ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Методичні вказівки до завдання 2

Для оперативного управління роботою з певними групами то­варів менеджеру необхідна детальна щоденна інформація про рух товарів на базі. Це завдання можна успішно реалізувати за допо­могою MS Excel.

1. Створіть електрону таблицю з інформацією про поступлен­ня товарів на гуртову базу та їх продаж:


• імена стовпчиків та фактичні дані візьміть із табл. 45—46;

• дані про поступлення і продаж товарів занесіть на різні лис­тки електронної таблиці;

• обчисліть вартість закуплених і проданих товарів;

• відформатуйте таблицю.

 

2. Створіть базу даних в електронній таблиці.

3. Для вводу даних створіть форму, яку викликають коман­дою Data -> Form (Данные —> Форма).

4.Командою Data Pivot Table створіть зведену таблицю {Pivot Table), яка дасть змогу відбирати дані за різними критерія­ми і найкращим чином відображати залежність між ними. Ство­рення і обробку даних здійсніть за допомогою конструктора зве­дених таблиць. Для цього виконайте такі дії:

 

• виділіть дані, які підлягають обробці. Простежте, щоб всі стовпчики мали назви;

• виконайте команду Data > Pivot Table (Данньїе -> С водная таблица);

5. В першому діалоговому вікні конструктора зведених таб­
лиць (Step 1 of 4) виберіть джерело даних для зведеної таблиці.
Дані можна вибрати:

• з поточної або будь-якої іншої робочої сторінки; для цього перемикач встановіть у позицію Microsoft Excel data base (В спи-ске или базе данньїх Microsoft Ехсе»);

• із зовнішнього джерела даних; для цього перемикач встано­віть встановіть у позицію External data source (Bo внешнем ис-точнике данньїх);

• із кількох інтервалів консолідації даних; для цього переми­кач встановіть у позицію Multiple consolidation ranges (В неско-льких диапазонах консолидации);

• з іншої таблиці; для цього перемикач встановіть у позицію Another pivot table (В другой сводной таблице).

6. Для переходу до другого діалогового вікна (Step 2 of 4) по­
трібно натиснути мишею на діалогову клавішу Next (Далее):

• в другому діалоговому вікні виділіть мишею діапазон кліти­нок з початковими даними (Where is the data that you want to use?).

• Натисніть мишею на діалогову клавішу Next.

7. У третьому діалоговому вікні конструктора (Step 3 of 4) ви­
значіть структуру зведеної таблиці за допомогою макету, який
наведено на рис.40:


Page

 

  Column
Row Data

Рис. 40. Макет зведеної таблиці

Рис. 41. Зведена таблиця продажу товарів

8. Макет зведеної таблиці має чотири зони полів: Page (Страни-ца), Row (Строка), Column (Столбец), Data (Данньїе). У правій час­тині діалогового вікна конструктора знаходяться діалогові клавіші з заголовками полів вхідних даних; перетягніть мишею клавішу заго­ловку поля «Назва товару» в зону Row, клавішу «Дата поступлення товару» в зону Column, а клавіші «Кількість» і «Вартість» — в зону Data. Натисніть мишею на діалогову клавішу Next.

9. В четвертому діалоговому вікні конструктора (Step 4 of 4):

• задайте клітинку, з якої буде розпочинатися зведена таблиця (Existing Worksheet), або новий листок (New Worksheet);


• зведеній таблиці дайте назву «Поступлення товарів» і нати­сніть мишею на діалогову клавішу Finish.

10. В результаті на четвертому листку буде побудовано зведе­ну таблицю про продаж товарів. За допомогою функцій sum, count побудуйте підсумки у зведеній таблиці.

За замовчуванням для обробки числових значень призначена функція sum, а для текстових — count. Потрібну функцію оби­рають при формуванні і редагуванні макета. Для цього в макеті потрібно двічі натиснути мишею на назву поля в зоні Data.

Натисніть на відповідному полі даних і виконайте команду Data —> Pivot Table Field (Данньїе -» Поле сводной таблицьі) або натисніть на праву клавішу миші і в контекстному меню виберіть пункт Pilot Table Field (Поле сводной таблицьі). Далі відкриється діалогове вікно «Вьічисление поля сводной таблицьі», де у спис­ку Операция виберіть потрібно вибрати функцію sum або count. Зведена таблиця після описаних змін зображена на рис.41.

Основною характеристикою зведеної таблиці є її інтерактив-ність, яка надає користувачу можливість додавати і вилучати за­писи про поступлення і продаж товарів на конкретну дату. Для полегшення виконання цих операцій можна скористатися макро­сами. Нагадаємо, що методика створення та редагування макро­сів була описана в розділі «Автоматизоване робоче місце марке-толога».

Методичні вказівки до завдань 3—5

Рівень задоволення попиту населення обумовлений організа­цією постачання товарів у роздрібну торговельну мережу і фор­мування товарних запасів на складах гуртової бази. Необхідність утворення товарних запасів визначається потребами виробницт­ва, споживання і постачання, транспортними умовами тощо. Аналіз товарних запасів, визначення порядку постачання магази­нів, складів, обчислення обсягу і рівня оптимальних запасів, утворення, обробки і зберігання запасів є предметом наукового управління запасами.

Управління товарними запасами — це комплекс заходів, спря­мованих на визначення раціонального рівня запасів по відношенню до запланованого обсягу товарообігу, підтримку його нормального рівня, який забезпечує безперебійне постачання торговельних під­приємств і неперервне оновлення запасів на складах. Теоретичні до-


слідження та практика торговельної діяльності показали, що ефек­тивне управління запасами неможливе без їх нормування по товар­ному асортименту. Нормування встановлює максимальні і мініма­льні рівні запасів по кожному виду товару (в днях). Процес управління запасами передбачає регулювання рівня запасів тільки по товарах поточного зберігання. Фактичні залишки товарів поточ­ного зберігання визначаються шляхом віднімання із суми залишків товарів поточного зберігання на кінець кварталу суми залишків се­зонного зберігання і додавання суми товарів в дорозі.

Автоматизоване робоче місце комерційного працівника пе­редбачає оперативне регулювання товарних запасів, які забезпе­чують безперебійну торгівлю. Цей АРМ виконує також функцію збору і обробки інформації про стан товарних запасів на гуртовій базі, нормування товарних запасів, аналізу товарних запасів і обі­говості товарів.

Користувачами інформації є працівники економічного і коме­рційного відділів. Термін розв'язку задачі — один раз в квартал.

Нормування товарних запасів поточного зберігання здійсню­ється з використанням трьох методів: техніко-економічного, кое­фіцієнта еластичності та економіко-математичного [13].

Нормування за техніко-економічним методом здійснюється в такій послідовності.

 

1. Визначте загальний обсяг Vkj поставки j-го товару в k-ому

кварталі поточного року (t). Ця інформація береться з специфіка­цій до договору.

2. За квартальною звітністю попереднього року (t-1) визначте


частоту поступлення кожного товару


3. Середній обсяг Vkj разової поставки j-го товару на плано­вий квартал визначте за формулою:



 


4. На підставі даних прогнозу оптового товарообігу (Rj) од­ноденний плановий обіг по j-ому товару визначте за формулою:

де 90 — розрахункова кількість днів в кварталі.


5. В припущенні, що запаси між поставками будуть витрача­тись рівномірно середню величину запасу j-ro товару в к-ому

кварталі поточного року (3kj) прийміть рівною половині серед-


нього обсягу поставки, тобто

6. Мінімальний (гарантійний або страховий) рівень запасів прийміть рівним середньому запасу 3kj з поправкою на коефіці­єнт нерівномірності поставок товару Кj. і визначається за фор­мулою:



 


Коефіцієнт нерівномірності поставок Kj обумовлений нери-

тмічністю поступлення товарів і відхиленнями фактичного обся­гу поставок від планового. Коефіцієнт нерівномірності поставок j-го товару визначається за формулою:



 


— це середньоквадратичне відхилення обсягу разової

поставки j-го товару від середнього обсягу його поставок



 



— обсяг разової (7-ої) поставки j-ого товару, — загальна кількість поставок, — середній обсяг поставок j-ого товару, який визначається

за даними кварталів звітного періоду, що передує плановому.

Розрахований мінімальний рівень запасів називається точкою замовлення. Зниження запасів нижче цього рівня служить сигна­лом для їх поповнення.

7. Обчисліть максимальний рівень запасів як суму середнього обсягу разової поставки і мінімального рівня запасів:


8. Розрахунковий норматив товарних запасів j-гo товару в су­мовому виразі переведіть в дні обігу шляхом його ділення на од­ноденний товарообіг.

Розрахунок нормативу товарних запасів з використанням кое­фіцієнта еластичності полягає в наступному.

1. Розрахуйте коефіцієнт еластичності Ej зміни запасів j-ої групи при зміні товарообігу за формулою:



 


ді, грн;

- приріст запасів товарів j-oї групи в базисному періо-

— приріст обсягу продажу товарів j-ої групи в період, що

передує базисному, грн;

З . — запаси товарів j-ої групи в періоді, що передує базисно­му, грн.;

Т. — оптовий товарообіг по j-ій групі товарів в період, що передує базисному, грн.

2. Визначте обсяг Тпjпродажу j-ої групи в плановому періо­ді, %.

товарів j-ої групи в плано-

3. Визначте приріст запасів вому періоді, %:



 


ві Розраховуйте норматив запасів товарів j-ї групи:



 


— запаси товарів j-ї групи в базисному періоді, грн.

В процесі нормування за наявності необхідної інформації мо­жуть бути використані і економіко-математичні методи. Встано­влення оптимальних норм запасів на основі економіко-математичного моделювання дозволить торговельним підприєм­ствам підвищити ефективність своєї діяльності.

Модель управління товарними запасами базується на підставі такиих припущень:


• плануються запаси тільки одного товару або однієї товарної групи;

• рівень запасів в результаті продажу знижується рівномірно;

• попит (річна потреба або товарообіг) в плановому періоді заздалегідь повністю визначений;

• запізнення в поставці партій не допускається;

• витрати управління запасами складаються із витрат на заве­зення і зберігання товарів;

• витрати на завезення однієї партії і річні витрати на збері­гання одиниці товару є постійними величинами;

• відхилення в надходженні партій недопустимі.

Розглянемо задачу планування запасів як оптимізаційну. Не­залежною змінною будемо вважати обсяг поставки х. Обсяг по­ставки підлягає обмеженням



 


де Q — максимальний обсяг партії, зумовлений можливостями транспортування та виробництва.

Сумарні витрати Z вважаються залежними від величини однієї поставки х і складають:



 


 


Задача планування запасів формулюється таким чином [30]:

при обмеженнях

нелінійну функцію цілі:


визначити значення х, яке мінімізує


Для розв'язку цієї задачі прирівняємо до нуля першу похідну функції цілі:


звідси, розмір оптимальної партії Х0 визначається формулою:


Відрізнити мінімум від максимуму можна за допомогою дру-

маємо

гої похідної. Згідно умови



оптимальне число поставок — формулою


а оптимальний інтервал між поставками — формулою


і, як наслідок, функція Z в точці х =х0 має мінімум. Таким чи­ном, оптимальний запас визначається формулою

де Т — тривалість планового періоду (місяць, квартал, рік і т.д.). В результаті розв'язку задачі «Управління товарними запаса­ми» користувач одержує звіт такої форми (табл. 54).

Таблиця 54

ВІДОМІСТЬ НОРМАТИВІВ ЗАПАСІВ ТОВАРІВ ПОТОЧНОГО ЗБЕРІГАННЯ

 

 

 

№ п/п Назва товару (товарної групи) Код товару Запаси товарів поточного зберігання Норматив запасів товарів поточного зберігання
сума дні min max
сума дні сума дні

На підставі цього звіту в економічному відділі здійснюється розрахунок нормативів запасів товарів поточного зберігання, а також контролюється відповідність фактичних запасів нормати­вам по гуртовій базі.


Розв'язок задачі «Управління товарними запасами» базується на використанні таких вхідних масивів:

♦ масиву виконання договірних зобов'язань постачальниками;

♦ масиву прогнозної реалізації товарів;

♦ масиву запасів товарів;

♦ масиву товарів в дорозі;

♦ масиву товарів сезонного зберігання.

Масив виконання договірних зобов'язань постачальниками (МВДЗП) формується на підставі рахунку-фактури, прихідних накладних, специфікацій та договорів. Масив МВДЗП містить такі реквізити:

♦ код торгової організації (підприємства);

♦ код постачальника;

♦ код товарно-матеріальних цінностей;

♦ код виду обороту;

♦ код одиниці виміру;

♦ номер договору;

♦ план поставок на квартал в натуральному і вартісному виразі;

♦ фактичні поставки товару в натуральному і вартісному ви­разі.

Масив прогнозної реалізації товарів (МПРТ) створюється в результаті розв'язку задачі «Прогнозування попиту».

Масив товарів в дорозі (МТД) створюється на підставі специ­фікацій до договорів та рахунків-фактур. Структура цього масиву ідентична структурі масиву МВДЗП.

Масив товарів сезонного зберігання (МТСЗ) формується на підставі переліку товарів сезонного зберігання.

Як вхідна, використовується нормативно-довідкова інформа­ція, зокрема довідники товарів, одиниць виміру, постачальників, частоти поставок товарів тощо.

При виконанні завдання 3 побудуйте електронну таблицю та­кої структури.

Побудувавши таблицю 55, виконайте такі дії:

1. Таблицю заповніть даними і відформатуйте її.

2. Для знаходження відхилення від середнього значення (Z) і

квадрату відхилення (Z2) в клітинки Е2 і F2 введіть відповідні формули і розмножте їх на блоки решти клітинок D3:D11 і ЕЗ:Б11.

3. За допомогою вбудованої статистичної функції AVERAGE
(СРЗНАЧ),
в клітинці D13 побудуйте формулу для обчислення
середнього обсягу поставки товару. Формули для обчислення су-


ми квадратів відхилень і фактичної поставки товару занесіть в клітинки F12 і D12. Середнє квадратичне відхилення (а) розра­хуйте в клітинці D12. В клітинці D13 розрахуйте коефіцієнт нері­вномірності поставок товарів на гуртову базу.

4. В клітинках D18:D21 розрахуйте нормативи товарних запа­сів в сумі і в днях.

5. Заповніть таблицю даними і розрахуйте норматив товарних запасів товарів. Для цього в діапазон клітинок В2:В10 внесіть на­лежні формули.

6. Відформатуйте таблицю.

При виконанні завдання 5 скористайтеся методичними вказів­ками до завдань 1 та 3 з теми 8.

Таблиця 55


РОЗРАХУНОК НОРМАТИВУ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ НА ГУРТОВІЙ БАЗІ НА ПЛАНОВИЙ ПЕРІОД (І кв. 2001 р.)



Закінчення табл. 55

Завдання 4 виконайте за такою схемою.

1. Створіть електронну таблицю такої форми (табл. 56).

Таблиця 56


РОЗРАХУНОК НОРМАТИВУ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ НА ГУРТОВІЙ БАЗІ НА ПЛАНОВИЙ ПЕРІОД


Закінчення табл. 56




Висновки

1. Розробка і прийняття комерційних рішень — од­на з основних функцій торговельних підприємств.

2. Комерційні рішення мають бути спрямовані на досягнення основної мети — забезпечення ув'язки зба­лансованого обсягу, структури та якості товарної про­позиції з обсягом, структурою та якістю попиту насе­лення і забезпечення безперебійного продажу населен­ню необхідних товарів при оптимальних матеріальних і трудових ресурсах та високій культурі обслуговування.

3. Розв'язок задач комерційного працівника (опера­тивний облік виконання договорів з постачальниками та покупцями, оперативне регулювання товарних запа­сів, аналіз товарних запасів та їх обіговості, облік цент­ралізованої доставки товарів з бази в магазини, вибір раціональних маршрутів транспортування товарів) мо­жна здійснювати за допомогою пакетів програм MS Excel, БЗСТ та АРМ МТП (Автоматизоване робоче мі­сце менеджера торговельного підприємства).


ЛІТЕРАТУРА

1. Автоматизированньїе информационньїе технологии в зкономике: Учебник / Под ред. проф. Г. А. Титоренко. — М.: Компьютер, 1998. — 400 с.

2. Білик В. М., Дяків Р. С, Костирко В. С. Автоматизоване робоче місце менеджера торгового підприємства. — К.: НМЦ «Укоопосвіта», 1999. —350 с.

3. Бильїк В. Н. Зкономическая зффективность АСУ. Текст лекции.

— М.:МКИ, 1988. — 57 с.

4. Блохин Ю. И. Классификация и кодирование технико-зкономической информации. — М.: «Зкономика», 1976. — 191 с.

5. Березин С. Internet у вас дома. — СПб.: BHV — Санкт Петербург, 1997. —400 с.

6. Берне П., Николсон Дж. Секрети Excel для Windows 95. — К.: Діалектика, 1996. — 576 с.

7. Вагнер Г. Основи иселедования операций. Пер. с англ., т. 1. — М.:Мир, 1972. — 335 с.

8. Ванагс И. Я. Методьі раечета зкономической зффективности ма-шинной обработки данньїх. — М.: Финансьі и статистика, 1984. — 256 с.

9. Вудскок Д. Современньїе информационньїе технологии совмест-ной работьі. — М.: Microsoft Press, 1999.

 

10. Галузинськии Г. П., Гордієнко І. В. Сучасні технологічні засоби обробки інформації: Навчальний посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — 224 с.

11. Глушков В. М, Основьі безбумажной технологии. Изд. 2-е, испр.

— К.: Наукова думка: Гл. ред. физ. — мат. лит., 1987. — 552 с.

12. Голосов О. В. Зкономическое стимулирование системной обра­ботки информации. — М.: Финансьі и статистика, 1982. — 200 с.

13. Дойл Д. Как создать предприятие. Руководство для менеджеров, вкладчиков, зкономических служб. —Таллин, 1991. — 101 с.

14. ДСТУ 2874-94. Бази данних. Терміни та визначення. — К.: Держ­стандарт України. — 1995. — 32 с.

15. ДСТУ 2938-94. Системи оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення. — К: Держстандарт України. — 1995. — 32 с.

16. ДСТУ 2940-94. Системи оброблення інформації. Керування про­цесами оброблення даних. Терміни та визначення. — К.: Держстан­дарт України. — 1995. — 28 с.


17. Евстигнеев Е. Н., Ковалев В. В. Автоматизированная система обработки зкономической информации в торговле: Учебник для торг, вузов. — М.: Зкономика, 1999. — 272 с.

18. Закон Украиньї «Об информации» №2567 от 02.10. 2 // Відомості Верх. Ради України. — 1992, №48.

19. Закон Украиньї «О защите информации в автоматизированньїх системах» №80 от 05.07.94 // Відомості Верх. Ради України. — 1994 №31.

20. Имитационное моделирование зкономических систем. — М.: Наука, 1978. —218 с.

21. Информационньїе системьі в зкономике / По ред. В. В. Дика. — М.: Финансьі и статистика, 1996. — 272 с.

22. Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Уишкова Н. М. Економіка тор­говельного підприємства. — К.: Хрещатик, 1999. — 800 с.

23. Одинцов Б. Е. Расчет зффективности информационньїх систем с учетом полезности построения и развития гибких систем управлення в производственно-хозяйственньїх организациях. — Львов.: ВНИМИУС, 1988. —с. 64-71.

24. Оливер Уайт. Управление производством и материальньїми за­пасами в век ЗВМ. — М.: Прогресе, 1978. — 304 с.

25. Пінчук Н. С, Галузинський Г. П., Орленко Н. С. Інформаційні системи і технології в маркетингу. — К.: КНЕУ, 1999. — 328 с.

26. Пикуза Д. Д. Организация и методология создания АСУ в тор­говле. — Минск: Наука и техника, 1978. — 296 с.

27. Проблемно-ориентированньїе информационньїе системи. Сбор-ник научньїх трудов. — Ленинград, 1984. — 179 с.

28. Рожнов В. С, Косарев В. П. Машинная обработка зкономиче­ской информации. — М.: Финансьі и статистика, 1983. — 214 с.

29. Симонс Док. ЗВМ пятого поколения: компьютерьі 90-х годов.

— М.: Финансьі и статистика, 1985. — 172 с.

30. Справочник разработчика АСУ. — М.: Зкономика, 1978. — 583 с.

31. Ситник В. Ф., Писаревська Т. А., Еремина Н. В., Краєва О. С. Основи інформаційних систем. Навч. посібник. — Вид. 2-е, перероб. і доп. За ред. В. Ф. Ситника. — К.: КНЕУ, 2001. — 420 с.

32. Типовьіе проектньїе решения автоматизированньїх систем управлення предприятиями. — М.: Финансьі и статистика, 1982. — 171 с.

33. Титоренко Г. А., Федорова Г. С. и др. Проектирование машин­ной обработки зкономической информации. — М.: Статистика, 1979. — 287 с.

34. Толбатов Ю. А. Загальна теорія статистики засобами Excel. — К.: Четверта хвиля, 1999. — 224 с.

35. Управління проектами// CHIP, №8, 1996. — С. 42-47.

36. Федорова Г. С, Чубанова 3. С, Пономаренко Б. Ф. Проектиро­вание и организация машинной обработки зкономической информации.

— М.: Финансьі и статистика, 1986. — 394 с.


37. Хейне П. Зкономический образ мьішления. Пер. с англ. — М.: Новости, 1991. —704 с.

38. Хонникат Дж. Использование Internet. 2-е издание: Пер. с англ. — К.: Диалектика, 1997. — 304 с.

39. Щедрин Н. И., Кархов А. Н. Зкономико-математические методьі в торговле. — М.: Зкономика, 1980. — 278 с.

40. Зкономическая информатика. Учебник для вузов. Под ред. д. з. н. проф. В. В. Евдокимова. — СПб.: Питер, 1997. — 592 с.

41. Jeffiy A. Timmons. New Venture Creation. Third Edition. IRWIN, 1990. —677 p.

42. Johan C. B. Bontje. How to Create a Plan for Successful Business Growth. — AMACOM. — 1990. — 255 p.

43. Rhonda M. Abrams. The Successful Business Plan: Secrets & Strategies. The OASIS PRESS, 1991. — 303 p.

44. http://lac.lviv.ua — вузол Львівської комерційної академії.

45. http://job.avanport.com — сторінка кадрового агентства «Avanport».

46. http://auto.yahoo.com — сторінка продажу нових автомобілів в США.

47. http://auto.bigmir.net — сторінка продажу автомобілів в Україні.

48. http://finance.com.ua — сторінка фінансових та фондових ринків України.

49. http://finance.rambler.ru — сторінка фінансових та фондових ри­нків Росії.

50. http://www.tdb.com.ua — сторінка з прайсом львівської комп'ютерної фірми «Техніка для бізнесу».

51. http://www.lviv.ua — сторінка з інформацією про Львів.

52. http://rambler.ru — головна сторінка російського пошукового ву­зла rambler.

53. http://yahoo.com — головна сторінка американського пошуково­го вузла yahoo.

54. http://realestate.yahoo.com — сторінка пошуку нерухомості для придбання.

55. http://rambler.ru/map — сторінка з картою Москви та інших міст Росії та світу.

56. http://price.ru — сторінка з цінами на товари та послуги в різних містах Росії.

57. http://quote.yahoo.com — американський брокерський інформа­ційний вузол.

58. http://education.yahoo.com — сторінка навчальних закладів США.

59. http://bus.com.ua — сторінка бронювання та продажу білетів на автобуси, маршрути яких пролягають по різних країнах Європи.

60. http://ilona.com.ua — сторінка туристичного агентства «Ілона» для бронювання місця відпочинку.

15-146


61. http://www.meta-ukraine.com/WrNP/spravka/ — загальноукраїн­ські та регіональні довідники і бази даних з підприємствами, товарами і виробниками.

62. http://intelserv.kiev.ua — сторінка з інформацією про систему управління виробничими та торговельними підприємствами (БЗСТ-ПРО).

63. http://bamboqk.com — Інтернет-магазин з достакою товарів на території України

64. http://dostavka.ru — Інтернет-магазин з достакою товарів на те­риторії Росії


АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК

F-критерій Фішера 151

ICQ 192

Internet 77

IP-адреса комп'ютера в мережі 79

PERT-діаграма 40 Web-клієнт 91 Web-сервер 91 Web-сервіс 92 Web-сторінка 91 WWW (World Wide Web) 91

Автоматизоване робоче місце комерційного працівника 206 Автоматизоване робоче місце планувальника 102 Анкетна форма побудови документа 9 Алгоритм розв'язку задачі 58 Аналіз виконання етапів проекту 47 Аналіз використання трудових ресурсів 47 Аналіз резервів часу проекту 47 Асинхронність руху блоків в мережі 79

Блок даних 79

Ввід даних в електронну таблицю 66 Ввід формул в електронну таблицю 70 Вершини мережевого графіку 27 Виділена лінія зв'язку 77 Визначник матриці 164 Вихідна інформація задачі 53 Вільний резерв часу події 32 Вузол Інтернету 90 Вхідна інформація задачі 62 Галузеві класифікатори 20 Глобальна комп'ютерна мережа 77

Динамічна адреса комп'ютера 82

Діаграма Ганта 38

Діалогове вікно набору номера 88

Довжину коду 19

Довірчий інтервал 116

 


Документ 8

Доменне ім'я комп'ютера в мережі Інтернет 79 Домени мережі Інтернет верхнього рівня 79 Дуги мережевого графіку 27

Економічна ефективність АІС 93

Електронна таблиця 68

Електронне відправлення 79

Ескізна форма документа 9

Етапи проектування первинних документів 9

Європейська система кодування товарів 24 Єдина уніфікована система документації 10

Загальна ефективність АІС 94 Загальнодержавні класифікатори 20 Заголовкова частина документа 10 Залишкова дисперсія 170 Занесення адрес в формули 70 Змістовна частина документа 10 Зовнішній модем 85 Зона ескізної форми документа 9

Ідентифікаційний блок класифікатор 20 Ієрархія робіт проекту 42 Інформаційні сервіси Інтернету 77

Кінцева вершина мережевого графіку 27

Класифікатор 20

Класифікатор ЗКП 20 .

Класифікаційна частина класифікатора 21

Клієнт-сервер 90

Код 23

Кодування 15

Коефіцієнт автокореляції 170

Коефіцієнт економічної ефективності 96

Коефіцієнт еластичності 184

Коефіцієнт множинної кореляції 151

Коефіцієнт нерівномірності поставок 207

Комбінована система кодування 19

Комутована лінія зв'язку 77

Конструктор діаграм 177

Конструктор під'єднань користувача до Інтернету 86

Конструктор функцій 71

Контрольне число коду 22

Кореляційно-регресійний аналіз 149

Критерій оптимізації 57

Критичний шлях 26


Лінійна форма побудови документа 9 Локальна мережа 77

Математичний опис задачі 59

Матеріальні ресурси робіт проекту 45

Мережевий графік 31

Мережеві методи планування і управління 27

Метод найменших квадратів 153

Мінімальний рівень запасів 207

Множинне кореляційне відношення 151

Моделі прогнозування кооперативної торгівлі 148

Моделі прогнозування попиту 149

Модель 148

Модель оптимізації товарообігу 112

Модем 83

Надійний інтервал 154 Наступники вершини мережевого графіку 31 Непряма ефективність АІС 95 Нормальний закон розподілу 150 Нормування товарних запасів 206

Обернена матриця 164

Одноразові затрати 98

Оптимальне завантаження обладнання 105

Оптимальне планування 105

Оптимальний план 105

Оптимальний план товарообігу 112

Оформлююча частина документа 10

Парний коефіцієнт кореляції 150

Первинний документ 10

Передпроектне обстеження 27

Пізній термін завершення події 31

Повний резерв часу події 31

Помилка апроксимації 170

Попередники вершини мережевого графіку 31

Порядкова система кодування 19

Послідовність виконання робіт проекту 42

Постановка економічної задачі 51

Початкова вершина мережевого графіку 27

Поштовий сервіс 91

Провайдер Інтернету 77

Програма-клієнт 90

Програма-сервер 90

Проект MS Project 37

Протоколи передачі даних ТСРЛР 78


Пряма ефективність АІС 94 Прямолінійний коефіцієнт кореляції 149

Ранній термін завершення події 31 Регресійна модель 152 Регресійне рівняння 152 Резерв часу події 31 Результати розв'язку задачі 57 Реквізит документа 10 Розподіл Стьюдента 150 Розрядна система кодування 19

Сервіс Chat 92 Сервіс новин 92 Сервіс телеконференцій 92 Сервіси Інтернету 90 Середнє квадратичне відхилення 153 Середня величина запасів 192 Серійна система кодування 19 * Система кодування 24 Система нормальних рівнянь 164 Список робіт проекту 41 Статистичний аналіз проекту 48 Сценарій 103

Таблична форма побудови документа 9

Термін окупності затрат 96

Термінал користувача Інтернету 77

Трендові моделі 169

Тривалість роботи 42

Трудові ресурси робіт проекту 42

Управління товарними запасами 226 Файловий сервіс (FTP) 92 Файл-сервер 90

Форматування електронної таблиці 14 Форматування текстових даних 69 Форматування числових даних 69

Характеристика комплексу задач 57

Часові ресурси робіт проекту 37 Частинний коефіцієнт кореляції 150

Шлюзи мережі Інтернет 77 Шлях в мережевому графіку 31 Штриховий код 23


ДОДАТКИ

Додаток 1 Звіти пакету MS Project

Стандартні звіти

Група Overview. Клавіша Overview призначена для доступу до огля­дових звітів: Project Summary, Тор-Level Tasks, Critical Tasks, Milestones, Working Days.

Звіт Project Summary видає загальні дані про проект та хід його ви­конання, оперуючи такими поняттями як кількість робіт, тривалість проекту в робочих днях та годинах, процент виконання проекту тощо.

Звіт Тор-Level Tasks описує етапи проекту та хід їх реалізації, опе­руючи такими поняттями: тривалість етапу в робочих днях та годинах, дати початку та закінчення етапу та його вартість.

Звіт Critical Tasks представляє інформацію про кожну роботу мереже­вого графіка: тривалість, дата початку та закінчення, роботи-попередники.

Звіт Milestones відображає ключові моменти проекту. Ключовим моментом проекту (milestone) назвемо роботу нульової тривалості; три­валість встановлюється в полі Duration форми Task Information.

Звіт Working Days видає базовий календар робочого часу працівни­ків: дні тижня, робочі години.

Група Current Activities. Клавіша Current Activities призначена для доступу до звітів про хід реалізації робіт про.екту (Unstarted Tasks, Tasks Started Soon, Tasks in Progress, Completed Tasks, Should Have Started Tasks, Slipping Tasks).

Звіт Unstarted Tasks представляє роботи проекту, виконання яких ще не починалося (наприклад, через те, що не завершені роботи-попе­редники): тривалість, дата початку та закінчення, роботи-попередники, необхідні для виконання роботи ресурси.

Звіт Tasks Started Soon аналогічно представляє роботи проекту, які мають відношення до заданого інтервалу часу (починаються або завер­шуються в ньому). Інтервал часу задається двома діалоговими вікнами з датами його початку та завершення.

Звіт Tasks in Progress представляє роботи, які виконуються. Струк­тура звіту аналогічна структурі двох попередніх звітів.

Звіт Completed Tasks представляє завершені роботи: тривалість, дата початку, дата завершення, вартість, трудомісткість.

Звіт Should Have Started Tasks видає роботи проекту, які повинні би початися до заданої дати.

Звіт Slipping Tasks показує роботи, які ще не завершилися і відста­ють від базового варіанту проекту {baseline).

Група Costs. Клавіша Costs дозволяє скористатися звітами про хід фінансування робіт (Cash Flow, Budget, Overbudget Tasks, Overbudget Resources, Earned Value).


Звіт Cash Flow відображає затрати, заплановані на виконання робіт проекту в розрізі періодів.

Звіт Budget показує відхилення реальних затрат проекту від раніше запланованих в розрізі робіт проекту.

Звіт Overbudget Tasks видає роботи, бюджет яких перевищив запла­нований рівень.

Звіт Overbudget Resources показує ресурси, використання яких пере­вищило запланований рівень. Звіт видає також інформацію про залиш­ки та вартість використаних ресурсів.

Звіт Earned Value обчислює і демонструє прибуток, одержаний в резуль­таті оплати замовником виконаних робіт і використання ресурсів виконав­цем. Звіт видає величини BCWS, BCWS, BCWP, ACWP, SV, CV, ЕАС:

BCWP — це бюджетна вартість фактично виконаних робіт (Budgeted Cost of Work Performed);

ACWP — це фактична вартість виконаних робіт (Actual Cost of Work Performed);

SV— це різниця між бюджетною та фактичною вартістю викона­них робіт (Sheduled Variance);

CV — це різниця між бюджетною та фактичною вартістю робіт, які ще підлягають виконанню (Cost Variance);

• ЕАС — це оціночна загальна вартість робіт (Estimte at Completion).
Група Assignmen. Клавіша Assignment призначена для доступу до

звітів про використання трудових pecypciB(Who Does What, Who Does What When, To-Do List, Overallocated Resources).

Звіт Who Does What видає інформацію про планове використання ресурсів під час виконання робіт.

Звіт Who Does What When визначає обсяги фактично використаних ресурсів під час виконання робіт.

Звіт To-Do List для заданого ресуру видає графік його використання в роботах проекту.

Звіт Overallocated Resources видає графік використання переванта­жених ресурсів.

Група Workload. Клавіша Workload дозволяє скористатися звітами про використання трудових ресурсів (Task Usage, Resource Usage).

Звіт Task Usage призначений для перегляду використання працівни­ків в ході виконання робіт проекту по періодах.

<

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти