ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Міжнародна система одиниць фізичних величин

У 1875 р. сімнадцять держав світу, у тому числі і Росія, "для забезпечення міжнародної єдності і удосконалення метричної системи" підписали Метричну конвенцію, відповідно до якої була створена міжнародна організація мір і ваг зі своїми органами: Генеральною конференцією по мірах і вагам, Міжнародним комітетом мір і ваг, Міжнародним бюро мір і ваг. В даний час Метричну конвенцію підписали понад 40 країн світу, у тому числі майже усі великі держави.

Цією міжурядовою організацією мір і ваг і було вирішене питання міжнародної уніфікації одиниць вимірювань шляхом створення єдиної міжнародної системи одиниць.

Генеральна конференція по мірах і вагам (ГКМВ) у 1954 р. визначила шість основних одиниць фізичних величин для їхнього використання в міжнародних відносинах: метр, кілограм, секунда, ампер, градус Кельвіна і свіча. ХІ Генеральна конференція по мірах і вагам у 1960 р. затвердила Міжнародну систему одиниць, що позначається SI (від початкових букв французької назви Systeme International d' Unites), українською мовою - СІ. В наступні роки Генеральна конференція прийняла ряд доповнень і змін, у результаті чого в системі стало сім основних одиниць, додаткові і похідні одиниці фізичних величин, а також розробила наступні визначення основних одиниць:

- одиниця довжини - метр - довжина шляху, що проходить світло у вакуумі за 1/299792458 частку секунди;

- одиниця маси - кілограм - маса, що дорівнює масі міжнародного прототипу кілограма;

- одиниця часу - секунда - тривалість 9192631770 періодів випромінювання, що відповідає переходові між двома надтонкими рівнями основного стану атома цезію-133 при відсутності збурювання з боку зовнішніх полів;

- одиниця сили електричного струму - ампер - сила струму, що не змінюється при проходженні по двох рівнобіжних провідниках нескінченної довжини і мізерно малого кругового перетину, розташованими на відстані 1 м один від іншого у вакуумі, створив би між цими провідниками силу, рівну 2´10-7 Н на кожен метр довжини;

- одиниця термодинамічної температури - Кельвін -1/273,161 частина термодинамічної температури потрійної точки води. До 1967 р. одиниця іменувалася градус Кельвіна. Допускається також застосування шкали Цельсія;

- одиниця кількості речовини - моль - кількість речовини системи, що містить стільки ж структурних елементів, скільки атомів утримується в нукліді вуглецю-12 масою 0,012 кг;

- одиниця сили світла - кандела - сила світла в заданому напрямку джерела, що випускає монохроматичне випромінювання частотою 540·1012 Гц, енергетична сила якого в цьому напрямку складає Вт/ср.

Приведені визначення досить складні і вимагають достатнього рівня знань, насамперед з фізики. Але вони дають уявлення про природне походження прийнятих одиниць, а їхнє тлумачення ускладнювалося з розвитком науки і завдяки новим високим досягненням теоретичної і практичної фізики, механіки, математики й інших фундаментальних галузей знань. Це дало можливість, з одного боку, представити основні одиниці як достовірних і точні, а з іншого боку - як з'ясовні і як би зрозумілі для всіх країн світу, що є головною умовою для того, щоб система одиниць стала міжнародної.

Міжнародна система SI вважається найбільш досконалою й універсальною в порівнянні з попередніми.

У нашій країні система SI офіційно була прийнята шляхом введення в 1963 р. У 1981 р. постановою Держстандарту (ГОСТ 8.417- 81) у СРСР було введено обов'язкове застосування Міжнародної системи одиниць СІ.

На сьогоднішній день система СІ дійсно стала міжнародною, але разом з тим, застосовуються і позасистемні одиниці, наприклад, тонна, доба, літр, гектар і ін.

Позитивні сторони системи SІ:

Ø універсальна – охоплює усі галузі науки, техніки та економіки;

Ø має уніфіковані одиниці для усіх видів вимірювання;

Ø зручна для практичного застосування основних і похідних одиниць;

Ø когерентна – має єдність і погодженість між одиницями фізичних величин;

Ø має чітке розмежування між одиницями маси і сили;

Ø утворена за допомогою спрощених рівнянь і формул;

Ø сприяє розвитку міжнародних наукових, технічних та економічних зв’язків.

 

Система SІ є обов’язковою в Україні з 1980 р. Законодавчо одиниці фізичних величин системи SІ затверджені у 1997 р. і наведені у стандартах ДСТУ 3651.0; ДСТУ 3651.1; ДСТУ 3651.2.

 

þ

 

Держспоживстандарт приєднався в 1992 р. до міжнародної організації КООМЕТ, членами якої є державні метрологічні органи Центральної Східної Європи. У рамках КООМЕТ Україна бере участь у виконанні 30 тем. Україна є членом міждержавного метрологічного комітету країн СНД. Велика увага Держспоживстандартом приділяється розвитку двостороннього співробітництва з лідируючими метрологічними органами країн Західної Європи. Україна – член-кореспондент міжнародної організації законодавчої метрології (OIML) з 1997 року.

Міжнародна організація законодавчої метрології (OІML) була створена в 1955 році як міжурядова договірна організація, що охоплює близько 60 членів, які активно беруть участь у технічній діяльності, і близько 50 членів-кореспондентів, які виконують роль спостерігачів.

Головні цілі OІML такі:

- розробка міжнародних рекомендацій і документів у різних сферах законодавчої метрології;

- поширення технічної інформації з законодавчої метрології (інформація про закони і регламенти, досвід різних технічних і прикладних наук, досвід доброчинної практики) у квартальних бюлетенях і на сайті OІML;

- усунення технічних бар'єрів у торгівлі за допомогою законодавчої метрології через гармонізацію законів і регламентів, що стосуються вимірювань, засобів вимірювань і попередньо упакованих їх товарів, сприяння взаємному визнанню оцінки відповідності в законодавчій метрології;

- сприяння і розвиток законодавчої метрології у світі.

Структура OІML включає Міжнародну Конференцію, на якій збираються кожні чотири роки делегації від країн і спостерігачі від членів-кореспондентів, представники міжнародних і регіональних установ, щоб визначити загальну політику і статті бюджету організації, а також сприяти використанню країнами метрологічних вказівок OІML. Міжнародний комітет із законодавчої метрології (CІML) є регулятивним комітетом OІML. CІML збирається кожного року для огляду технічного розвитку організації і роботи адміністративних органів. Комітет складається з представників, призначених державами - членами OІML. Рада управління OІML, що складається з обмеженої кількості членів Комітету, яких призначає голова, діє як консультативна група CІML. Рада розвитку діє як консультативний орган CІML із проблем законодавчої метрології в країнах, що розвиваються.

Міжнародне бюро законодавчої метрології (BІML), розташоване в Парижі, нараховує 10 осіб персоналу, є секретаріатом і штаб-квартирою OІML і забезпечує повсякденну роботу і довгострокове планування. OІML функціонує 66 секторів - доповідачів, що розробляють як загальні питання законодавчої метрології, так і питання щодо окремих видів вимірювань і приладів.

Проекти рекомендацій і документів OІML розробляють технічні комітети або підкомітети, сформовані державами-членами. Деякі міжнародні і регіональні організації також беруть участь як консультанти. Міжнародні документи OІML є інформативними за природою. Їх ціль - забезпечити установки національним службам законодавчої метрології і сприяти поширенню доброчинної практики використання деяких типів засобів вимірювань. Міжнародні рекомендації OІML, що встановлюють головні вимоги до засобів вимірювань і попередньо упакованих товарів, створюються як модель міжнародних реламентів. Конвенція OІML зобов'язує країни-члени впроваджувати міжнародні рекомендації в їхнє національне законодавство. Ці міжнародні рекомендації не повинні перешкоджати технічному розвиткові, повинні бути цілком спільними з іншими технічними документами, розробленими іншими міжнародними органами, такими як ІSO, ІEC і т.п.. Зазвичай ці документи переглядаються через кожні 5 років.

У 1991 році OІML створила Систему сертифікатів засобів вимірювань, щоб спростити адміністративні процедури і знизити витрати, зв'язані з міжнародною торгівлею засобами вимірювань, що підлягають законодавчому контролеві. Система надає можливість виробникові одержати сертифікат OІML і звіт про випрбування, у якому вказується, що визначений взірець приладу відповідає вимогам відповідної міжнародної рекомендації OІML.

У метрологічній галузі діють ще три головних міжнародних організації:

- Міжнародне бюро мір і ваг (ВІРМ),

ВІРМ було створено в результаті підписання в Парижі в 1875 році 17 країнами Міжнародної Метричної конвенції. Сьогодні до Конвенції приєдналося близько 50 країн, серед яких головні промислово розвиті країни. Метою ВІРМ є забезпечення у світі єдності вимірювань і їх простежуваності до системи SІ. ВІРМ здійснює свою роботу через ряд консультативних комітетів, члени яких є представниками національних метрологічних лабораторій країн Конвенції і лабораторій ВІРМ.

ВІРМ розташоване в м. Севрі, поблизу Парижа. У його спеціальних приміщеннях зберігаються міжнародні еталони метра, радіоактивності і т.п. Бюро організовує регулярні міжнародні звірення національних еталонів.

ВІРМ займається науковою працею в галузі вимірювань. Воно організує міжнародні звірення національних еталонів.

 

- Міжнародна конфедерація вимірювань (ІМЕКО),

ІМЕКО - це неурядова федерація 35 організацій - членів, кожна зв'язана з прогресом вимірювальної техніки. Цілі ІМЕКО наступні: сприяння міжнародному обмінові науково-технічною інформацією по вимірюванням й інструментах, посилення міжнародного співробітництва серед вчених і інженерів з науковій і промисловій сферах.

ІМЕКО була створена в 1958 році, має статус консультанта в ЮНЕСКО. Місцем перебування ІМЕКО є Будапешт, Угорщина. Діяльність ІМЕКО здійснюється через технічні комітети, що організують конференції, семінари, симпозіуми в конкретних областях метрології.

 

- Міжнародна кооперація з акредитації лабораторій (ІLAC).

ІLAC - це міжнародне співробітництво лабораторій з різними схемами акредитації, що діють у світі. Почавши свою роботу як конференція з метою розвитку міжнародного співробітництва для спрощення торгівлі шляхом визнання акредитованих результатів вимірювань і калібрування, у 1966 році ІLAC була перетворена в міжнародний форум кооперації шляхом підписання в Амстердамі Меморандуму про взаєморозуміння 44 національними органами.

У листопаді 2000 року 36 акредитованих лабораторій, повних членів ІLAC, з 28 країн світу підписали Угоду про взаємні визнання з метою визнання даних технічних випробувань і калібрування експортованих товарів. Станом на серпень 2003 рік 44 акредитовані лабораторії органів ІLAC уже підписали вищезгадану угоду. Угода є солідною технічною платформою для міжнародної торгівлі завдяки розвиткові глобальної мережі випробувальних і калібрувальних лабораторій, що були оцінені і визнані як компетентні країнами, що підписали Угоду ІLAC. Тому, товари, що випробуються в лабораторії, акредитованою країною, що підписала Угоду ІLAC, повинні визнаватися у всіх країнах-членах Угоди.

ІLAC - це головний міжнародний форум для розвитку практики і процедур з акредитації лабораторій, сприяння акредитації лабораторій як інструмента спрощення торгівлі, підтримки систем акредитації, що розвиваються, і визнання компетентного випробуваного оснащення в усім світі.

 

 

Самостійне вивчення: Загальні поняття про технічні вимірювання.

Засоби вимірювань

 

 

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти