ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Порядок оформлення договору фінансового лізингу

Договір лізингу (лізинговий контракт) — укладена в письмо вій формі угода між лізингодавцем і лізингоодержувачем, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків у зв'язку з предметом лізингу.

Предметом договору є зобов'язання лізингодавця надати лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння та використання майно, придбане ним за договором купівлі-продажу у власність у продавця (постачальника) з метою одержання прибутку, доходу або досягнення іншого корисного ефекту.

Типову форму договору фінансового лізингу наведено в додатку Б. Відносини лізингодавець — лізингоодержувач нагадують звичайний договір оренди, проте мають місце істотні відмінності, а саме:

1) лізингодавець при укладанні договору фінансового лізингу ще не е власником майна, що підлягає передачі за договором лізингу, На нього покладається обов'язок тільки придбати його у власність. У зв'язку з цим відносини фінансового лізингу відповідають визначенню непрямого лізингу згідно з ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу.

Прямий лізинг, що передбачає передачу лізингоодержувачу в користування майна, що належить лізингодавцю на правах власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, не регулюється нормами Закону "Про фінансовий лізинг", а регулюється гл. 58 Цивільного кодексу, положеннями ст. 292 Господарського кодексу України. Крім того, потрібно враховувати, що до відносин, пов'язаних із лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та договір поставки;

2) предмет лізингу передають завжди на конкретний строк; більше того, Законом України "Про фінансовий лізинг" встановлено нижню межу — не менше одного року;

3) лізинговий платіж, на відміну від орендного, має особливу структуру.

Класичний договір фінансового лізингу пов'язує трьох осіб: продавця (виробника) майна, його набувача (лізингоодержувача) та лізингодавця (посередника).

Однак учасники фінансового лізингу пов'язані між собою не одним, а найчастіше двома договорами.

Лізингодавець укладає з продавцем обраного лізингоодержувачем майна договір купівлі-продажу; з лізингоодержувачем — договір фінансового лізингу.

Обидва договори взаємозалежні. Здебільшого лізингоодержувач, а ве лізингодавець шукає продавця і узгоджує з ним усі умови договору купівлі-продажу. Саме він домовляється про предмет договору купівлі-продажу, ціну, місце та термін передачі майна в лізинг.

Договір лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу, укладається у письмовій формі та містить інформацію про:

— найменування сторін;

— предмет лізингу (склад і вартість майна);

— умови та строки його поставки;

— строк дії договору;

— розмір, склад і графік сплати лізингових платежів;

— умови реєстрації предмета лізингу, його експлуатації та технічного обслуговування, модернізації;

— надання інформації щодо його технічного стану;

— умови страхування;

— умови повернення або викупу після закінчення дії договору, дострокового розірвання договору;

— відомості про фінансовий стан лізингоодержувача;

— інформацію про відповідальність сторін;

— дату і місце укладання договору та інші положення за згодою сторін.

Крім того, у процесі юридичного оформлення лізингової послуги суб'єктами лізингу додатково можуть укладатися такі договори: договір технічного обслуговування предметом лізингу; договір надання банківського кредиту; договір страхування предмета лізингу таін.

Строк лізингу — термін, на який предмет лізингу надається лізингоодержувачу в тимчасове володіння та використання відповідно до договору лізингу.

Найпоширенішими термінами фінансового лізингу є угоди на строк до п'яти років. Значно рідше укладаються угоди на 10 і більше років.

Лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, якщо прострочення передачі предмета лізингу становить понад 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Крім того, лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, сплачених лізингодавцю до такої відмови.

У свою чергу, лізингодавець також має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Зазначимо, що права та обов'язки лізингодавця та лізингоодержувача відображено в Законі України "Про фінансовий лізинг". Лізингодавець має правої

1) інвестувати на придбання предмета лізингу власні, залучені та позикові кошти;

2) перевіряти дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;

3) відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу у випадках, передбачених договором;

4) у безспірному порядку стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість і вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків;

5) вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов'язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.

Лізингодавець зобов'язаний:

1) відповідно до договору надати лізингоодержувачу предмет лізингу в стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;

2) попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу;

3) згідно з умовами договору своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;

4) відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, якщо це покращання було погоджено;

5) у разі дострокового розірвання договору або закінчення строку користування прийняти або продати предмет лізингу відповідно до умов договору.

Лізингоодержувач має право:

1) обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу;

2) відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню або умовам договору;

3) розірвати договір лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом і договором випадках;

4) вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням умов договору.

Лізингоодержувач зобов'язаний:

1) прийняти предмет лізингу те користуватися ним згідно з його призначенням та умовами договору;

2) відповідно до умов договору своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;

3) своєчасно сплачувати лізингові платежі;

4) надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу з метою перевірки умов його використання;

5) повідомляти лізингодавця про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу;

6) повідомляти лізингодавця про порушення, що можуть негативно відобразитися на стані предмета лізингу;

7) після закінчення строку договору або в разі його дострокового розірвання повернути предмет лізингу в належному стані, обумовленому договором.

Умови ремонту та технічного обслуговування предмета лізингу можуть визначатися окремим договором. Витрати на утримання предмета лізингу, пов'язані з його експлуатацією, технічним обслуговуванням, ремонтом протягом усього строку лізингу несе лізингоодержувач.

З моменту передачі предмета лізингу у володіння лізингоодержувачу ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження предмета лізингу переходить до лізингоодержувача.

Однак втрата або пошкодження предмета лізингу після того, як ризик перейшов на лізингоодержувача, не звільняє його від обов'язку здійснювати зазначені в договорі платежі, якщо втрата або пошкодження не були спричинені діями або упущеннями постачальника чи лізингодавця.

Збитки за порушення договору одним із учасників лізингової діяльності включають як суму самого збитку, так і упущену вигоду інших учасників лізингової діяльності.

Учасник лізингової діяльності, який не виконує (не може виконати) свого зобов'язання, має негайно повідомити іншого учасника про перешкоду, що виникла, та її вплив на можливість виконання зобов'язання. Якщо таке повідомлення не надійшло протягом обумовленого терміну, то останній несе відповідальність за завдані збитки.

Предмет лізингу та пов'язані з виконанням лізингових договорів ризики підлягають страхуванню, якщо їх обов'язковість встановлена законом або договором. Витрати на страхування за договором лізингу зазвичай несе лізингоодержувач. Однак в окремих випадках ці витрати може здійснювати і лізингодавець.

Лізингоодержувач також має право поліпшити майно, передане в лізинг, однак лише за згодою лізингодавця. У такому разі він має право на відшкодування витрат або їх зарахування в суму лізингових платежів.

V разі переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до іншої особи відповідні права та обов'язки лізингодавця за договором лізингу переходять до нового власника предмета лізингу. Предмет лізингу не може бути конфісковано і на нього не може бути накладено арешт.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти