ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Надання кредитних послуг кредитною спілкою

Загрузка...

Специфіка кредитної діяльності спілок у тому, що вони, як правило, надають кредити, які за своїми сумами значно менші порівняно з банківськими. Однак діяльність окремих спілок у цій сфері суттєво розрізняється, оскільки кожна спілка реалізує власну кредитну політику, закріплену в спеціальному документі, який називається "Кредитна політика кредитної спілки".

У цьому документі викладено засади та правила, за якими мають діяти кредитний комітет і правління спілки в разі видачі кредитів, нарахування відсотків, забезпечення своєчасного повернення кредитів, організації заставного забезпечення тощо. Загальним підходом до розробки та реалізації кредитної політики кредитної спілки повинно бути максимально повне врахування інтересів кредиторів і позичальників.

У Положенні про кредитну політику кредитної спілки правління спілки визначає:

— види позичок, які надає кредитна спілка відповідно до їх цільового призначення;

— мінімальний і максимальний розміри позичок кожного виду та частку окремих видів позик у кредитному портфелі спілки;

— мінімальний та максимальний строки для позичок кожного виду;

— вимоги за рівнем забезпеченості позичок кожного виду;

— порядок нарахування відсотків і основної суми позички кожного виду з урахуванням їхнього можливого розміру та терміну;

— метод надання основної суми позички кожного виду;

— можливість зміни рівня відсотків за користування позичками кожного виду;

— додаткові умови за окремими позичками та можливість застосування штрафних санкцій щодо позичальників, які не виконують свої зобов'язання за кредитними угодами, а також види та розміри таких санкцій.

Позички кредитних спілок класифікують за певними ознаками (табл. 5.6).

Таблиця 5.6. Основні види позичок кредитних спілок

Ознака Види позичок
Строк користування — Короткострокові (до 3 місяців); — середньострокові (від 3 до 12 місяців); — довгострокові (понад 12 місяців)
Цільове призначення — Комерційні; — на ведення фермерських господарств; — на ведення особистих селянських господарств; — на придбання, будівництво, ремонт та реконструкцію нерухомого майна; — споживчі (придбання автотранспорту, побутової техніки, комп'ютерів)
Порядок нарахування та сплати відсотків і основної суми — За нарахуванням та сплатою відсотків і основної суми в кінці строку дії кредитної угоди; — за періодичним нарахуванням та сплатою відсотків і сплатою основної суми в кінці строку дії кредитної угоди; — за періодичним нарахуванням та сплатою відсотків і періодичною сплатою рівних часток основної суми кредиту; — за періодичною сплатою відсотків і основної суми однаковими частинами
Рівень забезпеченості — Незабезпечені; — слабо забезпечені (в угоді передбачено штрафні санкції або поруку за умови, що платоспроможність поручителя чи гаранта недостатньо обґрунтована та підтверджена); — забезпечені (застава; порука чи гарантія, якщо платоспроможність поручителя чи гаранта достатньо обґрунтована та підтверджена)
Рівень дотримання з боку позичальника встановленого режиму салати — Кредити з нормальним режимом сплати; — позички, сумнівні щодо повернення; — не повернені позички
Метод надання основної суми позички — Позички, що видаються одноразово; позички, що видаються частинами (кредитна лінія)
Можливість зміни рівня відсотків за користування позичкою — Позички з незмінними (фіксованими) відсотками; — позички зі змінними (прирівняними до еквівалента) відсотками

Кредитний комітет — спеціальний орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки. Його призначає спостережна рада у складі не менше трьох осіб, він підзвітний загальним зборам членів кредитної спілки та спостережній раді і несе перед ними відповідальність за ефективність кредитної діяльності спілки.

Порядок призначення кредитного комітету, строк повноважень і порядок його діяльності визначаються статутом кредитної спілки та положенням про кредитний комітет. Членами цього комітету можуть бути члени спостережної ради, члени правління та інші особи.

До компетенції кредитного комітету кредитної спілки належать:

— розгляд заяв членів кредитної спілки про надання кредитів і прийняття рішень з цих питань;

— здійснення контролю за якістю кредитного портфеля;

— вирішення інших питань, пов'язаних із кредитною діяльністю спілки.

Відповідно до чинного законодавства кредитна спілка має право самостійно встановлювати:

— розмір плати (процентів) за користування позиками, наданими кредитною спілкою;

— види позичок, що надає кредитна спілка, умови їх надання та строки повернення;

— способи забезпечення кредитних зобов'язань, вимоги щодо забезпечення погашення кредитів.

Позичку надають членові кредитної спілки на підставі укладеної кредитної угоди, в якій мають бути викладені стандартні для угод такого виду умови: дата та місце укладання угоди; назва сторін; предмет, ціна, строк та порядок виконання угоди; відповідальність, реквізити сторін тощо.

Поточний контроль за дотриманням умов кредитних угод здійснює уповноважена на це особа (позичковий управитель, виконавчий директор, уповноважений член кредитного комітету). Зокрема, уповноважена особа контролює своєчасність і повноту передбачених у кредитних угодах платежів на підставі звіряння фактично отриманих сум з графіком планових платежів, який складають на кожен тиждень. Уповноважена особа звітує про дотримання графіка планових платежів на кожному засіданні кредитного комітету.

В окремих випадках надання позичок може передбачати здійснення членом кредитної спілки певної суми внесків відповідних видів.

Кредитна угода може бути пролонгована, якщо позичальник не має поточної простроченої заборгованості. В разі пролонгації кредитної угоди обов'язковою умовою має бути те, що до подальших платежів зі сплати позички входитимуть не лише відсотки, а й частина основної суми позички. Повторна пролонгація угоди не допускається.

Для нагляду за своєчасністю погашення наданих позичок та оперативного планування руху грошових потоків кредитна спілка веде належний аналітичний облік.

У процесі надання кредитних послуг спілка має дотримуватися встановлених для неї нормативів якості активів та ризиковості one-рацій (див. табл. 5.5 на с. 171).

Так, загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та пролонгованими кредитами кредитної спілки не повинна перевищувати 100 % від суми регулятивного капіталу (власних коштів) за винятком капіталу, сформованого за рахунок додаткових пайових внесків.

Регулятивний капітал (власні кошти) — це сума фактично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок та сума капіталу кредитної спілки, сформованого за рахунок резервного капіталу, нерозподіленого доходу, обов'язкових пайових внесків, додаткового капіталу, за винятком добровільних цільових внесків членів кредитної спілки, зменшена на суму непокритого збитку (за наявності).

Розрахунок регулятивного капіталу кредитної спілки подано на рис. 5.2.

Крім того, загальна сума заборгованості за простроченими, неповерненими, безнадійними та пролонгованими кредитами, не перекрита сформованим резервом забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, не має перевищувати 12 % від загальної суми заборгованості за наданими кредитами (див. табл. 5.5).

Рис. 5.2. Розрахунок регулятивного капіталу кредитної спілки

Сума залишку за наданими кредитами членам кредитної спілки не може бути меншою ніж 60 % від суми активів, збільшених на суму фактично сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

Розмір позички, наданої одному членові кредитної спілки, не може перевищувати 20 % капіталу кредитної спілки.

Для споживчих позичок сума місячного платежу не може перевищувати 50 % чистого місячного доходу позичальника. Жодний член кредитної спілки не може мати зобов'язань перед кредитною спілкою більше ніж за двома позичками. Надання другої позички членові кредитної спілки за умови, що перша надана йому позичка прострочена, неприпустимо.

Відповідно до чинного законодавства максимальний залишок за наданими кредитами на одного члена кредитної спілки, окрім об'єднаної, не може перевищувати 25 % від капіталу кредитної спілки, а на одного члена об'єднаної спілки — не більше 30 % від її капіталу.

Кредитний ризик — ризик невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Великий кредитний ризик — ризик, який виникає, якщо заборгованість за наданими кредитами одного члена кредитної спілки становить, або перевищує, 10% капіталу кредитної спілки.

Загальна сума заборгованості за кредитами, що пов'язані з великими ризиками, не має перевищувати 500 % капіталу кредитної спілки (див. табл. 5.5).

Загальна сума залучених на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаної кредитної спілки, грошових коштів інших установ та організацій не може перевищувати 50 % вартості загальних зобов'язань та капіталу кредитної спілки на момент залучення.

Важливе місце в діяльності кредитної спілки посідає робота з простроченими кредитами, до яких належать позички, очікувані платежі за якими станом на дату, визначену в графіку погашення позички згідно з умовами кредитної угоди, не надійшли повністю або надійшли частково. На підставі даних аналітичного обліку бухгалтер спілки готує місячні звіти про простроченість і подає їх на розгляд кредитному комітетові, правлінню та наглядовому комітету спілки.

Кредитною спілкою за рахунок частини доходів формується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

Порядок формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок

Базою для розрахунку необхідного розміру цього резерву є залишок основної суми за простроченим кредитом.

Розраховується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок у такій послідовності.

1. Здійснюється поділ кредитів на прострочені 1-го, 2-го, 3-го * рівнів та неповернені (табл. 5.7). Віднесення кредиту до певного рівня прострочення здійснюється залежно від кількості днів прострочення платежу.

Таблиця 5.7. Нормативи резервування грошових коштів залежно від рівня прострочення кредитів

Рівень прострочення Кількість днів прострочення очікуваного платежу (на дату визначення простроченості) Нормативи резервування грошових коштів (у % від залишку заборгованості)
Від 31 до 90 днів включно
Від 91 до 180 днів включно
Від 181 до 365 днів включно
Неповернені Понад 12 місяців

Прострочений кредит — кредит, за яким станом на дату, визначену умовами кредитного договору, очікуваний платіж не надійшов повністю або надійшов частково.

До суми очікуваного платежу, залежно від визначеного договором порядку сплати процентів та суми кредиту, можуть входити: проценти, або проценти та частина суми кредиту, або проценти та сума кредиту.

Кількість днів прострочення платежу розраховується за формулою

де Р — розрахункова кількість днів прострочення за кредитом;

К — кількість днів, що минула з дати надання кредиту до дати проведення розрахунку;

М — максимальна заборгованість за кредитними операціями, що включає всю суму наданого кредиту та всю суму процентів за ним, визначену на дату проведення розрахунку;

П — планова заборгованість за кредитними операціями, що включає залишок основної суми та нарахованих процентів, вирахуваних на дату розрахунку згідно з плановим строком їх внесення та умовами взаєморозрахунків (без урахування фактичних строків і сум платежів);

Ф — фактична заборгованість за кредитними операціями, що включає фактично не сплачений залишок основного боргу за кредитом та залишок нарахованих, але не сплачених на дату розрахунку процентів.

2. Розрахунок розміру необхідного резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок за конкретним кредитом здійснюється за такою формулою:

де Я — залишок заборгованості за простроченим кредитом;

Н — норматив резервування для забезпечення покриття втрат від неповернених позичок.

Отже, сума резерву сумнівних боргів наприкінці місяця може бути обчислена за формулою

де РЗ — сума резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок, що має бути сформований за станом на кінець місяця, з огляду на фактичний рівень простроченості кредитів;

1 — сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 1-го рівня;

2 — сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 2-го рівня;

3 — сума залишків заборгованості за всіма кредитами з простроченістю 3-го рівня;

НП — сума залишків заборгованості за всіма неповерненими та безнадійними кредитами.

3. Обчислену суму резерву сумнівних боргів (РЗ) порівнюють із розміром сформованого резерву станом на початок місяця і, відповідно до виявленого відхилення, здійснюють поповнення або зменшення розміру резерву.

Сума сформованого резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок не може перевищувати загальну суму заборгованості за простроченими, неповерненими та безнадійними кредитами.

Джерела формування резерву забезпечення покриття втрат від неповернених позичок:

1) за 1-м та 2-м рівнем прострочення, а також за безнадійними кредитами — за рахунок частини доходу незалежно від фінансового результату так, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за встановленими нормативами;

2) за 3-м рівнем прострочення та усіма неповерненими кредитами — за рахунок наявного доходу так, щоб наприкінці кожного місяця його розмір відповідав сумі необхідного резервування за встановленими нормативами. У разі недостатності доходу таке формування здійснюється у наступному місяці.

Безнадійний кредит — це:

— прострочений або неповернений кредит, за яким е документальне підтвердження про неможливість стягнення;

— неповернений кредит, за яким минув строк позовної давності;

— прострочений кредит, за яким кредитним комітетом прийнято обґрунтоване рішення про визнання кредиту безнадійним;

— неповернений кредит, окрім випадків, коли кредитним комітетом прийнято обґрунтоване рішення про відстрочення визнання кредиту безнадійним.

У разі переведення позички з нижчого рівня сумнівності на вищий поповнення резерву сумнівних боргів здійснюють відповідно до встановлених нормативів акумулювання.

У випадку повного погашення поточної простроченої заборгованості за позикою її переводять у розряд позичок із нормальним режимом сплати і зменшують резерв сумнівних боргів на суму, акумульовану за цією позичкою.

Виходи кредитної спілки щодо повернення позичок Від моменту виявлення простроченості за позичкою кредитна спілка має вживати заходи щодо її повернення.

Протягом місяця, після того, як не було отримано очікуваного платежу за позичкою, з позичальником та його поручителем (за його наявності) проводять роботу, щоб з'ясувати стан справ і спонукати позичальника до добровільного виконання своїх зобов'язань за кредитною угодою.

Крім зустрічей та телефонних розмов, на цьому етапі до комплексу заходів обов'язково мають входити надсилання рекомендованих листів-нагадувань (1—15 днів прострочення платежу) та листів-попереджень (15—ЗО днів прострочення платежу). В окремих випадках кредитні спілки можуть звертатися до колекторських фірм, які спеціалізуються на поверненні фінансовим установам боргів їх позичальників.

Якщо попередні заходи не привели до сплати боргу, кредитна спілка вдається до дій, спрямованих на стягнення боргу примусовим способом. Перед їх вчиненням кредитна спілка має вжити такі заходи:

1) визначити суму боргу на останній день перед початком цих заходів, а також документально її зафіксувати. До складу цієї суми боргу входять такі частини:

— не сплачена решта основної суми позички;

— нараховані, але не сплачені відсотки за позичкою;

— пеня, неустойка та штрафи, якщо їх передбачено в кредитній угоді;

— сума відшкодування збитків, завданих кредитній спілці внаслідок неналежного виконання зобов'язань за угодою з боку боржника, якщо це прямо передбачено в кредитній угоді;

2) визначити можливість та реальність звернення стягнення на майно боржника або третіх осіб:

— наявність такого майна та його вартість, місцезнаходження тощо;

— наявність претензій інших кредиторів на це майно або взагалі до боржника;

— наявність прав інших осіб на це майно (наприклад, неповнолітні діти);

3) оцінити доцільність звернення стягнення на певне майно боржника, враховуючи вартість цього майна та вартість заходів, які доведеться здійснити;

4) встановити місцезнаходження боржника.

Стягнення боргу в примусовому порядку здійснюють шляхом використання відповідних правових механізмів і процесуальних норм, передбачених чинним законодавством. В окремих випадках, за спеціальним рішенням кредитного комітету, спілка може відстрочити застосування щодо позичальника заходів примусового стягнення боргу з дотриманням передбаченого в законодавстві процесуального терміну. Однак таке рішення потрібно обґрунтувати.

Якщо протягом року всі зазначені заходи не привели до повернення боргу, то така позика підлягає списанню. Списання позичок здійснюють за рішенням правління спілки на підставі подання кредитного комітету.

Розділ 6. ЛОМБАРДНІ ПОСЛУГИ

6.1. Сутність ломбардної діяльності на ринку фінансових послуг.

6.2. Кредитні послуги ломбарду.

6.3. Супутні послуги ломбарду.

6.4. Вимоги до обліку й облікової та реєструючої систем ломбарду.

Загрузка...

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти