ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сутність, основні принципи та організаційні засади діяльності кредитної спілки

Кредитна спілка — це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Кредитні спілки є однією з форм кооперативів, що діють у фінансово-кредитній сфері.

Історична довідка

Ідея кооперації як форми взаємодопомоги та економічного самозахисту населення в умовах ринку сформувалась в Англії на початку XIX ст. У 1844 р. 28 робітників-ткачів англійського міста Рочдейл заснували споживчий кооператив, принципи діяльності якого започаткували увесь кооперативний рух. 6 основу кооперативної форми господарювання була І покладена ідея економічного самозахисту людей шляхом об'єднання в організацію для самозабезпечення більш дешевими та якісними товарами. Власне організація ґрунтувалася на принципах демократії та матеріальної участі членів через пайові внески, з яких формувалися кошти товариства. Кооперативна ідея була близькою та зрозумілою широким верствам населення, тому швидко почала поширюватися у різних країнах.

Уперше кредитні кооперативи виникли в Німеччині у 50-х роках XIX ст. Відомості про перший кредитний кооператив датуються 1849 р. Кооперативна ідея самодопомоги застосовувалася у фінансовій сфері у вигляд організацій взаємного кредитування. Видатні німецькі кооператори — Гер ман Шульце-Деліч та Фрідріх Райффайзен — майже одночасно, незалежно один від одного, запропонували два принципово різні підходи до організації кооперативного кредитування: перший — для міського населення, другий — для сільського.

"Сільські каси" Ф. Райффайзена створювалися з метою самодопомогу сільському населенню. Фундаментальними принципами їх діяльності є: невнесення пайового капіталу (членських внесків); необмежена відповідальність членів за боргами товариств; обмеження сфери діяльності товариств; надання позичок лише членам товариств; безоплатна робота у виборних органах управління. Таким чином, відмова від пайового капіталу, сформованого великими пайовими внесками членів, найкраще відповідає завданням селянської кредитної кооперації, яка ставить за мету організувати кредит для широкого кола селян. Капітал, потрібний товариству для початку справи, отримується не за рахунок пайових внесків членів, а за рахунок коштів, залучених зі сторони. Товариство починало працювати на залучених під солідарну відповідальність коштах. Це давало можливість навіть найбіднішим селянам ставати членами кредитних товариств.

Г. Шульце-Деліч запропонував іншу модель кредитного кооперативу, яка в основі принципово відрізнялась від товариств Райффайзена, адже мала інший механізм діяльності. Ця модель отримала назву народний банк, або ощадно-позичкове товариство, і була створена для задоволення фінансових потреб переважно міських мешканців — ремісників, службовців та інших верств міського населення. Мета першого "народного банку", згідно з його статутом, полягала у наданні своїм членам коштів, їхнім джерелом були паї членів, вступні внески, резервний капітал, а також вклади та позики. Пай і вступний внесок можна було сплачувати одразу або частинами. Товариством керували загальні збори, комітет і правління. Статутом було передбачено також інститут почесного членства. Почесними членами кооперативу були ті особи, які брали участь у його діяльності й робили внески, однак не претендували на позичку. Щороку потрібно було вносити не менше трьох марок або надавати товариству безвідсоткову позичку в розмірі не менше ЗО марок. Позички надавались терміном до трьох місяців з розрахунку 8 % річних. Термін кредиту міг бути продовжений не більше ніж на три місяці під 10 % річних.

Ідея кооперативного кредитування з Німеччини почала поширюватись в інші країни — Австрію, Італію, Францію, Росію, Велику Британію тощо. На східноукраїнських землях перше ощадно-позичкове товариство з'явилось у 1869 р. у м. Гадячі на Полтавщині, а на західноукраїнських — у 1894 р. у Перемишлі (кредитне товариство "Віра").

На Північноамериканському континенті перший кредитний кооператив ("Народна каса") виник у 1900 р. у Канаді в провінції Квебек. Його організатором був Альфонс Дежарден, француз за походженням, який привіз ідею кооперативного кредитування з Європи. У США перший кредитний кооператив був створений у 1909 р. у м. Манчестер, його ініціатором був той самий А. Дежарден.

Згодом ідея кредитної кооперації поширилася на всі континенти. Кредитні кооперативи виникли в більшості країн світу та почали посідати належне місце у фінансових системах розвинутих і мало розвинутих країн.

На сьогодні у світі є багато різновидів кредитних кооперативів, особливості діяльності яких визначаються національним законодавством кожної конкретної країни. В одних країнах кредитні кооперативи надають лише фінансові послуги, в інших — можуть додатково здійснювати товарні операції, в третіх — діють універсальні кооперативи з фінансовими функціями. Кредитні кооперативи можуть мати різну назву: ощадно-позичкове товариство, ощадно-позикова асоціація, народний банк, народна каса, фінансовий кооператив, кредитне товариство, кредитна спілка тощо. Найпоширенішою формою кредитних кооперативів є кредитні спілки (Credit Union)*4.

В Україні кредитні спілки почали відроджуватися у 1992 р. На кінець 2009 р. до Державного реєстру фінансових установ було внесено інформацію про 755 кредитних спілок, а чисельність їх членів становила 2190,3 тис. осіб.

Основні показники діяльності кредитних спілок наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1. Основні показники діяльності кредитних спілок в Україні

Показник Рік
Кількість кредитних спілок на кінець року
Чисельність членів кредитних спілок, тис. осіб 1791,0 2392,0 2669,4 2190,3
Чисельність членів КС, які мають внески на депозитних рахунках на кінець періоду, тис. осіб 103,0 245,3 164,0 117,0
Загальні активи, млн. грн. 3241,0 5261,0 6064,9 4218,0
Кредити, надані членам КС (залишок на кінець періоду), млн. грн. 2597,0 4512,0 5572,8 3909,1
Внески членів КС на депозитні рахунки (залишок на кінець періоду), млн. грн. 1927,0 3451,0 3951,1 2610,0
Капітал, млн. грн. 1098,0 1552,0 1714,0 765,8

Діяльність кредитних спілок регулюється Законом України "Про кредитні спілки" від 20 грудня 2001 р. № 2908-ІІІ і ґрунтується на таких головних принципах:

1) добровільність вступу та свободи виходу з кредитної спілки, яка означає, що ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з її членів дозволяється лише у випадках, визначених статутом спілки;

2) рівноправність членів кредитної спілки, відповідно до якої всі члени спілки мають рівні права, в тому числі в разі голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків;

3) самоврядування, тобто забороняється будь-яке втручання інших органів у діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законом;

4) неприбутковість, яка полягає в тому, що діяльність кредитної спілки спрямована не на отримання прибутку, а на надання фінансових послуг та одержання доходів членами спілки;

5) гласність, тобто кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів та витяги з них у порядку, визначеному статутом.

За юридичним статусом кредитна спілка є юридичною особою, яка має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває та використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власну символіку.

Кредитна спілка створюється на підставі рішення установчих зборів. Чисельність засновників (членів) кредитної спілки не може бути меншою ніж 50 осіб, які можуть бути членами кредитної спілки та об'єднані хоча б за однією з таких ознак:

— мають спільне місце роботи чи навчання;

— належать до однієї професійної спілки чи об'єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації;

— проживають в одному населеному пункті.

Членами кредитної спілки можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають на території України та об'єднані за однією із зазначених вище ознак.

Прийняття до кредитної спілки та виключення з її складу провадяться на підставі письмової заяви особи за рішенням спостережної ради спілки, крім випадків припинення членства, у зв'язку зі смертю особи, або виключенням, у зв'язку з порушенням статуту.

Рішення про створення кредитної спілки оформляється протоко- І лом установчих зборів. Невід'ємною складовою цього протоколу є реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах (список засновників). У реєстрі обов'язково зазначаються прізвище, ім'я та по батькові особи, дані її паспорта, адреса та інші відомості, що підтверджують ознаки, які об'єднують засновників кредитної спілки.

Вищим органом управління кредитною спілкою є загальні збори її членів. Окрім того, управління спілкою можуть здійснювати: спостережна рада; ревізійна комісія; кредитний комітет, правління (виконавчий орган) та інші органи, створені рішенням загальних зборів кредитної спілки.

Установчі збори затверджують статут кредитної спілки, обирають її органи управління, уповноважують осіб для проведення державної реєстрації, вирішують інші питання, пов'язані зі створенням кредитної спілки.

Основним документом, на підставі якого діє кредитна спілка, є затверджений нею статут, у якому обов'язково зазначаються:

— найменування кредитної спілки та її юридична адреса;

— мета створення і завдання;

— ознака членства в кредитній спілці;

— порядок утворення та діяльності органів управління кредитної спілки, порядок утворення філій та відділень, їх повноваження;

— умови і порядок вступу до неї, порядок припинення членства, права та обов'язки членів кредитної спілки;

— порядок сплати вступних та інших внесків, джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майн

а кредитної спілки, в тому числі порядок і умови надання кредитів, порядок формування та використання фондів, утворюваних спілкою;

— порядок звітності та здійснення контролю за діяльністю органів управління кредитної спілки;

— порядок розподілу доходів, покриття можливих її збитків;

— порядок внесення змін і доповнень до статуту, припинення її діяльності, вирішення майнових питань у зв'язку з ліквідацією, інші положення щодо організаційної та господарської діяльності кредитної спілки.

Державну реєстрацію кредитних спілок здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України згідно із Законом України "Про кредитні спілки" та нормативно-правовими актами Держфінпослуг шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру фінансових установ протягом одного місяця з дня подання таких документів:

— заява встановленого зразка про державну реєстрацію кредитної спілки;

— протокол установчих зборів і реєстр осіб, які брали участь в установчих зборах;

— статут кредитної спілки;

— копія платіжного документа про сплату реєстраційного збору.

Свідоцтво про державну реєстрацію кредитній спілці видає Держфінпослуг. Окрім того, кожна кредитна спілка для здійснення операцій із залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності, має одержати ліцензію.

Свою діяльність кредитна спілка може припинити шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу) або ліквідації. Кредитна спілка вважається такою, що припинила діяльність, після внесення відповідного запису до Державного реєстру фінансових установ. Днем припинення членства в кредитній спілці вважається день прийняття загальними зборами членів кредитної спілки відповідного рішення.

Реорганізація кредитних спілок здійснюється за рішенням їх вищих органів управління, а ліквідація може бути проведена в таких випадках:

— за рішенням вищого органу управління спілки;

— на підставі рішення Держфінпослуг про скасування державної реєстрації у зв'язку з фальсифікацією інформації, заявленої на момент реєстрації;

— за рішенням суду в разі здійснення діяльності без відповідної ліцензії, в разі неплатоспроможності спілки, в інших випадках, передбачених законом, за поданням Держфінпослуг, позовом членів або кредиторів кредитної спілки.

З метою сприяння фінансовій стабільності кредитних спілок та об'єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємного кредитування кредитні спілки на кооперативних засадах можуть створювати об'єднану кредитну спілку. Така спілка формується як неприбуткова організація на основі членства в асоціації кредитних спілок. Мінімальна чисельність її учасників має бути не менша ніж 10 кредитних спілок, кожна з яких може бути учасником лише однієї об'єднаної кредитної спілки.

Створення, державна реєстрація, ліцензування та діяльність об'єднаної кредитної спілки здійснюються відповідно до законодавства України про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти