ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


ВІДДАЙ У ХІМЧИСТКУ БУДЕННИХ ДНІВ

 

Віддай у хімчистку буденних днів,

Попрасуй мої білі манжети,

Розфарбуй сотнями кольорів

Чорні зірки, що не в змозі стерти...

 

Відправ на безлюдний острів образ,

Листами у Всесвіт пліток,

Відкоректуй раніше сказаних фраз,

І усе, що не сказане в строк..

 

Проводжай мене в літо щодня,

Відсилай телеграми у осінь,

Відформатуй, усе що дарма,

І відмежуй, усього що досить...

 

 

І ВСЕ НЕ ТАК

 

І все не так: німі слова мовчать,

І все не те: холодні літні ночі,

І кожному по вікові страждать,

І кожному по розуму пророчим...

 

І все не тих: чужі ведуть стежки,

І все не нас: обривками комети,

І кожному за долею пройти,

І кожному за досвідом відвертим...

 

І все не час: раніше рвався в бій,

І все не день: самотніші вокзали,

І кожному за прагненнями мрій,

Бо всі ми по-окремому страждали...

 

 

БЕЗ ПІВТОНІВ І КОМПРОМІСІВ

Без півтонів і компромісів,

Без усякого зайвого шуму,

Розчаровуємось в передмісті,

І в провінцій несемо суму...

 

Без секстантів і невідомих,

Без ідилій і інтегралів,

Розставляємо в житті коми,

Граматично крокуємо далі...

 

Без зупинок і застережень,

Без зневіри і перевтоми,

Руйнуємо рамки обмежень,

Видаємо свої фейлетони...

 

 

ТО БУЛИ НОЧІ, КОЛИ МОЖНА ВТРАТИТИ ВСЕ

 

То були ночі, коли можна втратити все,

Що привчали нас до холодних жіночих рук,

Світ поміщався в купе, віра – в уламки сект,

Кохання – у сіті рибалок і очі портових шлюх.

 

Ті ночі переходили в дні, слизькі наче палуба,

Повні мадери, бочок з вином і тягучим ромом,

І скільки б ти мене не губила і не ковтала би,

Я приносив тобі морфін і сипучі таблетки брому.

 

Ти засинала на грудях моїх, пробитих наче вітрила,

Відкривала назовні їх, коли хотіла послухати море,

Вибивала на серці хініном, наповнювала чорним мастилом,

І небо ставало таке ж уїдливо темне і чорне.

 

І я відлітав у те небо повним мазуту птахом,

Крильми бруднив ще незаймані білі хмари,

Та завжди повертавсь на флігель чорного твого даху,

І мерз у дощах, які мене відмивали.

 

КЛЕНОВЫЙ ЛИСТ

 

Кленовый лист с ветвей сорвало

Несёт и кружит ветра ток,

Что будет с ним? Кому известно?

И многим даже невдомёк.

Что он сейчас, скользя в пространстве,

Где нет ни боли, ни преград,

На гребне счастья как в убранстве,

Но что-то гложет: дать – не взять?

Остались позади деревья,

Где рос-шумел с другой листвой,

А впереди – куда глаз хватит –

Небес глазурь да ветра вой!

Тоска под сердце подобралась,

Забыто что-то на земле,

Не что-то! А любовь осталась,

Которую поймут не все.

Рванулся он из плена ветра

Пытаясь сбросить сна дурман,

Назад! Туда, где ждала ветка,

С которой он рассвет встречал.

Не ждут, ошибся…листьев много

Растущих на таких ветвях,

Тех, кто оторвался – забывают,

Тех, кто сорвался – только в прах.

Трава покорно принимала

В объятья цепкие свои

«Забудь, забудь! - она шептала, –

Так будет лучше – ты пойми.»

А что понять и с чем смириться,

Что может мне сулить покой?!

Живу…стараясь не забыться,

Тебя дождаться, ангел мой.

В ТАКОМУ ВІЦІ

 

Уже складніше проводжати поїзди,

Самотнім повертатися додому,

І відправляти з побажаннями листи,

Хоча і їх уже немає кому...

 

Триматися до вихідних й зарплат,

І до годин пропащих у похміллі,

Розмінюю життя – колоду карт,

Й жалію тих, хто літом в божевільні...

 

Неначе сорок, неначе шістдесят,

А як насправді – двадцять друга осінь,

В такому віці всіх іще простять,

В такому віці – більше вже не просять...

 

 

ПОРА ЦЕЙ БІЛЬ

 

Пора цей біль подалі відпустить,

Тебе пробачити і тихо жити далі,

Хоч у мені реактором кипить

Від злості, безнадійності і жалю...

 

Та не тепер і у житті дарма

Лиш ті, що носять давнє за собою,

В месії вже не стане полотна,

Щоб витирати дощ, що падає сльозою...

 

То ж закипи і душу вирви вщент,

А я зберу цеглинки до цеглинок,

І замішаю в кров від відчаю абсент,

І не шукатиму колишнього частинок...

 

 

ЗІТКАНО З ПРОТИРІЧ

Все у світі поволі добігає кінця,

Є люди, однак, хто жити планує вічно,

І я запитую часто у свого друга-вдівця:

"Ти поясни мені для чого ці протиріччя?"

 

"Для чого тоді у музиці обертон,

Коли все складається з чистих гармонік?

Для чого убивці спокійний сон,

Коли для нього усюди усі сторонні?

 

Для чого тоді каденція для людей,

Які не знають повноважень своїх мандатів?

Для чого жінці сиротами із дітей,

Для чого свобода, коли вже немає гратів...

 

Для того, друже, що зіткано з протиріч,

Немає в світі однобоких срібних медалей,

Як не існує день, якщо не настане ніч,

І все це частинки набагато більших деталей..."

 

ПОКИДАЙ МЕНЕ

 

Покидай мене восени,

Щоб летів я з опалим листям

По чужим дорогам весни

По знайомим стежкам Полісся...

 

Покидай мене наче ртуть,

Що розіб'єш на тротуарі,

Покидай мене і забуть,

І живи собі щасливо далі...

 

Покидай мене і прощай,

І прощатись не варто – осінь,

Залиши мені на трамвай

Терпкий запах твого волосся..

.

 

МАГНІТОМ Б’Є БУДЕННІСТЬ

 

Я вирішив втекти через чужі планети,

Через сузір'їв ще незвідані стежки,

Щоби хвости останньої комети:

Добитись, дотягтись і досягти...

 

Щоби у подиху останнього Гольфстріму

Зловити однопарусний фрегат,

Де у команді лише серафими,

Без ворогів, прокльонів, ницих зрад...

 

І добре б так, щоби у інший світ,

Але в мені магнітом б'є буденність

До негативних полюсів і мегабіт,

Посилюючи опір і непевність...

 

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти