![]() |
РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЇ ЗА РАХУНОК ПЕРЕХОДУ ВІД РУЧНОЇ ОБРОБКИ ІНФОРМАЦІЇ ДО КОМП'ЮТЕРНОЇ
Дані взяті з книги Дипломное и курсовое проектирование по машинной обработке зкономической информации: Учеб. пособие/ А. В. Абанина и др. — М.: Финансьі и статистика.— М., 1985. Дані з практики роботи інформаційних фірм м. Львова. Методичні вказівки Розрізняють пряму і непряму ефективність АІС. Економічна ефективність АІС досягається за рахунок економії коштів, отриманих від автоматизації управлінських робіт і покращення економічних показників торговельно-господарської діяльності. Економічна ефективність АІС забезпечується під впливом ряду факторів, які піддаються кількісній оцінці: ріст товарообігу, прибутку, продуктивності праці, зниження витрат обігу, прискорення обіговості товарів та ін. Однак встановити точну ступінь впливу АІС на покращення кожного показника досить важко. Загальна ефективність АІС складається з прямої Еп і непрямої ЕИ, від загальної ефективності необхідно відрахувати екс-
Пряму річну економію визначають як різницю між затратами на ручну обробку інформації Зр і затратами на обробку інформації з допомогою АІС 3АІС. де Q — обсяг інформації в символах; Цр — вартість однієї години ручної обробки інформації; Нв — норма виробітку в символах / год.; Кр — коефіцієнт, який враховує додаткові затрати часу на логічні операції; Тм — комп'ютерний час обробки інформації; Цм — вартість однієї години комп'ютерного часу. Непряма (побічна) ефективність АІС досягається завдяки зменшенню понаднормових запасів на складах торговельних підприємств, росту товарообігу, зниження витрат обігу, зниження втрат від уцінки товарів, відмов і повернень товарів покупцями. Економію за рахунок додаткового росту товарообігу визначають за формулою де Т1 і Т2 — річний обсяг товарообігу до і після впровадження АІС. П1 — прибуток від реалізації до впровадження АІС.
де І1,І2 — рівень витрат обігу до і після впровадження АІС. Економію від прискорення оборотності оборотних коштів визначають за формулою: де 32 — розмір товарних запасів при функціонуванні АІС, грн.; О1,О2 — обіговість до і після впровадження АІС, дні; а — процент кредиту за користування обіговими коштами (0,05). Економія за рахунок скорочення втрат від уцінки товарів визначається за формулою: де Р — втрати від уцінки товарів до впровадження АІС; К — рівень зниження втрат від уцінки товарів після впровадження АІС. Непряма річна ефективність визначається як сума економій по всіх вище наведених показниках. Узагальнюючими показниками економічної ефективності АІС є термін окупності затрат на створення АІС і коефіцієнт економічної ефективності. Вони визначаються за формулами: де Т — термін окупності, роки; Е3 — загальна річна ефективність, грн; КАІС — одноразові затрати на створення АІС, грн; Ер — розрахунковий коефіцієнт ефективності затрат на створення АІС. Таблиця 26 ПОКАЗНИКИ, ЩО ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРОБКИ І ВПРОВАДЖЕННЯ АІС*
* Дані умовні. Одноразові затрати на створення АІС складаються з перед виробничих затрат і капітальних вкладень в АІС, тобто
Галузевий нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень на заходи по впровадженню комп'ютерної техніки для споживчої кооперації становить 0,29. В тих випадках, коли Ер>0,29, створення і функціонування АІС вважається ефективним.
Висновки 1. Розрахунок економічної ефективності АІС базується на загальних принципах оцінки ефективності використання ресурсів. Цей розрахунок полягає в співс -тавленні затрат ресурсів і обумовленого цими затратами ефекту. В залежності від рівня управління економічний ефект може виражатися різними показниками: приріст національного доходу, товарообігу, валового доходу тощо. Ефект може проявлятися у зниженні собівартості обробки даних, можливості побудови нових звітів, підвищенні якості звітів. 2. Економічний ефект завжди пов'язаний з затратами одного або декількох видів ресурсів. Відношення отриманого ефекту до затрат характеризує економічну ефективність цих затрат. 3. Для визначення економічної ефективності від впровадження та експлуатації АІС необхідно кількісно оцінити ефект, отриманий в результаті функціонування цієї системи, і загальні затрати, пов'язані з її проектуванням, впровадженням і експлуатацією. 4. Обґрунтування економічної ефективності та її розрахунок необхідні для:
• визначення доцільності вилучення значних коштів на придбання комп'ютерної техніки, інформаційного, програмного забезпечення і розробку проектів; • вибору економічно найбільш вигідного варіанту системи; • визначення черговості впровадження АІС; • оцінки впливу АІС на показники діяльності торговельного підприємства.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|