ВІКІСТОРІНКА
Навигация:
Інформатика
Історія
Автоматизація
Адміністрування
Антропологія
Архітектура
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Військова наука
Виробництво
Географія
Геологія
Господарство
Демографія
Екологія
Економіка
Електроніка
Енергетика
Журналістика
Кінематографія
Комп'ютеризація
Креслення
Кулінарія
Культура
Культура
Лінгвістика
Література
Лексикологія
Логіка
Маркетинг
Математика
Медицина
Менеджмент
Металургія
Метрологія
Мистецтво
Музика
Наукознавство
Освіта
Охорона Праці
Підприємництво
Педагогіка
Поліграфія
Право
Приладобудування
Програмування
Психологія
Радіозв'язок
Релігія
Риторика
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Статистика
Технології
Торгівля
Транспорт
Фізіологія
Фізика
Філософія
Фінанси
Фармакологія


Сутність лотерейної діяльності як фінансової послуги

Як правило, лотерею розглядають як розіграш речей чи грошових сум за випадковою ймовірністю з використанням лотерейних білетів або інших форм документального підтвердження участі в розіграші.

Лотерея є своєрідною формою фінансової послуги, яка ґрунтується на добровільному залученні коштів фізичних осіб шляхом продажу лотерейних білетів і подальшого використання частини одержаних доходів для розіграшу у вигляді виграшів ( призів ).

Лотерейна діяльність в Україні регулюється Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей, затвердженими наказом Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 12 грудня 2002 р. № 128/1037.

Лотерейна діяльність — господарська діяльність операторів лотерей, що передбачає проведення лотерей, розіграшів, виплату виграшів (призів) та інші господарські операції, що опосередковано забезпечують проведення лотерей на підставі виданої Міністерством фінансів України ліцензії.

Головна мета лотерейної діяльності полягає у здійсненні господарських операцій за кошти та за добровільною згодою гравців, унаслідок чого частина акумульованих коштів надходить до державного бюджету, частина сплачується у вигляді виграшів, а частина використовується на забезпечення організації випуску та проведення лотерей.

Лотерея — господарська операція, що передбачає продаж грав цю права на участь у розіграші призу за випадковою вірогідністю за кошти або інші цінності, а також безоплатне отримання такого призу у власність у разі визнання гравця переможцем.

Основними принципами організації лотерейної діяльності в Україні є:

— державна монополія на випуск і проведення лотерей;

— добровільність участі гравців;

— забезпечення прозорих правил проведення лотерей;

— конкурсний відбір операторів лотерей;

— державне регулювання лотерейного бізнесу;

— забезпечення умов для стійкого фінансового стану операторів лотерей на основі встановлення вимог щодо мінімального розміру власного капіталу, ліквідності та платоспроможності.

Залежно від ознак лотереї класифікують таким чином:

— за умовами виграшу:

— миттєві;

— тиражні;

— за формою лотерейних білетів:

— паперові;

— електронні;

— за особливостями розподілу призового фонду серед учасників:

— числові;

— фахові;

— за особливостями формування призового фонду та розподілу доходів від лотереї:

— загальнодержавні;

— державні;

— місцеві.

Лотерея може проводитися як на основі використання лотерейних білетів, так і через електронну систему, яка дає змогу заміняти лотерейні білети електронними документами або в інший спосіб засвідчувати участь у грі та надавати право на одержання виграшу.

Лотерейний білет — це бланк документа, який дає право на участь у розіграші призового доходу лотереї, а в разі перемоги є підставою для отримання призу.

Державні лотереї поділяються на такі види:

— миттєва лотерея;

— лотерея бінго;

— лотерея тото;

— розрядна лотерея;

— числова лотерея.

Економічний зміст цих лотерей як господарських операцій із надання фінансових послуг такий:

1) миттєва лотерея, умови якої передбачають придбання гравцем лотерейного білета з безпосередньо вказаними у ньому друкарським способом сумою виграшу або фактом його відсутності;

2) лотерея бінго — це одно- або багатотиражна лотерея, умови випуску та проведення якої передбачають, що на лотерейному білеті попередньо надруковано комбінацію чисел, символів або знаків, а розподіл призового фонду відбувається відповідно до збігу визначених чисел і символів за результатами розіграшу;

3) лотерея тото — однотиражна лотерея, за умовами якої визначення суми призу та розподіл призового фонду відбуваються залежно від вгадування гравцями результатів випадкових подій у різних видах професійних змагань, що включені до опублікованої програми лотереї;

4) розрядна лотерея — однотиражна лотерея, умови випуску та проведення якої передбачають придбання гравцем лотерейного білета з попередньо надрукованим порядковим номером, а визначення переможця відбувається в разі збігу такого номера з результатами прилюдного розігрування тиражу;

5) числова лотерея може бути одно- або багатотиражною; за її умовами гравець самостійно визначає і вказує в лотерейному білеті комбінацію чисел, символів або знаків, а розподіл призового фонду між гравцями та визначення розміру призу здійснюється відповідно до кількості збігів таких чисел, символів або знаків із результатами прилюдного розігрування тиражу.

Лотерейні послуги в Україні можуть надаватися за допомогою лотерейних білетів, видрукуваних, як правило, на паперових носіях, або на основі використання електронної системи сплати участі в лотереї, яка є апаратно-технічним комплексом, що дає змогу в режимі реального часу здійснювати сплату участі в лотереї та інші облікові, розрахункові та контрольні операції.

Державні грошові лотереї розглядають як лотереї, для яких призовий фонд формується в сумі не менше 50 % доходів, отриманих оператором, а також передбаченого відрахування до Державного бюджету в сумі не менше, ніж ЗО % доходів, що залишаються в розпорядженні оператора лотереї після виплати призового фонду. Виграші в державній грошовій лотереї не підлягають оподаткуванню.

На відміну від державних лотерей, так звані лотереї, що проводять компанії та підприємства, є розіграшами речових або грошових призів у рекламних або благодійних цілях з метою залучення покупців (клієнтів) і не мають нічого спільного з лотерейною послугою як господарською операцією.

 

Історична довідка*8

*8: {З сайту лотерейного оператора України "Молодь. Спорт. Лото" // www. msl.com.ua.}

Відомості про проведення лотерей містяться у старовинних китайських книгах. В епоху Стародавнього Риму за часів імператора Августа (63— 14 pp. до н. е.) лотереї використовували як джерело фінансування реконструкції і прикраси Риму.

В епоху Відродження у 1465 р. серія лотерей була проведена в Бельгії, а отримані кошти застосовувалися для будівництва каплиць, каналів та портових споруд. В італійському місті Генуя в 1515 р. (або 1530) уперше в Європі була проведена широкомасштабна лотерея "De lotto de Genova". Ключове слово "lotto" (у перекладі з італ. "щастя") набуло символічного значення. Пізніше у 1700 р. з'явилася лотерея "Lotto di Genova", в якій були сформульовані головні принципи лотерейного бізнесу: учасники лотереї платять за можливість зіграти, а переможця визначає Його величність Випадок за допомогою якого-небудь пристосування, що приводиться в дію в момент розіграшу лотереї.

У Франції державні лотереї вперше з'явилися за правління Катерини Медичі (1519—1589), кошти від проведення яких спрямовувалися для поповнення французької скарбниці, облаштування міст і будівництва оборонних споруд.

В Англії лотерейна гра стала популярною після заснування в 1566— 1567 pp. лотереї під опікуванням королеви Єлизавети І (1533—1603), де розігрувалися як грошові, так і речові призи. Кошти від проведення цієї лотереї використовувалися для ремонту мостів, спорудження навчальних закладів і доріг. Лотерея існувала до 1826 р.

Наприкінці XVII ст. дефіцит коштів, що зростав, спонукав уряд Англії використовувати і лотерейні позики, першою з яких була англійська лотерея "Мільйон" 1694 р. У 1680 р. була заснована ще одна спеціальна лотерея — для збирання коштів на реконструкцію системи водопостачання в Лондоні.

Іспанська національна лотерея El Gordo заснована у 1763 р. та діє і донині.

Вважається, що технологію лотерейних розіграшів уперше розробив механік Олександр Фіше (1799—1862), який запропонував спосіб проведення розіграшу лотереї без участі людини.

До 1790 р. лотереї були найрозвиненішим способом приватного фінансування у США. Водночас майже 50 коледжів, 300 шкіл і 200 церков будувалися на кошти від американських лотерей. Поточне фінансування найбільш відомих університетів (Гарвардського, Єльського, Принстонського та Колумбійського) здійснювалося за рахунок лотерей.

Конституційну заборону на проведення лотерей у США було запроваджено у 20-ті роки XIX ст. у зв'язку з великим рівнем корумпованості цього виду бізнесу. Відродження лотерейного бізнесу почалося лише у 1964 р. в Нью-Гемпширі, де відбулася перша легальна лотерея, проведена у США у XX ст. Вона виявилася настільки прибутковою, що до 1980 р. більше половини штатів заснували свої лотереї, але єдиної загальнонаціональної немає і донині.

Лотерейна діяльність у світі набула небачених масштабів. Так, у лотерейних барабанах Європи щорічно "прокручується" майже 60 млрд дол. УСША.

Ліцензію на проведення лотерейної діяльності оператору лотереї видає Міністерство фінансів України. Контроль за дотриманням ліцензійних умов проведення господарської діяльності з випуску та проведення лотерей здійснює, крім Міністерства фінансів, також Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

В Україні є державна монополія на випуск проведення лотерей. На сьогодні основними операторами лотерей є: "Молодь. Спорт. Лото", "Патріот", "Телефортуна" та "Українська національна лотерея". Законом України "Про запровадження мораторію на видачу ліцензій на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей" від 2 червня 2005 р. № 2630-ГУ введено мораторій на видачу ліцензій.

© 2013 wikipage.com.ua - Дякуємо за посилання на wikipage.com.ua | Контакти