ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Використання деревини в інтер’єрі.

Сучасні покриття для підлог із пробки - це багатошарові конструкції, основою яких є агломерована (пресована) пробка, лицьова поверхня якої покрита декоративним шпоном із пробки або цінних порід деревини та кількома шарами захисного лаку або полімерними (вініловими, акриловими, поліуретановими) композиціями.

Для обробки приміщень застосовують фанеру, облицьовану струганим шпоном, декоративну фанеру, фанеру бекелізовану і фанерні плити.

Деревношаруваті пластики ( папір просочений спец . полімерами)використовують для облицювання внутрішніх приміщень громадських і адміністративних будівель та як конструкційний матеріал.

+ декоративна влас. , (імітація деревини , каменю) , міцність , зручніст у викор. , доступна ціна.

- Токсичність , горючість.

Деревноволокнисті плити (органічні целюлозні волокна вода , синтетик полімери , спец . добавки ) використовують для внутрішньої обробки будівель, обшивки салонів літаків і кают пароплавів застосовують тверді плити; надтверді використовують для покриття підлог. - міцність , ( декоративність.

+ легка в обробці , вигот. Меблів , не горючість.

- Не екологічність

 

Фіброліт має стабільні фізико-механічні властивості й високу якість поверхні. Його застосовують як декоративний та акустичний матеріал для ізоляції стін та перекриттів.

Пробкове покриття – стружка пробкового дерева

+ декоративніст , екологічність , легко миється , не горюче

_ стиранність

Застосов. У громадських буд. , житлових та дит. Садках

77. Властивості деревини та застосування її буд. і арх.

Фізичні властивості: істинна та середня густина, вологостійкість, усихання, розбухання, короблення, теплопровідність, пористість. Механічні властивості: міцність при стиску та розтягу, при згині та сколюванні, твердість). Всі властивості залежать від вологості(стандартна вологість 12%).

Застосування: для підлог( паркет, ламінат), столярні вироби( щитові двері), оздоблення( пробкова плитка, фанера, ДСП)

78. Способи захисту деревини від гниття та займання. Щоб запобігти коробленню й розтріскуванню дерев'яних виробів, треба застосовувати деревину з такою вологістю, яка відповідала б умовам експлуатації. У колодах тріщини усихання з'являються насамперед на торцях. Щоб зменшити розтріскування торців, їх зафарбовують сумішшю вапна та клею. Щоб теплопровідність стала більшою, треба підвищити вологість. Але при цьому, міцність деревини буде зменшуватись, якщо вологість збільшується від 0 до 30 %( границя гігроскопічності). щоб запобігти загниванню деревини, вживають ряд конструктивних заходів, мета яких – зберегти її від зволоження. Якщо заходами конструктивного хар-ру не можна зберегти деревину від зволоження, її просочують антисептикми – хімічними речовинами, які вбивають грибні спори чи створюють середовище, в якому їх життєдіяльність стає неможливою.

79. Металами називають матеріали, які мають велику електро- і теплопровід­ність, непрозорі, знатні до значних пластичних деформацій, що дає можливість обробляти їх під тиском: прокатуванням, куванням, штампуванням, волочінням. Вони добре зварюються, працюють при низьких та високих температурах.

Металічний блиск і пластичність - це основні властивості, які притаманні всім металам. Усі метали в твердому стані мають кристалічну будову. Розташу­вання атомів (іонів) у кристалічній речовині зображують у вигляді елементарної комірки, яка є найменшим комплексом атомів. Багаторазове повторення її відоб­ражає розташування атомів у об'ємі всієї речовини.

Для металів характерні, в основному, три типи кристалічних ґраток: об'ємо-центрична кубічна (ОЦК); гранецентрична кубічна (ГЦК) і гексагональна щіль­но упакована (ГЩУ) Метали й сплави поділяють на чорні й кольорові. До чорних металів нале­жать залізо та сплави на його основі (чавун, сталь, феросплави), а до кольорових - мідь, алюміній, цинк, нікель та ін. Як правило, використовують не чисті мета­ли, а їхні сплави, що дає змогу значно підвищити властивості кінцевого продук­ту

Особливості структури металів обумовлюють їхні фізичні властивості, тобто високу густину, твердість, тепло- та електропровідність, тугоплавкість, ковкість.

Істинна густина металів змінюється в широких межах: найлегшим є калій -0,86 г/см3, найважчим - осмій (22,5 г/см3). Метали з густиною до 5 г/см3 відно­сять до легких, а з густиною більше 5 г/см3 - до важких. Більшість з відомих металів є важкими.

Висока електропровідність металів пояснюється наявністю вільних електро­нів, які переміщуються в потенціальному полі ґратки. З підвищенням температу­ри збільшуються коливання іонів (атомів), утворюються вакансії та порушується правильна періодичність потенціального поля, що ускладнює рух електронів та призводить до збільшення електроопору. При низьких температурах коливальний рух іонів зменшується і електропровідність збільшується. Деяким металам, внас­лідок утворення пар електронів (при Т<20 К), притаманне явище надпровід­ності.

Висока теплопровідність металів обумовлюється більшою рухливістю віль­них електронів, а висока пластичність — періодичністю їх атомної будови та від­сутністю спрямованості металевого зв'язку. Наприклад, при прокатуванні заліз­ного бруска товщиною 80... 100 мм отримують дріт товщиною 4 мм та менше. Мідь можна витягувати у дріт товщиною менше кілька сотих часток міліметра, а вольфрам - 0,015 мм. При пластичній деформації (кування, прокатування) мета­лу відбувається зміщення окремих його об'ємів, але зв'язок між іонами не пору­шується. Для порівняння, кристали з іонними та ковалентними зв'язками є крих­кими, оскільки при деформації ці зв'язки порушуються.

Метали відрізняються температурами плавлення (ртуть — 39°С, а вольфрам 3370°С), твердістю (найм'якіший - свинець, можна подряпати навіть нігтем, найтвердіший - хром). Деякі метали мають магнітні властивості і тому називаються феромагнітними (залізо, кобальт, нікель). При нагріванні до певної температури ці метали втрачають магнітні властивості, наприклад, залізо змінює свої характе­ристики при Т=770°С, кобальт при Т=1100°С, нікель при 350°С.

Сталеві конструкції виготовляють з прокатних виробів, а також із гнутих та зварних профілів (ДСГУ 10079-2002)

Найчастіше використовують прокатні вироби, які поділяють на чотири гру­пи: сортову сталь, листову сталь, спеціальні види прокату, труби. З прокатних профілів збирають найрізноманітніші ґратчасті та суцільні конструкції: колони, балки, бункери, щогли, башти, трубопроводи, резервуари тощо.

Кольорові метали, на відміну від чорних, мають вищу пластичність при нормальних температурах, більшу стійкість проти корозії, більш тепло- і елек­тропровідні, мають нижчу температуру плавлення. У будівництві кольорові мета­ли використовують у вигляді сплавів.

Ливарні сплави АЛ8, АЛ13 застосову­ють для виготовлення виробів та деталей, які несуть високі та середні статичні й ударні навантаження та працюють в умовах контакту з корозійноактивними се­редовищами.

Для будівельних конструкцій використовують сплави з магнієм (магналії), які відрізняються здатністю до зварювання та високою корозійною стійкістю; сплави з магнієм та силіцієм (авіалії); сплави з міддю та магнієм (дюралюміни), що мають високу міцність, але меншу корозійну стійкість порівняно з магна-ліями.

- Сплави алюмінію використовують для виготовлення зварних деталей, тру­бопроводів, бункерів та інших деталей і виробів.

Вироби та конструкції з алюмінієвих сплавів є антимагнітними, вогне- та сейсмостійкими, при ударі не дають іскор. Вони економічні, мають добрий зов­нішній вигляд, не потребують додаткової обробки лицьової поверхні, легко об­робляються різанням.

Останнім часом алюміній набуває широкого використання у будівництві (для виготовлення конструкцій, в тому числі панелей зовнішніх стін та покриттів 'безперервного типу, підвісних стель, збірно-розбірних та листових конструкцій.

В несучих конструкціях використання алюмінію є невигідним, за винятком бага-топрогонних покриттів та експлуатації в умовах дії агресивного середовища.

Вироби з алюмінієвих сплавів у вигляді листового прокату, гнутих і пресо­ваних профілів широко застосовують для виготовлення огороджувальних кон­струкцій та вікон і дверей. Пресування дає змогу отримати алюмінієві профілі, не тільки схожі із сталевими, а й ряд інших, у тому числі досить складної форми.

Ях конструхтивнпй метал чисту мідь в машинобудуванні використовують рідко. Частіше її застосовують для утворення сплавів (латуні, бронзи, мельхіору, нікеліну тощо).

У зв'язку з малою міцністю (в литому стані ств=30 МПа) і малою корозійною стійкістю технічно чистий магній як конструкційний матеріал не використовують.

Незважаючи на відносно високу температуру плавлення титану (1668°С), титанові сплави тривалий час можуть експлуатуватися лише при температурі до 550°С.

Корозійностійкі сплави нікелю широко використовують у хімічному апарато­будуванні, різноманітних галузях техніки, а також у побуті.

Жаростійкі сплави нікелю призначені для експлуатації при температурі до 900°С. Другим основним компонентом в сплавах є хром, тому їх називають ніх-ромами, використовують для виготовлення камер згоряння, деталей газових тур­бін, газопроводів, хімічної апаратури.

Технічне олово застосовують для лудіння металів і виготовлення фольги; свинець - для футерування електролітних ванн і сірчанокислотних камер, виго­товлення фольги і кабельних оболонок.

Сплави олова і свинцю з іншими елементами використовують як антифрик­ційні матеріали і легкоплавкі припої.

Тугоплавкі метали та їхні сплави використовують в авіаційній, космічній і ядерній техніці, приладобудівній та хімічній промисловості. Значна кількість цих металів витрачається для легування залізовуглецевих сплавів - сталей і чавунів та деяких кольорових металів.

80. Види металів,які застосовуються у сучасному будівництві та особливості їх застосування.

Металами називають матеріали, які мають велику електро- і теплопровідність, непрозорі, здатні до значних пластичних деформацій, що дає можливість обробляти їх під тиском: прокатуванням, куванням, штампуванням, волочінням. Вони добре зварюються, працюють при низьких та високих температурах.

Чисті метали у звичайному структурному стані мають недостатню міцність і не забезпечують потрібних властивостей, тому у промисловості частіше використовуються сплави. Їх отримують сплавленням чи спіканням порошків двох або більше металів, або металів з неметалами.

Метали й сплави поділяють на чорні і кольорові. До чорних металів належать залізо та сплави на його основі (чавун, сталь, феросплави), а до кольорових – мідь, алюміній, цинк, нікель та інші. Як правило, використовують не чисті метали а їх сплави, що дає можливість значно підвищити властивості кінцевого продукту, наприклад, якщо твердість заліза в умовних одиницях становить 50…80, то при сплавленні його з вуглецем отримують чавун твердістю 230…410 у.о., а при сплавленні заліза з вуглецем та хромом отримують, інструментальну сталь, твердість якої знаходиться в межах 450…700у.о.Основні метали,що застосовуються в будівництві: вуглецеві і леговані сталі, корозійно – стійкі сталі, жаростійкі та жароміцні сталі, кольорові метали і сплави.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти