ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АІС

Мета. Закріплення студентами теоретичних знань з ор­ганізації перед проектного обстеження об'єкта автомати­зації, засвоєння ними навичок в плануванні робіт на перед-проектній стадії створення АІС на базі сітьових методів планування, освоєння пакету програм MS Project.

Контрольні питання

1. Опишіть організацію передпроектних робіт розробки АІС.

2. На яких етапах розробки АІС приймає безпосередню участь замовник? Які його функції?

3. Перечисліть етапи розробки АІС.

4. Охарактеризуйте метод мережевого планування та управління.

5. Для чого в проектуванні АІС застосовується пакет MS Project?

6. Для чого в проектуванні АІС розробляється технічне за­вдання?

7. Дайте характеристику технічного завдання на розробку АІС.

8. Охарактеризуйте технічний проект АІС.

9. Охарактеризуйте техноробочий проект АІС.

 

10. Охарактеризуйте робочий проект АІС.

11. За яких умов створення АІС може не проходити всі етапи?

12. Для чого впроваджуються техноробочі проекти?

13. Яке призначення дослідної експлуатації АІС?

Завдання для лабораторних занять і самостійної роботи

Завдання.Побудувати сітьовий графік виконання комплексу робіт на стадії передпроектного обстеження об'єкта автоматиза­ції, визначити критичний шлях, розрахувати резерви часу для не­критичних робіт і побудувати лінійний графік сітьової моделі. Визначити комплекс перед проектних робіт, проаналізувати його та від коректувати його засобами пакету MS Project.

Для побудови сітьового графіка студент повинен скористатися початковими даними свого варіанту. Далі необхідно розрахувати його параметри.


Початкові дані. Передпроектне обстеження об'єкту для наступ­ного проектування АІС включає роботи, наведені в табл.5. Тут для кожної роботи вказані норми часу на її виконання групою проектувальників та вартість людино/години.

Методичні вказівки

Передпроектне обстеження — один із найважливіших етапів розробки АІС, котрий полягає в вивченні і аналізі існуючої сис­теми управління торговельним об'єктом, виборі напрямів і реко­мендацій щодо її покращення. Для забезпечення ефективності функціонування АІС необхідна координація всіх підрозділів тор­говельного об'єкта.

Найкращим планово-координаційним інструментом аналізу АІС на даний час є мережеві методи планування і управління (МПУ). Система планування, побудована на базі методів МПУ, має можливість оцінювати поточний стан торговельного об'єкта.

В основі методу мережевого моделювання лежить зображення комплексу планових робіт у вигляді графу. Граф — це схема, яка складається з деякої сукупності вершин, з'єднаних відрізками лі­ній. Відрізки, що з'єднують вершини графа, називаються його дугами. Орієнтованим називається такий граф, всі дуги якого мають напрямки, такі дуги зображаються стрілками.

Мережевий графік — це орієнтований граф без циклів, вер­шини якого відповідають подіям (етапам розв'язку задач АІС), а дуги — роботам (розв'язкам задач АІС). Кожна пара вершин ме­режевого графіка може бути з'єднана не більше, ніж однією ду­гою. Дуги мережевого графіку навантажені тривалістю розв'язку задач (в днях, тижнях, декадах, місяцях).

В мережевому графіку виділяються початкова вершина (без вхідних дуг) і кінцева (без вихідних дуг). Подія, що відповідає початковій вершині, називається початком робіт, а подія, що від­повідає кінцевій вершині — завершенням робіт.

Вершини мережевого графіку пронумеруємо натуральними числами: і є 1..п, причому будемо вважати, що початкова верши­ни графіка має номер 1, а кінцевий — номер п. Тоді дуги одно­значно представляються парами натуральних чисел: (i,j), i,j є 1..п. Позначимо через t(i,j) тривалість розв'язку задачі (i,j).


Таблиця 5


СПЕЦИФІКАЦІЯ ПОБУДОВИ КАЛЕНДАРНОГО ПЛАНУ-ГРАФІКА ВИКОНАННЯ РОБІТ НА СТАДІЇ ОБСТЕЖЕННЯ ОБ'ЄКТА ПРИ СТВОРЕННІ


АІС


 


oo


 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота Код попередньої задачі Норма затрат часу для виконання робіт, дні Вартість люди­но/години, грн Виконавці
Варіанти
1. Фаза попереднього обстеження
2. Створення експертної групи для по­переднього обстеження об'єкта управ­ління   Директор організації замовника
3. Перевірка готовності об'єкта управ­ління до створення АІС Керівник експертної групи
4. Розробка організаційних і фінансо­вих заходів для створення АІС Керівник експертної групи
5. Побудова плану-графіка створення АІС 2-4 Аналітик організації розробника(П кат)
6. Укладання договору між замовни­ком та розробником АІС Директори організацій
7. Аналіз результатів і розробка прото­колу попереднього обстеження об'єкта управління Аналітик організації розробника(Ш кат)
8. Призначення керівника проекту АІС Директор організації розробника
9. Комплектування групи проектуван­ня АІС Керівник проекту

 


 

 


 

10. Видання наказу на проведення пе-редпроектних робіт АІС 8-9 Директор організації замовника
11. Фаза передпроектного обстеження
12. Розробка програми передпроектно­го обстеження об'єкта управління 8, 10 Керівник проекту
13. Розробка і затвердження плану ор­ганізаційно-технічних заходів для створення АІС Керівник проекту, ди­ректор організації за­мовника
14. Обстеження основних показників торговельно-господарської діяльності об'єкта управління Аналітик організації розробника (III кат)
15. Обстеження матеріальних потоків об'єкта управління 12,14 Аналітик організації розробника(ІІ кат)
16. Визначення переліку підрозділів об'єкта управління та їх функцій 14-15 Аналітик організації розробника(І кат)
17. Обстеження документації і доку­ментообігу об'єкта управління 15-16 Аналітик організації розробника(І кат)
18. Аналіз торговельно-господарської діяльності об'єкта управління 14, 16 Аналітик організації розробника(Ш кат)
19. Аналіз матеріальних потоків об'єк­та управління 15-16 Аналітик організації розробника(IV кат)
20. Аналіз технології обліку та плану­вання господарської діяльності об'єкта управління 16-17 Аналітик організації розробника(IV кат)
21. Аналіз методів і алгоритмів роз­в'язку задач управлінської діяльності об'єкта управління 14,20 Інженер-програміст

Закінчення табл. 5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робота Код попередньої задачі Норма затрат часу для виконання робіт, дні Вартість людино/години, грн Виконавці
Варіанти
22. Аналіз ТПР та ППП об'єкта управ­ління 20-21 Інженер-програміст
23. Розробка структурної схеми управлін­ня персоналом об'єкта управління в АІС 16,20 Аналітик організації роз­робника (II кат)
24. Розробка схеми управління об'єк­том в АІС 20,23 Аналітик організації розробника(IV кат)
25. Вибір підсистем об'єкта управління і задач, які підлягають автоматизації 16,20 Аналітик організації розробника(II кат)
26. Вибір комплексу технічних засобів АІС 24,25 Інженер-проектуваль-ник
27. Розробка схем розв'язку задач, які не підлягають автоматизації 12,23 Інженер-проектуваль-ник
28. Побудова звіту про передпроектне обстеження об'єкта управління і техніко-економічного завдання на створення АІС 24-27 Керівник проекту
29. Фаза технічного завдання
ЗО. Розробка технічного завдання на створення АІС Інженер-проектувальник, інженер-програміст
31. Затвердження технічного завдання на створення АІС Директори організацій

Для кожної вершини к дуги виду (і, к), називаються вхідними, а їх початкові вершини — попередниками вершини к. Для кожної вершини т дуги виду (т, j), називаються вихідними, а їх кінцеві вершини — наступниками вершини т.

Шляхом до будь-якої вершини і мережевого графіка назвемо неперервну послідовність дуг, яка веде від його початкової вер­шини до вершини і. Тривалістю реалізації шляху s назвемо суму тривалостей розв'язку його задач і позначимо через t(s).

Позначимо час початку реалізації робіт (час виходу з початко­вої вершини) через Т(1), а час завершення шляху s — через T(s). Тоді, очевидно,

T(s) = T(0) + t(s).

Звичайно приймають T(1) = 0.

Оскільки в кожну вершину і з початкової можна попасти, вза­галі кажучи, декількома шляхами, то найменшу з їх тривалостей назвемо раннім терміном завершення і-ої події, а найбільшу — пізнім.

Ранній термін завершення події j позначимо через T(j). T(j) визначається розглядом та порівнянням всіх дуг, які ведуть до вершини j:

Аналогічно, пізній термін початку події і позначимо

визначається розглядом та порівнянням всіх дуг, які ведуть з вершини і:

Резерв часу і-ої події назвемо різницю в часі між пізнім та раннім термінами її завершення. Позначимо через

- резерв часу і-ої події.

Шлях від початкової до і-ої вершини, який відповідає пізньо­му терміну завершення і-ої події, назвемо критичніш.

Шлях від початкової до кінцевої вершини мережевого графіку назвемо повним і позначимо через L. Згідно введених позначень t(L) — це час завершення шляху L. Резервом часу шляху L назве­мо різницю між часом завершення критичного шляху Т(п) та ча­сом завершення шляху L:

 


Таким чином, повний критичний шлях в мережевому графіку

— це шлях від його початкової до кінцевої вершини, який не має резервів. Позначимо критичний шлях через Lкр, а його тривалість

— через tкр. Критичний шлях включає найбільш напружені ро­боти проектованого комплексу задач.

Розрахунок мережевого графіку полягає у визначенні послідо­вності розв'язку задач на повному критичному шляху.

Розрізняють два види резервів часу: повний і вільний. Повним резервом часу дуги (i,j) назвемо максимальний час, на який мож­на відтермінувати початок роботи, що відповідає дузі (i,j), або збільшити її тривалість без зміни загального терміну виконання комплексу робіт. Позначимо повний резерв часу дуги (i,j) через

rijп , тоді

Вільним резервом часу дуги (i,j) назвемо максимальний час, на який можна відтермінувати початок роботи, що відповідає дузі (i,j), або збільшити її тривалість за умови, що всі події мережево­го графіку наступають в ранні терміни. Позначимо вільний ре-

зерв часу дуги (i,j) через r вi , j тоді

Для робіт, які лежать на критичному шляху, всі розглянуті ви­ди резервів рівні нулю.

Алгоритм розрахунку критичного шляху в мережевому графі­ку розглянемо на прикладі комплексу робіт з реконструкції взут­тєвої секції магазину.

Таблиця 6

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти