ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

1. Урок-екскурсія у природу. Методика організації уроку-екскурсії в природу.

2. Методика проведення тематичного уроку-екскурсії в природу.

3. Методика проведення уроків узагальнення і систематизації підсумків сезонних спостережень.

4. Особливості предметного уроку природознавства.

5. Формування природничих уявлень на уроках природознавства.

6. Етапи формування природничих понять.

7. Методика роботи з планом на уроках природознавства.

8. Методика роботи з картою на уроках природознавства.

9. Дослід як метод пізнання природи. Структура досліду.

10. Види дослідів. Методика проведення лабораторних та демонстраційних дослідів на уроках природознавства.

11. Спостереження – основний метод вивчення об’єктів природи. Види спостережень.

12. Фенологічні спостереження. Ведення щоденника спостережень та «Календаря природи».

13. Реалізація завдань екологічного виховання на уроках природознавства.

Урок-екскурсія в природу. Методика організації уроку-екскурсії в природу.

Екскурсія в природу – один з видів уроку, на якому застосовуються активні методи навчання, тому що проводиться на природі під час безпосереднього спілкування з об’єктами та явищами природи. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв’язку. Екскурсії розширюють кругозір учнів, розвивають спостережливість, уміння бачити те, що раніше було поза увагою. Вироблення практичних навичок та вмінь орієнтуватися у просторі, визначати сторони горизонту, напрями течії річки, видів грунту, формують уявлення про їх життя, живлення, значення і т.д. Основнимм методами пізнання на уроці – екскурсії є пізнання за об’єктами і явищами природи очевидні зв’язки між ними. Уроки-екскурсії поділяють за двома ознаками:

1) Обсягом предметного змісту

2) Його місцем в структурі вивчення матеріалу

За обсягом екскурсії є:

- Однотемні

- Багатотемні

За місцем можуть бути:

- Вступні багатотемні

- Поточні однотемні

- Підсумкові багатотемні

Ефективність уроку-екскурсії насамперед залежить від підготовки його вчителем.

Ця робота здійснюється в такій послідовності:

1. Розробка вчителем річного календарного плану, де намічається екскурсії, з кожної теми з урахуванням конкретних місцевих умов.

2. Визначення теми і мети екскурсії за програмою природознавства

3. Визначення виду екскурсії

4. Складання логічно-понятійної схеми змісту уроку-екскурсії (які поняття треба засвоїти згідно з програмним матеріалом)

5. Розробка методики проведення уроку

6. Визначення маршруту і вивчення місця проведення уроку, і попереднє ознайомлення

7. Підготовка школярів, ознайомлення з темою і метою уроку, розподіл доручень, інструктаж з техніки безпеки.

8. Підбір необхідного обладнання

9. Фіксація результатів екскурсії, проведення підсумків

Підбір необхідного обладнання – лопатки ботанічні (2), папка гербарна, морилки для комах, сачок і т.п.

 

Методика проведення тематичного уроку-екскурсії в природу

Тематичні екскурсії присвячуються одній певній темі програми. Їх мета – викликати інтерес в учнів до вивчення теми, сприяти накопиченню фактичного матеріалу, що буде необхідний для наступної роботи по темі. Така екскурсія створює необхідні для учнів передумови для свідомого оволодіння навчальним матеріалом і певне налаштування щодо вивчення того чи іншого питання теми. Так, перед вивченням теми «Тварини» можна провести екскурсію у зоопарк, де учні могли поспостерігати за зовнішнім виглядом та особливостями поведінки тварин, які будуть вивчатися на уроках природознавства.

Мета екскурсії, організованої у процесі вивчення теми, – сприяти частковій перевірці рівня засвоєння знань по темі, накопичення фактичного матеріалу для її подальшого вивчення.

Методика проведення тематичної екскурсії

Екскурсія – форма організації навчальної та виховної роботи, яка проводиться на природі, в музеї, на виробництві. Її мета – розширення й поглиблення знань з різних галузей, встановлення взаємозв’язків теорії із практикою, виховання поважного ставлення до праці, природи, формування естетичних почуттів, розвиток спостережливості, мислення й ін.

У виховній роботі застосовуються екологічні, краєзнавчі, екскурсії на виробництво, до музею, на виставку, на промислове підприємство тощо.

Кожна тематична екскурсія має великі виховні можливості. Але для цього вчителю слід подбати про її організацію, про дисципліну і порядок в колективі, про емоційність викладу матеріалу екскурсоводом і т.д. Для успішного проведення тематичної екскурсії важливу роль відіграє підготовчий етап під час якого уточнюється тема, мета та завдання, об’єкт екскурсії.

З учнями можна влаштувати близькі прогулянки в парк, сад, поле, на берег річки, а також далекі походи, розраховані на цілий день. В одноденні прогулянки на далеку відстань учні можуть вирушати цілим класом. Для старшокласників походи можуть тривати кілька днів. У виховній роботі використовуються й комплексні екскурсії: по місцях бойової слави, по місцях партизанської слави, цікавими куточками рідного краю, по природним зонам тощо.

В процесі підготовки екскурсії вчителеві необхідно заздалегідь познайомитись з місцем її проведення, продумати хід екскурсії, визначити загальні і індивідуальні завдання учнів, поспілкуватися з екскурсоводом, провести інструктаж про техніку безпеки з учнями, забезпечити їх усім необхідним для виконання поставлених перед ними завдань. Наприклад, зафіксувати помічені ними особливості даної природної місцевості – птахів, дерев, квітів; замалювати краєвид, написати відзив про виставку. Завдання можуть носити й практичний, суспільно-корисний характер: відновити пам’ятник чи пам’ятний знак, розчистити парк, зробити економічні розрахунки, зібрати природний матеріал для поробок.

Після екскурсії весь зібраний матеріал систематизується і відповідно оформлюється у альбомах, у вигляді докладів, колекцій, рефератів, або може стати матеріалом для радіопередачі, виховного заходу, презентації проблеми.

При підведенні підсумків проведеної роботи вчитель з'ясовує, яке враження зробила на учнів екскурсія, що нового вони довідалися. Школярі аналізують отримані дані, графіки й діаграми, готовлять доповіді, оформляють щоденники, альбоми, стінгазети, рукописні журнали, випускають аматорські фільми, поповнюють новими матеріалами експозиції виставок і шкільних музеїв. По закінченню вчитель узагальнює виступи учнів, дає оцінку їм, а також зібраним матеріалам.

У шкільній практиці одержали поширення кіно-, теле-, а також заочні екскурсії й подорожі, які здійснюються за допомогою технічних засобів.

Заочні екскурсії

Їх специфікою є те, що проводяться вони не виходячи з класної кімнати. У такому разі необхідним є відтворення моделі об’єкту екскурсії: музею, країни, куточка природи. Отже першорядного значення набуває унаочнення: фотографії, відеофільми, репродукції, тематичні виставки.

У вступному слові ведучий детально розповідає де саме й як буде відбуватися екскурсія, що є особливістю об’єкту. У подальшому хід проведення подібний до тематичної екскурсії.

Екскурсія в природу

Особливості проведення екскурсії в природу полягають у змістовому її наповненні.

На підготовчому етапі визначається мета, завдання, об’єкт екскурсії – ліс, природна зона, парк, заповідник, ботанічний сад. Можна застосовувати пропедевтичні творчі завдання для учнів або груп: підготовити інформацію про особливості обраного об’єкту екскурсії, знайти тлумачення ключових екологічних понять, підібрати екологічні задачі, виготовити необхідне устаткування.

Екскурсія розпочинається з інструктажу про правила поведінки в природі. Учні повинні усвідомлювати, що під час прогулянок, екскурсій, походів не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки кущів і дерев, руйнувати пташині гнізда, мурашники, павутиння, підбирати малят звірів та пташенят; ходити треба обережно, стежками, щоб не витоптувати рослини і не нищити дрібних тварин. Велике виховне значення має ознайомлення з цими вправами, але не у формі заборони, а у вигляді роз’яснення.

Хід екскурсії залежить від обраної мети та завдань.

 

 

МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА

1. Урок-екскурсія у природу. Методика організації уроку-екскурсії в природу.

2. Методика проведення тематичного уроку-екскурсії в природу.

3. Методика проведення уроків узагальнення і систематизації підсумків сезонних спостережень.

4. Особливості предметного уроку природознавства.

5. Формування природничих уявлень на уроках природознавства.

6. Етапи формування природничих понять.

7. Методика роботи з планом на уроках природознавства.

8. Методика роботи з картою на уроках природознавства.

9. Дослід як метод пізнання природи. Структура досліду.

10. Види дослідів. Методика проведення лабораторних та демонстраційних дослідів на уроках природознавства.

11. Спостереження – основний метод вивчення об’єктів природи. Види спостережень.

12. Фенологічні спостереження. Ведення щоденника спостережень та «Календаря природи».

13. Реалізація завдань екологічного виховання на уроках природознавства.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти