ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Надання послуги фінансового лізингу

Загрузка...

Взаємодія основних учасників під час укладання і реалізації договору фінансового лізингу здійснюється у певній послідовності (рис. 8.1):

1) потенційний лізингоодержувач, зацікавлений в отриманні конкретних видів майна, самостійно, на підставі наявної інформації та досвіду обирає зацікавленого у продажі постачальника (продав ця) потрібного йому майна;

2) лізингоодержувач звертається до потенційного лізингодавця, який має необхідні кошти або доступ до кредитних ліній, із проханням взяти участь у лізинговій угоді;

3) лізингодавець (лізингова компанія) перевіряє відповідність ціни на майно, що погодив лізингоодержувач, ринковому рівню та укладає з постачальником (виробником) договір купівлі-продажу;

4) лізингодавець вирішує питання фінансування та купує необхідне лізингоодержувачу майно у постачальника у власність;

5) лізингодавець передає куплене майно лізингоодержувачу в тимчасове користування на умовах, погоджених у договорі лізингу, З правом можливого викупу такого майна після закінчення терміну дії договору;

6) лізингодавець здійснює контроль за використанням переданого лізингоодержувачу майна, своєчасністю сплати лізингових платежів, урегульовує претензії тощо;

7) після закінчення дії договору фінансового лізингу відповідно до його умов предмет лізингу за залишковою вартістю переходить у власність лізингоодержувача.

Рис. 3.1. Схема взаємодії основних учасників фінансового лізингу

Таким чином, можна вважати, що послуга фінансового лізингу надається в три етапи.

І етап характеризується обґрунтуванням лізингової угоди, аналізом фінансових, технічних і організаційних можливостей усіх потенційних учасників та підготовкою документів для укладання юридичних угод, зокрема:

1) заявки лізингоодержувача про надання в лізинг предмета лізингу;

2) висновку про платоспроможність лізингоодержувача та ефективність його проекту;

3) замовлення-наряду на постачання предмета лізингу;

4) заяви та договору на отримання банківської позики.

Роль цього етапу зумовлена складним характером багатосторонніх відносин при лізингу, який потребує детального вивчення всіх умов та особливостей кожної угоди.

II етап — юридичне оформлення лізингової послуги та підписання необхідних договірних документів:

1) договору купівлі — продажу предмета лізингу;

2) акта прийому предмета лізингу в експлуатацію;

3) лізингового договору;

4) договору технічного обслуговування предмета лізингу;

5) договору надання банківського кредиту;

6) договору страхування предмета лізингу.

III етап — використання предмета лізингу, пов'язане з реалізацією проекту лізингоодержувача. На цьому етапі сплачуються лізингові платежі, операції відображаються в бухгалтерському обліку, повертається банківська позика та виплачуються проценти за користування нею, а після закінчення строку лізингу встановлюються відносини щодо подальшого використання предмета лізингу.

Крім основних учасників (лізингодавця, лізингоодержувача, постачальника, банку) у забезпеченні договору фінансового лізингу можуть брати участь інші учасники (страхові компанії, сервісні центри з обслуговування машин та устаткування, брокерсько-дилерські та консалтингові фірми та ін.).

Такий складний механізм надання послуги з фінансового лізингу свідчить про те, що лізинг — складна синтетична форма господарських зв'язків, яка поєднує елементи купівлі-продажу, кредиту, оренди та продажу в розстрочку.

 

Особливості надання лізингових послуг банківськими установами

Банк у лізингових операціях може брати як безпосередню, так і опосередковану участь (рис. 3.2). Отже, банк може виступати як інвестором (посередником між суб'єктами лізингу), так і безпосередньо лізингодавцем, що передає об'єкт лізингу в користування лізингоодержувачу. Між банком і лізингодавцем укладається кредитний договір із графіком погашення кредиту і відсотків відповідно до умов виплат лізингових платежів за договором фінансового лізингу.

Опосередкована участь банківських установ у наданні лізингових послуг забезпечує більш високу ефективність порівняно з безпосередньою участю у лізинговому бізнесі. Це пояснюється перевагами спеціалізації лізингових компаній, які виявляються у додаткових можливостях щодо вирішення технічних та комерційних питань, дослідженнях ринку та ін.

Рис. 3.2. Форми участі банків у лізингу

Умови надання послуги фінансового лізингу в ПАТ КБ "Приват-банк"

Право на одержання послуг фінансового лізингу в банку "Приватбанк" (далі — Банк) мають юридичні та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності:

а) лізингоодержувач — суб'єкт підприємницької діяльності (резидент України), що одержує в платне користування об'єкт лізингу за договором лізингу;

б) лізингодавець — суб'єкт підприємницької діяльності (резидент України, у тому числі Приватбанк), що уклав із продавцем (резидентом чи нерезидентом України) договір на покупку об'єкта лізингу з метою наступної його передачі в користування лізингоодержувачу за договором лізингу.

Банк робить операції при дотриманні таких умов:

1) лізингоодержувачем наданий і Банком схвалений бізнес-проект розвитку підприємства;

2) лізингоодержувач має всі необхідні умови (ліцензії) для експлуатації устаткування;

3) термін виробничої діяльності лізингоодержувача (термін діяльності в сфері надання послуг) не менше шести місяців (Приватбанк не фінансує "пілотні" проекти і підприємства, що мали "простій" протягом минулого року);

4) основні фонди лізингоодержувача не є предметом застави в інших банках (крім випадку, коли основні фонди лізингоодержувача прийняті в заставу під забезпечення зобов'язань перед Приватбанком);

5) продавцем надана гарантія якості на устаткування, що поставляється;

6) жодна зі сторін — учасниць угоди не знаходиться в процесі банкрутства.

На ухвалення рішення про можливість фінансування істотно впливають такі фактори:

1) наявність поточного рахунку в Приватбанку протягом не менше шести місяців (для лізингодавця і/чи лізингоодержувача);

2) продавцем (дилером) надається пост гарантійне обслуговування об'єкта лізингу;

3) наявність позитивної кредитної історії в лізингодавця і/чи лізингоодержувача;

4) брак податкової заборгованості: у лізингоодержувача (у разі, коли Приватбанк є лізингодавцем), у лізингоодержувача і лізингодавця (у випадку, коли Приватбанк є тільки інвестором).

Валюта для розрахунків за лізинговими операціями.

Валюта договору фінансового лізингу — гривня (у випадку, коли Банк — лізингодавець).

Валюта кредитного договору на покупку майна лізингодавцем для наступного надання його в лізинг:

— гривня — при покупці майна в резидента;

— іноземна валюта, однойменна з валютою договору на покупку майна в нерезидента.

Термін договору фінансового лізингу.

"Банк" надає фінансування під договори фінансового лізингу на термін не більше трьох років*3.

*3: {www.privatbank.ua.}

Станом на 31 грудня 2009 р. до Переліку фінансових установ вне сено інформацію про 209 юридичних осіб — лізингодавців та про 43 фінансові компанії, що надають послуги фінансового лізингу. Вартість чинних договорів фінансового лізингу на кінець 2009 р. становила 27,2 млрд. грн. Переважна більшість договорів, майже 99%, укладена не лізинговими компаніями, а юридичними особами — лізингодавцями. Основними споживачами лізингових послуг є підприємства транспорту, будівництва, сільського господарства та сфери послуг. Вартість об'єктів лізингу, що є предметом договорів, укладених протягом 2009 р., становить 6,2 млрд грн. За підсумками 2009 р. найбільшими споживачами лізингових послуг залишаються транспортна галузь (вартість договорів — 16,095 млрд. грн..), будівництво (2,959 млрд. грн..), сільське господарство (3,153 млрд. грн.) і сфера послуг (1,644 млрд. грн.). У 2009 р. спостерігалася тенденція до збільшення частки лізингових операцій з терміном дії договору 5—10 років. На кінець 2009 р. частка таких договорів зросла на 19,4 %.

Згідно з рейтингом Асоціації "Українське об'єднання лізингодавців", перша "десятка" лізингових компаній за обсягом лізингового портфеля виглядає таким чином (табл. 3.5).

Таблиця 3.5. ТОП-10 з рейтингу лізингових компаній відповідно до обсягу портфеля лізингових угод станом на 31 грудня 2009 р.

№ з/п Назва лізингової компанії Портфель лізингових угод, млн грн.
ПП "ВТБ Лізинг Україна" 5670,3
ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" 1666,1
ТОВ "УніКредит Лізинг" 1634,6
ТОВ "ІНГ Лізинг Україна" 1147,6
ТОВ "Хьюпо Альпе Адріа Груп" 882,7
ТОВ "Євро Лізинг" 457,6
ТОВ "СГ Еквіпмент Лізинг Україна" 362,7
ТОВ "ВіЕйБі Лізинг" 359,0
ТОВ "Перша лізингова компанія-ALD Automotive" 355,8
ТОВ "Ласка Лізинг" 352,2

Розглянемо головні проблеми, котрі стримують розвиток фінансового лізингу в Україні.

1. Недостатня чисельність платоспроможних лізингоодержувачів, що визначається сучасним станом економіки та спадом виробництва у багатьох галузях. Очікується скорочення обсягів лізингового кредитування також унаслідок призупинення багатьох інвестиційних проектів. Проте в структурі капітальних інвестицій частка лізингу може збільшитися за рахунок обмеження обсягів банківського кредитування.

2. Розбіжність у підходах до визначення понять фінансового лізингу у законах України "Про фінансовий лізинг", "Про оподаткування прибутку підприємств" та ін., неузгодженість положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України і Закону України "Про фінансовий лізинг", а також неузгодженість підзаконних нормативно-правових актів із вимогами законів. Усе це негативно впливає на договірні відносини між суб'єктами лізингу при розв'язанні конкретних правових спорів, а також на оподаткування лізингових операцій. Адже встановлення конкретного типу та механізму оподаткування багато в чому визначає зміст, доцільність і прибутковість лізингової операції.

3. Переважання короткострокового кредитування та висока вартість кредитних ресурсів також негативно відображаються на ефективності лізингової діяльності. За цих умов альтернативним джерелом формування ресурсів для здійснення лізингової діяльності можуть стати амортизаційні відрахування.

Запровадження прискореного порядку нарахування амортизації, з одного боку, підвищує зацікавленість у придбанні техніки на умовах лізингу, а з іншого — стимулюватиме надходження фінансових ресурсів на виробництво техніки. Проте надання такої потужної податкової пільги як прискорена амортизація лише лізингодавцям створює потужні стимули для не завжди прозорих схем податкової оптимізації, коли задля зменшення податкових зобов'язань придбання основних фондів оформлюється як фінансовий лізинг — або через власного "кишенькового" лізингодавця, або через іншу компанію, яка пропонуватиме аналогічні послуги "псевдолізингу".

4. Істотні ризики несвоєчасної плати за користування майном. Остання проблема зумовлена насамперед недостатнім нормативно-правовим захистом прав кредиторів.

До галузей, що є пріоритетними у використанні лізингу в Україні, належать високотехнологічні наукомісткі галузі, агропромисловий комплекс, виробництво товарів народного споживання, незавершене виробництво, малий бізнес та ін.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти