ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

1. Міжнародна торгівля. Її зміст, етапи розвитку та динаміка в сучасних умовах.

міжнародна торгівля — історично перша форма міжнародних економічних зв’язків, що являє собою обмін товарами і послугами між державно оформленими національними господарствами, тобто між державами.

Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля (ЗТ) — це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг.

У сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю, яка до того ж є складною соціально-економіч­ною категорією. Її можна розглядати з двох позицій — операційної та державно-політичної.

З операційної точки зору міжнародна торгівля — це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб’єктами різних держав, державами та міжнародними організаціями. Тобто йдеться про рух товарів (у т. ч. послуг, ліцензій, ноу-хау, інжинірингу тощо), інструменти та механізми розширення товарообігу, вдосконалення структури експорту та імпорту, прогнозування та оцінку світових товарних ринків, планування можливостей експорту та потреб імпорту, організацію контрактної роботи, контроль за поставками та відвантаженням, здійснення валютно-фінансових операцій тощо. При цьому предметом міжнародної торгівлі як сфери знань є організація виконання експортно-імпортної операції, а об’єктом, відповідно, будь-яка операція з експорту чи імпорту.

З державно-політичної точки зору міжнародну торгівлю можна розглядати як особливий тип суспільних відносин, які виникають у світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні і зовнішньоторговельні політики. Такі відносини регулюються спе­ціальними міжнародними регламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права.

Можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

І — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);

ІІ — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914 р.);

ІІІ — період між двома світовими війнами (1914—1939 рр.);

ІV — повоєнний (50—60-ті роки);

V — сучасний (з початку 70-х років).

Останній, сучасний, етап розвитку міжнародної торгівлі вже сьогодні можна поділити на два періоди:

¨ конкуренції двох світових систем господарства — капіталіс­тичної та соціалістичної (до початку 90-х років);

¨ глобалізації світової економіки (з початку 90-х років).

Концептуальні основи теорії міжнародної торгівлі Адама Сміта.

Засновником класичної школи економічної думки був Адам Сміт (1723—1790).Він проголосив, що основою багатства націй та народів є міжнародний поділ праці та відповідна йому спеціалізація різних країн на виробництві тих товарів, щодо яких вони мають абсолютні переваги. Для визначення того, на виробництві якої продукції слід спеціалізуватися країні, А.Сміт пропонував враховувати природні та набуті переваги країни. Природні переваги країна може мати завдяки своїм кліматичним особливостям або володінню деякими природними ресурсами. Набуті переваги країна може мати внаслідок розвитку технології виробництва та високої кваліфікаціїробочої сили.Суть теорії зовнішньої торгівлі А. Сміта, або теорії абсолютних переваг: країни експортують ті товари, які вони виробляють з меншими витратами (у виробництві яких вони мають абсолютну перевагу), та імпортують ті товари, що продукуються іншими країнами з меншими витратами (у виробництві яких абсолютна перевага належить їхнім торговим партнерам).Теорія абсолютних переваг базується на таких припущеннях:1) єдиним фактором виробництва є праця; 2) зайнятість повна, тобто усі наявні трудові ресурси використовуються у виробництві товарів; 3)всесвітнє господарство складається із двох країн, тому в міжнародній торгівлі беруть участь тільки дві країни, які продукують та торгують одна з одною тільки двома товарами; 4) витрати виробництва — постійні, а їх зниження збільшує попит на товар; 5) ціна одного товару виражена у кількості праці, затраченої на виробництво іншого; 6) транспортні витрати на перевезення товару з однієї країни до іншої дорівнюють нулю; 7) зовнішня торгівля вільна від обмежень та регламентацій. Перевагою теорії абсолютних переваг є те, що вона базується на трудовій теорії вартості та підтверджує переваги поділу праці не тільки на національному, але й на міжнародному рівні.

Недоліком цієї теорії для пояснення міжнародної торгівлі є те, що вона не відповідає на запитання, чому країни торгують між собою навіть за умови відсутності абсолютної переваги у виробництві тих чи інших товарів, тобто коли одна з країн має абсолютні переваги у виробництві всіх товарів

 

Модель технологічного розриву М. Познера.

Основи цієї моделі вперше були створені у роботі англійського економіста М.Познера.Відповідно концепції Познера, торгівля між країнами може бути виникнень технологічними змінами, виникаючими в одній будь-якій галузі країни, ця країна приймає порівнянні переваги : нова технологія дозволяє виробляти товари з найменшими збитками. Коли новина складається з виробництва нового продукту, то підприємець у країні новаторів в певний період часу молодіє, так названу квазілеонополіею, тобто одержує додатковий прибуток експортуючи новий товар. Таким чином концепція Познера припускає, що зовнішня торгівля здійснюється навісно при однаковому володінні країнами факторами виробництва. У наслідок технічних новин утворюється технологічний розрив поміж країнами, вододіючими ними, а також країнами їх не маючими . Цей розрив поступово буде перемагати, тому що інші країни почнуть копіювати нововведення країни новатора. Та поки розрив не переборено торгівля новим товаром виробленим завдяки новим технологіям буде тривати Модель Познера передбачає те, що обидві торгуючі країни виграють завдяки нововведенню в одній, передовій у технологічному віднесенні країні. Більш того, по ходу розповсюдження нової технології за межами країни-новатора менш розвита країна продовжує вигравати, а більш розвита втрачає свої привелегії.

 

Тенденції розвитку та сучасний стан товарної і географічної структури міжнародної торгівлі. Участь України у міжнародній торгівлі товарами.

МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ

1. Міжнародна торгівля. Її зміст, етапи розвитку та динаміка в сучасних умовах.

міжнародна торгівля — історично перша форма міжнародних економічних зв’язків, що являє собою обмін товарами і послугами між державно оформленими національними господарствами, тобто між державами.

Для національного господарства участь у міжнародній торгівлі набуває форми зовнішньої торгівлі.

Зовнішня торгівля (ЗТ) — це торгівля однієї країни з іншими, яка складається з оплачуваного вивезення (експорту) та ввезення (імпорту) товарів і послуг.

У сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю, яка до того ж є складною соціально-економіч­ною категорією. Її можна розглядати з двох позицій — операційної та державно-політичної.

З операційної точки зору міжнародна торгівля — це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб’єктами різних держав, державами та міжнародними організаціями. Тобто йдеться про рух товарів (у т. ч. послуг, ліцензій, ноу-хау, інжинірингу тощо), інструменти та механізми розширення товарообігу, вдосконалення структури експорту та імпорту, прогнозування та оцінку світових товарних ринків, планування можливостей експорту та потреб імпорту, організацію контрактної роботи, контроль за поставками та відвантаженням, здійснення валютно-фінансових операцій тощо. При цьому предметом міжнародної торгівлі як сфери знань є організація виконання експортно-імпортної операції, а об’єктом, відповідно, будь-яка операція з експорту чи імпорту.

З державно-політичної точки зору міжнародну торгівлю можна розглядати як особливий тип суспільних відносин, які виникають у світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні і зовнішньоторговельні політики. Такі відносини регулюються спе­ціальними міжнародними регламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права.

Можна виокремити такі етапи розвитку міжнародної торгівлі:

І — початковий (з XVIII ст. до першої половини XIX ст.);

ІІ — друга половина XIX ст. — початок Першої світової війни (1914 р.);

ІІІ — період між двома світовими війнами (1914—1939 рр.);

ІV — повоєнний (50—60-ті роки);

V — сучасний (з початку 70-х років).

Останній, сучасний, етап розвитку міжнародної торгівлі вже сьогодні можна поділити на два періоди:

¨ конкуренції двох світових систем господарства — капіталіс­тичної та соціалістичної (до початку 90-х років);

¨ глобалізації світової економіки (з початку 90-х років).

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Чинники зовнішнього середовища Особливості торговельних процесів Регулювання  
І етап  
· Промислові революції · Залучення нових регіонів земної кулі до міжнародного товарообміну · Прогрес у розвитку транспортної мережі світу · Революція в засобах зв’язку · Вивезення товарів · Лідерство Великобританії на світовому ринку · Випередження темпів зростання світового товарообороту порівняно з ростом промислового виробництва · Перевага політики протекціонізму · Зародження політики фритредерства  
ІІ етап  
· НТП у виробництві товарів · Розвиток транспортних шляхів і поліпшення якісних характеристик транспортних засобів · Розвиток монополістичного виробництва · Вивезення капіталу · Швидке зростання товарообороту · Зміна співвідношення сил на світовому ринку (зменшення впливу Великобританії та Франції) · Концентрація торговельних зв’язків між найбільш розвинутими країнами · Посилення протекціоністських тенденцій · Перехід від захисного до наступального протекціонізму  
ІІІ етап  
· Наслідки Першої світової війни (економічні та політичні) · Економічні кризи (1920—1921 рр., 1929—1933 рр.) · Початок формування двох світових систем господарства · Тривале та глибоке порушення торго- вельних зв’язків · Різкі коливання обсягів товарообороту · Переважно сировинна структура експорту та імпорту · Посилення митного протекціонізму · Крах міжнародної валютної системи та виникнення валютних блоків  
  IV етап
  · Посилення диференціації двох світових систем господарства · Розпад світової колоніальної системи · Формування регіональних інтеграційних угруповань · Поява глобальних міжнародних організацій · Збільшення темпів росту світового товарообороту · Зрушення в товарній структурі експорту · Послаблення позицій країн, що розвиваються · Посилення позицій Японії, ФРН, Італії, Канади; зменшення питомої ваги США, Великобританії та Франції в світовому експорті · Перехід до політики лібералізації зов­нішньоторговельних зв’язків · Реалізація комплексу митно-тариф­них заходів під егідою ГАТТ
  V етап
  · Посилення міжнародної конкуренції · Зміцнення існуючих і поява нових інтеграційних угруповань · Індустріалізація більшості країн, що розвиваються · Проблема заборгованості країн, що розвиваються · Розпад світової соціалістичної системи господарства · Різке збільшення обсягів торгівлі · Підвищення ролі зовнішньої торгівлі в економічному розвитку країн · Значні коливання рівня світових цін · Зрушення в товарній структурі експорту (послуги, промислові товари) · Поширення усталених і довгострокових відносин · Збільшення частки внутрішньофірмових поставок у світовій торгівлі · Підвищення ролі країн, що розвиваються · Посилення конкуренції між країнами Тріади (США, Японія, країни ЄС) · Активізація зустрічної торгівлі · Перехід від тарифного до нетарифного регулювання · Неопротекціонізм · Стимулювання експортного виробництва · Поява тенденції до створення замк- нутих економічних блоків
             

 

Сучасні тенденції МТ:

§ постійне зростання МТ

§ постійні географічні зрушення(за рахунок НІК)

§ переваги промислово розвинутих країн, як в експорті, так і в імпорті(США, Зх.Європа, Японія – 60%, Велика 7ка – 50%)

§ поширюється торгівля інтеграційних угруповань, особливо внутрішньо регіональна

§ значні позиції ТНК(2/3 світової торгівлі, в тому числі 1/3 між собою)

§ постійні коливання цін

§ зростання ринку послуг

§ зростає ринок продукції індустріальних розваг(кіно, музика…)

§ зростає ринок зброї

§ активне регулювання процесів МТ

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти