ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ПЕРЕЛІК ВХІДНИХ МАСИВІВ, ЯКІ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ АЛГОРИТМУ

 

Назва масиву Ідентифікатор Максимальне число записів

В розділі «Результати розв 'язку» описуються масиви вихід­ної інформації, які призначені для видачі вихідних повідомлень (машинограм, відеограм), і масиви інформації, які передаються іншим задачам як вхідні.

В розділі «Математичний опис» наводяться економіко-математичні моделі задач.

В розділі «Алгоритм розв'язку» згідно зі стандартом наво­диться набір правил, які однозначно описують зміст і послідов­ність виконання операцій для побудови розв'язку заданої задачі (або класу задач, який включає задану) за скінчену кількість кроків.

Існує декілька способів опису алгоритмів: словесний, форму-льно-словесний, графічний (звичайні та структуровані блок-схеми), операторні схеми, тощо.

Графічний спосіб опису алгоритмів — це відображення логі-ко-математичної структури алгоритму, при якому усі кроки про­цесу обробки даних представляються геометричними фігурами (блоками), які мають строго визначену форму відповідно до зміс­ту операцій, що реалізуються цими кроками.

Розробка графічного опису алгоритмів здійснюється відповід­но до вимог Стандарту 19.701-90 — «Схеми алгоритмів програм, даних і систем. Умовні позначення і правила виконання» і стан­дарту 19.003-80 «Схеми алгоритмів і програм. Позначення умов-но-графічні» (додаток 2).

Постановку економічної задачі розглянемо на прикладі задачі «Облік реалізованого попиту роздрібного торговельного підпри­ємства».

1. Характеристика задачі

Задача «Облік реалізованого попиту роздрібного торговельно­го підприємства» є складовою частиною підсистеми «Вивчення та прогнозування купівельного попиту» і призначена для прийн­яття обгрунтованих рішень з планування виробництва товарів і комерційних рішень, пов'язаних з постачанням і реалізацією то­варів.


Мета задачі: автоматизація оперативного обліку реалізованого попиту в асортиментному розрізі і в розрізі підприємств-виробників, а також контроль за виконанням плану товарообігу.

Періодичність розв'язку задачі: щодекадно і щомісячно. Збір і обробка інформації про реалізований попит в комп'ютерних сис­темах здійснюється автоматично за допомогою касових терміна­лів (касових апаратів, фіскальних друкарок тощо), які мають без­посередній зв'язок з ПК.

При розв'язку цієї задачі вхідною інформацією є такі масиви:

• реалізація товарів (РТ);

• довідник товарів (ДНТ);

• довідник одиниць-виміру (ДОВ);

• довідник підприємств виробників (ДПВ);

• план реалізації товарів (ПРТ).

Вхідний масив РТ створюється на підставі інформації про про­даж товарів, яка формується в комп'ютері при друку касових чеків.

В результаті розв'язку задачі формується вихідний документ (машинограма) «Відомість обліку реалізації товарів в асортимен­ті в розрізі декад поточного місяця і підприємств-виробників» (форма МГ 001).

Користувачами вихідної інформації задачі є керівники роздрі­бного торговельного підприємства. Дані, які містяться в базі да­них, і відомості можуть бути використані для контролю і аналізу виконання планів товарообігу, для контролю щоденних обсягів реалізації, для вивчення попиту на товари-аналоги, які виробля­ються різними підприємствами.

2. Вихідна інформація

ВІДОМІСТЬ ОБЛІКУ РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ

МГ 001

Роздрібне торговельне підприємство__________________________

Місяць____________

Декада_______________

 

 

Назва виробника Назва товару Од. вим. Реалізація за декаду Реалізація з початку місяця Питома вага продажу товарів в кількості
Кіль­кість Сума Кіль­кість Сума За дека­ду 3 початку місяця

Форма передбачає впорядкування та підсумки за виробниками товарів та кодами товарів:

• разом за кодом товару;

• разом за підприємством виробника.

Перелік і опис вихідних повідомлень, отриманих в результаті розв'язку задачі « Облік реалізованого попиту», представлений в табл. 14.

Таблиця 14

ОПИС ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

 

Іденти­фікатор Форма подання Періодичність видачі Терміни видачі Користувачі
МГ001 Машинограма Щодекадно, щомісячно 11, 21 числа кожного мі­сяця і 1 чис­ла наступно­го місяця Директор під­приємства, за­ступник дире­ктора з коме­рції, служба маркетингу

Перелік і опис структурних одиниць вихідних повідомлень представлений в табл. 15.

Таблиця 15

ПЕРЕЛІК СТРУКТУРНИХ ОДИНИЦЬ ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

 

Назва структурної одиниці Ідентифікатор вихідного повідомлення Умовне позначення Значність
Назва підприємства-виробника МГ001 НПВ Х(25)
Назва товару МГ001 НТ А(30)
Одиниця виміру МГ001 ОВ А(6)
Реалізація за декаду (кількість) МГ001 РДк N(5)
Реалізація за декаду (сума) МГ001 РДс N(7.2)
Реалізація з початку місяця (кількість) МГ001 РМк N(5)
Реалізація з початку місяця (сума) МГ001 РМс N(7.2)
Питома вага продажу товару за декаду (кількість) МГ001 ПВд N(3.1)
Питома вага продажу товару за декаду (сума) МГ001 ПВм N(3.1)

Примітка: X — символьна інформація; А — алфавітна інформація; N — числова інформація.


3. Вхідна інформація

Перелік і опис вхідних повідомлень наведено в табл.16.

Таблиця 16

ПЕРЕЛІК І ОПИС ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

 

Назва вхідного повідомлення Іденти­фікатор Форма подання і вимоги до неї Термін і частота надходження Джерела інформації
Реалізація товарів РТ МД Щоденно Чек та інфо­рмація штрих-коду
Довідник товарів днт МД За потребою БД
Довідник одиниць виміру ДОВ МД Щоденно БД
Довідник підпри-1 ємств-виробників дпв МД Щоденно БД
Довідник плану ре­алізації товарів за місяць ПРТ мд 1 раз в мі­сяць БД

Перелік і опис структурних одиниць інформації вхідних по­відомлень представлений в табл. 17.

Таблиця 17

ПЕРЕЛІК І ОПИС СТРУКТУРНИХ ОДИНИЦЬ ІНФОРМАЦІЇ ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

 

Назва структурної одиниці Умовні позначення Вимоги до точності числового значення Ідентифікатор джерела інформації
Код товару КТ N(13) РТ, ДНТ
Код одиниці виміру КОВ N(3) РТ, ДОВ
Код підприємства-ви-робника КПВ N(4) РТ, ДПВ
Дата продажу товару дпт D РТ
Кількість КІЛ N(5.2) РТ

Примітка. D — дані типу дата.


Для розшифрування кодів товарів, виробників, одиниць вимі­ру тощо створюються масиви нормативно-довідкової інформації (довідники). Довідник представляє собою таблицю, в якій кожен об'єкт характеризується назвою, кодом та іншими додатковими характеристиками. Передбачається, що в довіднику кожен код зустрічається лише один раз. Наприклад, в довідниках-цінниках представлена вся номенклатура товарів, їх одиниці виміру і ціни, в довідниках планової інформації містяться дані про планові за­вдання підприємства.

В нашому прикладі для розв'язку задачі на ПК використову­ються чотири довідники (табл. 16).

Перелік і опис структурних одиниць нормативно-довідкової інформації представлений в табл. 18.

Таблиця 18

ПЕРЕЛІК І ОПИССТРУКТУРНИХ ОДИНИЦЬ НОРМАТИВНО-ДОВІДКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

 

Ідентифікатор довідника Назва структурної одини­ці інформації Умовне позначення Вимоги до точності числового значення
ДНТ Код товару Назва товару Код одиниці виміру Ціна товару КТ НТ КОВ ЦІН N(13) А(30) N(3) N(3.2)
ДОВ Код одиниці виміру Одиниця виміру КОВ ОВ N(3) А(6)
ДПВ Код підприємства- виробника Назва підприємства- виробника кпв нпв N(4) А(25)
ПРТ Код товару План реалізації за мі­сяць (кількість) кт ПРМК N(13) N(5)

4. Алгоритм розв'язку задачі

Алгоритм подається у вигляді схеми відповідно до вимог дер­жавного стандарту 19.701-90 — «Схеми алгоритмів, програм да­них і систем. Умовні позначення і правила виконання». Умовні позначення схем винесені в додаток.


Блок-схема алгоритму побудови відомості «Облік реалізова­ного попиту в асортименті з початку поточного місяця за декада­ми і виробниками» (форма МГ 001) представлена на рис. 14.

Рис. 14. Блок-схема алгоритму побудови на ПК вихідного документу МГ001


Опис рисунку 14

Блок 1. Інформація штрихового коду товарів зчитується ска­нером на касі і записується на диск, утворюючи масив РТ.

Блок 2. Інформація про друк касового чеку записується на диск, доповнюючи масив РТ.

Блок 3. Масив РТ упорядковується за кодами товарів або за кодами виробників.

Блок 4. На базі упорядкованого таким чином масиву РТ утворю­ється масив НМ агрегованих даних за періодами і порівнюється ма­сивом плану реалізації товарів за періодами (ПРТ). Блок обчислює:

а) обсяги реалізації кожного товару за період;

б) обсяги реалізації товарів в розрізі виробників;

г) питому вагу продажу товарів в кількості і з початку поточ­ного місяця за декадами.

Блок 5. З використанням нормативно-довідкової інформації бу­дується форма МГ-001 і виводиться на друк або на екран дисплея.


Висновки

Постановка економічної задачі для її переведення на нову технологію виконується за участю працівників торговельного підприємства — менеджерів та товаро-знавців-експертів згідно описаної методики. Тому цією методикою повинні володіти не лише проектувальни­ки, а і кожен з названих працівників підприємства.

ТЕМА 5

Шшшшшшшштшшшшшшштшшшяшштшшж

ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АІС

Мета. Оволодіння технологією побудови електронних таблиць для реєстрації даних та розрахунку показників го­сподарської діяльності торговельного підприємства.


Контрольні питання

1. Що розуміється під програмним забезпеченням?

2. Які програмні засоби належать до загального програмного забезпечення?


3. Перерахуйте найбільш важливі програми, які відносяться до загального програмного забезпечення.

4. Назвіть основні функції, які виконуються загальним про­грамним забезпеченням.

5. Вкажіть призначення функцій основних груп прикладного (функціонального) програмного забезпечення.

6. Наведіть відмінності загального та прикладного програмно­го забезпечення.

7. Назвіть прикладні програми, які є найбільш поширени­ми серед торговельних підприємств малого та середнього біз­несу.

8. Для чого призначені текстові процесори? Назвіть відомі Вам текстові процесори.

9. Де застосовуються електронні таблиці?

 

10. Що можуть графічні процесори?

11. Які пакети програм відносяться до класу інтегрованих?

12. Які пакети відносяться до класу проблемно-орієнтованих?

13. Назвіть складові пакету MS Office.

14. Яке програмне забезпечення можна застосовувати для по­будови бізнес-планів.

Завдання для лабораторних занять і самостійної роботи

ЗАВДАННЯ. Створити електронну таблицю для занесення по­чаткових даних про комерційну діяльність підприємства, відо­браження їх на діаграмі та розрахунку показників:

• Початкові дані розташувати в електронній таблиці так, як це показано в табл. 19.

• Побудувати діаграму товарообігу фірми в 2002-2004 роках для порівняння товарообігу відповідних місяців.

• Правіше в електронній таблиці розташувати формули для визначення сумарного, середньомісячного, мінімального та мак­симального місячних об'ємів товарообігу, кількість місяців, в яких товарообіг був менший від 2000 грн. (несприятливих міся­ців) — табл. 20.

Результати розрахунку показників за весь період оформити так, як це показано в табл.20;

Нижче розташувати схему розрахунку показників заданого року так, як це показано в табл.21 (рік у вигляді цілого числа ко­ристувач заносить в клітинку G11).


Таблиця 19

ТОВАРООБІГ ПІДПРИЄМСТВА В 2002—2004 роках*

 

  А В С D
 
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень

Рис. 15. Діаграма товарообігу фірми в 2002—2004 роках


*дані умовні


Таблиця 20

ПОКАЗНИКИ ТОВАРООБІГУ ПІДПРИЄМСТВА В 2002—2004 роках

 

  F G
Показник Значення
Роки 2002-2004
Максимальний місячний товарообіг  
Мінімальний місячний товарообіг  
Загальний об'єм товарообігу  
Середньомісячний об'єм товарообігу  
Кількість несприятливих місяців  

Методичні вказівки

Електронна таблиця (ЕТ) — це програма, призначена для об­робки економічної інформації, представленої у вигляді таблиці.

ЕТ складається з клітинок, що утворюють рядки і стовпчики. Стовпчики таблиці позначаються латинськими літерами (А, В, С, ..., Z) та їх двобуквеними комбінаціями (АА, АВ,..., IV), а рядки — числами (1, 2 ..., 65536). Кожна клітинка має свою адресу, яка складається з позначень її стовпчика та рядка, наприклад, А1 — це адреса початку (лівої верхньої клітинки) таблиці.

Таблиця 21

ПОКАЗНИКИ ТОВАРООБІГУ ПІДПРИЄМСТВА ЗА 2002

 

  F G
Показник Значення
Рік  
Максимальний місячний об'єм товарообігу  
Мінімальний місячний об'єм товарообігу  
Загальний об'єм товарообігу  
Середньомісячний об'єм товарообігу  
Кількість несприятливих місяців  

В кожну клітинку користувач може ввести дані двох основних типів: числа і тексти, а також формули, результат обчислення яких представляє собою знову ж числа та тексти. Клітинки хара­ктеризуються форматом, завдяки чому числа можна зобразити як цілі, дробові, дати, моменти часу, проценти, грошові суми тощо.

Електронна таблиця складається з листків. На кожному листку заповнені клітинки утворюють його робочу частину.

Завдання лабораторної роботи виконується наступним чином:

1. Запуск MS Excel.

2. Форматування таблиці і ввід даних.

2.1. Форматування шапки, рядків та стовпчиків таблиці:

• виділіть потрібну кількість стовпчиків;

• для визначення параметрів форматування клітинок скорис­тайтеся командою Format —> Cells;

• в діалоговому вікні формату клітинок активізуйте сторінку Border,

• виберіть потрібні тип рамки, товщину ліній, колір і т.п.

• натисніть мишею на діалогову клавішу ОК.

2.2. Форматування ширини стовпчиків:

• станьте курсором миші на границю адрес потрібного стов­пчика та сусіднього справа (курсор набуде вигляду хрестика зі стрілочками)

• протягніть границю мишею вправо до потрібної ширини стовпчика.

2.3. Ввід і форматування текстових даних:

• виділіть блок клітинок таблиці для розташування даних;

• виконайте команду Format —> Cells;

• в діалоговому вікні формату клітинок активізуйте сторінку Font;

• виберіть бажаний тип шрифту, стиль, ефект, колір тощо;

• натисніть на діалогову клавішу ОК;

• введіть потрібний текст в шапку таблиці та потрібні текстові значення в інші клітинки підготованої області таблиці.

2.4. Ввід і форматування числових даних:

• виділіть в таблиці стовпчики з числовою інформацією;

• виконайте команду Format > Cells;

• в діалоговому вікні формату клітинок активізуйте сторінку Number;

• виберіть потрібний числовий формат даних, кількість деся­ткових знаків, представлення від'ємних чисел, вигляд дробового розділювача тощо;

• натисніть на діалогову клавішу ОК;


• введіть потрібні числові дані;

• масив років вводять таким чином: в клітинку ВЗ потрібно ввести перший з років (2002), натиснути на клавішу Ctrl і, утри­муючи її, протягнути вправо мишею маніпулятор який приймає вигляд символу «+» і з'являється в правому нижньому кутку клі­тинки ВЗ, добиваючись виділення всього блоку клітинок B3:D3, після чого відпустити клавішу миші і клавішу Ctrl;

• для вводу в стовпчик А назв послідовних місяців потрібно в клітинку В4 ввести дату початку року ('01.01.2004'), відмітити блок клітинок В4:В15, виконати команду Edit Fill —> Series —» Date —> Month для розмноження введеного значення на весь блок і застосувати до побудованих дат формат місяців командою Format —> Cells Number —> Custom > Type —> mmmm.

2.5. Форматування таблиці:

• виділіть всю таблицю (для цього потрібно натиснути мишею на перетин адресних панелей);

• виконайте команду Format -> Cells;

• в діалоговому вікні формату клітинок активізуйте сторінку Alignment;

• виберіть потрібну орієнтацію даних в стовпчиках, тип вирі­внювання тощо;

• натисніть на діалогову клавішу ОК.
3. Автоматизація розрахунків

3.1. Ввід формул:

• активізуйте потрібну клітинку (наприклад, С4);

• введіть ознаку початку формули — символ рівності («=«);

• наберіть текст формули:

 

> адреси клітинок вводяться латинськими літерами та циф­рами;

> імена функцій вводяться латинськими літерами (для цього потрібно знати назви Г формат функцій);

> аргументи функцій розділяються крапкою з комою (;);

> дробова частина чисел відділяється від цілої комою (,).

3.2. Занесення адрес:

• замість вводу адрес клітинок з клавіатури їх можна за­носити в формулу за допомогою миші; для цього під час вводу чи редагування формули потрібно натиснути мишею на потрі­бну клітинку; в цей момент система, яка знаходилася в режи­мі вводу (Enter) або редагування (Edit), переходить в режим Point;

• в режимі Point натиснення мишею на клітинки та блоки таб­лиці приводить до занесення їх адрес в формулу;


♦ при продовженні набору тексту формули система знову по­вертається до стану вводу (Enter);

♦ стан системи постійно відображається на панелі статусу (в останньому рядку вікна пакету — Ready, Enter, Edit, Point).

♦ описану схему занесення адрес в текст формули за допомо­гою миші назвемо технологією Point.

3.3. Використання конструктора функцій:

♦ командою Insert —> Function викличте конструктор функцій;

♦ в діалоговому вікні конструктора виберіть у списку Function Category групу статистичних функції (Statistical);

♦ у списку Function Name виберіть функцію Average;

♦ натисніть на діалогову клавішу (Ж.

♦ замість вікна вибору функції відкривається діалогове вікно побудови аргументів функції;

♦ введіть формули в поля аргументів функції;

♦ натисніть на діалогову клавішу (Ж.

3.4. Занесення звертань до функцій з клавіатури:

♦ в клітинки G4:G8 (табл.20) занесіть формули розрахунку по­казників товарообігу, які посилаються на клітинки В4:В15.

♦ в клітинку G4 занесіть формулу =MAX(B4:D15);

♦ в клітинку G5 занесіть формулу =MIN(B4:D15);

♦ в клітинку G6 занесіть формулу =SUM(B4:D15);

♦ в клітинку G7 занесіть формулу =AVERAGE(B4:D15);

♦ в клітинку G8 формулу =COUNTIF(B4:D15;»<2000»).

3.5. Занесення звертань до функцій за допомогою буферу та
імен:

Для розрахунку показників роботи підприємства по роках за­несіть потрібні формули в клітинки G5:G8:

♦ за допомогою команди Insert > Name —» Define клітинку Gil назвіть словом „рік»;

♦ аналогічно блок клітинок В4.В15 позначте як Дані_2002;

♦ блок С4:С15 позначте як як Дані_2003;

♦ блок D4:D15 позначте як Дані_2004,

♦ за допомогою конструктора функцій в клітинку G12 введіть формулу:

=IF(piK = 2002; МАХ(Дані_2002); IF(piK = 2003; МАХ(Дані_2003); IF (рік = 2004; МАХ(Дані_2004); «Дані відсутні»)));

♦ формулу з клітинки G12 розмножте на всі клітинки блоку
G13.G16; для цього скористайтеся універсальним буфером
Windows:

 

 


> активізуйте клітинку G12;

> виконайте команду Edit —> Copy;

> виділіть блок клітинок G13:G16;

> виконайте команду Edit —> Paste;

> для очистки буферу натисніть на клавішу Esc.

3.6. Редагування звертань до функцій:

♦ відредагуйте формули в клітинках G13:G16, замінивши фу­нкцію МАХ на MIN, AVERAGE, COUNTIF відповідно;

♦ у звертання до функції COUNTIF додайте другий аргумент з критерієм відбору даних "<2000"; після редагування формула набере вигляду:

=IF(pk = 2002; COUNTIF(B4:B15; «<2000»); IF (рік = 2003; COUNTIF(C4:C15; «<2000»); IF(piK = 2004; COUNTIF(D4:D15; «<2000»); «дані відсутні»))).

3.7. Розрахунок показників:

♦ Для розрахунку показників певного року в клітинку G11 за-
* несіть один з років: 2002, 2003, 2004;

♦ Перевірте правильність розрахунку показників в цілому і по
роках.

4. Створення діаграм.

4.1. Побудова діаграми за допомогою конструктора.

♦ виділіть в електронній таблиці блок клітинок A3:D15 з да­ними, ключовим стовпчиком і шапкою;

♦ виконайте команду Insert —> Chart; в результаті на екрані з'являється перше діалогове вікно конструктора діаграм, яке складається з двох сторінок;

♦ розглянемо сторінку Standard Types; на якій знаходяться дві рамки (типів діаграм Chart Type та підтипів Chart Sub-Type) і діалогова клавіша ,J*ress And Hold To View Sample»;

♦ зі списку Chart Type виберіть лінійну діаграму;

♦ зі списку Chart Sub-Type виберіть четверту з запропонова­них там семи підвидів діаграм, у якій кожне значення на лініях діаграми зображається певним маркером;

♦ проектовану діаграму можна побачити у рамці Sample, яка накладається на рамку підвидів діаграм; для цього натисніть і утримуйте діалогову клавішу ,J*ress And Hold To View Sample»;

♦ для переходу до другого діалогового вікна конструктора ді­аграм натисніть на діалогову клавішу Next; це вікно теж склада­ється з двох сторінок;

♦ за допомогою списку вибору Data Range можна перевірити і змінити блок даних діаграми;


♦ за допомогою перемикача Series In можна визначити спосіб розташування даних — в рядках (Rows) чи в стовпчиках (Columns); виберіть положення Columns

♦ для переходу до третього діалогового вікна конструктора діаграм натисніть на діалогову клавішу Next; це вікно складаєть­ся з шести сторінок;

♦ на сторінці Titles в полі Chart Title в полі Value (Y) axis введіть назву вертикальної осі діаграми „тис. грн.».

♦ на сторінці Legend підніміть прапорець Show Legend для відображення легенди діаграми;

♦ перемикач Placement встановіть в положення Тор для роз­ташування легенди на верхньому полі діаграми;

♦ для переходу до четвертого (останнього) діалогового вікна конструктора натисніть на діалогову клавішу Next;

♦ за допомогою перемикача Place Chart визначте розташу­вання діаграми — на листку електронної таблиці з даними діаг­рами (As Object In).

4.2. Форматування діаграми:

♦ перемістіть вікно діаграми на вільне місце листка;

♦ розтягніть вікно діаграми до потрібних розмірів;

♦ збережіть діаграму разом з таблицею на диску.



Висновки

Ефективність АІС у великій мірі визначається сис­темним підходом до застосування програмного забез­печення, який робить використання АІС більш надій­ним та економічним.

Сучасні інформаційні технології проектування АІС базуються на інтегруванні існуючих пакетів приклад­них програм, банків та баз даних, інтелектуальних систем.

Вибір прикладного програмного забезпечення обу­мовлюється складом задач проектованої АІС.

У великій мірі вибір прикладного програмного за­безпечення обумовлюється комп'ютерною платфор­мою проектованої АІС (апаратне та системне програм­не забезпечення).


ТЕМА 6

ШТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОПЇ

Мета. Засвоєння студентами концепції глобальної мережі Інтернет, оволодіння Інтернет-технологіями для ділового спілкування та пошуку комерційної інформації.

Контрольні питання

1. Дайте стислу характеристику мережі Інтернет.

2. Який склад та адміністративний устрій Інтернету?

3. Для чого використовується IP-адреса? Опишіть структуру IP-адреси. Наведіть приклади ІР-адрес.

4. Що таке доменне ім'я? Наведіть приклади доменних імен популярних серверів.

5. Які протоколи використовуються в мережі Інтернет?

6. Як здійснити підключення індивідуального користувача до мережі Інтернет?

7. Що таке провайдер Інтернету?

8. Назвіть основні сервіси Інтернету?

9. Опишіть, як функціонує система електронної пошти.

10.Дайте характеристику сервісної та клієнтської компонент Інтернет-сервісів. 11 .Опишіть структуру поштової адреси та поштового повідомлення. 12.Що таке гіпертекстовий та медіа-документ? 13.Опишіть технологію Web-сервісу.

Завдання для лабораторних занять і самостійної' роботи

ЗАВДАННЯ 1. Згідно варіанту роботи знайти в мережі Інтернет Web-сторінку з заданою інформацією. Варіанти роботи та Web-адреси, якими можна скористатися для початку пошуку за допо­могою гіперпосилань, наведені в табл.22.

ЗАВДАННЯ 2. Згідно варіанту роботи знайти в мережі Інтернет Web-сторінку з заданою інформацією. Для пошуку інформації скористатися популярними пошуковими серверами (табл.23) та механізмом пошуку за ключовими словами.


ЗАВДАННЯ 3. Відіслати викладачу на адресу його поштової скриньки електронного листа з приєднаним файлом короткого реферату про поштовий сервіс Інтернет в форматі MS Word'y. He забудьте додати інформацію про себе: прізвище, ім'я, групу, курс, форму навчання тощо.

ЗАВДАННЯ 4. Записати на диск Web-сторінку зі знайденою ін­формацією.

ЗАВДАННЯ 5. Переглянути розташовану на диску Web-сторінку.

Таблиця 22

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти