Відкриття карткових рахунків

Банки відкривають клієнтам карткові рахунки на умовах договору в порядку, що встановлений Інструкцією про відкриття поточних рахунків із урахуван­ням деяких особливостей.

Це означає, що для відкриття карткових рахунків клієнти подають до банку такі самі документи, які передбачені Інструкцією про порядок від­криття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валю­тах, крім картки із зразками підписів, що подається тільки в тому разі, коли використання зразка підпису вимагається правилами платіжної системи. Якщо картка із зразками підписів не оформляється, то в разі потреби (закрит­тя рахунку, втрати платіжної картки тощо) операції здійснюються за умови пред'явлення клієнтом паспорта або документа, що його замінює. У такому разі як зразок підпису використовується підпис клієнта, який зазначений у договорі. Клієнтам, які вже мають у банку рахунок, відкриття карткового рахунку здійснюється шляхом укладення договору на підставі заяви про від­криття поточного рахунку.

Операції за картковими рахунками здійснюються відповідно до По­ложення про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх за­стосуванням (постанова № 137 Правління НБУ від 19 квітня 2005 p.).

2.2.7. Порядок відкриття строкових (вкладних) рахунків юридичним особам і операції за ними

Юридична особа, крім поточного, має право відкрити в банку вкладний (де­позитний) рахунок. Більшість цих рахунків є строковими, тобто кошти роз­міщуються в банку на певний строк. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За ними сплачується високий депозитний процент, розмір якого диференці­юється залежно від терміну, виду внеску, загальної динаміки ставок грошово­го ринку та інших умов.

Строкові вклади є джерелом отримання прибутків їх власниками. Вони оформляються договором між вкладником і банком.

Порядок відкриття вкладного рахунку передбачений Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах.

Слід виділити, що якщо юридична особа не є клієнтом у цьому банку, то банк здійснює ідентифікацію тих осіб, які від імені суб'єкта господарюван­ня відкривають вкладний рахунок. Вкладний рахунок відкривають у банку за умови подання тих самих документів, що і при відкритті поточного рахунку. Єдиною відмінністю є те, що клієнт додатково подає повідомлення про намір відкриття вкладного рахунку у Фонд соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань. Якщо вкладний рахунок відкривають клієнтові банку, тобто в цьому банку вже відкритий поточний рахунок, то вкладний рахунок відкривають на підставі договору банківського вкладу, але знову ж з обов'язковим поданням повідомлення Фонду соцстраху про намір відкриття депозитного рахунку.

Дотримання письмової форми договору банківського вкладу є обов'язковою умовою взаємовідносин між банком і вкладником. Договір бан­ківського вкладу визначає права та зобов'язання суб'єктів вкладних операцій і має бути підписаний уповноваженими особами сторін договору. Він засвід­чує зобов'язання банку зберігати залучені від юридичних осіб грошові кошти, виплатити дохід у встановлений договором строк та право вкладників отри­мати у визначений договором строк суму вкладу і проценти за ним.

Одностороння зміна (або вкладником, або банком) умов договору банківського вкладу не допускається.

Кошти на вкладний (депозитний) рахунок перераховуються з поточ­ного рахунку клієнта, а після закінчення терміну зберігання їх у банку по­вертаються на його поточний рахунок разом із процентами. За вкладним ра­хунком розрахункові операції не проводяться, крім операцій, пов'язаних із

реалізацією майнових прав на суму вкладу, відповідно до договорів застави та законодавства України.

За дострокового закриття вкладного рахунку з ініціативи клієнта банк не виплачує процентів узагалі або ж виплачує на рівні процентів, що встановлені для поточних рахунків.

Одним із способів стимулювання залучення банками вкладів є за­стосування процентної ставки. Слід зазначити, що нарахування процентів на банківський вклад починається з наступного дня після надходження на ра­хунок від вкладника грошових коштів і закінчується того дня, який передує списанню коштів із вкладного рахунку вкладника.

Для нарахування процентів за банківськими вкладами банки за­стосовують формули простих і складних процентів. Алгоритм нарахування простих процентів є такий. Якщо сума початкового вкладу дорівнює Р, то прості проценти за п років за простої процентної ставки і становитимуть ве­личину Р х п х і, а сума нагромадження коштів (кінцева сума):

Рп = Р+Рхихг' = Р(1 + пхі). (2.1)

У формулі фігурують чотири величини Р, Рп, і, Р х п х і. Кожну з них можна обчислити, якщо відомі три інші.

Проценти називаються складними, коли нарахування на вклад банк веде не від суми початкового вкладу, а з урахуванням попередніх процентних нагромаджень.

Нехай Р - початковий грошовий вклад. Тоді після першого року вклад дорівнює:

Р_і=р + Рг = Р(1 + г)₎ (2.2)

а після другого року вклад дорівнює:

Р₂ = Р_і + Р_хі = р(і + і) = Р(1 + і) (1 + і) = Р(1 + і)². (2.3)

А після п-го року

Р„ = ^р_п-! ^{+ P}n-J = Я^{1 +} 0 = ^Рп-М + 0 = ^pd + 0^К- (2.4)