ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Система класифікації та кодування економічної інформації

Важлива складова інформаційного забезпечення — система класифікації та кодування.

Класифікація — обов'язковий етап попередньої підготовки економічних даних до автоматизованого оброблення, а також пе­редумова раціональної організації інформаційної бази та моде­лювання інформаційних процесів.

Її можна визначити як складову інформаційного забезпечення будь-якої інформаційної системи, що належить до мовних засобів управління. Тому класифікація є основою для кодування інфор­мації та наступного її пошуку.

Система класифікації — це сукупність методів і правил роз­поділу множини об'єктів (М) на підмножину(Му) відповідно до ознак схожості або несхожості.

Об'єкт класифікації — елемент класифікаційної множини.

Класифікаційне групування — підмножина об'єктів, отрима­них у результаті класифікації.

Розрізняють два методи класифікації — ієрархічний і фасетний.

Ієрархічний метод класифікації — це послідовний поділ множини об'єктів на підлеглі класифікаційні угруповання.

Переваги: логічність побудови, чіткість визначення ознак, великий обсяг інформації, зручність використання.

Недоліки: жорстка структура, брак резервного обсягу.

Фасетний метод класифікації — паралельний поділ множини об'єктів на незалежні класифікаційні угруповання.

Фасет — набір значень однієї ознаки класифікації. Фасети взаємно незалежні. Кожний об'єкт може одночасно входити в різні класифікаційні угруповання.

Переваги: гнучкість структури (пристосування до змін у зада­чах), дає можливість вводити нові фасети чи видаляти старі.

Недоліки: недостатньо повне використання обсягу.

Рис. 3.1. - Ієрархічна класифікація

ФАСЕТИ

Значення Ф 1 Ф2 ...... Фк
//////////////////      
       
       
       
       
         

Рис. 3.2. - Фасетна класифікація

Кодування — процес присвоєння умовного позначення різним позиціям номенклатури.

Код — це знак чи сукупність знаків, прийнятих для позначен­ня класифікаційного угруповання чи об'єкта класифікації.

Для кодування інформації в інформаційних системах застосо­вують порядковий, серійно-порядковий, послідовний і паралель­ний методи кодування.

Порядковий метод кодування — найпростіший і найпошире­ніший. Побудова кодів виконується в міру зростання або спадан­ня ознак без пропуску номерів.

Серійно-порядковий метод кодування на кожну групу ознак має серію порядкових номерів із резервом номерів.

Послідовний метод кодування передбачає видокремлення пев­них розрядів коду під певні ознаки.

Паралельний метод кодування теж передбачає виокремлення розрядів, але значення ознаки, записаної на будь-якому розряді коду, не залежить від значення ознак, записаних на інших роз­рядах.

Вибір методів класифікації та кодування об'єктів передбачає:

> можливість розширення кодової множини об'єктів і внесення відповідних змін;

> однозначність ідентифікованих об'єктів;

> мінімальну довжину коду;

> можливість оброблення інформації за допомогою ЕОМ;

> простоту методу кодування;

> застосування загальноприйнятих позначень.

Єдина система класифікації та кодування. Категорії класифікаторів

Після присвоєння кодів створюється класифікатор.

Класифікатор — це систематизоване зібрання однорідних на­йменувань та їх кодових позначень.

Єдина система класифікації та кодування — це комплекс взаємозв'язаних класифікаторів техніко-економічної інформа­ції, пристосованих до оброблення засобами обчислювальної тех­ніки з автоматизованою системою ведення цих класифікаторів.

Результатом робіт із класифікації та кодування є розробка класифікаторів за типом об'єктів і категоріями.

Держстандартом допускається використання класифікаторів таких видів:

> загальнодержавні (державні) класифікатори;

> міжгалузеві класифікатори;

> галузеві класифікатори;

> класифікатори підприємств (локальні).

Наведемо перелік основних загальнодержавних і галузевих класифікаторів:

СПАТО— система позначень автономій, територій, областей;

УКФВ— український класифікатор форм власності;

КОПФГ— класифікатор організаційно-правових форм гос­подарювання;

ЄДРПОУ — єдиний державний реєстр підприємств, організа­цій України;

ЗКГНГ — загальний класифікатор галузей народного госпо­дарства;

СПОДУ — система позначень органів державного управління;

УКВ — український класифікатор валют;

УКП — український класифікатор продукції;

КОВ — класифікатор одиниць виміру;

УСГК — українська стандартна галузева класифікація ;

УБК — українська бюджетна класифікація;

КВПП — класифікатор видів платників податків;

КБУ — класифікатор банківських установ;

УКОЗ — український класифікатор основних засобів;

Наведемо приклад кодових позначень:

УКУД — український класифікатор управлінських документів. Код уніфікованої форми документа складається з 7 цифрових десяткових знаків і контрольного числа. Структура коду форми документа за УКУД:

XX — клас форм;

XX — підклас форм;

XXX — реєстраційний номер;

X — контрольне число.

УКВЕД — український класифікатор видів економічної діяльності.

Загальне кодове позначення об'єктів КВЕД виглядає так:

XX — розділ;

XX. X — група;

XX. XX —клас;

XX. XX. XX— підклас.

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти