ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Вітчизняна практика надання довірчих фінансових послуг

Основними передумовами розвитку ринку фінансових послуг з довірчого управління в Україні є:

— брак або недостатній рівень знань і досвіду у власників майна та фінансових активів для розпорядження ними;

— високий рівень ризиків у разі самостійного здійснення власником активів операцій, що потребують відповідних професійних знань і вмінь;

— посилення конкуренції між банківськими та небанківськими фінансовими установами на ринках грошей і капіталів;

— потреба підвищення рівня ліквідності та прибутковості фінансових установ;

— порівняно невеликі витрати на здійснення довірчих послуг тощо.

Перелік послуг з довірчого управління для фізичних та юридичних осіб подано на рис. 10.2.

Рис. 10.2. Перелік послуг з довірчого управління для фізичних та юридичних осіб

Послуги з довірчого управління для фізичних осіб, які надаються довіреними особами, класифікують за чотирма групами:

1) заповідальний траст — розпорядження майном клієнтів за заповітом чи спадщиною (одержання рішення суду; збір та інвентаризація майна; сплата адміністративних витрат і податків; здійснення розрахунків з кредиторами; розподіл майна між спадкоємцями тощо);

2) прижиттєвий траст — управління майном, грошовими коштами та іншими фінансовими активами відповідно до угоди (зберігання та інвестування активів, розпорядження отриманим доходом, оформлення страхування і внесення страхових платежів, депозитні операції з готівкою, облікові операції, виплата доходів, аналіз ефективності використання майна тощо);

3) опікунство та забезпечення зберігання майна і фінансових активів;

4) агентські послуги — встановлення договірних зобов'язань між принципалом і третьою особою (збереження активів, купівля-продаж цінних паперів, погашення облігацій, сплата податків, оформлення страхових полісів, оплата рахунків, укладання від імені клієнта договорів, отримання кредитів, купівля-продаж іноземної валюти тощо).

На сьогодні для фізичних осіб найбільшу частку в трастових операціях становлять агентські послуги.

Агентські послуги — різноманітні операції з цінними паперами, одержання грошей під заставу, оренда сейфів, оплата рахунків довірителів, сплата податків та оформлення всіх видів доходів за дорученням клієнтів.

До послуг з довірчого управління для юридичних осіб належать:

— тимчасове управління справами компанії у випадку зміни власників, реорганізації, ліквідації тощо;

— агентські послуги;

— депозитарні послуги;

— розпорядження активами, включаючи управління нерухомістю;

— інвестиційні послуги, у тому числі інвестування коштів, формування інвестиційних портфелів, придбання пакетів акцій тощо;

— створення різноманітних фондів компанії та управління ними (страхових і резервних фондів, фондів для погашення боргів, сплати відсотків, податків, викупу облігацій; виплати дивідендів акціонерам, пенсій, винагород працівникам, забезпечення функціонування благодійних фондів тощо).

Надання послуг з довірчого управління здійснюється шляхом виконання таких фінансових операцій:

— формування інвестиційного портфеля та управління активами інвестора, розміщеними в довірче управління, на його замовлення;

— отримання платежів за дорученням клієнта, наприклад, процентів, дивідендів, орендних платежів тощо;

— укладання договорів на брокерське обслуговування, купівля-продаж цінних паперів від імені та за дорученням клієнта, проведення розрахунків з покупцями та продавцями;

— зберігання цінних паперів;

— виконання заявок клієнта на пошук контрагента з угод або цінних паперів, податкове планування, пошук і придбання нерухомості, антикваріату, постійне інформування клієнта про стан ринку цінних паперів;

— формування інвестиційної стратегії з урахуванням побажань клієнта, диверсифікація структури активів на основі використання різних інвестиційних інструментів;

— створення окремих фондів компанії та управління ними тощо.

У вітчизняній практиці найбільшого поширення набули довірчі операції банків і небанківських установ щодо інвестування коштів на грошовому ринку та ринку капіталів.

Відмінність між управлінням активами інститутів спільного інвестування та довірчим управлінням полягає в тому, що при спільному інвестуванні кошти клієнтів акумулюються в один загальний фонд для подальшого управління ними за однією стратегією, а в індивідуальному довірчому управлінні управління портфелем інвестора відбувається за стратегією, розробленою особисто для конкретного довірителя з урахуванням його запитів. При цьому ви нагорода управляючого залежить безпосередньо від результату інвестування.

Крім того, у практичній діяльності довірчим операціям, на відміну від ощадних, притаманний значно вищий рівень ризику, хоча і рівень доходу теж буде більшим. Звичайно, надійність і стабільність доходу не гарантовані, але ризики можна звести до мінімуму завдяки диверсифікації портфеля та періодичному аналізу його дохідності. Головні відмінності вкладних операцій від довірчих наведено в табл. 10.1.

Таблиця 10.1. Відмінні риси вкладних і довірчих операцій з погляду фінансових установ — управителів і довірителів

Розміщення коштів на депозитному рахунку в банку Передача коштів у довірче управління
Обов'язкове резервування частини залучених коштів відповідно до вимог Національного банку України Довірчі (трастові) операції звільнені від обов'язкового резервування залучених коштів
Гарантування певної суми вкладу Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Ризик втрати вартості майна та одержання доходу несе довіритель, а не довірена особа (управитель)
Відносно низька дохідність, порівняно з довірчим управлінням Вища дохідність інвестицій, порівняно з банківським вкладом
Вкладнику не властиві ризикові інвестиції Інвестор готовий узяти підвищений ризик в обмін на високий дохід
Банк розпоряджається коштами вкладників на свій розсуд Кошти мають бути інвестовані виключно згідно з умовами договору

Активи довірчих товариств на кінець 2009 р. становили 284,8 тис. грн. У Державному реєстрі фінансових установ зареєстровано лише два довірчих товариства. До основних передумов подальшого розвитку ринку довірчих фінансових послуг, як різновиду комісійно-посередницьких послуг банків, належать:

— потреба підвищення рівня ліквідності банківських установ;

— підвищення дохідності банківських послуг;

— розширення спектра фінансових послуг;

— посилення конкурентних переваг банків на ринку;

— зниження витрати банків на обслуговування клієнтів та ін.

Головними факторами, що сприяють зростанню обсягів довірчого управління, є підвищення доходів юридичних і фізичних осіб, збільшення частки фінансових активів у структурі накопиченого капіталу, розвиток фінансових ринків і, зокрема, ринку цінних паперів.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти