РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЇ ЗА РАХУНОК ПЕРЕХОДУ ВІД РУЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ДО КОМП'ЮТЕРНОЇ

Дані взяті з книги Дипломное и курсовое проектирование по машинной обработке зкономической информации: Учеб. пособие/ А. В. Абанина и др. — М.: Финансьі и ста­тистика.— М., 1985.

Дані з практики роботи інформаційних фірм м. Львова.

Методичні вказівки

Розрізняють пряму і непряму ефективність АІС. Економічна ефективність АІС досягається за рахунок економії коштів, отри­маних від автоматизації управлінських робіт і покращення еко­номічних показників торговельно-господарської діяльності. Еко­номічна ефективність АІС забезпечується під впливом ряду факторів, які піддаються кількісній оцінці: ріст товарообігу, при­бутку, продуктивності праці, зниження витрат обігу, прискорення обіговості товарів та ін. Однак встановити точну ступінь впливу АІС на покращення кожного показника досить важко.

Загальна ефективність АІС складається з прямої Е_п і непря­мої Е_И, від загальної ефективності необхідно відрахувати екс-

Пряму річну економію визначають як різницю між затратами на ручну обробку інформації З_р і затратами на обробку інформа­ції з допомогою АІС 3_АІС.

де Q — обсяг інформації в символах;

Ц_р — вартість однієї години ручної обробки інформації;

Н_в — норма виробітку в символах / год.;

К_р — коефіцієнт, який враховує додаткові затрати часу на ло­гічні операції;

Т_м — комп'ютерний час обробки інформації;

Ц_м — вартість однієї години комп'ютерного часу.

Непряма (побічна) ефективність АІС досягається завдяки зменшенню понаднормових запасів на складах торговельних підприємств, росту товарообігу, зниження витрат обігу, зни­ження втрат від уцінки товарів, відмов і повернень товарів по­купцями.

Економію за рахунок додаткового росту товарообігу визнача­ють за формулою

де Т₁ і Т₂ — річний обсяг товарообігу до і після впровадження АІС.

П₁ — прибуток від реалізації до впровадження АІС.

де І₁,І₂ — рівень витрат обігу до і після впровадження АІС.

Економію від прискорення оборотності оборотних коштів ви­значають за формулою:

де 3₂ — розмір товарних запасів при функціонуванні АІС, грн.;

О₁,О₂ — обіговість до і після впровадження АІС, дні;

а — процент кредиту за користування обіговими коштами (0,05).

Економія за рахунок скорочення втрат від уцінки товарів ви­значається за формулою:

де Р — втрати від уцінки товарів до впровадження АІС;

К — рівень зниження втрат від уцінки товарів після впрова­дження АІС.

Непряма річна ефективність визначається як сума економій по всіх вище наведених показниках.

Узагальнюючими показниками економічної ефективності АІС є термін окупності затрат на створення АІС і коефіцієнт еко­номічної ефективності. Вони визначаються за формулами:

де Т — термін окупності, роки;

Е₃ — загальна річна ефективність, грн;

К^АІС — одноразові затрати на створення АІС, грн; Е_р — розрахунковий коефіцієнт ефективності затрат на ство­рення АІС.

Таблиця 26

ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ АІС*

* Дані умовні.

Одноразові затрати на створення АІС складаються з перед виробничих затрат і капітальних вкладень в АІС, тобто

Галузевий нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкла­день на заходи по впровадженню комп'ютерної техніки для спожи­вчої кооперації становить 0,29. В тих випадках, коли Ер>0,29, створення і функціонування АІС вважається ефективним.

Висновки

1. Розрахунок економічної ефективності АІС базу­ється на загальних принципах оцінки ефективності ви­користання ресурсів. Цей розрахунок полягає в співс -тавленні затрат ресурсів і обумовленого цими затрата­ми ефекту. В залежності від рівня управління еконо­мічний ефект може виражатися різними показниками: приріст національного доходу, товарообігу, валового доходу тощо. Ефект може проявлятися у зниженні со­бівартості обробки даних, можливості побудови нових звітів, підвищенні якості звітів.

2. Економічний ефект завжди пов'язаний з затрата­ми одного або декількох видів ресурсів. Відношення отриманого ефекту до затрат характеризує економічну ефективність цих затрат.

3. Для визначення економічної ефективності від впровадження та експлуатації АІС необхідно кількісно оцінити ефект, отриманий в результаті функціонування цієї системи, і загальні затрати, пов'язані з її проекту­ванням, впровадженням і експлуатацією.

4. Обґрунтування економічної ефективності та її розрахунок необхідні для:

• визначення доцільності вилучення значних коштів на придбання комп'ютерної техніки, інформаційного, програмного забезпечення і розробку проектів;

• вибору економічно найбільш вигідного варіанту системи;

• визначення черговості впровадження АІС;

• оцінки впливу АІС на показники діяльності тор­говельного підприємства.