити опір зовнішнім меха­нічним впливам і залежить від деревної породи, вологості, наявності вад, місця в стовбурі, де її визначають, тощо.

Механічні властивості деревини визначають на зразках стандартних розмі­рів, які не мають вад, враховуючи рівень їхньої вологості.

Міцність при стиску деревини визначають уздовж та впоперек волокон на зразках-призмах перерізом 20x20 мм і завдовжки 30 мм. Міцність деревини на стиск уздовж волокон у 4...6 разів більша за її міцність впоперек волокон. Міц­ність деревини зменшується зі збільшенням її вологості.

Міцність при розтягу деревини вздовж волокон у 2...З рази більша за міц­ність при стиску й у 20...30 разів вища за міцність при розтягу впоперек волокон. Для окремих порід границя міцності при розтягу досягає 100...200 МПа.

Міцність при розтягу деревини хвойних порід мало залежить від вологості, а для деревини листяних порід цей вплив є значнішим.

Міцність при статичному згині деревини перевищує міцність при стиску вздовж волокон, але менша за міцність при розтягу і становить для різних порід 50...100 МПа. Високі значення при статичному згині дають змогу широко засто­совувати деревину в конструкціях, які працюють на згин (балки, крокви, бруски, настили тощо).

Міцність при сколюванні деревини вздовж волокон становить у середньому 3...13 МПа. Міцність при сколюванні впоперек волокон у 3...4 рази вища за міц­ність при сколюванні вздовж волокон (табл. 10.1), але чистого зрізу практично не буває, оскільки одночасно відбувається стиск і згин волокон.

Статична твердість деревини дорівнює навантаженню, потрібному для вдавлювання в поверхню зразка половини металевої кульки на глибину 5,64 мм (площа відбитка дорівнює 1 см2).

Твердість деревини у поперечному напрямі на 15...50% вища, ніж у радіаль­ному та тангенціальному.

Вади деревини - це недоліки окремих її ділянок, які знижують якість і об­межують можливості використання. Вади деревини можуть бути пов'язані з від­хиленнями від її нормальної будови, пошкодженнями та захворюваннями.

їх поділяють на такі групи: тріщини, сучки, пошкодження комахами, гри­бами, трухлявини, дефекти форми стовбура, вади будови деревини, рани, ненор­мальні відкладення в середині деревини, хімічні забарвлення. Вплив вад на при­датність деревини для будівельних потреб залежить від їхнього місця розташуван­ня, виду, розмірів ураження, а також від призначення деревини.

Пиломатеріали, погонажні вироби, вироби для підлоги - це продукція з де­ревини, виготовлена поздовжнім розпилюванням колод на частини та поздов­жнім і поперечним розкроюванням утворених частин. її випускають у вигляді брусів, брусків, дощок, шпал, обаполів тощо.

Дошки й бруски з деревини осики та вільхи застосовують тільки в житло­вих будинках, лікарнях, дитячих садках і яслах. Дошки для підлог мають гребінь і шпунт, зміщені до нелицьової поверхні.

Паркет штучний призначений для влаштування підлог у приміщеннях жит­лових, громадських, а також допоміжних будівель промислових і сільськогоспо­дарських підприємств.

Дошки паркетні призначені для влаштування підлог у житлових будинках.

Паркетні щити відомі досить давно (ще з XVIII століття) і спочатку засто­совувалися при наборі художнього паркету з різних порід дерев, а зараз викорис­товуються переважно для влаштування підлог у житлових і громадських будівлях.

Мозаїчний паркет виготовляють у вигляді килимів, які складаються з окре­мих планок, наклеєних лицьовою поверхнею на папір або еластичний біостійкий матеріал. Мозаїчний паркет, як і інші види паркету, призначений для влаштуван­ня підлог у житлових і громадських будівлях.

Щити паркетні художні призначені для покриття підлог унікальних буді­вель. Це двошарова дерев'яна основа з лицьовим покриттям із паркетних планок з прямими ребрами, наклеєних на основу у вигляді квадратних елементів, які роз­ташовані у шаховому порядку. Лицьове покриття щитів набирають не менше ніж з трьох різних порід деревини.

В сучасному будівництві застосовують матеріали не тільки з деревини, але й з кори. Наприклад, з кори пробкового дуба виготовляють широкий асортимент тепло- та звукоізоляційних матеріалів, покриттів для стін та підлоги.

Сучасні покриття для підлог із пробки - це багатошарові конструкції, основою яких є агломерована (пресована) пробка, лицьова поверхня якої покрита декоративним шпоном із пробки або цінних порід деревини та кількома шарами захисного лаку або полімерними (вініловими, акриловими, поліуретановими) композиціями.

Для обробки приміщень застосовують фанеру, облицьовану струганим шпо­ном, декоративну фанеру, фанеру бекелізовану і фанерні плити.

Фа­неру підвищеної водостійкості використовують для обшивання зовнішніх стін та виготовлення опалубки, середньої й обмеженої водостійкості - для влаштування внутрішніх перегородок, обшивки стін і стель приміщень.

Деревношаруваті пластики використовують для облицювання внутрішніх приміщень громадських і адміністративних будівель та як конструкційний матеріал.

Деревноволокнисті плити використовують длявнутрішньої обробки будівель, обшивки салонів літаків і кают пароп­лавів застосовують тверді плити; надтверді використовують для покриття підлог.

Цементностружкові плитирекомендується застосовувати для внутрішньої та зовнішньої обшивок панелей стін, плит покриттів, плит перекриттів малопо­верхових будівель; обшивок каркасних перегородок, підвісних стель, санітарно-технічних кабін, екранів, огорож, облицювань, елементів підлог, столярно-будівельних виробів.

Фібролітмає стабільні фізико-механічні властивості й високу якість по­верхні. Його застосовують як декоративний та акустичний матеріал для ізоляції стін та перекриттів.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти