ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Розділ 6. КРЕДИТ У РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Кредит: необхідність, суть, теорії, форми та види

Необхідність кредиту

Унаслідок розвитку процесів обміну товарами виникає кредит. Кредитні відносини з'являються і розвиваються на підставі кругообігу капіталу, який є безперервним, але при цьому не відкидаються коливання, приливи та відпливи грошових коштів, коливання потреб у ресурсах і джерелах їх покриття.

За допомогою кредиту як невід'ємного атрибута товарного виробництва усувається невідповідність між часом виробництва та часом обігу, вирішується відносне протиріччя між тимчасовим накопиченням коштів і необхідністю їх використання в народному господарстві.

Необхідність кредиту в умовах ринкової економіки тісно пов'язана з особливостями кругообігу індивідуальних капіталів. Кредит потрібний також для становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, впровадження нової техніки і технологій.

Завдяки кредиту зменшується час на задоволення господарських і особистих потреб; кредитори мають змогу отримати додаткові грошові кошти при передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику.

Отже, необхідність кредиту зумовлена існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність вільних коштів у суб'єктів економічних відносин і поточних або майбутніх доходів — у позичальників. Конкретні причини, що зумовлюють необхідність кредиту, — невизначеність потреби в обігових коштах суб'єктів ринку, а також поява потреби у створенні та відтворенні основного капіталу.

Суть кредиту

Кредит — це економічні відносини між суб'єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості та платності.

Характерними ознаками кредиту в ринковій економіці є:

— позичальниками виступають суб'єкти господарювання, а кредиторами — банківські установи;

— гроші, надані в позику, використовуються позичальником як капітал (на виробничі потреби);

— джерелом позичкового процента є прибуток на позичені кошти;

— кредит використовується як механізм перерозподілу капіталів у суспільному виробництві та для вирівнювання норми прибутку.

Об'єктом кредитних відносин є грошові чи матеріальні цінності, щодо яких укладається кредитна угода.

Суб'єкти кредитних відносин:

— кредитор — сторона, що передає вартість у грошовій або натуральній формі іншому суб'єктові ринку на засадах поверненості, строковості й платності;

— позичальник — сторона, яка отримує позику.

Теорії кредиту

До засновників натуралістичної теорії кредиту належать англійські економісти А. Сміт (1723—1790) і Д. Рікардо (1772—1823).

Основні постулати цієї теорії:

— об'єктом кредиту є натуральні, тобто негрошові, матеріальні цінності;

— позичковий капітал ототожнюється з реальним капіталом;

— кредит виконує пасивну роль, а банки — це звичайні посередники.

Отже, кредит трактувався як засіб перерозподілу матеріальних цінностей у натуральній формі, не визнаючи ролі банків у створенні кредиту, участі кредиту в сприянні розширеного капіталістичного відтворення. Водночас представники натуралістичної теорії обґрунтували такі положення щодо кредиту:

— кредит не створює реального капіталу;

— кредит залежить від виробництва;

— кредит залежить від позичкового процента, від коливань і динаміки прибутку.

Основні концепції капіталотворної теорії були сформульовані англійським економістом Дж. Ло (1671— 1729).

Згідно з його поглядами, кредит посідає місце, незалежне від процесу відтворення, і йому належить вирішальна роль у розвитку економіки. Кредит ототожнювався з грішми і багатством. Він може створювати багатство і капітал; банки є творцями капіталу, а не звичайними посередниками.

Головні положення цієї теорії використали Дж. Кейнс і його послідовники, котрі обґрунтували принципи кредитного регулювання економіки через зниження норми позичкового процента та відповідне розширення інвестицій, що приводить до збільшення виробничого і споживчого попиту, а відтак — до зменшення безробіття.

Послідовниками Кейнса були представники неокейнсіанської школи грошово-кредитного регулювання (П. Самуельсон, Л. Лернер, Дж. Гелбрейт). В основі їх поглядів — ідея Кейнса про активне втручання держави в господарські процеси, зокрема, за допомогою кредиту.

Капіталотворна теорія згодом отримує розвиток у теорії монетаризму (М. Фрідмен, А. Берне, О. Файт), згідно з якою головними інструментами регулювання економіки є зміни грошової маси і процентних ставок, що дає змогу застосовувати кредитну рестрикцію чи експансію.

Форми та види кредиту

Існують товарна і грошова форми кредиту, що визначаються залежно від об'єкта кредитних відносин. У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні отримують товари чи послуги з відтермінуванням платежу (комерційний кредит, продаж товарів і надання послуг населенню в кредит тощо). У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позичкового фонду країни, тому й більшість позик надається і погашається грошима.

За суб'єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту:

— комерційний (надається одним товаровиробником іншому в вигляді продажу товарів з відтермінуванням платежу і, зазвичай, оформляється векселем);

— банківський (надається банками, зазвичай, у грошовій формі; банки можуть виступати не лише кредиторами, а й позичальниками);

— державний (надається юридичними та фізичними особами державі — в особі центральних та місцевих органів влади);

— міжнародний (надаються позичкові капітали одних країн іншим у тимчасове користування на засадах поверненості, строковості, платності).

Провідним видом кредиту в ринковій економіці є банківський кредит, що ґрунтується на використанні таких принципів:

— цільовий характер кредитування (передбачає вкладення позичених коштів у конкретні господарські процеси);

— поверненість кредиту передбачає надання позики в тимчасове користування і повне повернення позичальником вартості основного боргу;

— строковість кредиту вимагає повернення позики в терміни, передбачені кредитною угодою;

— платність кредиту полягає в тому, що за користування позикою клієнт сплачує банкові додаткову суму в вигляді процентів;

— забезпеченість кредиту полягає у відповідності між вартістю майна, що є заставою позики і заборгованістю за позикою.

Існує дуже багато різних класифікацій банківських кредитів. Види банківського кредиту поділяють:

1. За призначенням — на виробничі цілі (юридичним особам під заставу основних засобів та обігових коштів); споживчий кредит (фізичним особам).

2. За строками користування — короткострокові (до року), середньострокові (до 3 років), довгострокові (понад 3 роки).

3. За забезпеченням — забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами), гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи), з іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової організації), незабезпечені (бланкові).

4. За ступенем ризику — стандартні, нестандартні, сумнівні, небезпечні, безнадійні.

5. За методами надання — у разовому порядку, відповідно до відкритої кредитної лінії, гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою надання; за потребою).

6. За строками погашення — водночас, на виплату, достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника), з регресією платежів, після закінчення обумовленого періоду (місяця, кварталу).

Процент за кредит

Процент за кредит, або позичковий процент, — це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами.

Формування процентної ставки залежить від багатьох чинників, а саме:

— рівня облікової ставки НБУ;

— терміну надання позики;

— особливостей забезпечення кредиту;

— платоспроможності й авторитету позичальника;

— темпу інфляції; .

— перспектив зміни ринкової кон'юнктури;

— інших чинників.

Сукупність цих чинників (факторів) визначає межі диференціації кредитного процента.

У банківській практиці використовується поняття маржі.

Маржа — це різниця між процентними ставками (в загальному розумінні), а в процесі кредитування — різниця між ставками виданих кредитів (ставки позичкового процента) і ставками залучених коштів (ставки депозитного процента). Величина маржі має бути такого рівня, щоби забезпечити належну рентабельність КБ і створювати фінансові ресурси для його розвитку. Показником, що кількісно характеризує плату за кредит, є норма процента, або процентна ставка, що розраховується за формулою:

де Д — річний дохід на позичковий капітал;

К — середньорічна сума наданого кредиту.

Норма процента залежить від величини норми прибутку, яка є максимальною межею норми процента. Мінімальну межу норми процента точно визначити неможливо, але вона повинна покривати витрати кредитора, пов'язані з операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

 

Основними видами процентних ставок е:

— ринкова (формується безпосередньо на ринку позичкових капіталів);

— середня (формується за певний період часу).

На розмір процентної ставки за кредити впливають такі фактори:

— макроекономічні (рівень інфляції; рівень облікової ставки центрального банку; попит та пропозиція на кредитному ринку);

— мікроекономічні (термін користування кредитом; розмір кредиту; рівень ризику).

Для нарахування простих процентів за депозитами і кредитами банків використовують формулу:

де К — розмір плати за користування коштами;

С — сума кредиту чи депозиту;

Т — термін користування грошима (у днях);

П — процентна ставка.

Нарахування складних процентів здійснюється так:

де FV — розмір плати за користування коштами;

P — сума наданих коштів;

R — процентна ставка;

п — кількість періодів.

Джерелом оплати позичкового процента є прибуток, який отримує позичальник.

Функції та роль кредиту

Унаслідок зміни економічних умов у країні відбуваються зміни ролі кредиту та сфери його застосування. Наприклад, в умовах функціонування повноцінних грошей роль кредиту була незначною, бо зміна маси грошей несуттєво залежала від застосування кредиту. Зменшення маси повноцінних грошей в обігу здійснювалося через перетворення їх на скарб (без участі кредиту), і навпаки.

При функціонуванні неповноцінних грошей збільшення або зменшення їх маси відбувається завдяки кредитним операціям, унаслідок чого роль кредиту зростає.

Ще важливішою є роль кредиту в умовах інфляції, бо регулювання грошової маси в обігу за допомогою кредиту має велике значення для підтримання стабільності купівельної спроможності грошової одиниці.

Існують такі функції кредиту: перерозподільна, емісійна (антиципаційна), контрольна (рис. 6.1).

У перехідній економіці роль кредиту зростає, розширюється сфера кредитних відносин, розвиваються методи кредитування й управління кредитом, а саме:

— розширюється сфера застосування кредиту;

— вдосконалюються методи кредитування;

— починає використовуватися комерційний та іпотечний кредити;

— підвищується роль кредиту як джерела інвестицій.

Рис. 6.1. Функції кредиту

Запитання для самоконтролю

1. Поясніть походження кредиту як особливої економічної категорії.

2. Обґрунтуйте необхідність і можливість існування кредиту в умовах ринкової економіки.

3. Охарактеризуйте суть кредиту.

4. Назвіть суттєві риси, що відрізняють кредит від інших економічних категорій.

5. Які критерії покладені в основу класифікації форм і видів кредиту?

6. Розкажіть про основні відмінності комерційного кредиту. Чим пояснюється обмежена сфера його застосування?

7. У чому полягає необхідність використання такого принципу кредитування, як забезпеченість кредиту?

8. Чому процент за кредит є важливим елементом кредитних відносин?

9. Назвіть фактори, що впливають на величину процентної ставки. Які з них визначальні?

10. Які Ви знаєте види процентних ставок?

11. Поясніть механізм реалізації перерозподільної функції кредиту.

12. Який існує взаємозв'язок і відмінності між поняттями "функції кредиту" та "роль кредиту"?

Тести

1. У чому полягає суть кредиту:

а) це економічні відносини, пов'язані з передачею вартості від кредитора до позичальника;

б) це економічні відносини, пов'язані з перерозподілом вартості між галузями економіки та регіонами;

в) це економічні відносини з приводу перерозподілу вартості на засадах зворотності, строковості й платності;

г) це економічні відносини між суб'єктами грошового ринку з приводу перерозподілу вартості.

2. За суб'єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту:

а) міжнародний;

б) консорціумний;

в) лізинговий;

г) банківський;

ґ) державний;

д) комерційний.

3. Банківський кредит за строками погашення поділяється на:

а) достроково;

б) короткостроковий;

в) водночас;

г) з регресією платежів;

ґ) довгостроковий;

д) після закінчення обумовленого періоду.

4. Банківський кредит за строками користування поділяється на:

а) водночас;

б) середньостроковий;

в) з регресією платежів;

г) короткостроковий; ґ) достроково;

д) довгостроковий.

5. Який вид кредиту може бути реалізований у товарній формі:

а) банківський;

б) комерційний;

в) міжнародний;

г) споживчий;

ґ) державний.

 

6. Який вид кредиту виконує антиципаційну (емісійну ) функцію:

а) банківський;

б) комерційний;

в) міжнародний;

г) споживчий;

ґ) державний.

7. Я кий із принципів банківського кредитування дає змогу банкам не допустити збитків від неповернення боргу внаслідок неплатоспроможності позичальника:

а) цільовий характер кредиту;

б) зворотність;

в) строковість;

г) забезпеченість; ґ) платність.

8. Що є джерелом сплати позичкового процента:

а) позичковий капітал;

б) дохід кредитора;

в) дохід на позичковий капітал;

г) прибуток позичальника.

9. Функції кредиту:

а) інформаційна;

б) дискреційна;

в) ревізійна;

г) антиципаційна;

ґ) капіталотворча.

10. Функції кредиту:

а) інформаційна;

б) дискреційна;

в) ревізійна;

г) перерозподільна;

ґ) капіталотворча.

11. Функції кредиту:

а) інформаційна;

б) дискреційна;

в) ревізійна;

г) контрольна;

ґ) капіталотворча.

12. Макроекономічні чинники, що впливають на розмір процентної ставки:

а) розмір кредиту;

б) попит і пропозиція на кредитному ринку;

в) рівень ризику;

г) облікова ставка ЦБ;

ґ) рівень інфляції;

д) термін кредиту;

е) забезпеченість;

е) цільовий характер.

 

13. Мікроекономічні чинники, що впливають на розмір процентної ставки:

а) розмір кредиту;

б) попит і пропозиція на кредитному ринку;

в) рівень ризику;

г) облікова ставка ЦБ;

ґ) рівень інфляції;

д) термін кредиту;

е) забезпеченість;

є) цільовий характер.

14. Положення натуралістичної теорії кредиту:

а) кредит не створює реального капіталу;

б) кредиту належить вирішальна роль у розвитку економіки;

в) банки є простими посередниками;

г) банки є творцями капіталу;

ґ) кредит може бути необмеженим;

д) кредит залежить від позичкового процента;

е) кредит залежить від виробництва;

є) кредит може створювати багатство.

15. Положення капіталотворної теорії кредиту:

а) кредит не створює реального капіталу;

б) кредиту належить вирішальна роль у розвитку економіки;

в) банки є простими посередниками;

г) банки є творцями капіталу;

ґ) кредит може бути безмежним;

д) кредит залежить від позичкового процента;

е) кредит залежить від виробництва;

є) кредит може створювати багатство.

Задачі

Задача № 1

Яку грошову суму необхідно покласти на депозит терміном на 3 міс, щоб отримати дохід у розмірі 1750 грн при річній процентній ставці 15%?

Задача № 2

Акціонерне товариство для погашення заборгованості за рахунками постачальників прагне взяти короткостроковий кредит під 10 % річних. Рік не високосний. Позика у 30 тис. грн надається на термін з 20 січня до 5 березня. Визначити величину сплачених процентів і загальну суму боргу за основними європейськими системами нарахування процентів.

Задача № 3

Комерційний банк надає кредит 3 млн грн під 16 % річних за плаваючою процентною ставкою. Після 2 міс. ставка становила 20 %, а через 8 міс. після надання кредиту збільшилась до 40 %. Обчислити, яку суму повинен повернути позичальник через рік після надання йому кредиту.

Задача № 4

Вкладник вніс 8000 грн у комерційний банк під 10 % річних на 5 років. Розрахувати суму вкладу через 5 років і дохід вкладника, якщо за вкладом нараховуються: а) прості проценти; б) складні проценти.

 

Задача № 5

Банк нараховує щоквартально проценти за вкладами за номінальною ставкою 18 % річних (виплата процентів та суми депозиту передбачається в кінці терміну депозиту). Визначити суму процентів, нарахованих за 2 роки на суму 200 000 грн.

Задача № 6

Банк сплачує вкладникам 10 % річних і надає позики під 18 % річних. Чому дорівнює плановий банківський прибуток станом на кінець року, якщо відомо, що на початок року банком залучено 5,5 млн грн, нарахування процентів за вкладами відбувається раз на півріччя, за кредитами — наприкінці року, а банку вдається ввести до кредитного портфеля 75 % залучених коштів упродовж року (умовно вважати, що вклади та позики терміном на рік, з 01.01.).

Задача № 7

Внесок у сумі 200 000 грн покладено в банк на 6 міс. із щомісячним нарахуванням складних процентів за процентною ставкою 16 % річних. Визначити реальний дохід вкладника для очікуваного місячного рівня інфляції 10 та 15 %.

Задача № 8

Банк емітував 1000 процентних та 1000 дисконтних облігацій. Дохід на процентні облігації номіналом 10 000 грн сплачується двічі на рік за процентною ставкою 20 % річних. Ціна розміщення дисконтних облігацій терміном на рік — 9800 грн, при аналогічному номіналі. Визначити суму загального доходу, який банк виплатить за обома видами облігацій через рік.

Задача № 9

Кредит у розмірі 6 млн грн, виданий під 15 % річних за умовами кредитного договору, повинен погашатись рівними частинами впродовж 2 років. Визначити розміри сплат і суму сплачених процентів, якщо такі платежі здійснюються раз на півроку.

Задача № 10

Банк нараховує за кредит 4,5 млн грн 15 % річних. За другий рік банк встановлює додаткову маржу 3 %, а за кожен наступний — 5 %. Термін угоди — 6 років. Визначити загальну суму погашення кредиту та дохід банку.

Задача № 11

Кредит для купівлі автомобіля у 15,65 млн грн відкрито на 4 роки під 12 % річних. Покупець погодився сплатити 3 млн грн у момент оформлення кредиту, а решту боргу — щомісячно впродовж усього терміну дії кредитної угоди. Обчислити суму щомісячного погашення кредиту.

Теми рефератів

1. Суть і основні форми грошового капіталу. Накопичення позичкового капіталу"

2. Кредит і його функції.

3. Вплив кредиту на капіталізацію грошових відносин.

4. Розвиток кредиту в економіці України.

5. Роль кредиту в становленні ринкової економіки в Україні.

6. Теорії кредиту.

7. Форми та види кредиту.

8. Позичковий капітал і позичковий процент.

9. Вплив кредиту на перебіг макроекономічних процесів.

10. Кредитні гроші, їх характеристика.

Розділ 7. КРЕДИТНІ СИСТЕМИ

Поняття кредитної системи

У теорії існує два підходи до визначення суті кредитної системи:

— сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини;

— сукупність банків і спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають позики.

Однак у другому підході є такі недоліки:

— немає основи об'єднання банківської та парабанківської систем;

— відсутня мотивація об'єднання установ у пара-банківську систему;

— не всі парабанківські установи здійснюють позикові операції.

Структура кредитної системи країн з розвинутою ринковою економікою подана на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Структура кредитної системи країн з розвинутою економікою

Економічною основою функціонування кредитної системи є кредитні відносини, що виникають у господарському обігу в зв'язку з незбігом у часі витрат суб'єктів господарювання й отримання ними виручених від реалізації продукції коштів. Унаслідок цього в одних підприємств виникає потреба в додаткових коштах для фінансування процесу виробництва, а в інших з'являється значна сума тимчасово вільних коштів.

Розв'язання цього протиріччя можливе за допомогою інститутів кредитної системи, в яких акумулюються тимчасово вільні кошти одних суб'єктів ринку і надаються в тимчасове користування іншим, що відповідає економічним і соціальним потребам суспільства загалом.

Необхідність і передумови кредитної системи як центральної ланки економіки ґрунтуються: з одного боку — на розвитку виробництва та розширенні торгівлі, що зумовлюють зростання обсягів грошового обігу, а звідси — необхідність його організації; з іншого — виникає необхідність у специфічній формі підприємницької діяльності, пов'язаної з накопиченням і розподілом тимчасово вільних коштів суб'єктів ринку. В зв'язку з цим і виникли інститути кредитної системи, котрі поділяються на три великі групи: центральні банки, комерційні банки і спеціалізовані кредитно-фінансові установи (парабанки).

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти